Аналіз надходження, наявності і використання основних засобів Державної інспекції сільського господарства в Київській області
Економічний аналіз забезпечує вибір необхідної для прийняття управлінських рішень інформації та перехід від фіксації стану господарських операцій та процесів до рівня їх розуміння. Це дозволяє з різнорідних даних про окремі економічні явища та фактах господарської діяльності скласти цілісну картину господарського процесу, виявити притаманні лише йому в конкретних умовах тенденції, розробити варіанти управлінських рішень та вибрати з поміж них найбільш оптимальний.
На практиці економічний аналіз дозволяє дати характеристику стану мережі бюджетних установ та наукових організацій, здійснити перевірку правильності та обґрунтованості планових показників господарської діяльності, стану норм та нормативів, що їх регулюють. Крім того, він також є необхідним для об’єктивної оцінки фактичних результатів діяльності, виявлення відхилень від планів та їх причин. Кінцева мета аналізу - це пошук резервів подальшого покращення діяльності установ та організацій, котрі перебувають на фінансуванні з державного та місцевих бюджетів. Отже, економічний аналіз є одним із важливих інструментів управління і повинен широко застосовуватись в господарській практиці. Місце та роль економічного аналізу в управлінні обумовили формування самостійної галузі економічної науки – аналізу господарської діяльності.
Економічний аналіз діяльності бюджетної установи необхідно проводити на всіх етапах бюджетного планування - від кошторису виокремленої установи до бюджету держави в цілому. Він є невід'ємною частиною процесу прийняття рішень у системі управління бюджетною установою.
До сутності економічного аналізу входять також узагальнення його результатів, оцінка результатів роботи установи в цілому та розроблення конкретних заходів по знешкодженню виявлених недоліків та використанні резервів.
Слід зазначити, що основні завдання економічного аналізу не вичерпуються цим переліком. Вони є загальними для всіх бюджетних та наукових установ та виконуються при всебічному вивченні їхньої діяльності. В подальшому завдання конкретизуються по сферах діяльності, по видах ресурсів та окремих господарських ситуаціях. Вони вирішуються з допомогою загальних та власних методик дослідження економіки установ.
Метод економічного аналізу - це науково обґрунтована система прийомів і способів комплексного, взаємопов'язаного та безперервного дослідження динамічного розвитку виробничих відносин у нерозривній єдності з продуктивними силами господарської діяльності бюджетних установ, розкриття факторів, тенденцій і закономірностей цього розвитку, обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень, виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів. Метод економічного аналізу базується на дедукції (логічне висловлювання від загального до часткового, від загальних суджень до часткових або інших загальних висновків) та індукції (логічне висловлювання від часткових, поодиноких випадків до загального висновку, від окремих фактів до узагальнення. Метод економічною аналізу спрямований на: розчленування предметів і явищ на частини; вивчення і виявлення внутрішніх зв'язків; узагальнення і підбиття підсумків господарської діяльності. В основі методу економічного аналізу лежить система способів і прийомів аналізу господарської діяльності як єдиного цілого та формалізованого опису результатів аналізу у вигляді системи показників.
Важливість аналізу необоротних активів пояснюється, з одного боку, необхідністю дотримання режиму жорсткої економії бюджетних ресурсів, а з другого - специфікою діяльності бюджетних установ, яка полягає у високій соціальній значущості кінцевих результатів їхньої роботи.
Матеріальні ресурси - речові елементи, які в процесі господарської діяльності використовуються як предмети праці. Вони цілком споживаються в кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на витрати бюджетних установ і вартість вироблюваної ними продукції (послуг). Особливістю споживання матеріалів у бюджетний сфері є те, що вони з використанням у виробництві вибувають із народногосподарського обороту. Частка споживання матеріалів у невиробничій сфері в загальному обсязі витрат значно нижча, ніж у виробництві.
Об'єктами аналізу матеріальних ресурсів є надходження, зберігання та використання матеріальних цінностей. Мета аналізу - сприяння ліпшому використанню матеріальних ресурсів для збільшення вироблюваної продукції (послуг) і підвищення її якості.
Завданнями аналізу є: оцінювання забезпеченості підприємства основними та допоміжними матеріалами; визначення повноти задоволення заявок; виявлення факторів, що впливають на використання матеріалів; оцінювання використання матеріалів; підрахунок резервів зростання випуску продукції (послуг); відпрацювання заходів з використання виявлених резервів збільшення випуску продукції (послуг).
Для бюджетних установ є також важливим формування та використання різноманітних надходжень власних коштів. Вони виступають джерелом зростання їхніх фінансових можливостей, збільшення обсягу послуг, підвищення якості обслуговування виробництва і населення, а також дієвості матеріального стимулювання працівників. Формування спеціального фонду в бюджетних установах здійснюється в межах дозволених видів діяльності, які визначаються відповідними рішеннями уряду.
Аналіз видатків на заробітну плату є особливо важливим в умовах дотримання бюджетною установою завдань щодо заощадливого використання бюджетних коштів, необхідності дотримання нормативів і положень, передбачених законодавством з оплати праці. Проведення аналізу використання фонду оплати праці дає можливість оцінити потребу установи в коштах на оплату праці, її обґрунтованість, визначити повноту використання фонду заробітної плати в цілому по установі та окремо за категоріями персоналу. Вивчення результатів аналізу видатків на заробітну плату дає можливість: впливати на ефективність праці працівників бюджетної сфери; виявляти фактори і визначати їх вплив на зміну виплат з фонду заробітної плати, запобігати нераціональним, необґрунтованим виплатам за рахунок коштів, передбачених кошторисом на оплату праці.
У Державній інспекції сільського господарства в Київській областіпервісне формування складу необоротних активів бюджетних установ здійснює держава за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Надалі для забезпечення господарської діяльності та якісного надання послуг їх склад постійно поповнюється та оновлюється через придбання за системою тендерних торгів, капітальне будівництво, отримання гуманітарної допомоги та безоплатне надходження. Всі ці процеси характеризуються як надходження необоротних активів.
Таблиця 3.1