Структура дисципліни:дисципліна складаєтьсяз 10 тем
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Кафедра філософії та політології
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з дисципліниКОНФЛІКТОЛОГІЯ
Дніпропетровськ − 2011
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
на засіданні Вченої ради університету
(протокол № ___від ______201_ р.)
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з дисципліни Конфліктологія
з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
за спеціальністю “Правоохоронна діяльність”
С Х В А Л Е Н О на засіданні Науково-методичної ради університету (протокол № ___від ______201_ р.) |
Дніпропетровськ – 2011
Робоча навчальна програма з дисципліни Конфліктологія / Укладач: Недря К.М., викладач кафедри філософії та політології Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. - 2011. – 35 с.
Рецензенти:
Пушкін В.Ю., канд. іст. наук, професор, завідувач кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету .
Шуліка А.А., канд. пол. наук, доцент кафедри політології Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара.
Обговорено на засіданні кафедри (навчально-наукового комплексу) _________________, протокол №_4__ від ___23.11.____ 2011_ р.
Обговорено та затверджено на засіданні кафедри (навчально-наукового комплексу) _________________, протокол №___ від ________ 201_ р.
Обговорено та затверджено на засіданні кафедри (навчально-наукового комплексу) _________________, протокол №___ від ________ 201_ р.
АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІН
Роль і значення дисципліни «Конфліктологія» в підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.
Навчальна дисципліна «Конфліктологія» передбачає оволодіння системою наукових знань та практичних навичок про конфлікт та суспільні відносини в межах яких він виникає, а однією з головних її функцій є формування конфліктної компетентності і конфліктостійкості у працівників ОВС.
В умовах суперечливості людського буття, постійної боротьби кожного окремого індивіда за самоствердження і самовизначення, а подекуди і за домінування над іншими індивідами, конфліктна взаємодія посідає ключове місце у суспільних взаємовідносинах. Сам же конфлікт, як явище, фактично стає рушійною силою суспільного прогресу. В той же час, він може нести в собі як конструктивне навантаження так і деструктивне, задля визначення якого і відповідного реагування потрібні відповідні конфліктологічні знання.
Актуалізує вивчення відповідної дисципліни й те, що в колишніх країнах радянського табору, в силу тривалого культивування ідеї «безконфліктного» існування, сформувалося суспільство яке виявилося фактично неготовим до сприйняття такого явища як конфлікт. Внаслідок цього в суспільстві не сформувалися як механізми вирішення конфліктів, так і їх попередження. Виникла необхідність пізнати суть цього явища, динаміку, методами і шляхами його вирішення, попередження і прогнозування. З розвитком демократичних і ринкових відносин у країні проблема конфліктності стає все більш актуальною, тому що конкурентність є сама по собі варіантом конфліктної ситуації, що завдяки різним факторам може перерости в конфлікт. Уникнути конфліктів і його наслідків неможливо. Безконфліктного суспільства не буває.
Особливе місце у фаховій підготовці курсантів визначається тим, що службова діяльність правоохоронця являє собою конфліктну взаємодію, в якій йому лише відводиться різна форма участі, взалежності від причин конфлікту, динаміку розвитку, підходів до врегулювання. Тому, співробітник ОВС має володіти відповідними практичними й теоретичними знаннями, вміннями і навичками щодо попередження, врегулювання і профілактики конфліктів в соціумі і його окремих елементах.
Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис
Предмет дисципліни: закономірності виникнення, ескалації і розв’язання конфліктів, у тому числі й теоретичні основи ведення переговорів.
Структура дисципліни:дисципліна складаєтьсяз 10 тем.
Міждисциплінарні зв'язкидисципліни «Конфліктологія» проявляютьсяувикористанні базових знань курсантів отриманих в середній школі та на попередніх курсах університету при вивченні дисциплін історичного циклу, філософії, соціології, політології, комплексу загально-правових дисциплін та змісту Конституції і інших нормативно-правових актів України.
Методи навчання:
· емпіричний (емпірико-соціологічний) метод
· системний метод
· діалектичний метод
· історичний метод
· порівняльний метод
Метою дисципліниу вищих навчальних закладах юридичного профілю є ознайомлення слухачів з існуючими конфліктологічними підходами до роботи в умовах проблемних соціальних ситуацій, а також формування практичних вмінь з їхнього застосування під час власної службової діяльності в структурі ОВС.
Складовими мети є:
- освітня (навчальна) – сприяти становленню сучасного висококваліфікованого фахівця-юриста;
- розвиваюча – формувати та розвивати уміння курсанта в повсякденному житті не лише володіти спеціальними знаннями і навичками про конфлікти, а і, спираюсь на закономірності і механізми їх виникнення, розвитку та врегулювання, вміти застосовувати їх в процесі службової діяльності пов’язаної з конфліктною взаємодією контрагентів, соціальних груп і в суспільства загалом;
- виховна – полягають в тім, щоб дати визначену, логічно обґрунтовану, суму знань про конфлікт, як основу будь-яких суспільних відносин, а також, спираючись на вищеозначене, сприяти соціалізації молоді.
Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни:
- поняття«конфлікт», «спірна ситуація» і «конфліктна ситуація»;
- причини конфліктів;
- типи конфліктів;
- структура конфлікту;
- методи врегулювання конфліктів;
- поняття «консенсус» і «дисенсус»;
- методи попередження конфліктів.
Завдання вивчення дисципліни «Конфліктологія»спрямовується на ознайомлення курсантів з теоретичними та практичними напрацюваннями науки про конфлікт, що передбачає досягнення такого рівня підготовки курсанта, при якому він повинен:
- знати:
· предмет та методологію конфліктології;
· основні закони та понятійно-категоріальний апарат конфліктології;
· особливості історії розвитку конфліктологічних ідей;
· характеристику структури конфлікту;
· стадії розвитку конфлікту;
· типи конфліктів;
· особливості виникнення, перебігу та врегулювання юридичних конфліктів;
· класифікацію юридичних конфліктів;
· механізми виявлення конфліктів;
· шляхи і стилі врегулювання конфліктів;
· поняття “консенсус” і “дисенсус”;
· методи діагностування і профілактики конфліктів;
· місце конфлікту професійної діяльності працівників ОВС;
· стилі поведінки в конфліктних ситуаціях;
· шляхи попередження конфліктів працівниками ОВС.
- уміти:
· користуватися конфліктологічною термінологією;
· проводити діагностику конфліктів;
· визначати умови, способи і прийоми попередження конфліктів;
· застосовувати навички з конструктивного врегулювання конфліктів;
· користуватися навичками психологічної саморегуляції в перед конфліктних і конфліктних ситуаціях;
· розкривати суб’єктивну сторону, надавати юридичну кваліфікацію конфліктним діям;
· визначати динаміку юридичного конфлікту;
· визначати процес управління юридичним конфліктом, його етапи та методи;
· застосовувати знання на практиці і в професійній діяльності;
· самостійно опрацьовувати матеріал, удосконалювати та збагачувати свої знання про конфлікти.