Якими машинними програмами забезпечена система МРП

Система МРП — це комп'ютеризований метод вияв­лення потреби в матеріалах на різних стадіях виробничого про­цесу. Рух матеріальних ресурсів розраховують у просторі й ча­сі відповідно до потреб наступної виробничої стадії. Тому ма­теріал фактично постачається в момент, коли, за розрахунка­ми, в ньому є потреба. Формалізація процесів прийняття рішень у системі МРИ здійснюється за допомогою різних методів дослідження опера­цій.

На основі математичних моделей, інформаційного та про­грамного забезпечення розраховують потреби в сировині та ма­теріалах; складають графік виробництва та видають на друк чи на дисплей з різною періодичністю вихідні форми .Таким чином система МРП – це комп’ютеризований метод виявлення потреб у матеріалах на різних стадіях виробничого процесу.

МРП(Materials requirements planning) — планування потреби в матеріалах розробляють для використання на виробничих підприємствах, коли підприємство має дикретний характер виробництва (збірки на замовлення, виготовлення на замовлення, виготовлення на склад, серійне виробництво). МРП належить до систем «підштовхуючого» типу. Ці системи дуже рідко використовують у сервісних, транспортних, торговельних та інших організаціях невиробничого профілю. МРП-системи базуються на плануванні потреб у матеріалах для оптимальної організації виробництва і мають своєю метою створення оптимальних умов реалізації виробничого плану випуску продукції.

Основна ідея цієї системи в тому, щоб кожна одиниця матеріалу або комплектуючих виробів, необхідних для виробництва, мала в потрібний час і в потрібній кількості основні елементи системи МРП, які складаються з інформації, програмної реалізації алгоритмічної основи МРП та компонентів, що представляють результат функціонування програмної реалізації МРП.

Набір машинних програм забезпечує узгодженість та оперативне регулювання постачальницьких, виробничих, збутових функцій в масштабі фірми в режимі реального часу. Для здійснення цих функцій у системі МРП використовуються дані плану виробництва; файл матеріалів; файл запасів. Таким чином, система МРП — це комп’ютеризований метод виявлення потреб у матеріалах на різних стадіях виробничого процесу.

50.Взаємозв”язок системи МРП та ДРП

Система ДРП забезпечує стійкі зв’язки між постачанням, виробництвом та збутом продукції використовуючи елементи системи МРП. На третьому рівні за допомогою системи МРП розра­ховують потребу в матеріальних ресурсах та виробничих потуж­ностях під графік виробництва. Система ДРП залежить від виробничих графіків, котрі регламентовані і контролюються фірмою – виробником готової продукції. Функціонування системи ДРП базується на споживчому попиті, не контрольованому фірмою, тому системі МРП властива вища стабільність на відміну від ДРП, котра діє за умов невизначеності попиту. Невизначене зовнішнє середовище вимагає допоміжних заходів та обмежень у попиті управління товарними запасами у розподільчих мережах системи.

51.Взаємозв”язок системи МРП та “Канбан”

Сис-ма Канбан працює не тільки в Японії. В Європі вона працює разом з сис-мою МРП, тобто на рівні визначення потреби в сировині та мат, а також орг-ції МТЗ працює сис-ма МРП, а вир процес діє на основі сис-ми Канбан.

Залежно від конкретних умов можливе спільне функціону­вання систем «Канбан» та МРП.

Після складання зведеного плану потреб у матеріалах систему «Канбан» можна використо­вувати як інструмент управління виробництвом у межах кож­ного планового періоду.

Подібну «зведену» систему («Сінхро МРП») застосовує компанія «Ямаха Моторе» (Японія). При ор­ганізації виробництва, пристосованого до змінного попиту за місяць, системи МРП та «Канбан» слугують засобами забезпе­чення виробництва «точно в строк».

Велике значення для планування потреби в матеріалах має концепція часового циклу (інтервалу).

Часовий цикл — це період часу, протягом якого має бути вироблена визначена кіль­кість виробів. У реалізації системи «Канбан» таким часовим циклом є доба. Та оскільки доба — невеликий період часу, то в системі МРП, як правило, за часовий цикл приймається тиждень.

Далі в цій системі неминуче виникає проблема син­хронізації фаз виробництва, що потребує складання міжцик-лічного графіка виробництва всіх виробів для визначення ви­ду продукції.

При цьому використовують дані про час вико­нання замовлень виробництвом.

Для системи «Канбан» син­хронізація виробничих фаз не має такого великого значення, як для системи МРП, тому що грунтується на вирівнюваному виробництві. Проте часто доводиться враховувати цикл поставок при визначенні кількості карток «Канбан» залежно від часу виконання замовлення.

При організації виробництва, орієнтованого на швидке виконання замовлень на невеликі партії продукції, вирівнювання виробництва досягають з ве­ликими труднощами.

Тоді зручніше використовувати систему МРП, оскільки, щоб вирівняти виробництво, необхідно що­доби планувати виготовлення певного об'єму продукції.

Система «Канбан» передбачає, щоб до фактичного початку виробничого процесу до всіх дільниць був доведений загальний виробничий план.

У системі МРП такий план називається агре-гованим (зведеним). Він є важливим для системи, оскільки стано­вить ту ціль, на досягнення якої орієнтована вся система.

В «Канбан» зведений план не регламентує суворі завдання вироб­ництва, а визначає лише загальну схему проведення загальноза­водського розрахунку потреби в матеріалах та персоналі на кож­ній виробничій дільниці.

Тому при плануванні потреби в мате­ріалах в кінці кожного планового виробничого періоду (чи часо­вого циклу) треба порівняти планові об'єми випуску з фактич­ними.

Якщо при цьому будуть виявлені розбіжності, то вжива­ють заходів щодо виправлення ситуації, що склалася.

Оскільки часовим циклом є тиждень, зведений план коригують щотижня.

За системи «Канбан» немає потреби в кінці кожного часового циклу порівнювати запланований випуск з фактичним, оскільки план постійно коригується автоматично в процесі виробництва. Якщо потрібно переглянути добовий план виробництва.

53. Якими машинними програмами забезпечена система ДРП – див. 48 про ДРП

ДРП (distribution requirement planning — планування розподілу) дає змогу не тільки враховувати кон’юнктуру ринку, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі зв’язки між постачанням, виробництвом та збутом продукції, використовуючи елементи МРП. Система ДРП є базою планування логістичних та маркетингових функцій, їх узгодження. Вона дає змогу з тим чи іншим ступенем вірогідності прогнозувати ринкову кон’юнктуру, оптимізувати логістичні витрати за рахунок скорочення транспортних витрат та витрат на товарорух. ДРП також дає змогу планувати поставки та запаси на різних рівнях ланцюжка розподілу (центральний — периферійні склади). Система ДРП сприяє здійсненню інформаційного забезпечення різних рівнів ланцюжка розподілу з питань ринкової кон’юнктури. Важливою функцією системи ДРП є планування транспортних перевезень.

