Принципи системи прогнозуваня податкових надходжень до бюджету

Зміст податкового планування відображено в табл.1.2

Серед факторів, які впливають на якість податкового прогнозування і планування належать:

- немає методологічного забезпечення проектування дохідної частини державного та місцевого бюджетів

- зміни у ПК негативно впливає не тільки на якість податкового планування, але й на стан надходжень до бюджету.

- Необхідно враховувати низку важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал держави.

- Обяг надходжень до бюджету залежить від рівня податкової дисципліни і культури, а часто і від політичної ситуації в державі.

- Виникла нагальна потреба у створенні територіальних економічно-податкових паспортів областей, які б допомогли визначити податкові можливості території,

- Адміністрування – це система заходів і прийомів, обумовлена нормами діючого податкового законодавства, яка забезпечує мобілізацію надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів.

- Удосконалення методів прогнозування і планування є вирішальним фактором,

у структурі Міністерства доходів і зборів України на базі Департаменту прогнозування, аналізу, обліку та звітності ДПС України та окремих підрозділів Держмитної служби України створено Координаційно-моніторинговий департамент

процес прогнозування і планування охоплює:

- оцінку пропозицій щодо основних питань;

- встановлення завдання, змісту програми, відповідальності і витрат для кожної ініціативи;

- визначення пріоритетів з-поміж різних пропозицій.

Процес державного податкового прогнозування і планування охоплює два основних напрямки.

- По-перше – прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроекономічних показників, а саме обсяг ВВП, індекс інфляції, обсяг виробництва, товарообігу тощо.

- По-друге – розподіл регулюючих доходів по рівнях бюджетної системи з метою формування дохідної частини бюджетів територій (органів місцевого самоврядування).

методи прогнозування поділяють на три основні класи:

1. Експертний – ґрунтується на попередньому зборі інформації (анкетування, інтерв’ювання, опитування) та її обробці, а також на судженнях експертів щодо поставленої проблеми.

2. Екстраполяція – вивчення попереднього розвитку об’єкта і перенесення закономірностей його розвитку в минулому і сьогоденні на майбутнє.

3. Моделювання – дослідження пошукових і нормативних моделей прогнозованого об’єкта щодо очікуваних чи намічених змін у його стані.

При розробці конкретних завдань з податкових надходжень виділяють кілька груп методів, які використовуються нині при проведенні досліджень.

- Багатомірні методи статистичного аналізу.( метод ланцюговий підстановок;

- метод абсолютних різниць;

- метод відносних різниць;

- метод скоригованого показника.

Визначальні прогнози використовують для прогнозування не час, а з врахуванням інших факторів.

Регресійний та кореляційний аналіз дають змогу врахувати вплив кількох змінних на доходи шляхом визначення незалежних змінних, що найбільш прийнятні для відповідних даних.

Теорія масового обслуговування – це розділ теорії імовірності, який визначає потоки вимог щодо обслуговування, які висуваються до системи з обмеженими пропускними властивостями.

методи експертних оцінок, які ґрунтуються на використанні експертної інформації.( індивідуальні та групові оцінки.)

завдання податкового прогнозування і планування – це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні і кількісні параметри бюджетниї завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, керуючись розробленою і прийнятою в законодавчому порядку соціально-економічною доктриною.

Отже, серед найбільш вагомих вимог, яким повинна відповідати інформація для прогнозування податкових надходжень, є вимоги доступності, повноти, достовірності, формалізованості, актуальності та корисності.

податку на прибуток, крім впливу змін законодавчих актів, необхідно також урахувати:

- суму пільг, яку згідно з чинним законодавством отримають платники податку на прибуток у плановому періоді;

- суму податкового боргу і переплат;

- показник зростання прибуткових підприємств;

- збільшення (зменшення) індексу цін виробника;

- зростання обсягу промислової продукції;

- погашення податкової заборгованості з податку на прибуток;

- відстрочення, термін дії яких закінчується в плановому році;

тенденції підприємств до інвестування або накопичення капіталу, соціально-економічні наслідки запровадження нормами

надходжень податку на додану вартість здійснюється з врахуванням таких чинників:

- очікувані надходження базового року (виходячи з факту 10 місяців);

- вплив за рахунок зиіни контингенту платників ПДВ;

- нараховані суми податку щодо платників, які перейшли на облік до інших податкових інспекцій;

- нараховані суми ПДВ щодо платників, які висловили бажання знятися з реєстрації як платники даного податку внаслідок зменшення обсягів оподатковуваних операцій (менше 300,0 тис. грн.), перехід на спрощену систему оподаткування тощо;

- вплив макроекономічних показників на надходження у прогнозованому періоді ( індекс зростання/падіння виробництва регіону, індекс зростання/падіння обсягів експорту товарів в регіоні, індекс оптових цін);

- прогнозна сума реструктуризованої заборгованості, яку підприємства мають сплатити у прогнозованому періоді;

- наявність сум невідшкодованого ПДВ суб’єктам господарювання на кінець базового періоду, які будуть відшкодовані у прогнозованому періоді;

- зниження ставки податку на додану вартість (можливість запровадження її диференціації за певними ознаками).

