ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ
«МЕТОДОЛОГІЯ ТА ЛОГІКА НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ»
1. Поняття «суб’єкта», його основні характеристики, специфіка суб’єкт-суб’єктних відносин.
2. Поняття «об’єкта» його основні характеристики, специфіка суб’єкт-об’єктних відносин.
3. Шляхи подолання традиційної опозиції «суб’єкт-об’єкт».
4. Онтологія, гносеологія, аксіологія, праксеологія – значення та предметне поле відображення. 11 теза о Фейербахе К. Маркса.
5. Методологія, логіка пізнання та філософія пізнання – схожість та відмінність сутності.
6. Значенні епістемології для наукового пізнання.
7. Принципи довіри суб’єкту; цілісності людини, що пізнає, прагнення людини до істини у методології.
8. Ідеї герменевтики та сучасна епістемологія.
9. Чуттєве та логічне пізнання.
10. Структура пізнавальної діяльності.
11. Знання, його природа та типологія. Знання і віра.
12. Раціональне, його типи і співвідношення з ірраціональним у науковому пізнанні.
13. Інтуїція як вид ірраціонального в науковому пізнанні.
14. Образ у пізнанні. Константність, предметність, цілісність, узагальненість.
15. Сутність пізнання. Основні види пізнання (буденний, науковий, філософський, художний).
16. Наукові та ненаукові види пізнання. Принципи соціального пізнання – об’єктивності, раціональності, цінності та розвитку.
17. Репрезентація як спосіб представлення в повсякденному і науковому знанні.
18. Відображення як метафора і пізнавальна операція.
19. Інтерпретація як загальний метод природничих наук.
20. Герменевтика як теорія інтерпретації.
21. Конвенція – універсальна процедура пізнання і комунікації, її роль у науковому пізнанні. Соціальна природа конвенцій.
22. Проблема пізнаванності світу. Головні ідеї скептиків.
23. Проблема істини в епістемології і філософії науки. Основні концепції істини в епістемології.
24. Істина як основна цінність науки. Підходи до її обґрунтування. Проблема критеріїв істини.
25. Епістемологічний релятивізм як властивість наукового знання і пізнавальної діяльності. Проблема релятивізму.
26. Діалектика як філософська теорія розвитку. Сучасні дискусії про значення діалектики.
27. Роль синергетики в осмисленні еволюційних процесів. Схожість та відмінність системного та синергетичного підходів. Діалектичні протиріччя у синергетичному підході.
28. Суспільство як система, що розвивається. Статична та динамічна складність систем. Проблема джерел і рушійних сил соціальної динаміки.
29. Діалектичне протиріччя як джерело розвитку и его альтернатива «механізм смути» за Ю. Лотманом.
30. Основні концепції соціального прогресу та їх альтернативи. Критерії прогресу. Гуманізм як міра духовного та ціннісного виміру суспільного прогресу.
31. Культура і духовне життя суспільства.
32. Поняття науки. Наука як діяльність, соціальний інститут і система знань.
33. Парадигма. Природа наукової революції. Типи наукових революцій.
34. Поняття методу і методології.
35. Статус і функції загальнонаукової методології пізнання.
36. Методика і техніка наукового дослідження.
37. Сутність системного підходу як загальнонаукової методологічної програми.
38. Об’єкт і предмет дослідження. Мета і завдання в структурі наукового дослідження. Альтернативи (гіпотези) досягнення мети та їх оцінка.
39. Методи емпіричного дослідження: спостереження, опис, вимірювання, експеримент.
40. Методи теоретичного дослідження: ідеалізація, формалізація, уявний експеримент, гіпотетико-дедуктивний метод, метод математичної гіпотези.
41. Обґрунтування результатів наукового дослідження. Види обґрунтування (доказ, підтвердження, інтерпретація, пояснення та ін.)
42. Методологічне значення основних законів діалектики.
43. Категорії загального і особливого, цілого і частини, сутності і явища, абстрактного і конкретного, необхідності та випадковості, історичного та логічного; їх методологічне значення.
44. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання, їх єдність та відмінність.
45. Структура емпіричного дослідження.
46. Проблема та гіпотеза як форми наукового пошуку і зростання знання.
47. Діяльнісний підхід у соціальних дослідженнях: принципи, категоріальний ряд та контекст дослідження.
48. Загальна характеристика системного підходу. Основні властивості системи.
49. Зворотні зв’язки, петлі та цикли системи. Когнітивне картування. Про що свідчить приклад траси № 24 у Лондоні.
50. Морфологічна стадія системного підходу та етапи стадії. Елементи, компоненти, профіль структури.
51. Функціональна стадія системного підходу та етапи стадії. Проблема функцій та дисфункцій.
52. Генетична стадія системного підходу та етапи стадії. Генетичний, ретроспективний, прогностичний підходи.
53. Синергетичний аналіз у соціальних дослідженнях: принципи, категоріальний ряд та контекст дослідження.
54. Актуальність, проблемна ситуація та новизна наукового дослідження.
55. Поняття наукової раціональності. Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.
56. Простір і час в соціальних і гуманітарних науках.
57. Визначення соціальної технології: соціальна діагностика, прогнозування, проектування, планування як види соціальних технологій.
58. Сутність голографічного підходу.
59. Концептуальне визначення фрактального підходу.
60. Застосування фрактального підходу у соціальних процесах.
61. Застосування голографічного підходу у аналізі соціальних процесів. Голографічне значення освіти та соціальної пам’яті.
62. Визначте поняття «оптимальність»; «ефективність».
63. Визначте поняття «епістема»; «докса».
64. Визначте поняття «хронос», «кайрос».
65. Визначте поняття «топіка»; «хронотоп».
66. Визначте поняття «принцип»; «інтуїція».
67. Визначте поняття «інтерпретація»; «семантика».
68. Визначте поняття «проблема»; «інформація», «знання».
69. Визначте поняття «гіпотеза»; «незалежна змінна»; «залежна змінна».
70. Визначте поняття «онтологія»; «гносеологія»; «праксеологія»; «аксіологія».
71. Визначте поняття «категорія»; «поняття»; «термін».
72. Дайте визначення процедур «понятійний аналіз», «інтерпретація», «операціоналізація».
73. Визначте поняття «розвиток»; «діалектика»; «синергетика»
74. Визначте поняття «ентропія»; «ектропія»; «аттрактор»; «дивний аттрактор».
75. Визначте поняття «прогрес», «регрес».