Середньорічні показники температури і кількості атмосферних опадів по окремих метеостанціях України
Метеостанція | І | ІІ | ІІІ | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | За рік |
Полтава ºС | - 7,0 | -6,2 | -1,1 | 7,9 | 15,0 | 18,4 | 20,5 | 19,6 | 14,3 | 7,4 | 0,9 | -4,2 | 7,1 |
мм | |||||||||||||
Ковель ºС | -4,8 | -3,7 | 0,5 | 7,7 | 13,5 | 17,1 | 18,2 | 17,3 | 13,2 | 7,4 | 2,6 | -1,9 | 7,3 |
мм | |||||||||||||
Ужгород ºС | -2,8 | 0,0 | 4,3 | 10,6 | 15,5 | 18,7 | 20,2 | 19,6 | 15,6 | 9,7 | 5,0 | 0,1 | 9,7 |
мм | |||||||||||||
Мелітополь ºС | -3,7 | -2,8 | 1,6 | 9,7 | 16,3 | 20,6 | 23,1 | 22,0 | 16,6 | 9,8 | 4,1 | -0,7 | 9,7 |
мм | |||||||||||||
Ялта ºС | 3,9 | 3,9 | 5,9 | 10,4 | 15,8 | 20,4 | 23,8 | 23,5 | 19,0 | 14,0 | 9,4 | 6,2 | 13,0 |
мм |
Завдання: Побудуйте і виконайте аналіз кліматодіаграм за даними табл. 2 (з північного заходу на південний схід України; метеостанції Ковель – Полтава(Дніпропетровськ) – Мелітополь). Назвіть закономірності зміни в цьому напрямку показників та режиму температур повітря і атмосферних опадів. Назвіть основні відмінності в режимі опадів між Полтавою та Ялтою; Ужгородом
Кліматичні показники окремих адміністративних районів Полтавщини (склав Л.Л. Кушнір)
Адміністративні райони | Напрямок | Пересічна температура | Тривалість періоду з температурою повітря вище меж | Сума температур вище +10ºС (сума активних температур) | Річна сума опадів, мм (в т.ч. за теплий сезон) | Тривалість без морозного періоду | Середня з Макс. Декадних висот сніг. покриття | Дати переходу середніх добових температур (для станцій) вище меж | Індекс континентальності клімату (за Ценкером) | ||||
січня | липня | +5ºС | +10ºС | 0ºС | +5ºС | +15ºС | |||||||
Гадяцький | ПН-ПД | -7,2 | +19,8 | (280) | 24.03 16.11 | 11.04 24.10 | 17.05 18.09 | 53,6 | |||||
Миргородський | ПН-ПД | -6,6 | +20,2 | (290) | 21.03 19.11 | 10.04 28.10 | 12.05 7.09 | 53,6 | |||||
Кременчуцький | ПН-ПД | -5,5 | +21,5 | (290) | 14.03 24.11 | 04.04 03.11 | 08.05 15.09 | 55,0 | |||||
Оржицький | ЗХ-СХ | -6.7 | +20.0 | (320) | - | - | - | 53,6 | |||||
Велико-Багчанський | ЗХ-СХ | -7,0 | +20,5 | (290) | - | - | - | 55,2 | |||||
Диканський | ЗХ-СХ | -6,5 | +21,5 | (280) | - | - | - | 56,4 | |||||
Гребінківський | ПнЗх-ПДСх | -6,5 | +20,1 | 20.03 18.11 | 08.04 27.10 | 13.05 09.09 | 53,0 | ||||||
Лубенський | ПнЗх-ПДСх | -6,7 | +19,8 | (290) | 20.03 17.11 | 09.04 17.11 | 15.05 08.09 | 53,0 | |||||
Миргородський | ПнЗх-ПДСх | -6,6 | +20,2 | (290) | 21.03 19.11 | 10.04 28.10 | 12.05 07.09 | 53,6 | |||||
м. Полтава | ПнЗх-ПДСх | -7,0 | +20,5 | (280) | 21.03 21.11 | 04.04 28.10 | 13.05 14.09 | 55,2 | |||||
Карлівський | ПнЗх-ПДСх | -6,8 | +20,8 | (280) | 20.03 16.11 | 08.04 26.10 | 14.05 11.09 | 55,8 |
Б) Атмосферні опади натериторії України розподіляються нерівномірно, щозумовлено різним впливом кліматотвірних чинників. Найбільшу кількість опадів зафіксовано на високих полонинах Карпат (метеостанпія Плай - 1663 мм; ст. Пожежевська - 1593 мм) і вершині Говерли, як вважають - до 2000 мм),а на прилеглих рівнинах 700-800 мм, та південно-західних яйлах Гірського Криму (1000-1200 мм). Найбільша місячна кількість опадів 580 мм була виміряна під час катастрофічного паводку у Карпатах у червні 1969 року на гідрологічному посту Гута у Івано-Франківській області (до речі, для більшої частини території України це майже річна кількість);
На рівнинах розподіл опадів залежить від впливу щркуяяційного фактору. В західному регіоні ізолінії річної кількості спадів маютьсубмередіональний напрям (700-550 мм), що свідчить про великий вплив вологопереносу із заходу (північної частини Атлантичного океану), інтенсивність якого досить швидко зменшується. В центральній і східній частині України хід ізогієт субширотний, щоє наслідком зменшення ролі циркуляційного і збільшення – радіаційного чинника (від 550 мм на півночі до 300 мм у Причорноморї). За 80-90-ті роки кількість атмосферних опадів збільшилась (в середньому на 50 мм), наприклад, в Полтаві від 485до 525мм; (Лубнах - 575мм; Кобеляках - 519 мм). Загальний напрямок зміни ізогієт на рівнинах України - по дузі із заходу на південь. На навітряних схилах височин випадає на 15-20% опадів більше, ніж на прилеглих рівнинах.
