Травми, нещасні випадки під час аварій на транспорті. Дитячий травматизм і його профілактика
Травма — це ураження поверхні тіла або внутрішніх органів, яке виникло під дією зовнішніх факторів, у результаті чого той чи інший орган втратив здатність виконувати свою функцію.
Травми бувають легкі (подряпини, невеликі забиті місця) і тяжкі (переломи, опіки II та III ступенів, які призводять до каліцтва і навіть до смерті); одиничні (коли ушкоджено якийсь один орган і спостерігається кровотеча в одному місці) і множинні (вони найскладніші, бо навіть невеликі подряпини, якщо їх багато, можуть призвести до дуже тяжких наслідків).
Головна причина нещасних випадків полягає в необачності людей, у нехтуванні ними правилами дорожнього руху, невиконанні елементарних заходів безпеки, порушенні норм поведінки; часто люди травмуються під час занять спортом тощо.
Щороку на земній кулі в результаті необачності гине близько 5 млн осіб. Більшість людей вважають, що нещасний випадок може статися з ким завгодно, тільки не з ними. Це дуже поширена психологічна установка. Тому важливо не тільки знати правила безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях, а й виконувати їх. Твереза оцінка обставин, уміння завчасно передбачити небезпеку, уникнути її, застерегти себе від невиправданого ризику — ці якості необхідні кожній людині у повсякденному житті.
Майже половина всіх нещасних випадків трапляється в результаті дорожньо-транспортних пригод. Очевидцями чи учасниками аварій є водії автотранспорту і, звичайно, пішоходи. Надзвичайно важливо, щоб свідки аварії могли в найкоротші строки на достатньо високому рівні подати медичну допомогу, вміли діяти правильно і рішуче.
У разі аварії на транспорті потрібно поставити автомобіль у безпечне місце і включити аварійні сигнали. Якщо аварія сталася вночі, передні фари автомобіля можна використати для освітлення місця події. Важливо вміти організувати допомогу свідків і розподілити між ними обов'язки (розставити аварійні трикутники, викликати швидку допомогу і міліцію, подати першу медичну допомогу).
У пошкоджених автомобілях слід негайно вимкнути запалення, щоб уникнути вибуху. Оскільки можливе витікання палива з баків, ні в якому разі не палити, щоб не сталося загоряння.
Якщо життю потерпілих (водія чи пасажирів) ніщо не загрожує, можна залишити їх у салоні, оскільки неправильне транспортування може призвести до зміщення зламаних кісток, появи кровотечі. Якщо постраждалий знепритомнів, потрібно перевірити прохідність його дихальних шляхів. Якщо ж він перебуває у важкому стані, слід подати допомогу, не виймаючи його з транспортного засобу, а коли це неможливо, потрібно скористатися ремонтним інструментом для його звільнення. Звільнивши потерпілого, приступити до зупинки кровотечі, іммобілізації кінцівок і, в разі необхідності, вжити заходів щодо реанімації до прибуття швидкої допомоги.
Значною групою травмувань є так звані «шкільні травми», або травми, що їх завдають собі діти під час перебування у школі. Встановлено, що такі травми становлять близько 20 % усіх дитячих травм. Це означає, що кожний п'ятий нещасний випадок трапляється у школі. Зрозуміло, що після напруженого уроку дітям хочеться побігати, погратися. Але не всі можуть оцінити наслідки своїх вчинків. Багато школярів постраждало від підніжки, зачинених перед носом дверей, поштовху та інших «невинних» жартів!
Дітям необхідно якомога раніше навчитися оцінювати свої сили і можливості, особливо під час занять фізичною культурою і спортом. Потрапляючи у спортивний зал, багато хто не розуміє, що спортивні снаряди мають бути не тільки підігнані до зросту учнів, а й вимагають певних навичок у ході тренувань. Більше половини всіх травм діти отримують під час занять гімнастикою. І це, як правило, серйозні травми — переломи, вивихи, струси мозку. Тому освоєння гімнастичних снарядів, виконання вправ має відбуватися обов'язково у присутності вчителя фізкультури.
Невміння правильно оцінити свої сили і можливості при катанні на ковзанах, лижах, у туристичних походах також призводить до серйозних травм. Часто такі травми трапляються за межами населеного пункту, де немає можливості негайно доставити постраждалого в медичний заклад. Навіть незначні травми у такій ситуації можуть призвести до трагічних наслідків.
Велика кількість травм припадає на ігрові види спорту — футбол, баскетбол. Головна їх причина полягає у недодержанні правил безпеки, порушенні правил гри, недостатній фізичній підготовці. Ось чому на уроках фізкультури приділяється так багато уваги загальнофізичному розвиткові дітей, відпрацюванню елементарних прийомів і техніки гри.
У профілактиці травматизму важливе місце посідає правильний підбір одягу, взуття. Під час ігор не дозволяється надягати браслети, обручки, на одязі не повинно бути металевих пряжок, гачків тощо. Все це може спричинити поранення гравців.
Особливі вимоги ставляться до роботи у спеціалізованих кабінетах фізики, хімії, інформатики. У цих кабінетах до робочих місць підведено електричний струм, встановлено електричні розетки, інше обладнання. Всім цим можна користуватися тільки під наглядом учителя.
Забороняється торкатися електрообладнання, клем і дротів, відкривати дверцята шаф, умикати прилади, натискувати кнопки, призначення яких невідоме. Особливо обережно слід поводитися під час роботи з хімічними препаратами й реактивами.
Враховуючи недостатнє вивчення впливу комп'ютерів на здоров'я людини, важливо суворо виконувати вимоги техніки безпеки. Найбезпечніші нині монітори, сертифіковані за стандартом ТСО'99. Найкраще використовувати монітори LCD та плазмені.
Правила безпечного поводження з устаткуванням докладно викладені майже в кожному підручнику з відповідної дисципліни. Додержання їх обов'язкове, адже жодна травма не проходить безслідно: погіршує стан здоров'я, обмежує вибір майбутньої професії, накладає відбиток на подальше життя.