Контроль знань
Основною підсумовуючою формою контролю за рівнем знань студентів з дисципліни “Німецька філософія Нового часу” є іспит. Проте, крім неї під час читання курсу передбачається застосування різноманітних форм поточного контролю. Поточний контроль знань з дисципліни “Німецька філософія Нового часу” здійснюється за контрольно-тестовою системою. Головною складовою частиною такого контролю є написання рефератів, успішне складання тесту. У випадку не виконання такої роботи чи не написання тестів з поважних причин допуск до складання іспиту може бути встановленим на підставі співбесіди студента з викладачем на теми програми цієї дисципліни.
В самому навчально-методичному комплексі містяться теми кваліфікаційних робіт, запитання до самоконтролю, а також зразки тестів, які можуть бути запропоновані студентам протягом семестру.
Т Е М А Т И Ч Н И Й П Л А Н
Всього годин на рік: 105.
З них лекційних: 70 годин.
семінарських: 35 годин.
По семестрах:
І семестр
З них лекційних: 34 години.
семінарських: 17 годин.
Іспит: 4 години
Консультації: 4 години.
Індивідуальна робота зі студентами: 11 годин.
ІІ семестр
З них лекційних: 36 годин.
семінарських: 18 годин.
Консультації: 4 години.
Індивідуальна робота зі студентами: 10 годин.
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я к у р с у
Розділ І. Німецька філософія доби Просвітництва. Популярна філософія та її критика.
Лекційних: 16 годин.
Семінарських: 6 годин.
Розділ ІІ. Німецький романтизм.
Лекційних: 4 години
Семінарських: немає.
Розділ ІІІ. Джерела та загальні риси німецької класичної філософії.
Лекційних: 2 години.
Семінарських: немає.
Розділ ІV. Філософія І.Канта.
Лекційних: 14 годин.
Семінарських: 12 годин.
Розділ V. Філософія Й.Г.Фіхте.
Лекційних: 8 годин.
Семінарських: 4 години.
Розділ VІ. Філософія В.Ф.Й.Шеллінга.
Лекційних: 10 годин.
Семінарських: 4 години.
Розділ VIІ. Філософія Г.В.Ф. Гегеля.
Лекційних: 12 годин.
Семінарських: 6 годин.
Розділ VIII. Філософські погляди Л.Фойербаха.
Лекційних: 2 години.
Семінарських: 2 години.
Розділ ІX. Філософія релігії Ф.А.Шлейермахера.
Лекційних: 2 години.
Семінарських: 1 година.
Написання контрольних робіт і тестів:
Читання лекцій і проведення семінарських супроводжується здачею 6 тестів.
Термін здачі тестів
Тест №1. – після закінчення читання Розділу I.
Тест №2. – після закінчення читання Розділу II.
Тест №3. – після закінчення читання Розділу ІV.
Тест №4. – після закінчення читання Розділу V.
Тест №5. – після закінчення читання Розділу VI.
Тест №6. – після закінчення читання Розділу VII.
Індивідуальна робота зі студентами, консультації.
Індивідуальна робота зі студентами та проведення консультацій з дисципліни “Німецька філософія Нового часу” відбувається відповідно до плану консультацій га графіку індивідуальної роботи представленого викладачем на кафедру і в деканат філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Перевірка конспектів лекцій та конспектів підготовки до семінарських занять
Комплекс навчально-методичних заходів, що застосовуються в процесі читання курсу “Німецька філософія Нового часу” передбачає систематичну перевірку конспектів лекцій цього курсу студентів спеціальності “Релігієзнавство”. Конспекти лекцій повинні містити перелік всіх тем курсу, плани всіх лекцій, перелік основних джерел, а також короткий (або розширений) виклад змісту лекції. У разі відсутності студента на лекції, він може використовувати для надолуження пропуску конспекти своїх колег або самостійно знайти матеріал у підручнику, який відноситься до пропущеної лекційної теми. Також ведеться перевірка конспектів підготовки до семінарських занять, які засвідчують ефективність та якість роботи студента з першоджерелами. У конспектах підготовки до семінарських занять мають бути зазначені опрацьовані джерела. Всі цитати наводяться у конспекті із посиланням на конкретне видання ат сторінку. В конспекті підготовки до семінарського заняття повинен міститися матеріал, який відображає підготовку студента до всіх питань, що виносяться на семінар, а не лише до одного чи двох питань.
Перевірка конспектів лекцій та конспектів підготовки до семінарських занять здійснюється під час лекцій та семінарів у формі поточного контролю, а також в позаудиторний час та під час індивідуальної роботи зі студентами.
3. Л Е К Ц І Ї
І І н а в ч а л ь н и й с е м е с т р (ІІІ курс філософського факультету спеціалізації “Релігієзнавство”)
Тема. Німецька філософія доби Просвітництва. Популярна філософія та її критика.
Лекція 1. Феномен німецького просвітництва та його місце у розвиткові європейської філософської думки.
План лекції.
1. Характерні риси просвітницької філософії та її розвиток в Германії.
2. Специфіка німецького просвітництва.
3. Культурно-історична обумовленість становлення і розвитку просвітницької філософії.
4. Основні напрями та постаті в філософії німецького просвітництва.
5. Проекти реформування метафізики.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть в чому полягала специфіка німецького Просвітництва порівняно з іншими європейськими країнами.
2. Охарактеризуйте основні чинники, що вплинули на формування просвітницької філософії в Германії.
3. Охарактеризуйте соціально-політичну та історичну ситуацію, в якій розвивалось німецьке просвітництво.
4. Окресліть основні (універсальні) властивості просвітницької філософії.
Лекція 2-3. Основні проблеми філософії Лейбниця.
План лекції.
1. Передумови і джерела виникнення філософії Лейбниця.
2. Поняття субстанції в філософії Лейбниця.
3. Гносеологічна система Лейбниця.
4. Вчення Лейбниця про Бога.
5. Принцип наперед встановленої гармонії в філософії Лейбниця.
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте ставлення Лейбниця до філософії Декарта.
2. Поясніть зміст поняття “метафізичний атом”.
3. Визначте основні властивості субстанції за Лейбницем.
4. Висвітліть основну тезу критики філософії Лейбниця Вольтером (“Кандид”).
5. Охарактеризуйте роль принципу наперед встановленої гармонії в філософії Лейбниця.
6. Охарактеризуйте ставлення Лейбниця до всієї попередньої історико-філософської традиції.
7. Відтворіть історичні та теоретичні обставини суперечки між Лейбницем і Ньютоном.
8. Поясніть специфіку співвідношення логічного поняття та чуттєвого образу за Лейбницем.
Лекція 4. Теодицея Г.В.Лейбниця.
План лекції.
1. Поняття теодицеї в філософії Лейбниця.
2. Вчення Лейбниця про співвідношення між свободою і необхідністю.
3. Лейбниць про причини походження зла.
4. Концепція “виправдання” Бога на підставі його справедливості.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть яким чином Лейбниць витлумачує проблему походження зла.
2. Відтворіть критику Расселом лейбницевського вирішення проблеми походження зла.
3. Охарактеризуйте відмінність між метафізичним, моральним та фізичним злом у тлумаченні Лейбниця.
4. Охарактеризуйте ставлення Лейбниця до вчення Спінози про тотальну необхідність.
Лекція 5-6. Основні принципи системи популярної філософії Вольфа.
План лекції.
1. Місце і значення Вольфа в становленні і розвиткові німецького просвітництва.
2. Система метафізки Вольфа.
3. Метафізика як “головна наука”.
4. Теорія пізнання Вольфа.