70-80% опадів випадає у вигляді дощу і лише 20-25%- у вигляді снігу. До 3/4 опадів випадав в теплий сезон у вигляді злив (з максимумом в червні-липні), що характерно для континентального типурічного ходу опадів. Лише на Південному березі Криму максимум припадає на холодний сезон (грудень-січень), щo характерно для субтропічного середземноморського типу річного ходу опадів. У високогірї Карпат режим опадів наближається до приокеанічного. Лише 4%загального обєму опадів має місцеве походження; решта - адвективне. Дані для побудови кліматодіаграм для метеостанцій і пн.-з, центр, і пд.-сх. частини України та гірських районів (практична робота №8)приведені в таблиці 2.
В) Випаровуваність та зволоженість.
Випаровуваність (величина, що характеризує максимально можливе випаровування з поверхні водойми, або зволоженого грунту при гевних метеоумовах) є важливим показником для характеристики агрокліматичних ресурсів. Вона залежить від кількості опадів і кількості тепла. За даними М.І. Гойси показники випаповуваності із заходу на південь змінюються в інтервалі 850-1100 мм, а за М.М. Івановим – в інтервалі 575-900 мм.
Для характеристики зволожуваності запропонований цілий ряд коефіцієнтів. Так, за М.М. Івановим коефіцєнт зволоження розраховується як відношення річної кількості атмосферніх опадів до показників випаровуваності в даному місці:
Зацим автором в межах лісової зони К = 0,9-1,0; лісостепу 0,8-0,6, степу 0,5-0,3. Коефіцієнт зволоження по метеостанції Полтава близько 0,7.
Г). Вітровий режим.
Залежить від розташування баричних центрів атмосфери. Так, на південь від т.з. "осі Воєйкова" (смуги підвищеного атмосферного тиску) переважають східні, а на півдні – західні вітри. В холодне півріччя на північ від цієїосі дмуть західні, південно-західні й південні вітри, на південь – східні і північно-східні вітри. У теплий сезон по всій території України переважають південно-західні вітри і лише на півдні – східні і південно-східні вітри.
Найбільш вітряні місця – гори. Так, сильний вітер (понад 15 м/сек) на горі Ай-Петрі у 1949 р. дув на протязі 125 днів. В грудні 1947 р. він досягав 50 м/сек (рекордні показники).
У Полтаві середня швидкість вітру 5,5м/сек. Число вітрів різних румбів в середньому за рік більш-менш рівномірне:
Таблиця 3.
Румб/місяць | Пн. | Пн.Сх. | Сх. | Пд.Сх. | Пд. | Пд.З | Зх. | Пн.З. | Штиль |
Січень | |||||||||
Липень | |||||||||
Рік |
Зимою дещо вища повторювальність південно-західних вітрів, а влітку – північно-західних вітрів. (Завдання: побудуйте розу вітрів для метеостанції Полтава за рік – чорним кольором; за січень – синім кольором; за липень –
червоним кольором на одній і тій жешкалі. Масштаб: в 1 см. – 2%).
Серед місцевих вітрів на Україні поширені фени і гірсько-долинні (в Карпатах і Гірському Криму) та бризи (смуга 10-30 км. на побережжі морів і водосховиц).