Особливості інфляційного процесу в Україні

В 1991 році Укр. охопила глибока інфляція (390% на рік), з якої вона остаточно не вийшла і в 2002р. Особливістю інфляційного процесу в Укр.:

1)гіперінфляція Це пояснюється двома причинами: 1) обвалом "інфляц навісу", одерж. Укр у спадок з радянських часів унаслідок лібералізації цін 91-92рр, що спровокувало зріст платоспроможного D і цін за цей період > ніж в 2 рази; 2)Надто ліберальною монетарною п-кою, яку проводили Уряд та ЦБУ.

2)чітка однозначна реакція динаміки цін на ужорсточення монетарної п-ки, переорієнтації її на антиінфляційні ціль з 2 половини 93 р. В 94 р уперше за 4 роки темпи зростання цін значно відстали від темпів зростання маси грошей (М3), що істотно підвищило реальне значення сеньоражу та його роль у поліпшенні стану держ. фінансів, позитивно вплинуло на реальне забезпечення економіки грошової маси.

3) форсоване нарощування маси грошей та пов’язане з ним ще більше зростання рівня цін не тільки не сприяли ек. зростанню, а навпаки, поглиблювали ек спад та зростання безробіття.

4)успішне приборкання інфляц в 96р. і виведення її на прийнятний рівень навіть з позиції розвинутих країн не дало так давно очікуваного пожвавлення в-ва, яке продовжувало скорочуватися. Причина цього - структура укр. економіки, яка і після переходу до антиінфляц п-ки залишалася неадекватною ринк механізмам.

5)в умовах хронічного дефіциту держбюджету і вкрай повільних темпів ринк реструктуризації в-ва різко погшасити інфляц не вдається.

Хоча інфл процес в Укр. в 90рр відповідає в цілому монетаристським трактуванням сутності і причинам інфляціїї, але має такі відмінності: 1)надмірне затягування інфл процесу на досить високому рівні (близько 20%),2)атниінфл держ п-ка супроводжується поглибленням платіжної кризи.

 

 

36. Поняття грошової реформи та її цілі.

Грошові реформи - це повна чи часткова перебудова гр. системи, яку проводить д-ва з метою оздоровлення грошей, чи поліпшення механізму регулювання гр. обороту стосовно нових соц-ек. умов, чи одне і друге водночас.

За глибиною реформаційних заходів виділяють струк-турні (повні) гр. реформи та реформи часткового типу.

Структурні гр. реформи проводилися при переході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперово-грошового чи кредитного обігу.

Реформи часткового типуторкаються тільки самої о-ції гр. обороту і зводяться до зміни окремих е-тів гр. С-ми. Сама база гр. с-ми та структура ек-ки і гр.-кредитних відносин залишається незмінним. При цьому змінюється масштаб цін, вид і номінал гр. знаків, механізм емісії грошей тощо. Ці реформи поділяються на: 1)формальні (купюри одного зразка одного зразка змінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін не змінюється); 2) деномінаційні (здійснюється деномінація грошей у бік збільшення гр. одиниці). Ці реформи проводять шляхом обміну старих купюр на нові та перерахування всіх гр. показників, за певним співвідношенням, внаслідок чого маса грошей в обігу зменшується, а гр. одиниця збільшується.

За х-ром обміну старих грошей на нові виділяють неконфіскаційні реформи( за єдиним співвідношенням обміну грошей здійснюється уцінка запасу грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів однаково).

За конфіскаційних реформ співвідношення обміну грошей диференціюється залежно: від величини поданого до обміну запасу старих грошей; від форми зберігання запасу старих грошей; від форми власності власника грошей.

За порядком введення в обіг нових грошей розрізняють одномоментні гр. реформи (введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк - 7-15 днів, протягом якого технічно можливо обміняти старі гроші на нові) і реформи паралельного типу (випуск в оборот нових гр. знаків здійснюється поступово, паралельно з випуском старих знаків і вони тривалий час ф-ціонують одночасно і паралельно).

 

Види грошових реформ

Грошові реформи - це повна чи часткова перебудова гр. системи, яку проводить д-ва з метою оздоровлення грошей, чи поліпшення механізму регулювання гр. обороту стосовно нових соц-ек. умов, чи одне і друге водночас.

За глибиною реформаційних заходів виділяють струк-турні (повні) гр. реформи та реформи часткового типу.

Структурні гр. реформи проводилися при переході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперово-грошового чи кредитного обігу.

Реформи часткового типуторкаються тільки самої о-ції гр. обороту і зводяться до зміни окремих е-тів гр. С-ми. Сама база гр. с-ми та структура ек-ки і гр.-кредитних відносин залишається незмінним. При цьому змінюється масштаб цін, вид і номінал гр. знаків, механізм емісії грошей тощо. Ці реформи поділяються на: 1)формальні (купюри одного зразка одного зразка змінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін не змінюється); 2) деномінаційні (здійснюється деномінація грошей у бік збільшення гр. одиниці). Ці реформи проводять шляхом обміну старих купюр на нові та перерахування всіх гр. показників, за певним співвідношенням, внаслідок чого маса грошей в обігу зменшується, а гр. одиниця збільшується.

За х-ром обміну старих грошей на нові виділяють неконфіскаційні реформи( за єдиним співвідношенням обміну грошей здійснюється уцінка запасу грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів однаково).

За конфіскаційних реформ співвідношення обміну грошей диференціюється залежно: від величини поданого до обміну запасу старих грошей; від форми зберігання запасу старих грошей; від форми власності власника грошей.

За порядком введення в обіг нових грошей розрізняють одномоментні гр. реформи (введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк - 7-15 днів, протягом якого технічно можливо обміняти старі гроші на нові) і реформи паралельного типу (випуск в оборот нових гр. знаків здійснюється поступово, паралельно з випуском старих знаків і вони тривалий час ф-ціонують одночасно і паралельно).