Частота введення прикорму
Дитина віком до 8 місяців повинна отримувати прикорм 3 рази на день, у віці 9-11 місяців 4 рази на день. У віці 1 рік дитина повинна отримувати різноманітний прикорм з кожної групи продуктів, вміти пити з чашки.
Особливості вигодовування дитини віком 9-12 місяців
1) Грудне молоко залишається найважливішим продуктом харчування для дитини. Навіть після повного введення прикорму доцільно годувати дитину грудним молоком після їди.
2) Якщо дитина зголодніла, треба дати їй грудне молоко (молочну суміш у разі штучного вигодовування) за бажанням дитини, а не за графіком.
3) Годувати дитину треба за столом з іншими членами сім’ї.
4) Кількість запропонованої їжі повинна базуватися на принципах активного заохочування дитини до їжі. Необхідно поступово змінювати консистенцію та збільшувати різноманітність продуктів прикорму, притримуючись рекомендованої частоти введення прикорму.
5) Приблизно з 9 місяців дитина може брати предмети великим і вказівним пальцями. Треба пропонувати їй самій тримати маленькі кусочки прикорму під час їди, годувати себе ложкою.
6) Продукти прикорму (м’які відварені овочі та фрукти, спілі м’які фрукти, добре відварене ніжне м’ясо та рибу) доцільно давати у вигляді маленьких кусочків, які легко ковтати.
7) Необхідно ввести в раціон дитини крім каш продукти із злаків, які можна давати кусочками (сухарики, хліб, печиво).
8) Якщо дитина отримує уже всі запропоновані продукти прикорму можна запропонувати їй цільне коров’яче молоко 3,25% жирності, але не раніше 9-12 місяців. Не слід давати дитині віком до 2 років молоко та молочні продукти з 1-2% вмістом жиру. або обезжирені.
9) Перед кожним прийомом їжі необхідно вимити руки дитини.
3.3.5. Оцінка харчування дитини віком 6-12 місяців
Оцінка харчування дитини проводиться при кожному обов’язковому медичному огляді дитини. Для оцінки харчування необхідно розпитати матір:
- про наявність труднощів чи проблем при вигодовуванні дитини;
- уточнити чи продовжується годування грудьми;
- якщо годування грудьми продовжується, уточнити скільки разів на добу дитина прикладається до грудей;
- з’ясувати, чи почала мати вводити прикорм;
- які продукти прикорму отримує дитина, звернути особливу увагу на прикорми, збагачені залізом;
- яка частота введення прикорму;
- який об’єм прикорму;
- яка консистенція продуктів прикорму: рідка, сметаноподібна, густа;
- чим користується мати при годуванні дитини: ложкою чи використовується пляшка з соскою;
- чи використовується активне заохочення дитини до їжі;
- чи не примушують дитину їсти.
3.3.6. Консультування матері з вигодовування та харчування дитини від 6 до 12 місяців
Після оцінки вигодовування та харчування дитини необхідно провести консультування матері.
1) Під час проведення консультування дуже важливим є надання матері
психологічної підтримки.
2) Порекомендувати матері продовжити годування грудьми за вимогою дитини. Страви прикорму не повинні повністю витісняти грудне вигодовування.
3) Порекомендувати матері поступово, відповідно з апетитом дитини, збільшити кількість прикорму, який вводиться. Пояснити важливість отримання дитиною прикорму, збагаченого залізом. Чітко пояснити частоту годування, відповідно віку дитини. Порекомендувати матері уникати однотипного харчування дитини.
4) Пояснити матері важливість спілкування з дитиною під час годування. Необхідно годувати дитину разом з іншими членами сім’ї, давати можливість дитині годувати себе самостійно, бути готовим до безладу, який є невід’ємною частиною процесу навчання прийому їжі. Треба навчити матір спілкуватися з дитиною під час годування: говорити тихо, лагідно. Не порівнювати свою дитину з іншими, так як здорові діти не подібні один на одного вони можуть з’їдати різні об’єми прикорму, відмовлятися від продуктів, які подобаються іншим дітям і навпаки. Мати повинна знати, що достовірною ознакою нормального розвитку дитини є стабільні показники прибавки в масі.