5. Два підходи до визначення душі і проблема дуалізму у її тлумаченні.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть, який сенс вкладав Вольф в поняття “популярна філософія”.
2. Назвіть найбільш відомих представників вольфіанства.
3. Охарактеризуйте ставлення Вольфа до математики.
4. Поясніть значення, яке надає Воль людській можливості сприймати речі одночасно в цілому і по частинах.
5. Назвіть логічні закони, які воль називає “першопринципами”.
6. Охарактеризуйте співвідношення логіки та онтології за Вольфом.
7. Поясніть, що має на увазі Вольф коли вживає поняття “сутність”.
Лекція 7. Поняття Бога в філософії Вольфа.
План лекції.
1. Теологія як завершальна частина метафізики Вольфа.
2. Раціональне поняття Бога.
3. Проблема створення світу.
4. Проблема походження зла та її вирішення в філософії Вольфа.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть, що мав на увазі А.Баумгартен коли казав, що теологія Вольфа це спроба пізнати Бога без віри.
2. Охарактеризуйте основні недоліки пояснення зла як недосконалості.
3. Поясніть який сенс Вольф вкладає в поняття “чудо”.
4. Відтворіть вольфівську послідовність виведення божественних предикатів.
Лекція 8. Основні напрями критики філософії Х.Вольфа.
План лекції.
1. Пієтисти і Вольф.
2. А.Рюдігер і критика логічного методу Вольфа.
3. Філософія Вольфа як “ілюзорна систематика” у тлумаченні Х.А.Крузія.
4. Критика Вольфа з позицій емпіризму (Й.Н.Тетенс).
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте ті небезпеки, які пієтисти побачили у тезі Вольфа пор наперед встановлену гармонію.
2. Поясніть в чому А.Рюдігер вбачав основну хибу вольфіанства.
3. Поясніть мету і завдання науки телематології за Х.Крузієм.
4. Поясніть причини виникнення непорозумінь в метафізиці за Й.Н.Тетенсом.
Література до теми
Основна література
1. Баумейстер Х. Метафизика. – СПб., 1850.
2. Гердер И.Г. Избранные сочинения. – М., Л.: Госполитиздат, 1959.
3. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М.: Наука, 1977.
4. Гете И.В. Избранные философские произведения. – М.: Наука, 1964.
5. Вольф Х. Метафизика // Христиан Вольф и философия в России. – СПб.: РХГИ, 2001.
6. Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах. – М.: Мысль, 1982-1989.
7. Лессинг Г.Э. Избранные произведения. – М.: Художественная литература, 1953.
8. Лессинг Г.Э. оссии.Лаокоон, или о границах живописи и поэзии. – М.: Художественная литература, 1957.
9. Кассирер Э. Философия Просвещения. – М.: РОССПЭН, 2004.
Додаткова література
1. Аликаев Р.С. Немецкая философская терминология эпохи раннего Просвещения. – М., 1982.
2. Асмус В.Ф. Немецкая эстетика 18 века. – М.: Искусство, 1963.
3. Баскин М.П. Философия немецкого Просвещения. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1954.
4. Беляев В. Лейбниц и Спиноза. – СПб.: Тип. В.Д.Смирнова, 1914.
5. Берлин П. Очерки общественной жизни и мысли в Германии (30 – 40-е годы). – Рн/Д: «Буревестник», 1924.
6. Бобров Е. Этюды по метафизике Лейбница. – Варшава, 1905.
7. Введение в историю мировой философии. Немецкая философия второй половины XVIII – начала ХІХ века / Ред. А.Г.Зарубин. – Рн/Д.: РГЭА, 1999
8. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. (XVII-XVIII века). – М., 1986.
9. Гейне Г. К истории религии и философии в Германии. – М.: Прогресс, 1994.
10. Гулыга А.В. Гердер. – М.: Соцэкгиз, 1963.
11. Гулыга А.В. Из истории неметкого материализма последней трети XVIII века. – М.: Изд-во АН СРСР, 1962.
12. Делез Ж. Складка. Лейбниц и барокко. – М.: Логос, 1998.
13. Длугач Т.Б. И.Кант: от ранних произведений к критике чистого разума. – М., 1990.
14. Жучков В.А. Из истории немецкой философии XVIII века (предклассический период). – М.: ИФ РАН, 1996.
15. Жучков В.А. Немецкая философия эпохи раннего Просвещения. – М.: Наука, 1989.
16. Каринский В. Умозрительное знание в философской системе Лейбница. – СПб., 1912.
17. Кузнецов В.Н., Мейеровский Б.В., Грязнов А.В. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1986.
18. Лейбниц и Россия. – СПб.: ИФ РАН, 1996.
19. Лессинг и современность. – М.: Изд-во искусство, 1981.
20. Майоров Г.Г. Теоретическая философия Г.Лейбница. – М., 1973.
21. Меринг Ф. Легенда о Лессинге. – СПб.: Знание, 1907.
22. Нарский И.С. Лейбниц. – М.: Мысль, 1972.
23. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.
24. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1973.
25. Неустроев В.П. Немецкая литература эпохи Просвещения. – М., 1958.
26. Погребысский И.Б. Г.В.Лейбниц. – М.: Наука, 1971.
27. Свасьян К.А. И.В.Гете. – М.: Мысль, 1989.
28. Свасьян К.А. Философское мировозрение Гете. – Ереван: изд-во АН АрмССР, 1983.
29. Серебреников В. Лейбниц и его учение о душе человека. – СПб., 1908.
30. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1984.
31. Спекторский Е.В. Эргард Вейгель, забытый рационалист XVII века. – Варшава, 1909.
32. Сретенский Н.Н. Лейбниц и Декарт. – Казань, 1915.
33. Филиппов М.М. Лейбниц. Его жизнь и деятельность: общественная, научная и философская. – СПб.: Изд-во Ф.Павленкова, 1893.
34. Фридлендер Г. Лессинг. – М.: Искусство, 1958.
35. Чучмарев В.И. Лейбниц и русская культура. – М.: Высшая школа, 1968.
Тема. Німецький романтизм.
Лекція 9. Становлення і розвиток філософії романтизму.
План лекції.
1. Історичні та соціальні передумови виникнення філософії романтизму.
2. Філософія абсолютного ідеалізму Ф.Шлегеля.
3. Критика Ф.Шлегелем філософських систем Канта і Фіхте.
4. Філософія історії та філософія культури Ф.Шлегеля.
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте основні положення теорії іронії Ф.Шлегеля.
2. Поясніть в чому Ф.Шлегель вбачає діалектичний характер іронії.
3. Охарактеризуйте ставлення Гегеля та Фіхте до філософських спекуляцій Ф.Шлегеля.
4. Поясніть що саме має на увазі Ф.Шлегель, коли пише про кантівську філософську систему критицизму як “половинчату”.
Лекція 10. Філософські погляди Новаліса і Гельдерліна.
План лекції.
1. Генезис філософських ідей Новаліса.
2. Філософія історії Новаліса.
3. Естетично-містичний пантеїзм Гельдерліна.
4. Філософсько-історична концепція Гельдерліна.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть значення терміну “магічний ідеалізм Новаліса”.
2. Охарактеризуйте зв’язок між філософією природи та філософією історії у Новаліса.
3. Охарактеризуйте роль естетичного сприйняття в процесі взаємодії людини зі світом за Гельдерліном.
4. Розкрийте значення, яке Гельдерлін вкладає в поняття “ідеальна людина”.
Література до теми
Основна література
1. Новалис. Гимны к ночи. – М.: Энигма, 1996.