Машинні програми використовуються для плану поставки , плану перевезень,та оптової норми товарних запасів

54. Охарактеризуйте карту відбору системи “Канбан”

За допомогою картки відбору попередня виробнича ланка інформується про те, скільки і яких виробів було відправлено споживачеві фактично. Карта відбору складається з таких основних елементів: склад-стелаж №; код виробу; номер виробу; найменування виробу; модель виробу; кількість виробу; попередня і наступна ланка, через які пройшов і повинен пройти виріб.

55. Охарактеризуйте карту замовлень системи “Канбан”

Картка замовлення визначає, скільки і яких деталей треба виго­товити з урахуванням найближчої зміни програми виробництва.

Основні елементи картки замовлень: склад-стелаж №; код виробу; номер виробу; найменування виробу; кількість деталей, які необхідно виготовити. Картка замовлення визначає, скільки і яких деталей необхідно виготовити з урахуванням найближчої програми виробництва.

Переваги системи МРП

Ця система майже непотопляєма, бо немає збоїв у вир-ві та простоїв.

Система МРП— планування потреби в матеріалах — належить до систем «штовхаючого» типу.

Осн завдання – чітке, точне планування потреби в матеріалах.

В ній складають перелік матеріалів, не­обхідних для виробництва визначеної кількості готової про­дукції, відповідно до прогнозу ринкової кон'юнктури, після чого формують замовлення постачальники.

Теоретично в сис­темі «штовхаючого» типу обов'язковим є формування поточ­них та страхових запасів, кількість яких значно перевищує кількість відповідних запасів при роботі за «тягнучою» систе­мою. Однак в умовах багатономенклатурного виробництва формування таких запасів виправдане.

Переваги системи МРП: кожна одиниця матеріалу або комплектуючих виробів, необхідних для виробництва, має в потрібний час і в потрібній кількості основні елементи системи МРП, які складаються з інформації, програмної реалізації алгоритмічної основи МРП та компонентів, що представляють результат функціонування програмної реалізації МРП; в системі МРП здійснюється управління запасами, розрахунок потреб у сировині та матеріалах, формування замовлень на закупівлю та інше.

57. Переваги системи МРП-2

Ця система майже непотопляєма, бо немає збоїв у вир-ві та простоїв.

У 80-ті роки в США та інших країнах дістала великого по­ширення система МРП-2, яку деякі американські фахівці вва­жають другим поколінням системи МРП.

Покоління цієї систе­ми різняться не за рівнем розвитку технології, як, наприклад, покоління обчислювальної техніки, а за гнучкістю управління та. номенклатурою функцій.

Так, система МРП-2 виконує функції МРП (визначення потреби в матеріалах), а також функції упра­вління технологічними процесами

Визначення потреби в матеріалах пов'язане з прогнозуванням, управлінням запасами, закупівлями.

Переваги системи МРП-2:

- є ефективним інструментом внутрішньофірмового планування, котре дозволяє втілити у практику логістичну концепцію інтеграції функціональних сфер бізнесу при управлінні матеріальним потоком.

- > повне задоволення споживчого попиту, що досягається шляхом скорочення тривалості виробничих циклів, зменшення запасів, ефективнішої організації постачань, > швидкої реакції на зміни попиту.

- забезпечує >у гнучкість планування і сприяє зменшенню логістичних витрат на управління запасами.

- передбачає розв’язання ряду завдань, зокрема таких, як прогнозування, управління запасами, управління закупівлями. При розв’язанні завдань прогнозування прогнозуються потреби у сировині та матеріалах за пріоритетними та непріоритетними замовленнями, аналіз можливих строків виконання замовлень та рівнів страхових запасів з урахуванням витрат на їх утримання і якості обслуговування замовників. При вирішенні завдань управління запасами здійснюється обробка та коригування усієї інформації про надходження, рух й витрачання сировини та матеріалів, а також про зберігання, вибір індивідуальних стратегій поповнення та контролювання рівня запасів у розрізі кожної позиції номенклатури сировини та матеріалів, контролювання швидкості й обіговості запасів, видача інформації про наближення запасів до критичного рівня, про наявність понаднормативних запасів. Для розв’язання завдань, пов’язаних з управлінням закупівлями, використовується файл замовлень, в який вводиться інформація про замовлення та їх виконання.

58. Відмінність системи МРП-2 від системи МРП

Система МРП-2 – друге покоління системи МРП, що не обмежується завданням управління матеріально - технічним забезпеченням. Системи відрізняються один від одного не лише своїм технологічним рівнем, а й гнучкістю управління та номенклатурою. Система МРП 2 включає функції МРП ( визнання потреби у матеріалах), а також функції управління технологічними процесами

Гол відмінністю МРП2 від системи МРП є те, що в першій почали прогнозувати потреби в сировині за пріоритетними та непріоритетними замовленнями.

Система МРП-2 включає функції МРП (визначення потреби у матеріалах), а також функції управління технологічними процесами. Передбачає розв’язання ряду завдань, зокрема таких, як прогнозування, управління запасами, управління закупівлями. Система МРП-2 є ефективним інструментом внутрішньофірмового планування, котре дозволяє втілити у практику логістичну концепцію інтеграції функціональних сфер бізнесу при управлінні матеріальним потоком. Дозволяє враховувати > повне задоволення споживчого попиту, що досягається шляхом скорочення тривалості виробничих циклів, зменшення запасів, ефективнішої організації постачань, > швидкої реакції на зміни попиту. Система МРП-2 забезпечує >у гнучкість планування і сприяє зменшенню логістичних витрат на управління запасами.

Система МРП є складовою системи МРП-2.

59. Переваги системи “Канбан”

Переваги системи “Канбан” особливо помітні при порівнянні організації виробництва в автомобільній промисловості Японії та інших країн. Японська кон­цепція грунтується на практично повній відмові від страхових запасів. >е того, менеджери навмисне дають робітникам змогу повністю випробувати на собі наслідки простоїв.

Переваги:- най> висока адаптованість до вимог ринку- організація ритмічної роботи усіх підрозділів підприємств (як власного так і контрагента)

- відсутність страх запасів та незаверш вир-ва

Основні переваги системи Канбан:

- короткий виробничий цикл, висока оборотність активів, в тому числі запасів;

- відсутні або надзвичайно низькі витрати на зберігання виробничих, товарних запасів;

- висока якість продукції на всіх стадіях виробничого процесу.

