Методичні вказівки
Згідно з чинним законодавством, обов’язковому ветеринарному контролю підлягає перевезення тварин усіх видів, продуктів і сировини тваринного походження, кормів, кормових добавок, біопрепаратів, ветеринарних лікарських засобів, штамів мікробів, вірусів, грибів, токсинів тощ0о. Транспортування їх (експорт, імпорт, транзит, інші господарські перевезення, у тому числі перегін живих тварин) дозволяється лише за наявності відповідних ветеринарних документів (сертифікатів, свідоцтв або довідок), якими засвідчується, що ці вантажі і райони (господарства) вивезення їх благополучні щодо заразних хвороб тварин.
Ветеринарні сертифікати, свідоцтва і довідки є документами державного ветеринарного контролю.
При видачі ветеринарних документів на вантажі слід керуватись наступними правилами.
Ветеринарні свідоцтва (форма № 1 і форма № 2) видаються за єдиними зразками (додатки 1 і 2), ветеринарні довідки – за рекомендованим зразком (додаток 3) і чотири форми ветеринарних сертифікатів – за встановленими зразками.
Ветеринарні свідоцтва (форми № 1 і форми № 2) мають три складові частини: свідоцтво, дублікат і корінець.
Ветеринарним свідоцтвом № 1 супроводжуються тварини, що їх вивозять (переганяють) із господарств (у тому числі промислові, зоопаркові й циркові, птиця, бджоли, риба, запліднена ікра, раки для розведення чи акліматизації), а також яйця птиці для інкубування, сперма самців, зиготи і ембріони тварин тощо.
Ветеринарним свідоцтвом № 2 супроводжується перевезення (відправлення) продуктів і сировини тваринного походження.
Ветеринарні свідоцтва чинні на території України і є разовими. При експортуванні підконтрольних державній службі ветеринарної медицини вантажів до інших країн на відповідних прикордонних пунктах державного ветеринарного контролю ветеринарні свідоцтва обмінюються на ветеринарні сертифікати.
Ветеринарною довідкою супроводжується перегін або перевезення тварин, транспортування продукції або сировини тваринного походження у межах адміністративного району.
Право видачі ветеринарних свідоцтв надається керівникам (завідувачам), головним (провідним) лікарям ветеринарної медицини таких організаційних структур державної ветеринарної медицини:
- Районних і міських управлінь;
- Районних і міських лікарень, дільничних лікарень і дільниць державної ветеринарної медицини;
- Прикордонних і транспортних пунктів державного ветеринарного контролю (замість іноземних ветеринарних сертифікатів).
Право видачі ветеринарних сертифікатів надається організаційним структурам регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні і транспорті.
В Україні чинними є наступні форми ветеринарних сертифікатів:
- Про стан здоров’я тварин;
- На м’ясні (м’ясо) та молочні продукти;
- На сировину тваринного походження;
- Корми (зерно фуражне, кормосуміші) та інші рослинні продукти.
Дозвіл на вивезення підконтрольних вантажів за межі області погоджується з обласним управлінням ветеринарної медицини; за межі держави – обов’язковим є погодження з державним департаментом ветеринарної медицини.
Ветеринарні довідки видаються лікарями та фельдшерами ветеринарної медицини установ Державної ветеринарної медицини, господарств різних форм власності, а також керівниками підприємницьких структур ветеринарної медицини – у разі надання таких повноважень головним державним інспектором ветеринарної медицини району чи міста.
Ветеринарні свідоцтва дійсні для пред’явлення до відправлення: тварин і харчових тваринницьких продуктів – протягом 3-х днів, а сировини тваринного походження – протягом 5-ти днів від дня їх видачі. Ксерокопії бланків ветсвідоцтв, ветсертифікатів і довідок вважаються недійсними.
При виникненні захворювання тварин на ящур або іншу карантинну хворобу, що входить до переліку хвороб списку “А” МЕБ, ветеринарні свідоцтва на перевезення (перегін) тварин, продуктів та сировини тваринного походження з однієї території в іншу видаються головними державними інспекторами ветеринарної медицини за дозволом ветеринарного органу відповідної області або Автономної республіки Крим; на міжобласні (міждержавні) перевезення у зазначених випадках – за дозволом Державного департаменту ветеринарної медицини. За цих умов у ветеринарному свідоцтві проставляються дані про те, хто і коли дав дозвіл на перевезення, що засвідчується підписом і круглою печаткою установи державної ветеринарної медицини.
Спеціалісти ветеринарної медицини, яким надано право видавати ветеринарні свідоцтва, повинні бути на обліку у головного державного інспектора ветеринарної медицини району, про що роблять запис у спеціальному журналі, де зазначається прізвище, ім’я та по батькові спеціаліста, його посада, рік закінчення вузу чи технікуму, номер диплома, зразок його підпису.