2. Новалис. Г. фон Офтендинген. – М.: Ладомир, Наука, 2003.
3. Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика. В 2-х томах. – М.: Искусство, 1983.
Додаткова література
1. Вайнштейн О. Язик романтической мысли. О философском стиле Новалиса и Ф.Шлегеля. – М., 1994.
2. Вакенродер М. Фантазии об искусстве. – М.: Искусство, 1977.
3. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма: Гельдерлин, Шлейермахер. – М.: Наука, 1989.
4. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М.: Наука, 1978.
5. Жирмунский В.М. Немецкий романтизм и современная мистика. – СПб.: Аксиома, 1996.
6. Литературная теория немецкого романтизма. – М.: Изд-во писателей, 1934.
7. Пшиготижев И.Ш. К истокам и судьбам романтической идеи в немецкой культуре и философии. – Нальчик: КБГУ, 2001.
Тема. Джерела і загальні риси німецької класичної філософії.
Лекція 11. Німецька класична філософія і її значення для світової філософської думки.
План лекції.
1. Соціокультурний та історичний контекст формування німецької класичної філософії.
2. Основні ідейні джерела німецької класичної філософії.
3. Проблема “системності” німецької класичної філософії.
4. Історичні долі німецької класичної філософії.
Завдання для самостійної роботи
1. Наведіть власні аргументи на користь тези про загальну єдність всіх філософських систем, що традиційно визначаються як німецька класична філософія.
2. Продемонструйте специфіку розгортання антропологічної проблематики в процесі розвитку німецької класичної філософії.
3. Поясніть, яке значення несе предикат “класична” в словосполученні “німецька класична філософія”.
4. Охарактеризуйте основні напрями впливу німецької класичної філософії на розвиток вітчизняної філософської культури.
Література до теми
1. Гулыга А. Немецкая классическая философия. – М., 1986.
2. Виндельбанд В. Философия в немецкой духовной жизни ХІХ столетия. – М.: Звено, 1910.
3. Кузнєцов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала XIX веков. – М., 1989.
4. Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии. – М., 1990.
5. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1973.
6. Перов Ю.В., Сергеев А.К., Слинин Я.И. Очерки истории классического немецкого идеализма. – СПб.: Наука, 2000.
Тема. Філософія І.Канта.
Лекція 12. Філософія Канта докритичного періоду.
План лекції.
1. Історико-біографічний контекст формування філософії І.Канта.
2. Періодизація розвитку кантівської філософської думки.
3. Природничонаукова проблематика у творчості канта раннього періоду.
4. Космогонічна гіпотеза І.Канта.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть, що має на увазі І.Кант вживаючи поняття негативна величина в метафізиці.
2. Охарактеризуйте бачення І.Кантом процесу розвитку Всесвіту.
3. Поясніть зміст порівняльної характеристики мешканців інших планет, як її надає І.Кант.
4. Які основні принципи метафізичного пізнання виділяє І.Кант.
Лекція 13. Становлення критичної проблематики у докритичних працях Канта.
План лекції.
1. Постулат відмінності між чуттєвим та умоспоглядальним світами та його роль в становленні критичної філософії.
2. Кант про принципи чуттєвого та умоспоглядального світів.
3. Проблема екстатичних мандрів у світі духів (“Мари духовидця”).
4. “Межі чуттєвості та розуму” як перший проект Критики чистого розуму.
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте основні принципи чуттєвого світу.
2. Охарактеризуйте основні принципи умоспоглядального світу.
3. Поясніть, що має на увазі Кант, коли він застерігає про неприпустимість застосування принципів чуттєвого пізнання щодо розсудкового пізнання.
4. Поясніть ставлення Канта щодо можливостей “таємної філософії”, яка б дозволила спілкуватись зі світом духів.
Лекція 14-15. “Критика чистого розуму” І.Канта.
План лекції.
1. Історія написання і структура критики чистого розуму.
2. Трансцендентальна естетика. Вчення Канта про апріорні форми споглядання.
3. Аналітика понять та аналітика основоположень.
4. Вчення Канта про чисті поняття розсудку (категорії).
5. Трансцендентальна діалектика.
6. Трансцендентальне вчення по метод.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть, що має на увазі Кант під амфіболією рефлективних понять.
2. Перерахуйте загальні постулати емпіричного мисленні.
3. Поясніть на прикладах відмінність між синтетичними та аналітичними судженнями.
4. Поясніть зміст, що вкладається Кантом в поняття “паралогізму чистого розуму”.
5. Відтворіть антиномії чистого розуму і поясніть кантівське бачення можливостей їх розв’язання.
6. Відтворіть кантівську аргументацію щодо неможливості онтологічного доведення існування Бога.
7. Охарактеризуйте кантівське ставлення до класичних доказів існування Бога.
Лекція 16. Практична філософія Канта.
План лекції.
1. Поняття метафізики моральності.
2. Свобода як вихідна умова можливості практичного.
3. Обґрунтування Кантом принципу автономії волі та категоричного імперативу.
4. Ідея критики практичного розуму.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть відмінність між імперативом та максимою.
2. Охарактеризуйте поняття “щастя” в практичній філософії Канта.
3. Порівняйте як діють принцип автономії волі та принцип гетерономії волі.
4. Розкрийте сенс, який вкладається в тезу про практичне (моральне) доведення існування Бога.
Лекція 17. Критика здатності судження і її місце в системі критичної філософії.
План лекції.
1. Поняття здатностей душі та їх класифікація.
2. Принцип формальної доцільності.
3. Аналітика естетичної здатності судження.
4. Критика телеологічної здатності судження.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть, що має на увазі Кант коли каже про відмінність чуттєвого смаку від смаку рефлексії.
2. Поясніть відмінність між приємним та гарним, як її окреслює Кант.
3. Визначте сенс який вкладає Кант в поняття практичної віри.
4. Наведіть приклади того, що Кант окреслює поняттям “вільної краси”.
Лекція 18. Антропологія і філософія історії І.Канта.
План лекції.
1. Поняття антропології та її структура.
2. Тлумачення Кантом сутності історичного процесу.
3. Ідея загальної історії у всесвітньо-громадянському плані.
4. Теорія “вічного миру” Канта.
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте основні природні задатки, які притаманні людині за Кантом.
2. Поясніть який сенс Кант вкладає в поняття Просвітництва.
3. Поясніть яким чином за Кантом стає можливою антропологічна характеристика.
4. Відтворіть кантівський розподіл пристрастей.
Література до теми
Основна література
1. Кант И. Собрание сочинений в 6-и томах. М.: Мысль, 1963-1966.
2. Кант И. Трактаты и письма. М.: Наука, 1980.
3. Кант И. Из рукописного наследия. М.: Прогресс-Традиция, 2000.
Додаткова література
1. Рассел Б. История западной философии. – Р.н/д.: Феникс, 1998. С.791-810.
2. В.Виндельбанд В. История философии. – К.: Ника-Центр, 1997.448-477.
3. Мамардашвили М. Кантианские вариации. – М.: Аграф, 1997.
4. Гулыга А. Кант. – М.: Млодая гвардия, 1977.
5. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. – Спб.: Университетская книга, 1997. С.7-373.
6. Ахутин А. Тяжба о бытии. – М.: РФО, 1997. – С.244-271. (“София и черт. Кант перед лицом русской религиозной метафизики”)
7. Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М.: РФО, 1997.
8. Делез Ж. Критическая философия Канта. – М.: Пер Сэ, 2001.
9. Абильдин Ж.М. Диалектика Канта. – Алма-Ата: «Казахстан», 1974.