Переваги системи «Канбан» особливо помітні при порівнянні організації виробництва в автомобільній промисловості Японії та інших країн. Запаси комплектуючих деталей та матеріалів у ряді американських фірм в розрахунку на кожний легковий автомобіль, що виготовлявся у 1987 р., перевищили 500 дол., тоді як у >ості японських вони становили менше 200 дол., у тому числі на «Тойоті» всього лише 77 дол.

60. Недоліки системи “Канбан”

Японська кон­цепція грунтується на практично повній відмові від страхових запасів. >е того, менеджери навмисне дають робітникам змогу повністю випробувати на собі наслідки простоїв.

Недоліки: зрив поставок комплектуючих на будь-яких етапах вир-ва призведе до зупинки всього вир-ва (межа надійності відхилення + - 10 %)

Згідно із системою «Канбан» на відміну від традиційного підходу виробник не має завершеного плану та графіка, він жорстко пов’язаний не загальним планом, а конкретним замовленням цеху (споживача) й оптимізує свою роботу не загалом, а в межах цього замовлення.

Основні недоліки системи Канбан:

- складність забезпечення високої узгодженості між стадіями виробництва продукції;

- значний ризик зриву виробництва і реалізації продукції.

61. Недоліки системи МРП

Недолік системи в тому, що необхідні матеріали ніби «виштовхуються» працівниками попередніх етапів виробни­чого процесу до наступних стадій виробництва у необхідній кількості, в потрібний час, в потрібне місце незалежно від того, потрібні вони там у такій кількості чи ні в конкретний час.

Проте, не зважаючи на цей недолік, як показує досвід, використання МРП дає змогу зменшити запаси, прискорити їх обертання, скоротити кількість випадків порушення стро­ків поставок.

Недоліком системи є те, що необхідні матеріали «виштовхуються» працівниками на попередніх етапах виробничого процесу і надходять до наступних стадій у необхідній кількості, у потрібний час, у потрібне місце незалежно від того, чи потрібні вони там у такій кількості чи ні у цей конкретний момент. Проте, як свідчить досвід, незважаючи на цей недолік, використання системи МРП не знижує рівня запасів, не прискорює їх обіговість, не скорочує кількості порушень строків поставок.

62. При використанні яких логістичних систем відсутні страхові запаси сировини

При використанні логістичної системи Канбан

Страхові запаси відсутні при використанні такої логістичної системи як «Канбан».

З початку 70-х років у Японії, а потім і в інших країнах набула поширення система «Канбан», що є механізмом організації безперервного виробничого потоку, здатного до гнучкої перебудови, який функціонує практично за умов відсутності страхових запасів. Система «Канбан» базується на практично повній відмові від страхових запасів. Система «Канбан» побудована за «тягнучим» принципом. Ритм праці, обсяг та номенклатуру деталей, що перебувають у виробництві, визначає не заготівельна ланка, а випускні лінії кінцевої збірки. «Вхід» та «вихід» у системі немов міняються місцями. Якщо в традиційній системі на «виході» одержується тільки те, що надійшло на «вході», то у системі «Канбан» до виробництва «входить» тільки те, що потрібно на «виході». Використовуючи «Канбан», з ліній кінцевої збірки по всьому технологічному ланцюжку передаються вимоги на «вхід». Як правило, застосовуються два види карток «Канбан»: картка замовлення і картка відбору. Спочатку всі інформують один одного про планове замовлення, а потім про фактичну операцію. Робота з логістичною системою зводить до мінімуму запаси товарно-матеріальних цінностей і фактично знижує незавершене виробництво.

63. В якій логістичній системі і для чого використовують термін критичні ресурси

В логістичній системі Оптимізації виробничих технологій (ОВТ). Критичними ресурсами можуть виступати запаси сировини та матеріалів, машини та устаткування, технологічні процеси та персонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення ефективності використання решти ресурсів , що дістали назву некритичні ресурси, практично не позначається на розвитку системи.

У США та інших розвинутих країнах з 80-х років використовується нова логістична система ОВТ (Optimized Production Technology) — оптимізована виробнича технологія. У цій системі, розробленій ізраїльськими та американськими вченими, на якісно новій основі набули подальшого розвитку ідеї, закладені у поширених логістичних системах «Канбан» та МРП.

Основним принципом системи ОВТ є виявлення «вузьких» місць на виробництві або критичних ресурсів. Як критичні ресурси можуть виступати, наприклад, запаси сировини та матеріалів, машини і устаткування, технологічні процеси, персонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення ефективності використання решти ресурсів, що дістали назву некритичних, практично не позначається на розвитку системи. Творці системи ОВТ стверджують, що втрати критичних ресурсів негативно впливають на виробництво в цілому, тоді як економія некритичних ресурсів не приносить реальної користі виробництву з точки зору кінцевих результатів.

Для кожного виробництва існує в середньому п’ять критичних ресурсів. Фірми, які використовують систему ОВТ, не намагаються забезпечити стовідсоткове завантаження робітників, зайнятих на некритичних операціях, оскільки інтенсифікація їх праці призведе до зростання незавершеного виробництва та інших небажаних наслідків. Фірми заохочують використання резерву робочого часу таких робітників на підвищення кваліфікації, проведення занять у гуртках якості тощо.

64. В якій логістичній системі вирішується питання найкращого використання матеріальних ресурсів

В логістичній системі МРП

65. Які ресурси є некритичними з точки зору логістичної системи ОВТ

ОВТ (Optimized Production Technology) — оптимізована виробнича технологія. У цій системі, розробленій ізраїльськими та американськими вченими, на якісно новій основі набули подальшого розвитку ідеї, закладені у поширених логістичних системах «Канбан» та МРП.

Основним принципом системи ОВТ є виявлення «вузьких» місць на виробництві або критичних ресурсів. Як критичні ресурси можуть виступати, наприклад, запаси сировини та матеріалів, машини і устаткування, технологічні процеси, персонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення ефективності використання решти ресурсів, що дістали назву некритичних, практично не позначається на розвитку системи. Творці системи ОВТ стверджують, що втрати критичних ресурсів негативно впливають на виробництво в цілому, тоді як економія некритичних ресурсів не приносить реальної користі виробництву з точки зору кінцевих результатів.

Для кожного виробництва існує в середньому п’ять критичних ресурсів. Фірми, які використовують систему ОВТ, не намагаються забезпечити стовідсоткове завантаження робітників, зайнятих на некритичних операціях, оскільки інтенсифікація їх праці призведе до зростання незавершеного виробництва та інших небажаних наслідків. Фірми заохочують використання резерву робочого часу таких робітників на підвищення кваліфікації, проведення занять у гуртках якості тощо.