5) Пояснити матері шкідливість годувати дитину примусово.
6) Необхідно надати поради матері щодо безпеки під час годування.
Поради матері щодо безпеки під час годування.
1) Обов’язково вимити руки матері та дитини перед їдою.
2) Використовувати чисту воду, чистий посуд для приготування та подачі їжі дитині.
3) Треба завжди бути із дитиною, коли вона їсть, ніколи не залишати її саму.
4) Не давати дитині твердих продуктів харчування у вигляді маленьких круглих предметів (виноград, горіхи, цукерки-льодяники, тощо).
5)Уникати гострих предметів.
6) Не примушувати дитину їсти.
7) Їжа повинна бути остудженою до температури тіла (36-37°С).
Важливо пояснити матері, що кожна дитина має свою індивідуальну схему введення прикорму щодо темпів введення різних продуктів прикорму.
3.4. Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років
3.4.1.Загальні положення
Важливо в цей період сформувати у дитини принципи здорового харчування, які в послідуючому будуть сприяти її здоровому розвитку та збереженню здоров’я. Процес формування навичок здорового харчування буде більш успішним, якщо харчування усієї сім’ї буде відповідати цим принципам.
Діти віком старше року можуть вживати їжу, яку їдять дорослі із сімейного столу. Рекомендоване число годувань для дитини складає не менше 5-ти разів на день – три основних та два додаткових прийоми.
Основні принципи здорового харчування дитини віком 1-3 роки
1) Продовжувати грудне вигодовування і на другому році життя.
2) Раціон харчування дитини повинен бути різноманітний, щоденно повинен містити свіжі овочі та фрукти.
3) Рекомендовано нежирні сорти м’яса, риби, печінка, яйця.
4) Страви повинні бути м’якими, кашоподібної гомогенної консистенції у вигляді пюре, суфле, тефтельок, парових котлет, а фрукти та овочі дрібно порізані. З появою корінних зубів у дітей, їжа за консистенцією може бути такою, як у дорослих.
5) До 2-х річного віку в раціоні харчування дитини молоко та молочні продукти повинні бути звичайної жирності (3,2% або 3,5%), а для дітей старше 2 років рекомендовані молоко та молочні продукти зі зниженим вмістом жиру. Використовують в раціоні кисломолочні продукти.
6) Для профілактики йододефіцитних станів, при приготуванні їжі, слід використовувати йодовану сіль.
7) Їжа повинна піддаватися ретельній кулінарній обробці і даватись дитині, не пізніше, ніж через 30 хвилин після приготування.
3.4.2. Консультування матері з харчування дитини від 12 місяців до 3 років
Надайте консультацію матері по можливому продовженню грудного вигодовування і на другому році життя дитини. Порекомендуйте щоденно включати в раціон харчування дитини різноманітні продукти: овочі, фрукти (переважно місцеві) та у свіжому вигляді. Використовувати в раціоні харчування нежирні сорти м’яса, птиці (без шкірки), риби, печінку. При недостатності в раціоні дитини м’ясних продуктів необхідно збагатити раціон бобовими (квасоля). Дитина повинна отримувати хліб, крупи, макаронні вироби, картоплю, молоко та кисломолочні продукти, яйця, олію та вершкове масло. Порекомендуйте матері при приготуванні їжі не зловживати сіллю, цукром, приправами та спеціями.
3.5. Штучне та змішане вигодовування
Оптимальним методом вигодовування дитини є грудне молоко. В деяких випадках, коли неможливо вигодування грудним молоком, дитина повинна отримувати повноцінне для свого віку харчування. В таких випадках дитина вигодовується адаптованою сумішшю. Батьки дитини повинні бути проінформовані у повному обсязі про ризик для здоров’я дитини, який існує у випадку вигодовування дитини сумішшю. Необхідно проконсультувати батьків, як безпечно приготувати суміш та правильно її зберігати (не використовувати суміш, якщо минуло понад 40 хвилин із моменту її приготування).