10. Асмус В.Ф. И.Кант. – М.: Наука, 1973.
11. Асмус В.Ф. Философия И.Канта. – М.: Знание, 1957.
12. Афасижев М.Н. Эстетика Канта. – М.: Наука, 1975.
13. Баскин Ю.Я. Кант. – М.: Юридическая литература, 1964.
14. Библер В.С. Кант – Галилей – Кант: разум Нового времени о парадоксах самообоснования. – М.: Мысль, 1991.
15. Бородай Ю.М. Воображение и теория познания. – М.: Высшая школа, 1966.
16. Вахтомин Н.К. Теория научного знания И.Канта. – М.: Наука, 1986.
17. Виндельбанд В. Философия Канта. – СПб., 1895.
18. Мінаков М.А. Вчення Канта про віру розуму. – К.: ЦПФ, 2001.
19. Галанза П.Н. Учение И.Канта о государстве и праве. – М.: Госюиздат, 1960.
20. Гоготский С.С. Критический взгляд на философию Канта. – К., 1847.
21. Гринишин Д.М., Корнилов С.В. И.Кант – ученый, философ, гуманист. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984.
22. Длугач Т.Б. Кант: от ранних произведений до «Критики чистого разума». – М.: Наука, 1996.
23. Калинников Л.А. Проблемы философии истории в системе Канта. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1978.
24. Кант и кантианцы / Отв. ред. А.С.Богомолов. – М.: Наука, 1978.
25. Карапетян А.А. Критический анализ философии Канта. – Ереван: Армгиз, 1958.
26. «Критика чистого разума» и современность / Отв. ред. В.А.Штейнберг. – Рига: Зинатне, 1984.
27. Критические очерки по философии Канта / Отв. ред. М.Булатов. – К.: Наукова думка, 1975.
28. Мельникова А.В. Проблема принципа в гносеологии Канта. – Иркутск: Изд-во Иркутского ун-та, 1990.
29. Ойзерман Т.И. Теория познания Канта. – М.: Наука, 1991.
30. Скрипник А.П. Категорический императив И.Канта. – М.: Изд-во МГУ, 1978.
31. Соловьев Э.Ю. И.Кант: взаимодополнительность морали и права. – М.: Наука, 1992.
32. Суслова Л.А. Философия И.Канта. – М.: Высшая школа, 1988.
33. Философия Канта / Ред. З.А.Каменский. – М.: ИФАН, 1983.
34. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И.Канта. – К.: Наукова думка, 1974.
35. Этика Канта и современность / Сост. П.Лайзанс. – Рига: Авотс, 1989.
36. Васильева М.Ю. Эволюция философских взглядов Кана в докритический период. – М.: Голос Пресс, 2003.
37. Демидов Ф.Д. Тарансцендентальное в философии Канта: проекции в современность. – М.: Изд-во РАГС, 2003.
38. Михайлов К.А. Логический анализ теоретической философии И.Канта. – М.: “Спутник +”, 2003.
39. Волков В.А. Идея политики в немецкой классической философии (И.Кант, И.Г.Фихте). – СПб., 2001.
40. Новгородцев П.И. Кант и Гегель в их учениях о праве и государстве. – СПб., 2000.
І н а в ч а л ь н и й с е м е с т р (IV курс філософського факультету відділення “Релігієзнавство”)
Тема. Філософія Й.Г.Фіхте.
Лекція 1. Становлення і розвиток філософії Фіхте.
План лекції.
1. Основні етапи життя і філософської творчості Фіхте.
2. Порівняльна характеристика ієнського і берлінського періодів.
3. Суперечка “про атеїзм”.
4. Вплив Фіхте на розвиток російської та української філософії.
Завдання для самостійної роботи
1. Окресліть загальне ставлення Фіхте до критичної філософії Канта.
2. Поясніть яким чином за Фіхте співвідносяться природні і громадянські права.
3. Охарактеризуйте ставлення Фіхте до Великої французької буржуазної революції.
4. Наведіть власну оцінку щодо позиції, яку зайняв Фіхте у суперечці про атеїзм.
Лекція 2. Теоретична філософія Фіхте.
План лекції
1. Співвідношення між ідеалістичною і догматичної філософією.
2. Поняття науковчення.
3. Відношення науковчення до критичної філософії Канта.
4. Основні принципи науковчення.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть відмінність науковчення від науки, що ним обґрунтовується.
2. Поясність відмінність науковчення від логіки.
3. Охарактеризуйте поняття споглядання як його тлумачить Фіхте.
4. Надайте характеристику абсолютної форми знання за Фіхте.
Лекція 3. Практична філософія Фіхте.
План лекції
1. Місце практичної філософії в філософській системі Фіхте.
2. Свобода як основа моральності.
3. Філософське дослідження генезису свободу.
4. Проблема співвідношення моралі і права в практичній філософії Фіхте.
Завдання для самостійної роботи
1. Порівняйте категоричний імператив Канта і імператив свободи Фіхте.
2. Охарактеризуйте співвідношення моралі і права за Фіхте.
3. Поясніть, що означає за Фіхте сумління.
4. Поясність завдяки чому, на думку Фіхте, має згодом відпасти потреба у праві.
Лекція 4. Філософія історії Фіхте.
План лекції
1. Поняття філософії історії.
2. Відношення філософії історії Фіхте до філософії історії Канта.
3. Ідея “плану світової історії”.
4. Характеристика історичних епох.
Завдання для самостійної роботи
1. Надайте характеристику історичних епох і поясніть, які з них відносяться суто до історії, а які є поза історичними.
2. Поясніть теоретичне значення поняття “плану” світової історії.
3. Охарактеризуйте конфлікт між свободою і необхідністю як рушійну силу історії.
4. Обґрунтуйте ваше ставлення до тези, що ми продовжуємо жити в третю історичну епоху.
Література до теми
Основна література
1. Фихте И.Г. Наукоучение 1801 года. – М.: Логос, 2000.
2. Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах. – СПб: Мифрил, 1993.
3. Фихте И.Г. Наставления к блаженной жизни. – М.: “Канон +”, 1997.
Додаткова література
1. Гайденко П.П. Парадоксы свободы в романтической философии // Прорыв к трансцендентному: Новая онтология ХХ века. – М.: Республика, 1997. – С.208-253.
2. Ойзерман Т.И. “Накоучение” Фихте – волюнтаристическая метафизика свободы и… ее отрицание // Философия как история философии. – Спб.: «Алетейя», 1999. – С.311-341.
3. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. – СПб.: Наука, 1994. – Кн.3. –С.515-535.
4. Гайденко П.П. Философия Фите и современность. – М.: Мысль, 1979.
5. Бур М. Фихте. – М.: Мысль, 1965.
6. Вышеславцев Б. Этика Фихте. Основы права и нравственности в системе трансцендентальной философии. – М., 1914
7. Гайденко П.П. Парадоксы свободы в учении Фихте. – М.: Наука, 1990.
8. Ойзерман Т.И. Философия Фихте. – М.: Знание, 1962.
9. Каландаришвили Г.М. Диалектика в “Основах общего наукоучения” И.Г.фихте. – Тбилиси: Изд-во АН ГССР, 1963.
10. Длугач Т.Б. Проблема единства теории и практики в немецкой класической философии. (И.Кант, И.Г.Фихте). – М.: Наука, 1986.
11. Панаев И. Разыскатели истины. – СПб., 1878. Кн.2.
12. Философия Фихте в России. – СПб.: РХГИ, 2000.
13. Булатов М.А. Намецкая классическая философия. Часть 1. Кант. Фихте. Шеллинг. – К.: Стилос, 2003.
