ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ. 1. Ознайомитися з призначенням, принципом дії, конструкцією і технічними даними Азв треба за допомогою відповідних підручників та посібників [3]

1. Ознайомитися з призначенням, принципом дії, конструкцією і технічними даними Азв треба за допомогою відповідних підручників та посібників [3]. Коротка інформація з цих питань є на лабораторному стенді.

Перед початком виконання роботи за допомогою даних методичних вказівок треба ретельно ознайомитися зі схемою (рисунок 4.1) для дослідження апарату захисного відключення, призначенням приладів та апаратів, які встановлені на лабораторному стенді.

а) б)

Рисунок 4.1 – Схема для дослідження апарату захисного відключення

а – схема для перевірки працездатності азв; б – схема для визначення
мінімального значення диференційного струму та часу спрацьовування
АЗВ у залежності від диференційного струму

Вимикач SA1 підключає джерело змінної напруги до схеми дослідження. Лампочка HL сигналізує про наявність живлення схеми. Універсальний перемикач SA2 здійснює комутації в схемі, завдяки яким забезпечується можливість перевірки працездатності апарату захисного відключення Q за допомогою кнопки Тест, розташованої на передній панелі АЗВ, (рисунок 4.1,а) або визначення міні­мального значення диференційного струму, при якому спрацьовує АЗВ, та часу спрацьовування АЗВ у залежності від диференційного струму (рисунок 4.1,б).

лабораторним автотрансформатором TV регулюють величину напруги U, яка контролюється вольтметром РV1, (при перевірці працездатності АЗВ), або струму I_D, який визначається напругою U і опором резистора R та контролюється амперметром РА (при визначенні міні­мального значення диференційного струму, при якому спрацьовує АЗВ, та часу спрацьовування АЗВ у залежності від диференційного струму).

За допомогою вимикача SA3 встановлюється необхідна величина струму, який потім подається до одного полюсу апарату захисного відключення Q і тому він є диференційним струмом. Коли встановлюється необхідна величина диференційного струму, вимикач SA4 має бути у положенні 1, а АЗВ – у положенні відключено. Секундомір РТ запускається при переведенні перемикача SA4 у положення 2, а зупиняється при розмиканні контактів АЗВ. Скидання інформації з табло секундоміра здійснюється за допомогою кнопкового вимикача SВ.

2. Перевірку працездатності азв та визначення напруги мережі U_min, при якій ця перевірка є можливою, виконують у такій послідовності:

9) рукоятку перемикача SA2 встановлюють у положення 1;

10) рукоятку вимикача SA1 встановлюють у верхнє положення – “включено”;

11) рукоятку АЗВ встановлюють у верхнє положення – “включено”;

12) за допомогою лабораторного автотрансформатора TV встановлюють напругу U, яка контролюється вольтметром РV1, відповідно до таблиці 4.1;

13) натискають на кнопку Тест; якщо АЗВ відключився, це означає, що при даній напрузі перевірка працездатності є можливою і до відповідної клітинки другого рядка таблиці 4.1 записують “+”, якщо АЗВ не відключився, записують “-“.

Дії за пунктами 3) – 5) проводять при значеннях напруги U, вказаних у першому рядку таблиці 4.1. За даними таблиці 4.1 визначають мінімальну напругу мережі U_min, при якій перевірка працездатності є можливою.

Таблиця 4.1 – Перевірка працездатності АЗВ

До звіту включають таблицю перевірки працездатності АЗВ, а також мінімальну напругу мережі U_min, при якій перевірка працездатності є можливою.

3. Визначення мінімального значення диференційного струму спрацьовування I_Dmin АЗВ здійснюють у такій послідовності:

9) рукоятку вимикача SA1 встановлюють у верхнє положення – “включено”;

10) рукоятку перемикача SA2 встановлюють у положення 2;

11) рукоятку вимикача SA3 встановлюють у нижнє положення;

12) рукоятку автотрансформатора TV обертають проти годинникової стрілки до упору;

13) рукоятку вимикача SA4 встановлюють у положення 2;

14) рукоятку АЗВ встановлюють у верхнє положення – “включено”;

15) рукоятку лабораторного автотрансформатора TV повільно обертають за годинниковою стрілкою, контролюючи диференційний струм I_Dmin амперметром Ра, аж до спрацьовування АЗВ.

Дії за пунктами 4) – 7) повторюють п‘ять разів, записуючи значення диференційного струму I_Dmin спрацьовування АЗВ до таблиці 4.2. За визначеними даними розраховують середнє значення.

Таблиця 4.2 – Визначення мінімального значення диференційного струму спрацьовування АЗВ

таблицю визначення мінімального значення диференційного струму I_Dmin спрацьовування АЗВ включають до звіту. За даними таблиці роблять висновок щодо відповідності досліджуваного АЗВ стандарту ІЕС 755 (відносно диференційного струму спрацьовування).

4. Визначення залежності часу спрацьовування t_cАЗВ від величини диференційного струму I_Dздійснюють у такій послідовності:

1) рукоятку автотрансформатора TV обертають проти годинникової стрілки до упору;

2) рукоятку перемикача SA2 встановлюють у положення 2;

3) рукоятку вимикача SA1 встановлюють у верхнє положення – “включено”;

4) рукоятку вимикача SA3 встановлюють у верхнє положення;

5) рукоятку вимикача SA4 встановлюють у положення 1;

6) повільно обертаючи рукоятку лабораторного автотрансформатора TV за годинниковою стрілкою, встановлюють значення диференційного струму I_D відповідно до таблиці 4.3, контролюючи величину струму за допомогою амперметра Ра;

7) рукоятку вимикача SA3 встановлюють у нижнє положення;

8) рукоятку АЗВ встановлюють у верхнє положення – “включено”;

9) натискають на кнопку SВ, скидаючи інформацію з табло секундоміра;

10) рукоятку вимикача SA4 переводять з положення 1 до положення 2, фіксуючи за показанням секундоміра час спрацьовування t_c АЗВ.

при кожному значенні диференційного струму 10 разів повторюють дії за пунктами 5), 8) – 10), записуючи значення часу спрацьовування АЗВ до таблиці 4.3. За визначеними даними розраховують середнє, найменше та найбільше значення часу спрацьовування. Переходячи до більшого значення диференційного струму, спочатку виконують всі дії за пунктами 4) – 10), а потім повторюють дії за пунктами 5), 8) – 10) і так далі для всіх струмів, зазначених у таблиці 4.3.

таблиця 4.3 – Час спрацьовування АЗВ у залежності від диференційного струму

таблицю визначення часу спрацьовування t_c у залежності від диференційного струму I_D включають до звіту. дані таблиці відображають у координатних осях I_D – t_c. На тому ж графіку будують нижню та верхню криві, що огинають зону розкиду залежності t_c = f(I_D), а також середню криву.

• ⇐ Назад
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 131415
• 16
• 17
• 18
• 19
• 20
• 21
• 22
• Далее ⇒