При проведення прогнозних розрахунків з акцизного податку необхідно враховувати вплив таких основних чинників:

- наявність пільг згідно з чинним законодавством;

- збільшення (зменшення ) кількості підакцизної продукції в тому числі ввезення імпортних підакцизних товарів;

- зміни ставок по підакцизних товарах в прогнозованому періоді (збільшення, зменшення);

- закінчення дії або введення у дію пільгових ставок.

прогнозування надходжень від зовнішньоекономічної діяльності здійснюється із врахуванням таких чинників.

- зміна нормативно-правової бази України та законодавства країн-контрагентів

- віднести зміну кон’юктури ринку, підвищення (зниження) темпів зростання виробництва

- інфляційні процеси в економіці країни,

удосконалення процесу податкового прогнозування та планування доцільно віднести:

- досягнення довготривалої стабільності податкового законодавства

- поступове зменшення податкового навантаження і трансформація його структури.

- чітке регламентування умов і періоду застосування податкових преференцій

- активні дії уряду щодо послідовної оптимізації положень норм Податкового кодексу України

Потенційна база оподаткування – це загальні податкові можливості території щодо мобілізації надходжень до бюджету.

Поточна база оподаткування - це податкові можливості території за окремий період звітного (прогнозного) року.

Позитивні нарахування – це нараховані суми податкових зобов’язань згідно поданих платниками податів податкових декларацій, розрахунків, що підлягають сплаті в бюджет в установлені законодавством терміни.

Від’ємні нарахування – це нараховані суми податків, зборів та платежів згідно поданої податкової звітності, які зменшують податкові зобов’язання та підлягають поверненню із бюджету або зарахуванню, за згодою платника, в чергові платежі з відповідного податку чи збору.

Планова нормативна база надходжень – це очікувані надходження до бюджету, які визначені виходячи із прогнозних економічних показників території, прогнозу задекларованих платежів за термінами сплати відповідного періоду, передбачуваних результатів контрольно-перевірочної та оперативно- пошукової роботи органів доходів і зборів

складовими бази оподаткування є:

З податкових платежів – обсяг платежів, що надійшли до бюджетів усіх рівнів

В частині оподаткування митними платежами – митна вартість, а також додаткові надходження до бюджету

В частині єдиного соціального внеску складові бази оподаткування – фонд оплати праці, середній тариф по найманим працівникам

Індикативний (прогнозний) показник доходів – це показник, запроваджений з метою забезпечення комплексної оцінки та збалансованості усіх джерел потенційно можливих надходжень до бюджету від відповідних територіальних органів Міндоходів.

Запровадження з січня 2004 року загальнообов’язкового державного пенсійного страхування стало основою сучасної пенсійної системи України.

З січня 2011року в Україні набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”

В цілому діяльність Міндоходів України із забезпечення наповнення дохідної частини бюджету базується на таких принципах:

1. Комплексний підхід до визначення бази оподаткування та напрямів її розширення, залучення до бюджету усіх належних платежів.

2. Інформативність – накопичення та збереження всієї інформації про платника за даними податкової та митної статистики, інформаційних ресурсів органів державної влади (за можливості і міжнародних організацій).

3. Інтелектуальність – застосування сучасних форм та методів аналітичної обробки інформації про платника податків і зборів.

4. Гнучкість – врахування змін показників макроекономічного розвитку держави та показників соціально-економічного розвитку регіонів, змін норм бюджетного, податкового та митного законодавства, законодавства щодо єдиного внеску при здійсненні розрахунків прогнозу надходжень платежів до бюджету.

5. Оперативність у визначенні прогнозу надходжень платежів та доведення його територіальним органам Міндоходів.

6. Гуманність – презумція добровільності і повноти сплати податків платниками із спрямуванням усього комплексу фіскальних або упереджувальних заходів Міндоходів на платників податків із несумлінною репутацією щодо розрахунків з бюджетом.

7. Науковість – залучення наукового потенціалу та кращих світових практик у роботу Міністерства доходів і зборів, його регіональних управлінь для забезпечення обгрунтованості та повноти прогнозів надходжень повсіх закріплених джерелах.