14. Яковенко Б.В. Жизнь и философия И.Г.Фихте. – СПб.: Наука, 2004.
15. Яковенко Б.В. Основная идея теоретической философии И.Г.Фихте // Мощь философии. – СПб.: Наука, 2000.– С.373-388.
16. Гайденко П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. – М.: Университетская книга, 2000.
Тема. Філософія В.Ф.Й.Шеллінга.
Лекція 5. Система об’єктивного ідеалізму Шеллінга.
План лекції
1. Місце Шеллінга в НКФ. Основні періоди його життя і творчості.
2. Шеллінг і руська філософія.
3. Початок філософського шляху Шеллінга: Шеллінг, Гегель, Гельдерлін.
4. Шеллінг і Кант.
5. Шеллінг і Фіхте
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте філософські погляди Й.Б.Шада і визначте правомірність його зарахування до лав шеллінгіанців.
2. Проілюструйте на прикладах вплив Шеллінга на російську філософську традицію.
3. Охарактеризуйте основні напрями і положення критики Шеллінгом гегелівської філософії.
4. Дайте порівняльну характеристику основних філософських систем розроблених Шеллінгом.
Лекція 6. Становлення філософської думки Шеллінга.
План лекції
1. Осмислення природи міфологічного у перших працях Шеллінга.
2. Шеллінг і проблема пантеїзму.
3. “Філософські листи про догматизм і критицизм”.
4. Поняття критичної і догматичної філософії.
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте поняття позитивності міфу у ранніх працях Шеллінга.
2. Відтворіть основні тези критики Шеллінгом догматичної філософії.
3. Порівняйте поняття критицизму як його розуміють Шеллінг і Фіхте.
4. Надайте порівняльної характеристики критичному і догматичному способу філософування.
Лекція 7. Система трансцендентального ідеалізму та натурфілософія Шеллінга.
План лекції
1. Розвиток системи трансцендентального ідеалізму.
2. Критика суб’єктивного ідеалізму Фіхте та критицизму Канта.
3. Основна мета та структура системи трансцендентального ідеалізму.
4. Натурфілософія Шеллінга і проблема теоретичного природознавства.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть специфіку зв’язку між системою трансцендентального ідеалізму і натурфілософією.
2. Охарактеризуйте основні вихідні посилки, на яких Шеллінг розбудовує свою натурфілософію.
3. Визначте поняття “природи” як його тлумачить Шеллінг в натурфілософії.
4. Поясніть причини негативної оцінки Г.Гейне системи трансцендентального ідеалізму Шеллінга.
Лекція 8. Проблема свободи в філософії Шеллінга.
План лекції
1. Рецепція фіхтеанської проблеми свободи в філософії Шеллінга.
2. Проблема співвідношення “кінцевого Я” та “абсолютного Я” у Фіхте та Шеллінга.
3. Проблеми пантеїстичного тлумачення свободи.
4. Поняття несвідомого та “темної основи” Бога в філософії Шеллінга.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть чому за Шеллінгом проблема протилежності духу і природи не може вважатися центральною філософською проблемою після Канта.
2. Охарактеризуйте ставлення Шеллінга до пантеїзму.
3. Поясність в чому полягає зміст свободи як позитивного поняття буття самого по собі.
4. Поясніть в чому полягає зміст “реального” чи “живого” поняття свободи.
Лекція 9. Філософія міфології та філософія одкровення Шеллінга.
План лекції
1. Поняття філософії міфології.
2. Огляд не філософського досвіду вивчення міфології.
3. Ідея походження народів і проблема монотеїзму.
4. Специфіка тлумачення одкровення в філософії Шеллінга.
Завдання для самостійної роботи
1. Надайте визначення міфу, як його розуміє Шеллінг і поясніть яким чином Шеллінг приходить до цього визначення.
2. Охарактеризуйте специфіку сприйняття античності і античної міфології в добу Просвітництва.
3. Відтворіть загальну класифікацію теорій пояснення міфу як її надає Шеллінг.
4. Посніть відношення між позитивною та негативною філософією у тлумаченні Шеллінга.
Література до теми
Основна література
41. Шеллинг. Сочинения в 2-х томах. – М.: Мысль, 1987. – Т.1.
- “Система трансцендентального идеализма”. – С.227-489.
- “Философские письма о догматизме и критицизме”. – С.39-88.
- “О мировой душе”. – С.85-181.
- “Введение к наброску системы натурфилософии, или о понятии умозрительной физики и о внутренней организации”. – С.182-226.
- “Бруно, или о божественном и природном начале вещей”. – С.490-589.
42. Шеллинг. Сочинения в 2-х томах. – М.: Мысль, 1989, – Т.2.
- “Введение в философию мифологии”. – С.160-374.
- “К истории новой философии”. – С.387-560.
- “Философские исследования о сущности человеческой свободы и связанных с нею предметах”. – С.86-158.
43. Шеллинг. Философия искусства. – М.: Мысль, 1999.
44. Шеллинг. Философия откровения. – СПБ.: Наука, 2000. Т.1., Т.2.
45. Шеллинг. Идеи к философии природы как введение в изучение этой науки. – СПб.: Наука, 1998.
46. Шеллинг. Ранние философские сочинения. – СПб.: Алетейя, 2000.
47. Шеллинг. Система мировых эпох. Мюнхенские лекции. – Томск: Водолей, 1999.
Додаткова література
1. Асмус В.Ф. Очерки истории диалектики в новой философии. Диалектика в философии Шеллинга// Избранные философские труды. – М.,1971.– С.100-113.
2. Бакрадзе К.С. Диалектика в философии Шеллинга// Избр. Филос.труды. Тбилиси, 1981. – Т.1. – С.192-241.
3. Гулыга А.В. Шеллинг. – М.,1982 (1994).
4. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: Рольф,2001. – С.166-195.
5. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М.,1978.
6. Гейне Г. К истории религии и философии в Германии. – М., 1994.
7. История диалектики. НКФ. – М.,1978. – С.151-215.
8. Каменский З.А. Русская философия начала 19 века и Шеллинг. – М.,1980.
9. Кириевский И.В. Речь Шеллинга // Критика и эстетика. – М.,1979. – С.238-248.
10. Лазарев В.В. Философия раннего и позднего Шеллинга. – М.,1990.
11. Кузнецов В.Н. НКФ второй половины 18 - начала 19 века. – М., 1989. – С.160-185.
12. Нарский И.С. Западноевропейская философия 19 века. – М., 1976. – С.209-239.
13. Прокопов Д.Є. Філософські проекти: міфологія (Ф.В.Й.Шеллінг). // Вісник Київського університету. Серія: Філософія, політологія. 2001. – Вип.34. – С.51-56.
14. Шеллинг Ф. Pro et Contra. – СПб.: РХГИ, 2001.
15. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И.Канта. – К., 1974. – С.218-231.
16. Энгельс Ф. Шеллинг – философ во Христе. – Т.41. – С.227-247.
17. Кушаков Ю.В. Как возможна «философия природы»? // Философские науки. – 1995. – №1. – С.52-59.
18. Кушаков Ю.В. Діалектика як логічний і естетичний феномен. // Вісник Київського університету. – 1977 – №39. – С.32-40.
19. Булатов М.О. Суперечливий характер ідеалістичної філософії Шеллінга. // Філософська думка. – 1975. – №.3. – С.26-36.
20. Ойзерман Т.И. К характеристике философии Шеллинга // Философия как история философии. Спб., – 1999. – С.341-365.
Тема. Філософія Г.В.Ф. Гегеля.
