Після лікарняний період реабілітації
ЛФК. Мета та завдання: відновлення нормального механізму рухів в уражених суглобах або стабілізація постійних компенсацій; підвищення сили і витривалості м’язів, загальне зміцнення організму; стимуляція діяльності ССС і дихальної системи; покращення і підтримання фізичної працездатності пацієнтів і адаптація до побутових і виробничих навантажень [4].
Використовують активні рухи у кожному суглобі, махові рухи з обмеженнями і без них, вправи на зміцнення слабких м’язів і розтягування м’язово-зв’язкового апарату уражених суглобів [14].
Вправи на розтягання
Перед і після частини, аеробного тренувального заняття, виконати 1—3 рази кожну з приведених нижче вправ на розтягання. Розтягнувшись, затриматись в кожному положенні 10—20 с, уникаючи різких рухів. Якщо рейтинг за шкалою больових відчуттів вище 70 або є явні ознаки запалення, обмежтеся легким виконанням одного-двох повторень. Не затримуйте дихання [9].
1. Вправа на розтягання м'язів плечей і спини.
2. Вправа на розтягання м'язів внутрішньої частини стегон.
3. Вправа на розтягання м'язів спини і підколінних сухожиль.
4. Вправа на розтягання м'язів нижньої частини спини і стегон.
5. Вправа на розтягання литкових м'язів.
Ізометричні вправи для зміцнення м'язів з використанням гумових бинтів
1. Жим м'язами плечей (для збільшення сили м'язів плечей, у меншій мірі — м'язів верхньої частини спини).
2. Жим м'язами грудей (для збільшення сили м'язів грудей, в деякій мірі — м'язів верхньої частини спини).
3. Вправа для зміцнення двоголових м’язів і тріцепсів рук.
4. Вправа для зміцнення м'язів стегон, в деякій мірі — м'язів живота.
5. Вправа для зміцнення м'язів стегон, сідниць і нижньої частини спини.
Ізотонічні вправи для зміцнення м'язів з використанням гумових бинтів
1. Підняття рук в сторони (зовнішня частина плечей).
2. Підняття рук вперед (передня частина плечей).
3. Жим грудьми (м'язи грудей і верхньої частини спини).
4. Згинання рук в ліктьових суглобах (м'язи передньої частини передпліч).
5. Відведення рук назад (м'язи тильної частини передпліч).
6. "Веслування" в положенні сидячи (верхня частина спини, плечі і шия).
7. Відведення ніг в положенні сидячи (стегна).
8. На пів підйом тулуба з положення лежачи на спині (м'язи живота).
9. Згинання верхньої частини стегон в положенні стоячи (стегна).
10. Розгинання верхньої частини стегон (стегна, сідниці, м'язи нижньої частини спини).
11. Підйом на мисках (литкові м'язи).
Під час дослідження було обстежено 10 хворих на РА, суглобової форми, в активній фазі процесу, мінімального (5 хворих) та помірного (5 хворих) ступеня активності. Вік пацієнтів - від 38 до 58 років. З них 8 жінок, і 2 чоловіків.
Було проведено опитування :
- на що вони скаржаться;
- як довго вони хворіють;
- який у них настрій;
- чи займалися вони раніше спортом чи фізичною культурою;
- які суглоби у них вражені більше;
- чи проходили вони колись курортне лікування.
За допомогою бесіди вирішувалось таке завдання: взаєморозуміння з хворими для подальшої роботи і для визначення тактики введення хворого.
Для оцінки добового ритму АТ використовувався тонометр. Для оцінювання активності рухів у суглобах використовувався гоніометричний метод.
Користуючись об’єктивними даними, анамнезами хворих, порадами лікаря та наукових керівників було охарактеризовано хворих дослідницької групи.
В дослідницькій роботі фіксувалися початкові і кінцеві дані кожної особи (АТ, t тіла, ДФА, ШОЕ, сіромукоїду) (див. Додаток 1 )
Були оцінені такі симптоми: біль, припухлість, ранкова скованість, гіперемія суглобів, С-реактивний білок.
Ефективність реабілітаційної програми визначалась об’ємом рухів у суглобах кінцівок за допомогою транспортира.