Некритичними рес-ми з т.з. сис-ми ОВТ є всі рес-си, їх не відносяться до критичних (все те, що на даний час є дефіцитним на підприємстві)

Всі, крім: - запаси сировини і матеріалів;

- машини й устаткування;

- технологічні процеси; - персонал.

66. Види матеріальних потоків

Матеріальний потік – взаємозв’язок усіх процесів і операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах, на виробничих дільницях. Матер. потік-фактор і чітко-діючий механізм, який дозволяє інтерпретувати усі елементи Л. За характером об’єкти, котрі входять до потоку, поділяються на матеріальні транспортні, енергетичні, грошові та інформаційні. Матер. потоки поділ на вхідні та вихіднівиди: 1. По відношенню до середовища:

-зовнішні-обслуговують зону МТЗ та збуту

- внутрішні- переміщується між цехами та вир місцями на під-ві, тобто обслуговує сферу виробництва. 2. За ступенем безперервності:

безперервні та дискретні

3.За ступенем регулярності :

детерміновані та схоластичні

4. За ступенем стабільності: стабільні та нестабільні

5.За ступенем змінності:

Стаціонарні та нестаціонарні

6. За характером переміщення:

рівномірні та нерівномірні

7.За ступенем періодичності:

періодичні та неперіодичні

8. За ступенем управління : керовані та некеровані.

9. За ступенем складності:

диференційовані та інтегровані.

67. Поняття про матеріальні потоки

Матеріальний потік — це чинник, який дав змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи в чітко функціонуючий механізм. Під матеріальним потоком з огляду на принципи логістики ро­зуміють поєднання і зв 'язки всіх процесів та операцій з добування, обробки та переробки, складування, транспортування та розподілу вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових під­приємствах, у цехах та на виробничих ділянках.

Основними параметрами потоку є: початкові та кінцеві його пункти., траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.

Будь-який потік реалізується на визначеному матеріальному носії, і з цієї точки зору усі потоки є матеріальними.

Однак у господарській практи­ці матеріальні потоки розуміються у > вузькому, але конкретному змісті, тобто як потоки матеріальних ресурсів, призна­чені для виробничого або кінцевого споживання. Значну роль відіграють матеріальні ресурси в суспільному виробництві.

За характером об’єкти, котрі входять до потоку, поділяються на матеріальні, транспортні, енергетичні, грошові, інформаційні та ін. Най> використовувані в логістиці матеріальні, грошові та інформаційні.

Характеризується матеріальний потік номенклатурою асорти­мен­ту і кількістю продукції, фізико-хімічними особливостями. Він залежить від виду тари, умов, контрактів, транспортування та ін. Крім того, матеріальні потоки поділяються на вхідні та вихідні.Матеріальні потоки можуть бути класифіковані залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний), від вантажу (великої ваги, легковагові, негабаритні), від фізико-хімічних якостей (сипкі, паливні, штучні).

68. Основні функції управління матеріальними потоками

Управління потоками в логістиці пов'язане з плануванням, оперативним регулюванням, обліком, контролем та аналізом. Кожна з цих функцій поділяється на завдання, а останні — на: операції. Номенклатура і склад завдань по кожній функції упра­вління також визначаються сутністю керованих потоків. У за­гальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати так.

Функція «Планування» передбачає вирішення завдань, пов'я­заних з установленням оптимального напряму руху потоку, формуванням потоку як сукупності конкретних об'єктів, встановл.м його інтенсивності, розробкою розкладу (графіка) про­ходження, розрахунком потреби в ресурсах для здійснення по­току, мінімізацією часу просування потоку.

Функція «Оперативне регулювання» пов'язана з реалізацією на практиці запланованого режиму руху потоку. В межах цієї фун­кції проводять дослідження кожного об'єкта потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об'єктів, виро­блення та введення в дію керуючих впливів.

Функція «Облік» передбачає вирішення інформаційних за­вдань, тобто збирання, обробку, зберігання та видачу інформа­ції, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту.

Функція «Контроль» встановлює відповідності фактичних па­раметрів руху потоку запланованим. Для контролю використо­вують еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.

Функція «Аналіз» включає комплекс завдань, які передбача­ють встановл. причинно-наслідкових зв'язків між досягну­тими результатами і витраченими засобами, виявлення впливу різних чинників на фактичні значення параметрів потоку, роз­рахунок ефективності управління та функціонування системи в цілому, розробку та вдосконалення методів аналізу в межах функції. Результати аналізу використовують для нового циклу управління, нових планових розрахунків. Таким чином для управління потоками синтезується логістична система до якої належать керована та керуюча системи у вигляді конкре­тних потоків.

69. Внутрішній матеріальний потік

Під матеріальним потоком, говорячи про принципи логістики, розуміють взаємозв’язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промис­лових підприємствах, в цехах, на виробничих дільницях.

Однак у господарській практиці матеріальні потоки сприймають у > вузькому, але конкретному змісті — як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють велику роль у суспільному виробництві.

Основними параметрами характеристики потоку є: початкові і кінцеві його пункти, траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.

За характером об’єкти, котрі входять до потоку, поділяються на матеріальні, транспортні, енергетичні, грошові, інформаційні та ін. Най> використ. в логістиці матеріальні, грошові та інформаційні. По відношенню до виробництва виділяють зовнішні та внутрішні матеріальні потоки: перші циркулюють у сфері обігу, другі — безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва.

Початковою точкою внутрішнього матеріального потоку є склад виробничих запасів підприємства-виробника, а кінцевою — його склад готової продукції.

Свою специфіку мають внутрішні матеріальні потоки на базах оптово-торговельних організацій, у морських та річкових портах та інших системах виробничої інфраструктури. Незважаючи на те, що виробничі запаси покликані робити господарчі системи незалежними від впливу зовнішнього середовища, внутрішні потоки перебувають під великим впливом матеріально-технічного забезпечення, тобто залежать від зовнішніх матеріальних потоків. Говорячи про матеріальні потоки як про основний об’єкт управління мовою логістики, необхідно зазначити, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у матеріально-речовій формі породжується й супроводжується рухом фінансових коштів. До того ж обидва потоки перебувають у діалектичній єдності. Таким чином, у комерційній логістиці об’єкт управління є багатоаспектним об’єк­том — «мате­ріальні ресурси + послуги + фінанси». Управління тут спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачальника до споживача, а й на досягнення при цьому їх раціонального використання, противитратності й максимальної комерційної вигідності.