Лекція 10. Система абсолютного ідеалізму Гегеля.
План лекції.
1. Життєвий шлях та філософська спадщина Гегеля.
2. Вплив Гегеля на розвиток німецької та світової філософії.
3. Суспільно-історична проблематика у творчості Гегеля.
4. Ранні праці Гегеля.
Завдання для самостійної роботи
1. Надайте характеристику основним ідеям, які висуває Гегель в роботі “Дух християнства і його доля”.
2. Надайте характеристику циклу теологічних праць раннього Гегеля.
3. Опишіть основні властивості за якими Гегель протиставляє античність сучасності.
4. Охарактеризуйте вплив Гегеля на розвиток української та російської філософії.
Лекція 11-12. “Феноменологія духу” Гегеля.
План Лекції 11.
1. ФД як вступ до філософської системи Гегеля.
2. Структура ФД та історія її написання.
3. Основні принципи гегелівської теорії пізнання.
4. Проект філософії як науки в ФД.
5. Проблема свідомості в ФД.
Завдання для самостійної роботи
1. Обґрунтуйте використовуючи гегелівські аргументи необхідність перетворення філософії на науку.
2. Поясніть, що мається на увазі коли ФД визначається як “вступ” до філософії Гегеля.
3. Перерахуйте і охарактеризуйте основні принципи теорії пізнання Гегеля.
4. Поясніть причини нездатності розсудку осягнути основу речей.
План Лекції 12.
1. Конституювання самосвідомості.
2. Стоїчна, скептична та нещасна самосвідомість.
3. Достовірність та істина розуму: розум, що спостерігає, практичний розум, індивідуальність.
4. Поняття об’єктивного духу.
5. Поняття абсолютного духу.
Завдання для самостійної роботи
1. Назвіть три етапи реалізації самосвідомості.
2. Охарактеризуйте історичні форми набуття свідомістю свободи.
3. Визначте специфіку реалізації свободи в скептицизмі.
4. Перерахуйте основні фази становлення духу за Гегелем.
Лекція 13. “Наука логіки” Гегеля.
План лекції.
1. Історія написання та структура НЛ.
2. Загальне поняття логіки.
3. Буття – ніщо – становлення.
4. Буття-в-собі та буття-для-себе.
5. Міра та поняття видимості.
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте предмет дослідження НЛ.
2. Поясніть специфіку гегелівської логіки з точки зору співвідношення онтології і гносеології.
3. Обґрунтуйте правомірність чи неправомірність застосування поняття “панлогізм” для визначення характеру філософської системи Гегеля.
4. Поясніть тезу Гегеля про те, що краще взагалі нічого не розуміти, ніж мати пів розуміння чогось.
Лекція 14. Філософія релігії Гегеля.
План лекції.
1. Історія написання та місце філософії релігії в філософській системі Гегеля.
2. Зв’язок філософії релігії з ранніми працями Гегеля.
3. Поняття релігії та філософії релігії.
4. Визначена релігія: природна релігія, релігія духовної індивідуальності, абсолютна релігія.
5. Проблема доведення існування Бога (“Лекції про доведення буття Бога”).
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте специфіку релігійного відношення як його розуміє Гегель.
2. Поясніть характер відношення філософії релігії до позитивної релігії.
3. Надайте порівняльної характеристики абсолютній та природній релігії.
4. Поясніть що має на увазі Гегель під метафізичним поняттям ідеї Бога.
Лекція 15. Історія філософії Гегеля.
1. Роль і значення Гегеля у розвитку історико-філософської науки.
2. Поняття історії філософії.
3.Предмет історії філософії та відношення філософії до науки та релігії.
4. Проблема історичної обумовленості виникнення духовної потреби в філософуванні.
5. Проблема періодизації та спосіб історико-філософського розгляду.
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте “не гегелівські” проекти розбудови історії філософії.
2. Наведіть аргументи на користь точки зору, що вступом до філософії Гегеля є не лише ФД, але й його історія філософії.
3. Виділіть основні структурні частини історії філософії Гегеля.
4. Обґрунтуйте ті висновки, які Гегель робить з власного визначення історії філософії.
Література до теми
Основна література
1. Гегель. Феноменология духа. – СПб., 1991.
2. Гегель. Философия права. – М., 1990.
3. Гегель. Философия истории. В 3-х томах. – СПб., 1992.
4. Гегель. Лекции по истории философии. – СПб, 1993.
5. Гегель. Наука логики. В 3-х томах. – М., 1970-1972.
6. Гегель. Энциклопедия философских наук. В 3-х томах. – М., 1974-1977.
7. Гегель. Философия религии. В 2-х томах. – М., 1976-1977.
8. Гегель. О сущности философской критики // Работы разных лет. В 2-х томах. – М., 1970. – Т.1. – С.268-284.
9. Гегель. Кто мыслит абстрактно // Там само. – С.387-394.
10. Гегель. Философская пропедевтика // Там само. – Т.2. – С.7-212.
11. Гегель. Лекции по эстетике. Введение // Эстетика в 4-х томах. – М.,1968. – Т.1.– С.7-96.
12. Гегель. Система нравственности // Политические произведения. – М., 1978. – С.276-367.
Додаткова література
1. Булатов М.А. Ленинский анализ немецкой классической философии. – К.,1974. – С.70-249.
2. Волков Г.Н. Сова Минервы. – М., 1973.
3. Володин А.И. Гегель и русская социалистическая мысль 19 века. – М.,1973.
4. Голосов В.Ф. Рациональное и мистическое в гегелевской теории являющегося духа. – Красноярск, 1969.
5. Гулыга А.В. Гегель. – М.,1970.
6. Гулыга А.В. НКФ. – М., 1986.
7. Каримский А.М. Философия истории Гегеля. – М., 1988.
8. Киссель М.А. Гегель и современный мир. – Л., 1982.
9. Кожев А. Идея смерти в философии Гегеля. – М.: Логос, 1998.
10. Кушаков Ю.В. Историко-философская концепция Л.Фейербаха. Теория, методология, конкретные результаты. – К., 1981. – С.9-44.
11. Лукач Д. Молодой Гегель и проблемы капиталистического общества. –М.,1987.
12. Малинин В.А. Диалектика Гегеля и антигегельянство. – М., 1983.
13. Мотрошилова В.Н. Путь Гегеля к «Науке логики». – М.,1984.
14. Нерсесянц В.С. Гегель. – М., 1979.
15. Нарский И.С. Западноевропейская философия 19 века. – М., 1976. – С.240-464.
16. Кузнецов В.Н. НКФ второй половины 18-начала 19 века. – М.,1989. – С.186-393.
17. Ойзерман Т.И. Историко-философское учение Гегеля. – М., 1982.
18. Прокопов Д.Є. Проблема визначення поняття та предмету історії філософії в філософії Г.В.Ф. Гегеля // Мультиверсум. – К., 2001. – №24. – С.151-161.
19. Философия Гегеля: проблемы диалектики. – М., 1987.
20. Философия Гегеля и современность. – М., 1977.
21. Новгородцев П.И. Об общественном идеале. – М., 1991. – С.139-203.
22. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964.
23. Философия права Гегеля и современность. – М., 1977.
24. Ильин И.А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. – СПб. 1994.
25. Кожев А. Введение в чтение Гегеля. – СПб.: Наука, 2003.
Тема. Філософські погляди Л.Фойербаха.
Лекція 16. Філософія Л.Фойербаха
План лекції.
1. Л.Фойербах: історія життя і філософування.
2. Формування поглядів Фойербаха в ерлангенській період.