Напрями діяльності Міндоходів із забезпечення наповнення бюджету та прогнозно-аналітичної роботи залежно від термінів реалізації та важливості вирішення проблем поділяються на:

- стратегічні – спрямовані на створення фінансового підгрунтя наповнення бюджету на майбутні періоди (один бюджетний рік та понад);

- тактичні – спрямовані на вирішення завдань поточного бюджетного року ( на місяць, квартал, півріччя, з початку року).

Податковий паспорт регіону складається із семи розділів:

Загальна характеристика регіону

Основні показники

Доходи, що випадають.

4. Фінансово-кредитні установи.

5. Структура надходжень податків, зборів і платежів за галузями економіки.

6. Заборгованість за податками, зборами та платежами.

7. Основні показники податкового навантаження

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік в органах доходів і зборів або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов’язаний передати органу Мін- доходів виписку про проведення державної реєстрації із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки.

Єдиний державний реєстр (ЄДРПОУ) –це автоматизована система збору, накопиченя та обробки даних про підприємства та організації всіх форм власності, а також їх відокремлані підрозділи і створений з метою забезпечення Єдиного державного обліку підприємств та організацій.

Узяття на облік платника податків провадиться органом доходів і зборів протягом двох робочих днів після надходження відомостей від державного реєстратора та здійснюється датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером,

Великий платник податків – юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн. грн., або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюється органами ДПс, за такий самий період перевищує 12 млн. грн.(п.14.1.24 ПкУ).

У разі прийняття рішення про переведення великого платника податків на облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи інший орган державної податкової служби Міндоходів відповідні органи доходів і зборів зобов'язані протягом 20 календарних днів після прийняття такого рішення здійснити взяття на облік/зняття з обліку такого платника податків.

Перша квитанція є підтвердженням того, що податкові документи надійшли в електронному вигляді органу доходів і зборів засобами телекомунікаційного зв’язку.

Друга квитанція, отримана платником податку в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа затвердженому стандарту електронного документа, результати перевірки ЕЦП (електронного цифрового підпису), інформація про платника податків, дата і час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подано податкову звітність, та дані про відправника квитанції, - є підтвердженням того, що податкові документи в електронній формі прийнято до бази даних СДПІ.

Реєстр фізичних осіб платників податків – підприємців – це банк даних платників податків, який створено для забезпечення єдиного податкового обліку платників податків в органах доходів і зборів та є складовою Державного реєстру фізичних осіб.

Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється органом доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Державний реєстр фізичних осіб (ДРФО) платників податків – це автоматизований банк даних, створений для забезпечення Єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки та збори до бюджету у порядку й на умовах, що визначені Податковим кодексом України.

Податкова робота — це діяльність платників і органів доходів і зборів щодо наповнення бюджетів та фондів через дотримання податкової дисципліни.

Податкова робота включає такі елементи:

- правове регламентування встановлення і справляння податків, тобто встановлення правової бази;

- облік платників податків, нарахування та обчислення податків та інших обов”язкових платежів і їх облік;

- визначення способів утримання та стягнення податків;

- встановлення порядку і форм розрахунків з бюджетом.

Існуютьдві форми розрахунків:

- за фактичними даними;

- авансовими платежами з наступними перерахунками.

Податкова дисципліна – це обов”язки суб”єктів податкових відносин дотримуватись чинного податкового законодавства.

податкова дисципліна – необхідна умова стабільності економічного розвитку, рівень якої характеризує зокрема, рівень податкового боргу (недоїмки) в країні

Асоціації платників податків, основними завданнями якої є:

1. Проведення просвітницької, інформаційної діяльності, яка допомагала б платникам податків розуміти те, що відбувається в законодавчому полі, в політиці самої податкової адміністрації.

2. Захист інтересів платників податків.

3. Законотворча робота, а саме: збір пропозицій від представників регіонів і доведення їх до відома народних депутатів.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється Міністерством доходів і зборів України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу доходів і зборів, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова декларація подається до органу доходів і зборів за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

В електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, реєструються (без внесення показників до КОР) та отримують статус «До відома», в коментарях простав­ляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання органом доходів і зборів поданого документа як податкової звітності) та дата його відправки.

Після введення інформації податкової звітності з ПДВ до електронної бази податкової звітності органу доходів і зборів пра­цівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності проводиться:

- автоматизована перевірка документів податкової звітності автоматично засобами «Бест-Звіт» (протягом 3 ка­лендарних днів після граничного терміну подання — деклара­ції з ПДВ, на наступний день після приймання — уточнюючі розрахунки);

– верифікація даних податкової звітності, наданої платниками ПДВ на паперових носіях, що імпортуються до КОР (у міру обробки документів);

– передача інформації податкової звітності з ПДВ до центральної бази даних податкової звітності державної подат­кової служби щоденно (у міру обробки документів).

Результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розпо­діл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями:

– нульова категорія - розбіжностей при звірці показ­ників податкової звітності контрагентів (розшифровок по­даткових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) не виявлено. Задекларований податковий кредит відображено в податкових зобов'язаннях контрагентів (з урахуванням допустимого рівня розбіжностей, установленого ДПА України);

– перша категорія - виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкового кредиту менше, ніж податкових зобов'язань контрагентом;

– друга категорія - виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкових зобов'язань менше, ніж податкового кредиту контрагентами, у тому числі: платником ПДВ вклю­чено суми ПДВ до податкового кредиту на підставі докумен­тів, виписаних суб'єктом господарювання, незареєстрованим платником ПДВ, або виписаних платником ПДВ, що не подає податкову звітність з ПДВ.

Для отримання послуг ЕЦП юридична особа повинна подати такі документи:

1. Заповнена та підписана реєстраційна картка (у двох примірниках).

2. Оригінал статуту (положення про установу, філію) або його нотаріально засвідчена копія.

3. Документи, що підтверджують повноваження керівника заявника (копія наказу про призначення тощо).

4. Документи, що підтверджують належність підписувала до юридичної особи – заявника та його повноваження, засвідчені печаткою та особистим підписом керівника юридичної особи.

5. Копії паспортів заявника та підписувачів засвідчені власноручними підписами.

6. Копія облікової картки платника податків (довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ДРФО керівника та головного бухгалтера.

В структурі органів доходів і зборів функціонують підрозділи, які забезпечують взяття на облік платників податків та щоденно ведуть оперативний обік нарахованих і фактично сплачених до бюджету податків і зборів, а саме:

7. - відділ (сектор) реєстрації та обліку платників податків;

8. - відділ обліку та звітності.

До основних обов’язків відносяться:

1. Взяття на податковий облік платників податків

. Інформаційна робота з органами доході і зборів і зовнішніми організаціями

Забезпечення адміністрування податків та зборів (по видах), зокрема\

Формування звітів та зведених інформацій за даними оперативного обліку

Контроль за своєчасним нарахуванням та сплатою платежів до бюджетів усіх рівнів

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів доходів і зборів - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами доходів і зборів покладених на них функцій та завдань.

Контрольно-аналітична робота – це комплекс взаємопов’язаних заходів, які здійснюють органи доходів і зборів України при виконанні покладених на них функцій щодо мобілізації до бюджету податків і зборів.

Основними завданнями органів доходів і зборів України при проведенні контрольно-аналітичної роботи є :

- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та платежів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством;

- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

Існує три основних шляхи забезпечення бюджетних надходжень: добровільної сплати податків, примусового їх стягнення і контрольно-перевірочної роботи.

Відповідно ст. 20 Податкового кодексу України органи доходів і зборів України мають право:

Інформація або дані, які можуть бути використані для прогнозування податкових надоджень, обмежуються різними факторами: можливості отримання інформації, спроможність систем інформаційних технологій, що використовуються, наявність юридичних прав на отримання інформації, цінність та ефективність нових даних.

особливостей економічної інформації, то до них можна віднести: повноту, яка відбиває її достатність для прийняття управлінських рішень або для створення на базі неї нової інформації; достовірність (адекватність) — ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності; цінність (корисність), що характеризує, якою мірою вона сприяє досягненню цілей та завдань споживача (наприклад, системи управління); коректність — таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами; актуальність — ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта.

“рівень фактичного справляння податків”.

фактичного (оперативного) та потенційного (стратегічного) його показників.

Р_пот = Н_факт \ Н_пот (2)

де Р_пот – потенційний рівень справляння податків;

Н_факт – фактичні податкові надходження;

Н_пот – потенційні податкові надходження за умови відсутності податкових боргів, нераціональних податкових пільг і неузгоджень між законодавчими нормами тощо.

коефіцієнт резерву податкових надходжень.

Кр = Рфакт / Р пот, (3)

де Кр – коефіцієнт резерву збільшення планових надходжень;

Рфакт – рівень фактичного справляння податків;

Р пот – потенційний рівень справляння податків.

коефіцієнт податкового оптимуму.

К₀=1/К_р, (4)

де К_о – коефіцієнт податкового оптимуму;

К_р – коефіцієнт резерву збільшення планових надходжень.

автоматизована інформаційна система (АІС), яка призначена для автоматизації функцій всіх рівнів податкових органів по забезпеченню збирання податків і інших обов'язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди, проведенню комплексного оперативного аналізу податкових матеріалів, забезпечення органів управління та відповідних рівнів органів доходів і зборів вірогідною інформацією.

автоматизована інформаційна система податкової служби має стандартний склад і складається із функціональної та забезпечуючої частин.

• ⇐ Назад
• 12