Сто­совно виробництва виділяють зовнішні матеріальні потоки, що цир­кулюють у сфері обігу, і внутрішні — безпосередньо на підприєм­стві, тобто у сфері виробництва. Початковою точкою внутрішнього матеріального потоку є склад виробничих запа­сів підприємства-виробника, а кінцевою — його склад готової продукції.

Особливо слід виділити матеріальні потоки, що утворюються в процесі комплектування виготовлюваної про­дукції, в тому числі з об'єктів, що будуються і реконструють-ся.

70. Зовнішній матеріальний потік

Під матеріальним потоком, говорячи про принципи логістики, розуміють взаємозв’язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промис­лових підприємствах, в цехах, на виробничих дільницях.

Однак у господарській практиці матеріальні потоки сприймають у > вузькому, але конкретному змісті — як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють велику роль у суспільному виробництві.

Сто­совно виробництва виділяють зовнішні матеріальні потоки, що цир­кулюють у сфері обігу, і внутрішні — безпосередньо на підприєм­стві, тобто у сфері виробництва.

Зовнішні матеріальні потоки реалізують потреби матеріально-технічного забезпечення вироб­ництва чи іншої розумної діяльності людини

Матеріальні пото­ки в системі МТЗ поділяються на групи засобів виробництва: сировина, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі ви­роби, паливо, інструмент, інвентар, устаткування.

Для кожної з перелічених груп передбачається ще > поглиблена диферен­ціація, але до кожної порції специфікованої номенклатури з огляду на логістику матеріальні ресурси у специфікованій но­менклатурі утворюють простий потік, і саме такий потік пови­нен стати об'єктом управління.

Почат­ковою точкою зовнішнього матеріального потоку є склад готової продукції підприємства-виробника, а кінцевою — склад виро­бничих запасів підприємства-споживача.

71. В якій функції управління матеріальним потоком встановлюється траєкторія його переміщення

У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні на операції.

Але саме функція «Планування» передбачає вирішення завдань, пов'я­заних з установленням оптимального напряму руху потоку, формуванням потоку як сукупності конкретних об'єктів, встановл.м його інтенсивності, розробкою розкладу (графіка) про­ходження, розрахунком потреби в ресурсах для здійснення по­току, мінімізацією часу просування потоку.

72. Недоліки залізничного та автомобільного транспорту

На залізничному транспорті розвиток транспортної підсистеми логістики має ґрунтуватись на поєднанні економічних інтересів відправника, залізниці та одержувача через створення комплексних транспортно-технологічних систем, технологічних маршрутів, за умов існування яких рухомий состав від клієнтури та залізниць використовується кооперовано. Подібні системи ефективні для металургії та шахт, що відправляють залізницею до 40 % усіх вантажів. Вони працюють на кінцевий, споживчий результат.

До основних недоліків залізничного виду транспорту належить:

1. Дорого коштує будів­ництво залізниць

2. Невелика швидкість доставки вантажів 250км/сутки

Найчастіше даний вид транспорту використовують для перевезення сільськогосподарсь­ких продуктів, корисних копалин, піску, автомобілів, хімікатів та ін..

Автомобільний транспорт дедалі >е починає конкурувати із залізницями при перевезеннях вантажів на далекі відстані, але при цьому змінюються запропоновані транспортними компаніями послуги. Даний вид транспорту також має деякі недоліки:

1. Низька провізна спро­можність

2. Дорожчий за залізничний

3. Дорого коштує будівництво доріг

Використовують для перевезення одягу, книг, ком­п’ю­терів, паперових товарів.

Основним недоліком залізничного транспорту є те, що виробництво залізниць коштує дорого, а також невелика швидкість доставки вантажів.

Основним недоліком автомобільного транспорту є низька провізна спроможність , дорогий вид і дорого коштує будівництво доріг.

73. Недоліки водного та повітряного транспорту

Основним недоліком водного транспорту є нерегулярність, обмеженність у застосуванні через територіальні обмеження, невелика швидкість доставки. Вплив кліматичних умов

Використовують для перевезення нафти, піску, зерна, гравію, металургійної руди, вугілля та ін..

Основним недоліком повітряного транспорту є мала провізна спроможність, нерегулярність, і те, що він є дуже дорогим видом транспорту. Вплив кліматичних умов

Використовують для перевезення приладів, швидкопсув­них харчових про­дуктів.

74. Переваги залізничного транспорту

Основними перевагами є велика провізна спроможність, дешевизна , регулярність.

На залізничному транспорті розвиток транспортної підси­стеми логістики повинен грунтуватись на поєднанні економі­чних інтересів відправника, залізниці та одержувача через створення комплексних транспортно-технологічних систем, технологічних маршрутів, за яких рухомий состав від клієнту­ри та залізниць використовується кооперовано.

Подібні сис­теми ефективні для металургів та шахтарів, що відправляють залізницею до 40 % усіх вантажів.

Вони працюють на кінце­вий, споживчий результат.

За витратами залізниці є найрен-табельнішим видом транспорту для перевезень вагонних пар­тій вантажів навалом (вугілля, руди, піску, сільськогосподар­ської та лісової продукції) на далекі відстані.

Останнім часом у деяких західних країнах створюються логістичні організації у вигляді спеціальних центрів чи інших структур.

Регіональні логістичні утворення на залізницях здійсню­ють аналіз вантажопотоків та розподіл їх у мережі.

За дани­ми аналізу роблять пропозиції щодо організації оптимальних вантажопотоків як залізничним, так і іншими видами транс­порту, способів розподілу перевезень між різними видами транспорту, комплектування груп товарів, порядку укладання договорів на перевезення. Мета таких пропозицій — підвищи­ти рівень роботи транспорту (дотримання термінів доставки вантажів, підвищення надійності та регулярності перевезень, збереження товарів).

75.Переваги автомобільного транспорту

Основними перевагами є велика швидкість доставки, можливість доставки вантажу “від дверей до дверей” без перевантаження, маневреність. Автомобільний транспорт дедалі >е починає конкурува­ти із залізницями при перевезеннях вантажів на далекі відстані, але при цьому змінюються запропоновані транспортними компаніями послуги.

Так, у США автомобільний транспорт деда­лі >е використовується для перевезень комплектуючих виробів та готової продукції на відстань до 1600 км.

Основним чинником ефективної роботи автомобілів поряд із .залізничним транспортом на таких великих відстанях є нові види послуг, пов'язані із збиранням та розподілом вантажів.

Сутність їх по­лягає у відмові від існуючих численних ланок у системі компле­ктування вантажів та у створенні пунктів централізованого збе­рігання і транспортних терміналів на основних маршрутах руху.