3. Проект розбудови історико-філософської науки Л.Фойербаха (критика історії філософії Гегеля).
4.Л.Фойербах про сутність християнства.
5.Антропологізм в філософії Л.Фойербаха.
Завдання для самостійної роботи
1. Поясніть, що має на увазі Л.Фойербах коли визначає католицизм як протиріччя духу і плоті.
2. Поясніть, що має на увазі Л.Фойербах коли визначає протестантизм як протиріччя віри і розуму.
3. Охарактеризуйте співвідношення теології і науки за Л.Фойербахом.
4. Надайте перелік основних положень гегелівської історії філософії з критикою яких виступає Л.Фойербах.
5. Поясніть основну відмінність між християнством та язичництвом за Л.Фойербахом.
6. Визначте сутність Христа як особистого Бога за Л.Фойербахом.
Література до теми
Основна література
1. Фейербах Л. История философии в 3-х томах. – М.: Мысль, 1974.
2. Фейербах Л. Сочинения в 2-х томах. – М.: Наука, 1995.
3. Фейєрбах Л. Сущность християнства. – М.: Мисль, 1965.
Додаткова література
1. Ардабьев А.И. Атеизм Л.Фейербаха. – М.: Изд-во АН СРСР, 1963.
2. Булгаков С.Н. Религия человекобожества у Л.Фейербаха. – М.: “Свободная совесть”, 1906.
3. Быховский Б.Э. Л.Фейербах. – М.: Мысль, 1967.
4. Габараев С. Материализм Фейербаха. – Тбилиси, 1955.
5. Деборин А.М. Л.Фейербах: личность и мировозрение. – М., 1923.
6. Есин И.М. Материалистическая философия Л.Фейербаха. – М.: Знание, 1954.
7. Иодль Ф. Л.Фейербах. Его жизнь и учение. – СПб., 1905.
8. Кушаков Ю.В. Историко-философская концепция Л.Фейербаха. Теория. Методология. Конкретные результаты. – К.: Вища школа, 1981.
9. Лившиц Г.М. Атеизм Л.Фейербаха. – Минск: Высшая школа, 1978.
10. Любутин К.М. Фейербах: философская антропология. – Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1988.
11. Очерки по философии Л.Фейєрбаха. – К.: Наукова думка, 1982.
12. Элез Й. Проблема Батия и мышления в философии Л.Фейєрбаха. – М.: Наука, 1971.
13. Энгельс Ф. Л.Фейєрбах и конец классической немецкой философии. – М.: Политиздат, 1966.
Тема. Філософія релігії Ф.А.Шлейермахера.
Лекція 17. Філософія Ф.Шлейермахера.
План лекції.
1. Становлення і розвиток філософської системи Ф.Шлейермахера.
2. Вплив Шлейермахера на формування герменевтики.
3. Критика Шлейермахером ідеалістичної системи Фіхте.
4. Поняття релігії та розуміння її сутності в філософії Шлейермахера.
5. Шлейермахер про місце церкви і релігії в житті суспільства.
Завдання для самостійної роботи
1. Охарактеризуйте специфіку взаємовідношення духу та світу за Шлейермахером.
2. Поясніть який сенс вкладає Шлейермахер в поняття “непроясненої єдності світу”.
3. Охарактеризуйте ставлення Шлейермахера до містицизму.
4. Поясніть причини, які спонукали Шлейермахера сформулювати тезу про необхідність релігійного виховання.
Література до теми
Основна література
1. Шлейермахер Ф. Речи о религии. – К.: «ИСА», 1994.
Додаткова література
1. Гадамер Г.Г. Истина и метод. – М.: Прогресс, 1989.
2. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма: Гельдерлин, Шлейермахер. – М.: Наука, 1989.
4. С Е М І Н А Р И
Готуючись до семінарських занять студенти обов’язково мають прочитати роботи перераховані у списку літератури, яка надається до кожного семінару. Ця література складається виключно з першоджерел, знання яких є неодмінною вимогою в процесі роботи студентів протягом навчання і слухання курсу “Німецька філософія Нового часу”. Крім першоджерел в кінці кожної теми надається список додаткової літератури.
Разом з тим, паралельно з підготовкою і освоєнням літератури з основного списку першоджерел, на кожен семінар виносяться реферативні доповіді. Вони готуються індивідуально і розподіляються пропорційно до кількості студентів таким чином, аби кожен протягом семестру мав можливість виступити з реферативною доповіддю хоча б один раз. У якості тем реферативних доповідей взято окремі роботи (тексти), які хоча і не входять до переліку основних праць того чи іншого філософа, але які дозволяють значно повніше представити специфіку тієї чи іншої філософської системи. У реферативній доповіді визначаються основні положення роботи. Час, що надається на реферативну доповідь складає 5-7 хвилин.
І І н а в ч а л ь н и й с е м е с т р (ІІІ курс філософського факультету спеціалізації “Релігієзнавство”)
Семінар 1. Філософія Лейбниця.
План.
1. Поняття субстанції та монади.
2. Матерія та її основні властивості.
3. Проект примноження наук Лейбниця.
Реферативна доповідь
1. “Роздум про метафізику”.
Література.
1. Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах. – М.: Мысль, 1982. – Т.1.
- “Монадология”. – С.413-429.
- “Материя, взятая в себе”. – С.383-387.
- “Начала природы и благодати основанные на разуме”. – С.404-411.
- “О приумножении наук”. – С.164-202.
- “Об усовершенствовании первой философии и о понятии субстанции”. – С.244-246.
- “Рассуждение о метафизике”. – С.125-163.
Семінар 2. “Нові досліди про людське розуміння” Лейбниця.
План.
1. Лейбниць про вроджені поняття.
2. Лейбниць про ідеї.
3. Значення мови та феномен “зловживання словами”.
4. Пояснення Лейбницем процесу пізнання.
Реферативна доповідь
1. Полеміка Лейбниця і Локка (“Роздуми щодо “Досліду про людське розуміння” пана Локка”).
Література.
1. Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах. – М.: Мысль, 1983. – Т.2.
- “Нове опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии”. – С.47-545.
- “Размышления об “Опыте о человеческом разумении” г-на Локка”. – С.546-552.
Семінар 3. “Теодицея” Лейбниця.
План.
1. Поняття віри і розуму та їх співвідношення.
2. Природа Бога (його справедливість та благість).
3. Свобода людини у вченні Лейбниця.
4. Метафізичне, моральне та фізичне зло у вченні Лейбниця.
Реферативна доповідь
1. “Абсолютно перші істини”.
Література.
1. Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах. – М.: Мысль, 1989. – Т.4.
- “Опыты теодицеи о благости Божией, свободе человека и начале зла”. – С.49-401.
2. Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах. – М.: Мысль, 1984. – Т.3.
- “Абсолютно первые истины”. – С.123-126.
Семінар 4. Філософія Канта докритичного періоду.
План.
1. І.Кант про вихідний стан природи.
2. Кантівська концепція розвитку Всесвіту.
3. Поняття негативної величини.
4. можливості застосування негативних величин в філософії.
Реферативна доповідь
1. “Хибне мудрствування в чотирьох фігурах силогізму”.
Література.
1. Кант И. Ложное мудрствование в четырех фигурах силлогизма // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
2. Кант И. Опыт введения в философию понятия отрицательных величин // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
3. Кант И. Новая теория движения и покоя // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
4. Кант И. Всеобщая естественная история и теория неба // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
5. Кант И. Вопрос о том, стареет ли земля с физической точки зрения // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
6. Кант И. Исследование вопроса, претерпела ли земля в своем вращении вокруг оси, благодаря которому происходит смена дня и ночи, некоторые изменения со времени своего возникновения // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
Семінар 5. Становлення критичної проблематики.