Режим харчування при вигодовуванні сумішшю залишається вільним.
Введення продуктів та страв прикорму у дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, адаптованими молочними сумішами, не відрізняється від аналогічних у дітей з грудним вигодовуванням.
При змішаному вигодовуванні догодовувати сумішшю необхідно з ложечки і тільки після прикладання дитини до обох грудей.
Кількість молочної суміші у значній мірі залежить від маси тіла дитини. Необхідно пам’ятати, що кількість їжі, яка використовується на одне годування, не завжди однакова впродовж дня.
Орієнтовний добовий об’єм їжі, якщо маса тіла малюка відповідає середній віковій нормі можна визначити за допомогою таблиці.
Таблиця 2
Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
| Вік дитини | Добовий об'єм їжі, мл |
| Від народження до 10 дня | 70-80 х день життя новонародженого |
| Від 10 днів до 2 місяців | 1/5 маси тіла |
| Від 2 до 4 місяців | 1/6 маси тіла |
| Від 4 до 6 місяців | 1/7 маси тіла |
| Від 6 до 12 місяців | 1/8 - 1/9 маси тіла |
4. ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ
4.1. Загальні положення
Фізичний розвиток дитини Всесвітня організація охорони здоров’я визначає як сумарний індикатор стану здоров’я окремої дитини та популяції, а показники фізичного розвитку дітей раннього віку як критерій оцінки соціально-економічного розвитку окремого регіону, країни. Моніторинг фізичного розвитку дітей раннього віку ВООЗ вважає одним із найефективніших заходів, які здійснюються медичними працівниками. щодо зниження рівня смертності та захворюваності дітей раннього віку. Оцінка фізичного розвитку дитини віком до 3 років проводиться на підставі «Норм зросту», які розроблені ВООЗ в 2006 році і рекомендовані для використання замість нормативів, запропонованих раніше Національним центром статистики охорони здоров’я США та ВООЗ. «Норми зросту» ґрунтуються на результатах багатоцентрового дослідження показників фізичного розвитку 8440 дітей від народження до 71 місяців у 6 країнах світу (Бразилії, Ганні, Індії, Норвегії, Омані та США) з 1997 по 2003 рік.
Критеріями для відбору дітей для розробки «норм зросту» були:
1) Відмова матері від тютюнопаління під час вагітності і в подальшому.
2) Виключно грудне вигодовування дитини щонайменше до 4 місяців життя та продовження грудного вигодовування щонайменше до 1 року.
3) Адекватний догляд за дитиною вдома та доступність до якісної медичної допомоги.
Завдяки критеріям відбору дітей для дослідження, в основі яких було забезпечення оптимальних умов для нормального фізичного розвитку кожної дитини, «Норми зросту» є науково обгрунтованим інструментом для оцінки діяльності системи охорони здоров’я і насамперед закладів первинної медико-санітарної допомоги та стандартом, якого повинні досягнути усі країни.
Ці стандарти базуються на доказовій медицині і свідчать про те, що за умови створення сприятливого середовища для дитини (забезпечення раціонального вигодовування і харчування, відмови матері від тютюнопаління, адекватного догляду вдома та доступності до якісної первинної медико-санітарної допомоги) діти раннього віку мають подібні моделі фізичного розвитку незалежно від країни проживання.
Норми (стандарти) фізичного розвитку дітей раннього віку, розроблені ВООЗ необхідно використовувати:
Медичним працівникам: як ефективний інструмент скринінгової оцінки фізичного розвитку дітей раннього віку для своєчасного виявлення відхилень від норми та захворювань, консультування батьків, призначення у разі потреби необхідного обстеження та лікування.
Організаторам охорониздоров’я: як інструмент для обґрунтування необхідності розробки державних та регіональних програм, спрямованих на реалізацію права дитини на нормальний фізичний розвиток, підтримку грудного вигодовування, забезпечення раціонального харчування, підвищення доступності та якості медичної допомоги дітям і матерям.
