Політика фінансування
У ході підготовки до початку процесу виробництва фінансовий відділ ухвалив майбутній бюджет просування на ринок «Доброї кави». Додатково було прийнято кількох працівників апарату управління, зокрема, логіста.
Бюджет передбачав залучення додаткового кредитного капіталу на закупівлю обладнання та характеризувався чіткістю прорахування подій і точністю цифр з урахуванням чинників інфляції, відсотка за кредит, вартості покупної сировини і матеріалів, розмитнення кави та банки, вартості втрат від ПДВ, вартості доставки кави до покупця, фасування, витрат на збут та адміністративних витрат.
Рівні продажу прогнозувалося утримувати на рівні 102 % протягом 12 місяців. Нормативний запас готової продукції на складі - 50% від споживання майбутнього місяця, а запас сировини - 45% від потреб наступного місяця. Від замовлення сировини до першої оплати за неї треба 62 дні. Найбільше зростання обсягів продажу очікувалися від ДК скло 50 г - на 33%, наступною була ДК скло 90 г.
Базові ціни формувалися таким чином: ДК скло 50 г -3,52 грн., ДК скло 90 г - 6,14 грн., ВДК метал 90 г - 6,14 грн., ВДК скло 90 г - 6,69 грн., ВДК скло 50 г - 3,87 грн. за одну банку. Для оптових клієнтів розмір знижок становив 7-15% залежно від обсягу купівлі.
Отримання коштів від продажу очікувалося вже на третій місяць від початку залучення коштів. Остаточне погашення кредиту передбачалося уже на сьомий місяць. Розширення асортиментності передбачалося.
Незважаючи на такий новаторський підхід до процесу діяльності фірми, більшість працівників підтримувала політику генерального директора. Проте, як виявилось, у процесі планування майбутнього було залишено поза увагою ряд важливих питань. З одного боку, хаос на ринку і постійний наступ конкурентів шляхом нарощення обсягів виробництва та збільшення асортиментності продукції породжував дедалі сильнішу конкуренцію. Зміни відбувалися швидко, а реакція фірми дещо уповільнювалась. Працівники були зайняті виконанням проекту, й ініціативність дедалі більше згасала.
У генерального директора виникали думки про створення маркетингового відділу, проте на це не вистачало ні часу ні коштів. Він дедалі більше замислювався над тим, чи не втратив він ринку, чи наздожене час, протягом якого мав реалізовуватися проект.
Позиції працівників щодо найкращої стратегії поведінки організації почали розділятися. Одні говорили, що не слід започатковувати власного виробництва саме зараз, а сконцентруватися на переробці сировини з використанням орендованого технологічного обладнання та самостійно здійснювати лише упаковку продукції, інші підтримували ідею додаткового фінансування, оскільки вважали це шляхом до зниження в найближчому майбутньому собівартості продукції і, відповідно, до завоювання ринку саме завдяки цьому показнику, деякі наголошували на доцільності скорочення фінансування самого бюджету проекту і концентрації уваги на маркетингових дослідженнях саме на початкових етапах.
Розмірковуючи над майбутнім «Доброї кави», вислуховуючи альтернативні думки колективу, генеральний директор подумки аналізував кожен із варіантів.