Державний устрій Римської республіки
  
  
        Органи державної влади
   |   
 
        |   Куріатні коміції,  центуріатних коміції, трибунатні коміції
   |   
 
            Народні збори
   |   
 
  
 
            Сенат
   |   
 
      |   Міжнародні справи,  зовнішня політика, фінанси, релігія, оголошення війни, попереднє обговорення  законопроектів
   |   
 
            Консули
   |   
 
      |   Займались найбільш  важливими справами, громадськими і військовими, в випадку війни один з них  командував військом
   |   
 
      |   Займалися судовими  суперечками, тлумачили ы створювали право.
   |   
 
            Претори
   |   
 
      |   Завдання трибунів  першопочатково полягала в захисті плебеїв від свавілля патриціанських магістратів, але з плином  часу, коли ця потреба практично відпала, вони взяли на себе функцію охоронців  закону, захисниками всякого невинно  ображеного громадянина. В здійсненні цієї функції народний трибун був  забезпечений важливим правом – накладати заборону на дії магістратів, котрі  він вважав протиправними.
   |   
 
            Народні трибуни
   |   
 
      |   Розподіляли людей по  центуріям, назначали сенаторів, спостерігали за нравами
   |   
 
            Цензори
   |   
 
					Схема 37
					
					Народні збори в Римській республіці
					        Народні збори
   |   
 
      |   Приймали закони, обирали вищих посадовців республіки, оголошували війну, розглядали  скарги на смертні вироки
   |   
 
            Центуріатні
   |   
 
        |   Обирали нижчих посадовців, приймали закони
   |   
 
            Трибунні
   |   
 
      |   Формально вводили в на посаду, обраних іншими  зборами
   |   
 
            Куріатні
   |   
 
  
 
					Схема 38
					
					Рим в період імперії
					          Державний устрій
   |   
 
        |   Принципат
  (1 – 3 ст. н.е.)
   |        |     Домінант
    (3 – 5 ст. н.е.)
   |   
 
            Зберігається видимість  республіканської форми правління. Збираються народні збори, засідає сенат,  обираються консули, претори, і народні трибуни. Разом з тим імператора  поступово зосереджує в своїх руках повноваження всіх цих органів.
   |        |     Режим нічим не  обмеженою монархією. Старі республіканські заклади зникають. Управління  імперією зосереджено в декількох відомствах, ними управляють сановникі, котрі  знаходяться в повному підпорядкуванні у імператора. Головні з цих відомств –  Державна рада при імператорі (обговорювали головні питання політики і  підготовували законопроекти) та фінансове відомство. Армією командували  тільки підлеглі імператорові і ним же призначені генерали. Чиновники в цей  період отримують форму одягу, привілеї, пенсії.
   |   
 
					Схема 39
					
					Реформи Діоклетіана
					Діоклетіан – син вільновідпущеника, римській імператор (248 – 305 рр. н.е.)