3.3 Оцінка впливу розробленої програми фізичної реабілітації на клінічний і функціональний стан хворих на ревматоїдний артрит (РА)
Як було вказано раніше, усі показники визначалися на початку і в кінці дослідження. Для обліку використовувалися об'єктивні фізичні показники організму: температура тіла, артеріальний тиск, ШОЕ. (дод.1)
Таблиця 2
| №п/п | Дані | Початок дослідження | Кінець дослідження |
| Т ° С. | 37,5 | 36,17 | |
| АТ (сист.) мм.рт.ст | 174,3 | 134,5 | |
| АТ(діаст.) мм.рт.ст | 92,8 | 83,5 | |
| ШОЕ мм/год | 27,3 | 9,8 | |
| Сіромукоїд од. | 0,307 | 0,151 | |
| ДФА од. | 245,8 | 287,6 | |
| Суглоби | |||
| І палець кисті міжфаланговий Згинання | |||
| Ліктьовий Згинання | |||
| Колінний Згинання |
Достовірність відмінностей показників АТ в кінці дослідження свідчить про те, що проведений комплекс фізичної реабілітації виявився цілеспрямованим.
Достовірність відмінностей ШОЕ, сіромукоїду і ДФА говорить про те, що програма фізичної реабілітації сприяла припиненню запального процесу хворих дослідницької групи.
Достовірність показників активності рухів суглобів: І пальця кисті між фалангового (згинання), ліктьового (згинання), колінного (згинання). Це свідчить про те, що складові програми фізичної реабілітації: масаж, ЛФК, фізіотерапія і працетерапія зробили позитивний вплив на рухову активність суглобів хворих дослідницької групи.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Актуальність теми. Ревматоїдний артрит (РА) - хронічне системне запальне сполучнотканинне захворювання суглобів із складним аутоімунним патогенезом, що характеризується прогресуючим ураженням переважно периферичних (синовіальних) суглобів за типом ерозивно-диструктивного поліартриту і призводить до порушення функції суглобів, їх деформації, а у майбутньому - до інвалідизації хворого.
Мета дослідження – оцінка ефективності комплексу методів фізичної реабілітації у відновному лікуванні хворих на РА на поліклінічному етапі.
Об’єктом дослідження є процес фізичної реабілітації хворих на РА.
Предметом нашого дослідження є вплив розробленого комплексу ФР на стан хворих на РА.
Робоча гіпотеза. Покращення загального стану пацієнтів, функції суглобів, зв'язкового апарату і м'язів, кровообігу в області уражених суглобів, прискорення процесів регенерації, а також запобігання розвитку сполучнотканинних зрощень, контрактур і м'язових атрофій, зниження ризику ускладнень буде досягнуто під впливом використання запропонованого комплексу методів фізичної реабілітації. Цей комплекс включає: фізіотерапію (електрофорез, УВЧ-терапія, гідропроцедури, масаж, (ЛФК)) .
Для вирішення першого завдання: «Аналіз сучасних літературних даних з проблеми реабілітації хворих на РА» проведено перший етап дослідження, під час якого зроблено аналіз літератури та джерел, з них: 14 робіт вітчизняного походження і 6 робіт – іноземного, що загалом складає 20 робіт. Серед робіт, які досліджувалися, є 3 довідники, 5 наукових статей, 2 посібники, 10 підручників.
Для вирішення другого завдання «Сформувати групу хворих на РА для проведення експериментальної програми фізичної реабілітації, визначити їх клінічний стан» було сформовано групу 10 хворих на РА на поліклінічному етапі. Дослідження проводили на базі Ужгородської міської поліклініки. Хворі поступали на лікування після виписки зі стаціонару.
Обстежено 10 хворих на РА, суглобової форми, в активній фазі процесу, мінімального (5 хворих) та помірного (5 хворих) ступеня активності. Вік пацієнтів - від 38 до 58 років. З них 8 жінок і 2 чоловіків. По функціональній спроможності хворі розподілились наступним чином (в балах): 0 – збережена (20%), І - збережена професійна спроможність (50%), II - втрачена професійна спроможність (30%). Усі обстеження проводились у присутності лікаря.
Для вирішення третього завдання «Розробити і провести комплексну програму фізичної реабілітації хворих на РА на поліклінічному етапі».