Головні державні інспектори ветеринарної медицини районів (міст) надсилають списки спеціалістів ветеринарної медицини із зразками підписів кожного, яким надано право видавати ветеринарні свідоцтва, прикордонним і транспортним пунктам державного ветеринарного контролю відповідної зони.
Про подальші зміни в списках повідомляється у міру виникнення їх.
Ветеринарні свідоцтва та довідки пишуть друкарськими машинками, кульковою ручкою, чорнилом чітко і розбірливо. В документі зазначають повне найменування посади, прізвище та ініціали спеціаліста, який видав ветеринарне свідоцтво (довідку) і ставлять печатку (чіткий відтиск).
Дозволяється писати ветеринарне свідоцтво, його дублікат і корінець друкарською машинкою або кульковою ручкою під копіювальний папір, але кожен із заповнених бланків свідоцтва, дубліката або корінця підписується окремо.
Ветеринарні свідоцтва, написані чорнилом різного кольору або неоднаковим почерком (крім підпису), такі, що мають виправлення, не мають підпису або печатки, коли не вказано всі необхідні дані, у тому числі і дату видачі їх, вважаються недійсними.
При перевезенні тварин (обов’язково зазначається кількість голів прописом), продуктів та сировини тваринного походження залізничним, водним і повітряним транспортом виписують три складові частини ветеринарних свідоцтв (форми №1 і 2): ветеринарне свідоцтво, дублікат і корінець свідоцтва.
Свідоцтво є основним документом, за яким тварин, продукти і сировину тваринного походження приймають до перевезення і прилучають їх до інших документів про вантаж, а потім у пункті призначення передають одержувачу.
Дублікати свідоцтв видають старшому провіднику, що супроводжує тварин (форма №1) або кладуть разом із вантажем у вагон, трюм тощо (форма №2) і у місці призначення їх передають представникам транспортного або прикордонного державного ветеринарного контролю.
При відправленні тварин, продуктів та сировини тваринного походження автомобільним транспортом чи при перегоні тварин дублікат свідоцтва не заповнюють, а ветеринарне свідоцтво видають відправнику (провіднику або водієві) для пред’явлення за вимогою у дорозі та для передачі одержувачу в пункті призначення.
Коли кількість пред’явлених до відправлення тварин, продуктів або сировини тваринного походження не відповідає кількості, зазначеній ветеринарному свідоцтві, їх до відправлення не приймають.
Особа, яка одержала ветеринарне свідоцтво і дублікат форми №1 або форми №2, розписується про їх одержання на корінці свідоцтва, який залишається у справах установи (організації, підприємства), що видала свідоцтво і зберігається протягом п’яти років.
Ветеринарні свідоцтва та довідки скріплюються печаткою: районного (міського) управління державної ветеринарної медицини, районної (міської) державної лікарні, дільничної лікарні і дільниці ветеринарної медицини.
Ветеринарні свідоцтва і довідки, скріплені печатками господарств або особистими печатками лікарів ветеринарної медицини, вважаються недійсними.
Бланки ветеринарних свідоцтв і сертифікатів друкують в установленому порядку і нумерують порядковим номером друкарським способом на замовлення відповідних органів державної ветеринарної медицини. Вони зберігаються як документи суворої звітності.
Нагляд за дотриманням порядку видачі ветеринарних свідоцтв та довідок покладається на головних державних інспекторів ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, на їх заступників, на головних державних інспекторів ветеринарної медицини районів (міст), головних державних інспекторів регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні і транспорті, а також на державних інспекторів ветеринарної медицини інших ветеринарних органів.
При виявленні ветеринарних свідоцтв і довідок, виданих з порушенням правил їх видачі і оформлення, службова особа органу державної ветеринарної медицини, яка виявила порушення, вилучає у пред’явника цей документ, про що складається акт, який разом з вилученим документом направляє до відповідного органу державної ветеринарної медицини (за місцем видачі документа) для притягнення винних до відповідальності.
Спеціалісти, які допустили при видачі ветеринарних свідоцтв, сертифікатів і довідок порушення законодавства з питань ветеринарної медицини, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Контрольні питання
1. Яким документом керуються спеціалісти ветеринарної медицини при оформленні і видачі ветеринарних свідоцтв, сертифікатів і довідок?
2. До яких документів належать ветеринарні свідоцтва, сертифікати і довідки?
3. Кому надано право видачі ветеринарних свідоцтв, сертифікатів і довідок?
4. Які ви знаєте форми ветеринарних свідоцтв і їх складові частини?
5. Термін дії ветсвідоцтва, довідки?
6. Правила оформлення ветеринарних свідоцтв, сертифікатів, довідок?
7. Якою печаткою завіряються ветсвідоцтва, сертифікати і довідки?
8. Відповідальність за порушення правил видачі ветсвідоцтв.