Батькам: як інструмент, який дозволяє сім’ї разом з медичними працівниками більш ефективно здійснювати моніторинг фізичного розвитку дитини, розуміти важливість і необхідність виконання рекомендацій стосовно вигодовування та харчування, своєчасно звертатися за медичною допомогою.
Ці норми є глобальними і рекомендовані ВООЗ, як міжнародний стандарт фізичного розвитку дитини раннього віку в усіх країнах незалежно від етнічної належності, соціально-економічного статусу та виду харчування.
4.2. Оцінка фізичного розвитку[А].
Оцінка фізичного розвитку проводиться при кожному обов’язковому медичному огляді дитини віком до 3 років [А]. Для цього медичною сестрою проводяться виміри довжини/зросту, маси тіла, обводу голови дитини (Додаток 8 до Протоколу) Результати вимірів заносяться до відповідних графіків. Це дає можливість побачити тенденцію фізичного розвитку дитини за період часу та виявити проблеми фізичного розвитку. У переважній більшості випадків відхилення від стандартних темпів збільшення маси тіла та довжини/зросту свідчать про порушення у стані здоров’я дитини та вимагають ретельного аналізу ситуації та відповідних заходів.
4.3. Графіки фізичного розвитку
У кожної дитини повинен бути свій графік, за яким здійснюється оцінка фізичного розвитку та з врахуванням її результатів проводиться адекватне медичне спостереження.
Для дівчаток та хлопчиків графіки фізичного розвитку різні і для зручності можуть мати різні кольорові коди. (Додатки 13-30 до Протоколу). Важливо використовувати графіки фізичного розвитку дитини для відповідної статі, оскільки хлопчики та дівчатка розвиваються по-різному.
На кожному графіку накреслені криві. Криві, на графіках фізичного розвитку дитини, допомагають в інтерпретації показників фізичного
розвитку дитини.
Лінія, позначена 0 на кожному графіку, є медіаною, яка представляє середнє значення. Інші лінії визначають стандартні відхилення, які вказують на віддаленість показника фізичного розвитку від стандарту.
Лінії стандартних відхилень (СВ) на графіках фізичного розвитку дитини мають позитивне (1, 2, 3) або негативне (−1, −2, −3) значення.
4.3.1. Графіки довжина тіла / зріст/ вік
В залежності від віку дитини вимірюється стандартний показник довжини чи зросту. Довжина тіла у горизонтальному положенні дитини (лежачи) вимірюється у дітей віком 0-2 років. (Додаток 13, 22 до Протоколу), зріст у вертикальному положенні дитини (стоячи) у дітей віком від 2-5 років. (Додаток 14, 23 до Протоколу). Значення показника довжини тіла / зросту для даного віку показує, якої довжини тіла/зросту набула дитина даного віку на момент огляду. Цей показник допомагає виявити дітей з затримкою зросту та надто високих для свого віку. Високий зріст рідко являє собою проблему, за винятком випадків ендокринних розладів.
На графіку, на горизонтальній осі відкладаються значення віку, а на вертикальній осі - значення довжини / зросту тіла в сантиметрах. Вік дитини визначається в повних тижнях від народження до 3 місяців; в повних місяцях – від 3 до 12 місяців; та в повних роках та місяцях – надалі.
Для того, щоб нанести значення довжини тіла / зросту для даного віку, слід:
1) На горизонтальній осі відкласти значення повних тижнів, місяців або років та місяців. Точки значення слід ставити на вертикальній лінії (а не між вертикальними лініями). Наприклад, якщо дитині 5,5 місяців, значення наносять на поділку 5 місяців (а не між 5 та 6 місяцями).
2) На вертикальній осі відкласти значення довжини тіла / зросту. Точки значення слід ставити на або між горизонтальними лініями. Наприклад, якщо довжина тіла дитини становить 60,5 см, нанесіть значення в клітинку між горизонтальними лініями.