У дослідницькій групі проводилися вправи лікувальної фізичної культури за методикою комплексу фізичних вправ для хворих на артрит, масаж кінцівок, фізіотерапія.
Для вирішення четвертого завдання «Дослідити вплив комплексу фізичної реабілітації та оцінити ефективність її використання в групі хворих на РА».
Досліджувався вплив фізичних вправ на організм хворих на РА та визначалась їх ефективність щодо змін розвитку хворого.
Під час дослідження було обстежено 10 хворих на РА, суглобової форми, в активній фазі процесу, мінімального (5 хворих) та помірного (5 хворих) ступеня активності. Вік пацієнтів - від 38 до 58 років. З них 8 жінок, і 2 чоловіків.
Було проведено опитування :
- на що вони скаржаться;
- як довго вони хворіють;
- який у них настрій;
- чи займалися вони раніше спортом чи фізичною культурою;
- які суглоби у них вражені більше;
- чи проходили вони колись курортне лікування.
За допомогою бесіди вирішувалось таке завдання: взаєморозуміння з хворими для подальшої роботи і для визначення тактики введення хворого.
Для оцінки добового ритму АТ використовувався тонометр. Для оцінювання активності рухів у суглобах використовувався гоніометричний метод.
Користуючись об’єктивними даними, анамнезами хворих, порадами лікаря та наукових керівників було охарактеризовано хворих дослідницької групи.
В дослідницькій роботі фіксувалися початкові і кінцеві дані кожної особи (АТ, t тіла, ДФА, ШОЕ, сіромукоїду) (див. Додаток ) Крім того оцінювались клініко-лабораторні показники за візуальною аналоговою шкалою в балах (0 – відсутні, 1 – незначні, 2 – помірні, 3 - виражені). (див. Додаток А).
Були оцінені такі симптоми: біль, припухлість, ранкова скованість, гіперемія суглобів, L2-глобуліни, С-реактивний білок.
Ефективність реабілітаційної програми визначалась об’ємом рухів у суглобах кінцівок за допомогою транспортира.
ФР проводилася з дослідницькою групою по спеціальній програмі, яка склалась, виходячи з особистого стану хворого, які відрізнялися за віком, початковому рівню фізичної підготовки, загальному стану здоров'я, наявності (або відсутності) супутніх захворювань, тому хворі були розділені на три підгрупи. В цілому дію ФР на хворих можна оцінити як позитивну. Про це свідчать зниження симптомів: болі, припухлості, ранкової скованості, гіперемії суглобів, а також зниження показників біохімічного аналізу крові (аг-глобуліни, С-реактивного білка). Швидкість зниження показників відображена графічно. Не мало важливим є те, що реабілітація в гострому стані засвідчила свою благотворну дію: заспокоїла нервову систему, стабілізувала адаптивну систему, підготувала хворих до активних вправ.
Достовірність відмінностей показників АТ в кінці дослідження свідчить про те, що проведений комплекс фізичної реабілітації виявився цілеспрямованим.
Достовірність відмінностей ШОЕ, сіромукоїду і ДФА говорить про те, що програма фізичної реабілітації сприяла припиненню запального процесу хворих дослідницької групи.
Достовірність показників активності рухів суглобів: І пальця кисті між фалангового (згинання), ліктьового (згинання), колінного (згинання). Це свідчить про те, що складові програми фізичної реабілітації: масаж, ЛФК, фізіотерапія і працетерапія зробили позитивний вплив на рухову активність суглобів хворих дослідницької групи.
Загалом я вважаю, що програма попередила судинні розлади і зменшила активність запального процесу, сприяла зниженню ексудативного компонента запалення. Рекомендую використовувати дану програму для реабілітації хворих на РА.
ВИСНОВКИ
1. В цілому реабілітація пройшла позитивно, пацієнти були задоволені тим, що самопочуття покращилось.
2. Як показало дослідження помітний відновний ефект настає вже через місяць - зменшується больовий синдром, підвищується життєвий тонус, вивільняються резерви організму.
3. Сучасні тенденції такі, що хворі ревматоїдним артритом - це винятково не стаціонарні хворі, вони можуть і повинні отримувати комплекс лікувальних реабілітаційних мір протягом життя.