У результаті скорочення обсягів товарних запасів та тривалості циклу обробки замовлень завдяки комп'ютеризації послуги ста­ли дешевшими, а їх якість підвищилася.

Розширення участі ав­томобільного транспорту в освоєнні вантажопотоків логістич-ного ланцюга не тільки сприятиме розвитку автоматизації об­робки вантажів і транспортних засобів, а й призведе до загост­рення проблеми недовикористаних пропускних та провізних можливостей, а також прискорить застосування маркетингу на транспорті.

Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправ­ники зважають на 6 чинників.

Так, якщо відправника цікавить швидкість до­ставки товару, то він вибирає повітряний або автомобільний транспорт.

Якщо йому треба мінімізувати витрати, то він ви­бирає водний або трубопровідний транспорт.

Автомобільний транспорт має багато переваг порівняно з іншими видами транспорту, чим і пояснюється зростання частки його вико­ристання.

76. Переваги водного та повітряного транспорту

Основними перевагами водного транспорту є:

1.Дешевий,

2.Має велику провізну спроможність,

3.Не вимагає великих вкладень у будівництво провізних шляхів.

Використовують для перевезення нафти, піску, зерна, гравію, металургійної руди, вугілля та ін..

Основними перевагами повітряного транспорту є:

1.Велика швидкість доставки,

2.Спроможність доставити вантаж у будь-який район, де немає інших видів транпорту.

Використовують для перевезення приладів, швидкопсув­них харчових про­дуктів.

77. Характеристика трубопровідного транспорту

Основними перевагами трубопровідного транспорту є: 1.Найдешевший,

2.Велика провізна спроможність,

3.Швидкість перекачування вище, ніж на залізничному транспорті,

4.Капітальні вкладення удвічі нижче, від залізничних.

Недоліком є обмеженність у застосуванні.

Найчастіше перевозяться такі товари,як нафта, кам”яне вугілля, хімікати.

78. Фактори впливу на вибір виду транспорту

При відвантажуванні товарів на склади дилерам та споживачам фірма може вибирати один з 5 видів транспорту: залізничний, автомобільний, водний, трубопровідний та по-
вітряний. Кожен вид транспорту має свої переваги й недоліки і в тому чи іншому разі — найвигіднішу сферу застосування.

Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправники зважають на 6 чинників.

- Час доставки;Витрати на доставку;Регулярність;Маневреність;Провізна спроможність;Обмеженість у застосуванні.

Так, якщо відправника цікавить швидкість доставки товару, то він вибирає повітряний або автомобільний транспорт. Якщо йому треба мінімізувати витрати, то він вибирає водний або трубопровідний транспорт. Автомобільний транспорт має багато переваг порівняно з іншими видами транспорту, чим і пояснюється зростання частки його використання.

Вантажовласники ставлять до доставки вантажу такі вимоги: максимальна надійність, мінімальний час, регулярність, гарантовані строки (в тому числі доставка точно в строк), організація доставки «від дверей до дверей»; прийнятна ціна достав­ки; висока безпечність перевезень; зручність здавання вантажу на відправлення і приймання його при надходженні; наявність різних додаткових послуг; наявність різних рівнів обслуговування, пристосування до потреб споживачів (гнучкість обслуговування); забезпечення збереженості вантажу при перевезеннях та під час зберігання; супроводження вантажу до пунк­ту призначення; можливість одержання оперативної інформації про тарифи на перевезення, вартість додаткових послуг, умови доставки і місцезнаходження вантажу; налагоджена система документів; наявність необхідної транспортної тари та пакувальних матеріалів; повне використання вантажопідйомності транспортного засобу.

Як показує практика, вимоги власників вантажів можуть бути суперечливими. Наприклад, вони можуть вимагати доставки вантажу точно в строк із збереженням його та мінімальною ціною доставки. Ще >е ускладнює роботу посередника з проектування доставки вантажу суперечливість цілей елементів системи, коли вигода для одних учасників процесу може означати втрати для інших.

· Максимальна надійність;

· Швидкість; мінімальний час, регулярність, гарантовані строки, прийнятна ціна, висока безпечність перевезень, зручність здавання вантажу на відправлення і приймання його при надходженні, наявність різних додаткових послуг, забезпечення збереженості вантажу при перевезенні та під час зберігання, супровід вантажу до пункту призначення, налагоджена система документів, наявність необхідної транспортної тари та пакувальних матеріалів, повне використання вантажопідйомності транспортного засобу.

· Мала вартість;

· Вмістимість.

79. Принципи логістики при виборі обладнання у логістичній системі на сучасному етапі

Відмова від випуску універсального технологічного ті підйомно-транспортного устаткування й використання обладнання, яке б відповідало конкретними завданням і умовам (спеціального обладнання) Для застос. логістичного підходу до управління матеріал. потоками необхідний високий рівень НТР

80. Характеристика технологічних процесів логістики

Реалізація концепції логістики має дати відповідь на запитання: коли і де будуть вироблені ресурси, коли і де їх буде складовано, коли і куди вони мають бути доставлені. У всіх випадках на основі технологічного процесу здійснюється рух матеріальних потоків. Для того щоб реалізувати основоположний принцип логістики „ точно у строк” , має бути розроблений і здійснений єдиний технологічний процес усієї виробничо-транспортної системи на снові інтеграції виробництва, транспортування та споживання.

Технологічний процес є сукупністю послідовно виконуваних робіт та операцій разом з методами, технікою та умовами їх виконання, які забезпечують безперервність і ритмічність технології основного виробництва. Єдиний технологічний процес в логістиці визначається певними техніко-організаційними вимогами. До них, зокрема, належать:

1. Транспортні вимоги, які обумовлюють оптимальність видів та типів транспортних засобів, відповідність роду та характеру вантажів, що перевозяться, їх кількості та протяжність перевезень, використання прогресивних засобів перевезень вантажів пакетами, контейнерами, на піддонах і, виходячи з цього, застосування комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, що забезпечують мінімальну кількість перевантажень і зберігання кількості та якості матеріалів, що перевозяться, синхронність виробничих ритмів, пов’язаних із забезпеченням цехів сировиною та матеріалами.

2. Складські вимоги передбачають спрощення й здешевлення складських операцій за рахунок ефективного використання складсь­ких площ, обладнання та робочої сили. Успішне використання усіх складських операцій потребує не тільки високої організації складського господарства, а й раціонального налагодження технологічного процесу.