3) Після нанесення точок за результатами двох або більше оглядів, необхідно з’єднати точки прямою лінією для того, щоб побудувати криву та побачити динаміку.
4) Перевірте, чи правильно занесені точки до графіку, та, у разі необхідності, повторіть антропометричні виміри. Наприклад, довжина тіла дитини не повинна бути меншою, ніж значення довжини тіла при попередньому огляді. У цьому випадку, один з вимірів був здійснений неправильно. Тому необхідно чітко дотримуватись методики проведення антропометрії.
4.3.2. Графіки маса тіла/вік
Значення маси тіла для даного віку (Додатки 15, 16, 24, 25 до Протоколу) показує, якої маси тіла набрала дитина даного віку на момент огляду. Цей показник використовується для того, щоб визначити, чи має дитина недостатню або надто недостатню вагу, але не використовується для визначення надмірної ваги або ожиріння.
Для того, щоб нанести значення маси тіла для даного віку слід:
1) На горизонтальній осі відкласти значення віку в повних тижнях, місяцях або роках та місяцях. Точки значення слід ставити на вертикальній лінії (але не між вертикальними лініями).
2) На вертикальній осі відкласти значення маси тіла. Точки значення слід ставити на горизонтальну лінію.
3) Після нанесення точок за результатами двох або більше оглядів, з’єднати їх між собою прямою лінією, щоб побудувати криву та побачити динаміку.
4.3.3. Графіки співвідношення маса тіла/довжина тіла / зріст/вік
Графік співвідношення маси тіла до довжини тіла / зросту (Додатки 17,18, 26, 27 до Протоколу) допомагає у виявленні дітей з дуже низькою масою тіла та дітей з високим співвідношенням маси до довжини тіла / зросту, що може свідчити про ризик розвитку надмірної ваги або ожиріння.
На цьому графіку, на горизонтальній осі відкладаються значення довжина тіла дитини або зріст в сантиметрах, а на горизонтальній осі – маса в кілограмах.
Для того, щоб нанести на графік значення співвідношення маси тіла до довжини тіла / зросту слід:
1) На горизонтальній осі відкласти значення довжини тіла або зросту . Точки значення слід ставити на вертикальній лінії. Необхідно заокруглити значення до найближчого цілого сантиметра.
2) На вертикальній осі нанести значення маси. Точки значення ставити на або між горизонтальними лініями.
3) Після нанесення показників співвідношення маси тіла до довжини тіла / зросту за два або більше оглядів, з’єднати точки прямою лінією, щоб побудувати криву та побачити динаміку.
4.3.4. Графіки індекс маси тіла/вік
Індекс маси тіла (ІМТ) використовується для проведення скринінгу на надмірну вагу та ожиріння.
Як правило, графік ІМТ (Додатки 19, 20, 28,29, до Протоколу) для даного віку показує результати, схожі з результатами графіку співвідношення маси до довжини тіла /зросту дитини.
На цьому графіку на горизонтальній осі відкладаються значення віку в повних тижнях, місяцях, або роках та місяцях.
На вертикальній осі відкладається ІМТ.
Індекс маси тіла визначається за формулою: значення маси тіла розділити на зріст в квадраті (кг/м²). Показник зросту необхідно перевести в метри. Результат обчислень округлити до десятих.
Для того, щоб нанести на графік показник індексу маси тіла дитини для даного віку, слід:
1) На горизонтальній осі відкласти значення віку в повних тижнях, місяцях або роках та місяцях. Точки значення слід ставити на вертикальній лінії (а не між вертикальними лініями).
2) На вертикальній осі відкласти значення ІМТ. Точки значення слід ставити на горизонтальну лінію або між лініями.
3) Після нанесення точок за результатами двох або більше оглядів з’єднати їх прямою лінією, щоб побудувати криву та побачити динаміку.
4.4. Інтерпретація показників фізичного розвитку
Інтерпретація показників фізичного розвитку залежить від того, де знаходиться показник фізичного розвитку на графіку.