4. Реабілітаційна терапія як метод лікування РА має велике значення.
Пропонований вище, метод використання регулярних занять фізичними вправами з ціллю оптимізації якості й тривалості життя оснований на сучасних даних про взаємозв'язок між рухомою активністю і артритом.
Отже, достовірність відмінностей показників АТ в кінці дослідження свідчить про те, що проведений комплекс фізичної реабілітації виявився цілеспрямованим.
Достовірність відмінностей ШОЕ, сіромукоїду і ДФА говорить про те, що програма фізичної реабілітації сприяла припиненню запального процесу хворих дослідницької групи.
Достовірність показників активності рухів суглобів: І пальця кисті між фалангового (згинання), ліктьового (згинання), колінного (згинання). Це свідчить про те, що складові програми фізичної реабілітації: масаж, ЛФК, фізіотерапія і працетерапія зробили позитивний вплив на рухову активність суглобів хворих дослідницької групи.
Загалом я вважаю, що програма попередила судинні розлади і зменшила активність запального процесу, сприяла зниженню ексудативного компонента запалення. Рекомендую використовувати дану програму для реабілітації хворих на РА.
ПРОПОЗИЦІЇ
Пацієнтам:
1. Не припиняти заняття ЛФК.
Комплекс 1
Вправи для збільшення амплітуди рухів, (повторити 4-5 разів)
Вправи на розтягнення (повторити 1 -3 рази)
Розтягнувшись, затримуйтеся в кожному положенні 10-20с.
Ізометричні вправи для зміцнення м'язів з використанням гумових бинтів, (повторювати 1-3 рази).
Аеробна розминка - ходьба протягом 5хв.
Вправи для збільшення амплітуди рухів і вправи на розтягування 5 хв.
1. У положенні стоячи (ноги разом) поволі підняти руки перед собою і одночасно піднятись на пальцях ніг, кисті разом, зосередити погляд на тильній стороні кистей. Залишаючись на пальцях ніг, поволі повернути руки наліво так, щоб корпус повернувся на 90° по відношенню до ніг. Очі слідкують за руками. Ноги як і раніше обернені вперед і не міняють положення. Залишаючись на носках, по можливості нерухомо, лічити до п'яти. Потім обернутися в початкове положення і опустити руки одночасно з корпусом.
Поволі виконати цей же рух, але в праву сторону, лічити до п'яти і повторити рух спочатку вліво, а потім управо. Повторити на пальцях ніг, виконувати двічі в кожну сторону, поперемінно вправо і вліво.
2. У положенні стоячи поволі підняти праву руку над головою. Поволі підняти ліву ногу, згинаючи її в коліні і узятися лівою рукою за ступню лівої ноги. Праву руку можна висунути декілька вперед для утримання рівноваги. Поволі підняти праву руку назад, а ліву ступню підняти якомога вище, але без перенапруження. Відкинути голову назад. У такому положенні лічити до п'яти.
Відпустити руку і ногу.
Виконати аналогічний рух лівою рукою і правою ногою.
Виконати вправи 4 рази, чергуючи руки і ноги.
Комплекс 2
Вправи для збільшення амплітуди руху.
Ті ж вправи, що і в 1-му комплексі.
Вправи на розтягання.
Ті ж вправи, що і в 1-му комплексі.
Ізотонічні вправи для приборкання м'язів з використанням гумових бинтів.
Поволі виконуйте кожне вправи 8-16 разів, тривалість одного повторення 3-5с.
Аеробна розминка
Ходьба протягом 5хв.
Вправа аеробної спрямованості.
Біг підтюпцем протягом 15хв.
Завершальна розминка ходьба 5хв.
Вправа для збільшення амплітуди рухів і вправи на розтягання 5хв.
Ті ж вправи, що і в 1-му комплексі.
2. Рекомендаціїї пацієнтам наступні вправи аеробної спрямованості: ходьба, плавання, аква аеробіка, їзда на велосипеді. Не виключаються заняття іншими видами рухової активності такими як біг трясцею, біг на місці на батуті, аеробні танці. Кожен пацієнт може вибрати те, що більш до вподоби.