Технологічні процеси логістичного ланцюжка, залежно від значущі вантажу, мають свої характерні особливості:масові, дрібно партійні, контейнерні вантажі. Це значною мірою залежить від виду транспорту та його тоннажності, системи і характеру виробничого об’єкта. Технологічний процес є сукупністю послідовно виконуваних робіт ті операцій разом із методами, технікою та умовами їх виконання, що забезпечують безперервність і ритмічність технології основного виробництва. Єдиний тех. процес у логістиці визначається певними техніко-організаційними вимогами. Розроблення тех. процесу вантажопереробки має базуватися на вивченні технологічного процесу переміщенні та аналізу номенклатури вантажів, що зберігаються, вивченні стандартів і технічних умов транспортування, зберігання, контролю, пакування та маркування вантажів.

81. Матеріальний потік і його призначення.

Матеріальний потік — це чинник, який дав змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи в чітко функціонуючий механізм.

Під матеріальним потоком з огляду на принципи логістики ро­зуміють поєднання і зв 'язки всіх процесів та операцій з добування, обробки та переробки, складування, транспортування та розподілу вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових під­приємствах, у цехах та на виробничих ділянках.

Будь-який потік реалізується на визначеному матеріальному носії, і з цієї точки зору усі потоки є матеріальними. Однак у господарській практи­ці матеріальні потоки розуміються у > вузькому, але конкретному змісті, тобто як потоки матеріальних ресурсів, призна­чені для виробничого або кінцевого споживання. Основними параметрами характеристики потоку є: початкові і кінцеві його пункти, траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність. За характером об’єкти, котрі входять до потоку, поділяються на матеріальні, транспортні, енергетичні, грошові, інформаційні та ін. Най> використовувані в логістиці матеріальні, грошові та інформаційні.Безперечно, для формування потоку необхідні процеси, пов’я­зані з транспортуванням, переробкою, складуванням та виконанням інших операцій з сировиною, матеріалами, напівфабрикатами і готовою продукцією, починаючи з первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Матеріальний потік на певному етапі трансформується в матеріальний запас.Характеризується матеріальний потік номенклатурою асорти­мен­ту і кількістю продукції, фізико-хімічними особливостями. Він залежить від виду тари, умов, контрактів, транспортування
та ін.Крім того, матеріальні потоки поділяються на вхідні та вихідні.Матеріальні потоки можуть бути класифіковані залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний), від вантажу (великої ваги, легковагові, негабаритні), від фізико-хімічних якостей (сипкі, паливні, штучні).По відношенню до виробництва виділяють зовнішні та внутрішні матеріальні потоки: перші циркулюють у сфері обігу, другі — безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва.

Значну роль відіграють матеріальні ресурси в суспільному виробництві. Сто­совно виробництва виділяють зовнішні матеріальні потоки, що цир­кулюють у сфері обігу, і внутрішні — безпосередньо на підприєм­стві, тобто у сфері виробництва.

Зовнішні матеріальні потоки реалізують потреби матеріально-технічного забезпечення вироб­ництва чи іншої розумної діяльності людини.

Матеріальні пото­ки в системі МТЗ поділяються на групи засобів виробництва: сировина, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі ви­роби, паливо, інструмент, інвентар, устаткування.

Для кожної з перелічених груп передбачається ще > поглиблена диферен­ціація, але до кожної порції специфікованої номенклатури з огляду на логістику матеріальні ресурси у специфікованій но­менклатурі утворюють простий потік, і саме такий потік пови­нен стати об'єктом управління.

Управління потоками в логістиці пов'язане з плануванням, оперативним регулюванням, обліком, контролем та аналізом.

Кожна з цих функцій поділяється на завдання, а останні — на: операції.

82. Основні завдання управління матеріальним потоком функції “планування”

Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у чітко функціонуючий механізм, е матеріальний потік.

Під матеріальним потоком, коли говорять про принципи логістики, розуміють взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та виробничих дільницях.

У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.

Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визнач. сутністю керованих потоків. У загальному вигляді дану функцію можна охарактеризувати таким чином.

Функція "Планування" передбачав вирішення завдань, пов’язаних з встановл.м оптимальної траєкторії руху потоку, формуванням самого потоку як сукупності конкретних об’єктів, встановл.м його інтенсивності, розробкою розкладу /графіка/ проходження потоку, розрахунком потреби у ресурсах для здійснення потоку мінімізацією часу просування потоку.

83. Основні завдання управління матеріальним потоком функції “Оперативне регулювання”

Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у чітко функціонуючий механізм, е матеріальний потік.

Під матеріальним потоком, коли говорять про принципи логістики, розуміють взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та виробничих дільницях.

У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.

Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визнач.сутністю керованих потоків.

У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином. Функція "Оперативне регулювання" являє собою реалізацію на практиці запланованого режиму руху потоку.

У межах цієї функції провадиться спостереження за кожним об’єктом потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об’єктів, що пересуваються, вироблення й введення в дію керуючих впливів.

84. Основні завдання управління матеріальним потоком функції “Облік”.

Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у чітко функціонуючий механізм, е матеріальний потік.

Під матеріальним потоком, коли говорять про принципи логістики, розуміють взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та виробничих дільницях.

У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.

Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визнач. сутністю керованих потоків.

У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином. Функція "Облік" передбачає розв’язання інформаційних завдань, тобто збір, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту.

85. Основні завдання управління матеріальним потоком функції “Контроль”.

Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у чітко функціонуючий механізм, е матеріальний потік.

Під матеріальним потоком, коли говорять про принципи логістики, розуміють взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та виробничих дільницях.

У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.

Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків. У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином.

Функція "Контроль" встановлює ступінь відповідності фактичних параметрів руху потоку запланованим значенням. Крім того. для контролю використовуються еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.

86. Основні завдання управління матеріальним потоком функції ”Аналіз.”

Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у чітко функціонуючий механізм, е матеріальний потік.

Під матеріальним потоком, коли говорять про принципи логістики, розуміють взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та виробничих дільницях.

У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.

Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків.

У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином.

Функція "Аналіз”включає комплекс завдань, пов’язаних із встановл.м причинно-наслідкових зв'язків між досягнутими результатами і витраченими засобами, виявленням впливу різних факторів на фактичні значення параметрів потоку, розрахуванням ефективності управління та функціонування системи в цілому.

У межах цієї функції розробляються й удосконалюються методи аналізу. Одержана аналітична інформація, тобто результати аналізу, використовується для нового циклу управління, нових планових розрахунків.

87.Як підрозділяється матеріальний потік по засобам виробництва.

Матеріальні потоки у системі матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) поділяються на такі групи: сировина, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, інструмент, інвентар, устаткування.

Кожна з перерахованих груп підлягає ще глибшій диференціації. Стосовно кожного розділу специфікованої номенклатури, з точки зору логістики, матеріальні ресурси у специфікованій номенклатурі утворюють простий потік. Такий потік має стати об’єктом управління.

Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які у вигляді предметів праці надходять від постачальників до виробничих підрозділів, і, перетворюючись там на готові продукти праці, крізь канали розподілу доводяться до споживачів.

Циркуляція охоплює надходження матеріальних ресурсів до складу підприємства, переміщення їх до цеху на початкову операцію транспортування незавершених продуктів праці в межах цеху, між цехами і. нарешті, після закінчення всіх операцій, переміщення завершених продуктів праці за межі підприємства до сфери їх споживання.

88. Дати визначення матеріального потоку.

Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у Матеріальні запаси можуть зберігатись як на власних складах ,так і на складах посередників. При першому високий контроль за їх утриманням, однак виникають витрати на обслуговування складів.

При другому є можливість здійснювати зберігання на складах, які відповідають виду товару.

Посередники можуть надавати послуги по комплектуванню, маркуванню товару, а також по розрахунках за поставлену продукцію.

чітко функціонуючий механізм, е матеріальний потік.

Під матеріальним потоком, коли говорять про принципи логістики, розуміють взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та виробничих дільницях. .

Будь-який потік реалізується на певному матеріальному носії, і з цієї філософської точки зору всі потоки в матеріальними.

Однак у господарчій практиці матеріальні потоки розуміються у > вузькому розумінні але конкретному змісті - як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють дуже велику роль у суспільному виробництві.

Стосовно виробництва виділяють зовнішні та внутрішні матеріальні потоки перші циркулюють у сфері обігу, Другі - безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва.

90. Формування замовлень на поставку продукції у споживача

Агент із закупівель вибирає постачальників, які задовольняють фірму за багатьма параметрами (ціни, доставка, якість продукції). Належно оформлене замовлення на доставку надсилається фірмі-постачальнику. У ньому зазначають обсяг, дату та спо­сіб доставки. Приватний постачальник обробляє замовлення і готує товар до відвантаження.

Ефективне розміщення замовлення впливає на ефективність усього процесу логістики. Замовлення визначає кількість продук­ції та можливі методи її доставки, з нього починається рух товару каналами розподілу. Контроль за виконанням замовлення здійснюється за даними про кількість одержаної та складованої в будь-який час продукції.

Розробивши комплексну мету логістики, фірма приступає до формування такої системи товароруху, що забезпечить досягнення цієї мети з мінімальними витратами.

При цьому необхідно прийняти рішення про. такі основні аспекти: 1) як слід працювати із замовниками (обробка замовлень)?;

2)де треба зберігати товарно-матеріальні запаси /складування/?;

З) який запас завжди повинен бути напохваті /товарно-матеріальні запаси/?;

4) яким чином належить відван- тажувати товари /транспортування/?

Ці чотири аспекти та їх значущість фірмам необхідно детально розглянути з точки зору маркетингу.

Належно оформлене замовлення на доставку надсилається фірмі-постачальнику. Ефективне розміщення замовлення впливає на ефективність усього процесу логістики.

89. Основні функції управління матеріальним потоком.

У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.

Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків. У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином.

Функція "Планування" передбачав вирішення завдань, пов’язаних з встановл.м оптимальної траєкторії руху потоку, формуванням самого потоку як сукупності конкретних об’єктів, встановл.м його інтенсивності, розробкою розкладу /графіка/ проходження потоку, розрахунком потреби у ресурсах для здійснення потоку мінімізацією часу просування потоку.

Функція "Оперативне регулювання" являє собою реалізацію на практиці запланованого режиму руху потоку. У межах цієї функції провадиться спостереження за кожним об’єктом потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об’єктів, що пересуваються, вироблення й введення в дію керуючих впливів.

Функція "Облік" передбачає розв’язання інформаційних завдань, тобто збір, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту.

Функція "Контроль" встановлює ступінь відповідності фактичних параметрів руху потоку запланованим значенням. Крім того. для контролю використовуються еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.

Функція "Аналіз» включає комплекс завдань, пов’язаних із встановл.м причинно-наслідкових зв'язків між досягнутими результатами і витраченими засобами, виявленням впливу різних факторів на фактичні значення параметрів потоку, розрахуванням ефективності управління та функціонування системи в цілому.

У межах цієї функції розробляються й удосконалюються методи аналізу.

91. Обробка замовлень на поставку продукції у постачальника.

Однією із складових функцій логістики є обробка замовлень. Ця функція сприяє налагодженню виробництва продукції. Потреби виробничої лінії переводяться у замовлення. Агент із закупівель добирає постачальників, що задовольняють фірму з багатьох параметрів /ціни, доставки, якості продукції/. Оформлені належним чином замовлення на доставку надсилаються фірмі-постачальнику.

Вони містять основну необхідну інформацію: обсяг та строки постачань, спосіб доставки. Потім постачальник обробляє замовлення й готує товар до відвантаження. Рух товару починається з отримання замовлень від клієнтів. Відділ замовлень готує рахунки-фактури та надсилає їх різним підрозділам фірми. Замовлені вироби, яких на той час немає в наявності, записують у графу «заборгованість». На відвантажені вироби виписують відвантажувальну та платіжну документацію. Копії документів залишаються у відповідних підрозділах фірми. І фірма, і споживач мають вигоду, якщо все це виконується швидко і сповна. В ідеалі торгові представники надсилають замовлення щовечора, інколи передають по телефону. Відділ замовлень швидко обробляє їх. Товар відвантажують зі скла­дів у найкоротші строки. У мінімальні терміни також оформл. і виставляються рахунки. Для прискорення циклу «замовлення — відвантаження — оформлення рахунку» використовують комп’ютер. Деякі фірми, одержавши замовлення, перевіряють кредитоспроможність клієнта та наявність або відсутність необхідних товарів на складі. Комп’ю­тер менш як за 15 секунд видає розпорядження на відвантаження, оформляє рахунок замовника, коригує облікові дані про товарні запаси, оформляє замовлення на виготовлення продукції для поповнення запасів, повідомляє торгового представника про те, що його замовлення виконане і перебуває в дорозі.

При обробці замовлення слід враховувати основні фактори, котрі впливають на обслуговування споживачів. До них слід віднести доступність запасів, швидкість обробки замовлення, гнучкість та якість обслуговування.

Ефективне розміщення замовлення безпосередньо впливає на ефективність усього процесу логістики.

Замовлення специфікує кількість продукції та можливі методи її доставки, починає рух товару каналами розподілу. Контроль за виконанням замовлення формує масиви інформації про обсяги одержаної й складованої продукції.

• ⇐ Назад
• 12