Значення показників фізичного розвитку, що знаходяться вище або нижче ліній стандартного відхилення (СВ) інтерпретуються наступним чином:
1) Значення, що знаходяться між лініями стандартних відхилень « −2» та «−3», вважаються нижчими лінії стандартного відхилення «– 2»
2) Значення, що знаходяться між лініями стандартних відхилень «2» та «3», вважаються вищими лінії стандартного відхилення «2».
Якщо, показник знаходиться безпосередньо на лінії стандартного відхилення, вважається, що це значення попадає в категорію меншої важкості. Наприклад, якщо показник маси для даного віку знаходиться на лінії «−3», вважається, що дитина має недостатню вагу, але не вкрай недостатню вагу.
Наступна таблиця надає зведену інформацію щодо визначення проблем
фізичного розвитку з огляду на стандартне відхилення.
Необхідно порівняти показники, нанесені на графіки фізичного розвитку дитини, із лініями СВ, щоб визначити, де знаходиться показник фізичного розвитку по відношенню до ліній стандартного відхилення. Виміри, які попадають у зафарбовані клітинки, знаходяться в межах норми.
Таблиця 3
Інтерпретація стандартних відхилень показників фізичного розвитку
| Стандартне відхилення | Показники фізичного розвитку | |||
| Довжина тіла / зріст для даного віку | Маса для даного віку | Співвідно-шення маси до довжини тіла / зросту | ІМТ для даного віку | |
| Вище 3 | Див. примітку 1 | Див. примітку2 | Ожиріння | Ожиріння |
| Вище 2 | Норма | Надмірна вага | Надмірна вага | |
| Вище 1 | Норма | Можливий ризик надмірної ваги (Див. примітку 3) | Можливий ризик надмірної ваги (Див. примітку 3) | |
| 0 (медіана) | Норма | Норма | Норма | Норма |
| Нижче −1 | Норма | Норма | Норма | Норма |
| Нижче −2 | Затримка зросту (Див. примітку 4) | Недостатня вага | Виснажена | Виснажена |
| Нижче −3 | Надмірна затримка зросту (Див. примітку 4) | Надмірно недостат- ня вага | Дуже виснажена | Дуже виснажена |
Примітки:
1. Дитина, показники зросту якої попадають в дану категорію, є дуже високою.
Високий зріст рідко являє собою проблему, за винятком тих випадків, коли він може вказувати на наявність ендокринного розладу (наприклад, пухлина, що виробляє гормони зросту). Якщо у вас виникає підозра на ендокринні розлади, у дитини її, слід направити на консультацію до спеціаліста (наприклад, якщо у дитини, надто високої для свого віку, батьки
нормального зросту).
2. Дитина, чий показник маси для даного віку попадає в цю категорію, може мати проблему фізичного розвитку, але такі висновки краще робити на основі аналізу показників співвідношення маси до довжини тіла / зросту або ІМТ для даного віку.
3. Показник, який знаходиться вище лінії 1 стандартного відхилення, означає вірогідний ризик. Висхідна динаміка у напрямку лінії 2 стандартного відхилення вказує на наявність ризику.
4. Існує вірогідність того, що дитина з затримкою або сильною затримкою зросту матиме надмірну вагу.
Щоб зробити висновок про фізичний розвиток дитини треба оцінити всі графіки фізичного розвитку та результати спостереження за дитиною.
Попередня таблиця демонструє проблеми, які можна виявити, розглянувши лише один показник фізичного розвитку. Однак, дуже важливо взяти до уваги усі графіки фізичного розвитку дитини разом. Розгляд усіх графіків фізичного розвитку дитини разом допомагає визначити характер проблем фізичного розвитку. Також необхідно подивитися на динаміку показників за період спостереження за дитиною.
Наприклад, якщо дитина має недостатню масу тіла за графіком маси тіла для даного віку, слід також розглянути графік довжина тіла / зріст для даного віку та співвідношення маси до довжини / зросту тіла.