План.
1. Загальне поняття світу.
2. Кант про відмінність між світом, що споглядається розумом і світом, що сприймається чуттями.
3. Принципи умоспоглядального та чуттєвого світів.
4. Метод метафізики.
Реферативна доповідь
1. “Дослід деяких міркувань про оптимізм”.
Література
1. Кант И. Опыт некоторых рассуждений об оптимизме // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
2. Кант И. О форме и принципах чувственно воспринимаемого и умопостигаемого мира // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
Семінар 6. Критика чистого розуму І.Канта.
Для кращого ознайомлення зі специфікою кантівського викладення на перше семінарське зайняття з “Критики чистого розуму” студентам пропонується прочитати дві передмови до цієї роботи та вступ. Але для того аби вони змогли акцентувати увагу на найбільш важливих моментах їм пропонується список запитань, які сформульовано у відповідності до логіки і послідовності кантівського викладення. На кожне з зазначених запитань можна найти дослівну текстуальну відповідь у Канта. Такий спосіб читання дозволить сформувати у студентів навички “ретельного” читання філософських текстів і дозволить позбутися стереотипу про існування у філософських текстах “основних” і “другорядних” частин. Все семінарське зайняття розбудовується як надання відповідей на запропоновані студентам запитання та обговорення цих відповідей.
Перелік запитань:
Кожне з представлених запитань передбачає, що безпосередня відповідь на нього може бути знайдена в тексті КЧР. В дужках після кожного запитання вказана сторінка де слід шукати відповідь (нумерацію сторінок наведено за виданням Кант И. Критика чистого разума. – СПб: Тайм-аут, 1993).
Передмова до перешого видання. (С.11-16).
1. Які епохи у розвитку метафізики виділяє Кант? (С.11).
2. В чому полягає “странність” долі людського пізнання в галузі метафізики? (С.11).
3. Яку зі справ розуму Кант називає найскладнішою? (С.12).
4. Що має на увазі Кант коли каже про критику самого чистого розуму? (С.13).
5. Порівняйте як Кант визначає значення КЧР у передмові до першого і до другого видання. (С.13, С.26).
6. Які дві вимоги Кант висуває щодо форми свого дослідження? В чому їх зміст? (С.14).
7. Чи вимагає апріорне пізнання визнання своєї абсолютної необхідності? (С.14).
8. Які дослідження за визнанням самого Канта коштували йому найбільших зусиль? (С.14).
9. Як Кант формулює основне запитання КЧР у передмові до першого видання? (С.14).
10. Як Кант визначає метафізику? (С.16).
11. В чому полягає різниця між дискурсивною та інтуїтивною ясністю? (С.15). Якої з них, на вашу думку, повинно дотримуватись філософське дослідження? Якщо можете, наведіть приклади з історії філософії.
Передмова до другого видання. (С.17-31).
1. До чого за Кантом призводить змішення галузей різних наук? (С.17).
2. В чому полягає різниця між теоретичним та практичним пізнанням розуму? (С.18).
3. В чому полягав зміст революції у математиці? (С.18-19).
4. В чому Кант вбачає подібність своєї програми думці Коперніка? (С.20).
5. В якому випадку стають можливими апріорні знання: коли наглядні уявлення відповідають властивостям предметів чи коли предмети відповідають властивостям нашої здатності уявлення? (С.20-21).
6. В чому полягає негативне та позитивне значення КЧР? (С.23).
7. Чи розрізняє Кант між пізнанням та мисленням речей в собі? (С.24).
8. Які предмети трансцендентного знання називає Кант? (С.25).
9. Що з точки зору практичного розуму відкриває нам критика теоретичного розуму? (С.25).
Вступ до КЧР. (С.32-46).
1. Які знання Кант називає апріорними? (С.33).
2. Що має на увазі Кант коли каже про чисті апріорні знання? Наведіть приклад. (С.33).
3. Які ознаки апріорних суджень виділяє Кант? (С.33-34).
4. Які задачі покликана вирішувати метафізика? (С.35).
5. В чому відмінність між аналітичними та синтетичними судженнями? Наведіть приклади. (С.37).
6. Завдяки застосуванню якого логічного закону ми здатні отримувати аналітичні судження? (С.37).
7. Як Кант визначає досвід? (С.38).
8. За допомогою яких суджень відбувається розширення нашого знання? (С.39).
9. ому всі математичні судження мають синтетичний характер? (С.39).
10. Поясніть чому положення “пряма лінія є найкоротшою відстанню між двома точками” має синтетичний характер? (С.40).
11. Як Кант формулює мету чистого розуму в КЧР? (С.41).
12. Що, на думку Канта, було причиною того, що метафізика до нього у стані коливання? (С.41).
13. Чому у двох перших запитаннях щодо можливостей математики та природознавства Кант не додає слів “як наука”? (С.42).
14. Що має на увазі Кант коли він вводить поняття “metaphysica naturalis”? (С.42).
15. Що є об’єктом метафізики, об’єкти розуму чи сам розум? (С.43).
16. В чому, за Кантом, полягає мата справжньої метафізики? (С.43).
17. Чи є метафізика необхідною для людського розуму наукою? (С.44).
18. Як Кант визначає розум? (С.44).
19. Яке знання Кант називає трансцендентальним? (С.44).
20. Чому основоположення моралі не входять в систему трансцендентальної філософії? (С.46).
21. З яких двох вчень складається система трансцендентальної філософії? (С.46).
Семінар 7. Критика чистого розуму І.Канта.
План.
1. Трансцендентальна естетика.
2. Аналітика понять.
3. Аналітика основоположень.
4. Антиномія чистого розуму.
Реферативна доповідь
1. “Пролегомени до всякої майбутньої метафізики, що може з’явитися як наука”.
Література.
1. Кант И. Критика чистого разума. – СПб.: Тайм-аут, 1993.
2. Кант И. Пролегомены к всякой будущей метафизике, могущей появится как наука // Основы метафизики нравственности. – М.: Мысль, 1999.
Семінар 8. Етика І. Канта.
План.
1. Поняття повсякденного розуміння моральності.
2. Відмінність між популярною філософією моральності та метафізикою моральності.
3. Принцип автономії волі.
4. Поняття максими та імперативу.
Реферативна доповідь
1. “Про первинне зло в людській природі”.
Література.
1. Кант И. Об изначально злом в человеческой природе // Основы метафизики нравственности. – М.: Мысль, 1999.
2. Кант И. Основы метафизики нравственности // Основы метафизики нравственности. – М.: Мысль, 1999.
Семінар 9. Філософія історії І.Канта.
План.
1. Проблема початку людської історії та можливості наукової рефлексії з цього приводу.
2. Поняття цілі історії людства.
3. Проблема створення досконалого громадянського устрою.
4. Поняття “вічного миру” в філософії історії Канта.
Реферативна доповідь
1. “Відповідь на запитання: що таке Просвітництво?”.
Література.
1. Кант И. Ответ на вопрос: что такое Просвещение? // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
2. Кант И. К вечному миру. // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
3. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
4. Кант И. О предполагаемом начале человеческой истории // Трактаты и письма. – М.: Наука, 1980.
5. Кант И. Рецензия на книгу И.Г.Гердера “Идеи философии истории человечества” // Метафизические начала естествознания. – М.: Мысль, 1999.
І н а в ч а л ь н и й с е м е с т р (IV курс філософського факультету відділення “Релігієзнавство”)