Загальні винятки
1 Без шкоди загальним виняткам, визначеним у статті 472 цієї Угоди, на положення цієї Глави та Додатків XVI-A, XVI-B, XVI-C, XVI-D, XVI-E, XVI-F i XVII до цієї Угоди поширюються винятки, наведені в цій статті.
2. За умови дотримання вимоги, що такі заходи не застосовуються у спосіб, який є засобом довільної або невиправданої дискримінації між країнами, у яких переважають подібні умови, або не будуть виступати прихованим обмеженням права на заснування економічної діяльності або транскордонне постачання послуг, жодне положення у цій Главі не можна тлумачити як таке, що перешкоджає будь-якій із Сторін вживати або забезпечувати виконання заходів, які:
(a) необхідні для захисту громадської безпеки, громадської моралі, або для забезпечення громадського порядку;
(b) необхідні для забезпечення захисту життя та здоров’я людей, тварин або рослин;
(c) стосуються збереження вичерпних природних ресурсів, якщо такі заходи вживаються разом із обмеженнями, що поширюються на національних інвесторів або на внутрішнє постачання або споживання послуг;
(d) необхідні для забезпечення захисту національних художніх, історичних або археологічних цінностей;
(e) необхідні для забезпечення дотримання законів або правил, які не є несумісними із положеннями цієї Глави, зокрема положення, які пов’язані із:
(i) запобігання шахрайській чи оманливій практиці, або вирішенням питань, що стосуються наслідків невиконання контрактів;
(ii) захистом приватного життя осіб у зв’язку із обробкою та поширенням персональних даних, та забезпеченням конфіденційності документів та рахунків приватних осіб;
(iii) безпекою.
(f) не відповідають положенням статей 88(1) та 94 цієї Угоди, за умови що різниця у режимах спрямована на забезпечення ефективного або рівноправного встановлення або стягнення прямих податків, пов’язаних із економічною діяльністю, інвесторами або постачальниками послуг іншої Сторони[34].
3. Положення цієї Глави та Додатків XVI-A, XVI-B, XVI-C, XVI-D, XVI-E, XVI-F i XVII до цієї Угоди не поширюються на відповідні системи соціального захисту Сторін або на діяльність, яка здійснюється на території кожної Сторони, та які пов’язані, навіть час від часу, з реалізацією офіційних повноважень.
Стаття 142
Податкові заходи
РНС, що надається згідно із положеннями цієї Глави, не поширюється на податковий режим, який Сторони забезпечують або забезпечуватимуть у майбутньому на основі угод між Сторонами, спрямованими на уникнення подвійного оподаткування.