· Показник довжина тіла / зріст/ вік показує приріст зросту дитини. Затримка фізичного розвитку (показник довжина тіла /зріст для даного віку нижче лінії «−2» може свідчити, що протягом тривалого періоду часу дитина отримувала поживні речовини в кількості, недостатній для забезпечення нормального зросту дитини та/або що дитина часто хворіла. Дитина з затримкою фізичного розвитку може мати нормальні показники співвідношення маси тіла до довжини тіла /зросту, але мати низькі показники маси тіла для даного віку через невисокий зріст.
· Показник співвідношення маса тіла/довжина тіла/зрістнижчий лінії «−2» стандартного відхилення може свідчити про значне недоїдання дитини та/або захворювання, яке спричинило різку втрату маси.
· Показник індекс маси тіла для даного віку.
ІМТ, як правило, не зростає з віком, на відміну від маси та зросту окремо. ІМТ дитини різко зростає, коли дитина швидко набирає масу по відношенню до зросту в перші шість місяців життя. ІМТ знижується пізніше у віці до року і залишається стабільним від 2 до 5 років життя. Показник ІМТ для даного віку схожий з показником співвідношення маси до довжини тіла/зросту і використовується як скринінг на надмірну масу тіла та ожиріння. При інтерпретації ризику надмірної ваги варто прийняти до уваги вагу батьків дитини. Якщо у дитини один з батьків страждає на ожиріння, це збільшує ризик дитини набрати надмірну масу. Дитина, в якої один з батьків страждає на ожиріння, має 40% ризику розвитку надмірної ваги, тоді як у дитини, обоє батьків, якої страждають на ожиріння, ризик надмірної ваги зростає до 70%. Важливо розуміти, що надмірна маса та ожиріння можуть існувати паралельно із затримкою зросту.
4.5. Інтерпретація динаміки графіків фізичного розвитку дитини
Для визначення динаміки фізичного розвитку дитини слід проаналізувати динаміку показників фізичного розвитку, які нанесені на графік за результатами декількох оглядів. Динаміка може вказувати на хороший та сталий фізичний розвиток дитини, або на те, що дитина має ризик виникнення проблем, і її слід оглянути повторно.
«В нормі» графік фізичного розвитку дитини буде проходити паралельно медіані (лінія, яка позначена 0 на кожному графіку) та лініям стандартних відхилень. Більшість дітей розвивається «за графіком», який проходить по лінії СВ або між ними та більш-менш паралельно медіані; графік може проходити під або над медіаною. При інтерпретації графіків фізичного розвитку дитини слід пам’ятати про наступні ситуації, які можуть вказувати на проблему або наявність ризику:
· Крива фізичного розвитку дитини перетинає лінію стандартного відхилення
· У графіку фізичного розвитку дитини спостерігається різкий підйом або зниження.
· Відсутність позитивної динаміки графіку фізичного розвитку дитини (маса або зріст дитини не збільшується).
Оцінка вищезазначених випадків залежить від того, коли почалися зміни у динаміці кривих фізичного розвитку дитини та який їх напрямок. Наприклад, якщо дитина хворіла та втратила масу, швидкий приріст маси (демонструється різким підйомом на графіку) може бути
позитивною ознакою того, що дитина « наздогнала в розвитку».
Важливо проаналізувати ситуацію в цілому при інтерпретації динаміки графіків фізичного розвитку дитини.
4.5.1. Перетинання лінії стандартного відхилення
Перетинання кривою фізичного розвитку дитини лінії стандартного відхилення вказує на потенційний ризик. Інтерпретація ризику базується на тому, де саме, по відношенню до медіани, почалися зміни, динаміка цих змін, з обов’язковим урахуванням анамнезу:
· Якщо крива фізичного розвитку дитини перетинає лінію стандартного відхилення, це означає, що у розвитку дитини відбулися значні зміни.
· Якщо крива фізичного розвитку набула напрямку до медіани, це означає, що зміни, мають позитивну тенденцію.
· Якщо крива фізичного розвитку набула напрямку від медіани, це є свідченням ризику або проблеми.
· Якщо крива фізичного розвитку дитини проходить поряд з медіаною, час від часу її перетинаючи, це нормально.
· Якщо крива фізичного розвитку зростає або падає, перетинаючи при цьому лінію стандартного відхилення, слід провести аналіз, так як, ця тенденція може бути свідченням проблеми. Наприклад: при вчасному виявленні тенденції до надмірної або недостатньої маси можливе раннє втручання з метою корекції та попередження проблеми.
4.5.2. Різке зростання або зниження кривої фізичного розвитку дитини
Будь-який різкий підйом або зниження кривої фізичного розвитку дитини вимагає уваги. Якщо дитина хворіла або недостатньо харчувалась, під час періоду відновлення нормального харчування очікується різкий підйом кривої, оскільки дитина «наздоганяє» у розвитку. В іншому випадку різкий підйом кривої фізичного розвитку свідчить про зміну характеру харчування дитини, яке призвело до надмірної маси.
· Якщо дитина швидко набрала масу, слід оцінити її довжину / зріст.
· Якщо збільшилась лише маса дитини, це свідчить про наявність проблеми.
· Якщо маса та зріст дитини збільшилися пропорційно, це означає, що дитина «наздоганяє у розвитку» завдяки покращенню харчування або дитина одужала після захворювання. В такий ситуації повинен відбутися підйом кривої показників маси для
даного віку та кривої довжини тіла/зросту для даного віку, в той час як графік співвідношення маси до довжини тіла зросту матиме сталу динаміку паралельно лінії стандартного відхилення.
· Різке зниження кривих фізичного розвитку здорової дитини або дитини, що недоїдала, свідчить про проблему розвитку, яка вимагає втручання та лікування.
· Якщо у дитини надмірна маса, різкі зниження кривої маси тіла не є нормальним. Не повинно бути різких падінь у графіку фізичного розвитку, оскільки різка втрата надто великої кількості ваги не є бажаною. Дитина з надмірною вагою повинна утримувати свою вагу, збільшуючи зріст.
4.5.3. Відсутність динаміки кривої фізичного розвитку
Відсутність динаміки кривої фізичного розвитку (стагнація), як правило, вказує на проблему:
· Якщо маса дитини залишається незмінною протягом певного періоду часу, в той час як зріст дитини збільшується, у дитини швидше всього є порушення.
· Якщо зріст дитини залишається незмінним протягом певного періоду часу, це означає, що дитина не росте. Винятком є ситуації, коли дитина з надмірною вагою або ожирінням утримує свою вагу протягом певного періоду часу, досягаючи більш здорового співвідношення маси до зросту або індексу маси тіла для даного віку.
· Якщо дитина з надмірною вагою з часом втрачає масу, і втрата маси помірна, зріст дитини повинен продовжувати збільшуватись. Однак, якщо зріст дитини з часом не збільшується, це вказує на порушення у такому випадку крива зросту до даного віку не буде мати позитивної динаміки. Цю проблему наявно продемонструє відсутність позитивної динаміки графіку зросту для даного віку.
· Що стосується дітей у вікових групах, у яких відбувається швидкий скачок зросту, який демонструється на графіку крутими кривими підйому (наприклад протягом перших шести місяців життя), стагнація розвитку навіть протягом одного місяця свідчить про потенційну проблему.
4.6. Тактика при виявленні відхилень у фізичному розвитку дитини
1) Необхідно встановити причину відхилення у фізичному розвитку:
· виключити стани, загрозливі для життя дитини;
· провести оцінку харчування;
· провести обстеження, при необхідності з залученням лікарів-
спеціалістів (лікаря-ендокринолога дитячого, генетика, лікаря-невролога дитячого, інших за показаннями).
2) Провести консультування з вигодовування та харчування.
3) Відповідне лікування у разі виявлення захворювання.
Відхилення у фізичному розвитку потребують консультацій лікарів-спеціалістів та повинні враховуватись при встановленні клінічного діагнозу. У будь-якому випадку оцінка та інтерпретація показників фізичного розвитку дитини обов’язково здійснюєтьсяя в динаміці.