Розслідування нещасних випадків на виробництві
Відповідно до Закону «Про охорону праці» роботодавець повинен здійснювати розслідування нещасних випадків на виробництві. Згідно з цим положенням, розслідування здійснюється комісією за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених законодавством, за участю представників органів державного нагляду, управління охорони праці та профспілок.
Види розслідувань:
· Звичайне: проводиться, якщо стався одиночний нещасний випадок. На нього відводиться 3 дні;
· Спеціальне: проводиться у разі групового або тяжкого нещасного випадку, смертельного нещасного випадку. На таке розслідування відводиться 10 днів.
Внаслідок розслідування нещасного випадку встановлюється обставини і причини, які призвели до нього.
Підприємство, на якому стався нещасний випадок з його вини, сплачує штраф. У випадку приховання нещасного випадку власник сплачує штраф у десятикратному розмірі.
Основи фізіології праці.
· Фізіологія праці — це галузь фізіології, що вивчає зміни стану організму людини в процесі різних форм трудової діяльності та розробляє найбільш сприятливі режими праці і відпочинку. Поняття діяльності нерозривно пов'язано як з ідейними явищами (мета, план, інтерес і т.д.), так і трудовими рухами. В основі діяльності людини лежать фізіологічні і біохімічні процеси, що протікають в організмі і, насамперед, у корі головного мозку. Вивчення трудової діяльності передбачає визначення фізіологічного змісту праці (фізичне навантаження; нервова й емоційна напруженість; ритм, темп і монотонність роботи, обсяги інформації, що отримується і переробляється). Ці дані дозволяють визначити навантаження на організм під час роботи і розробити раціональні режими праці та відпочинку, раціональну організацію робочого місця, провести професійний відбір і таким чином забезпечити оптимальну працездатність людини протягом тривалого часу.У будь-якій трудовій діяльності виділяють два компоненти: механічний і психічний.
Механічнийкомпонент визначається роботою м'язів. Складні трудові процеси складаються з простих м'язових рухів, які регулюються нервовою системою. Психічнийкомпонент характеризується участю в трудових процесах органів почуттів, пам'яті, мислення, емоцій і вольових зусиль. У різних формах трудової діяльності частка механічного і психічного компонентів неоднакова.
Обмін речовин і енергії. Між організмом і навколишнім середовищем постійно відбуваються обміни речовинами й енергією, які починаються з надходженням в організм води і продуктів харчування. У травному тракті частина речовин розщеплюється на більш прості і Таким чином, обмін речовин — це складний ланцюговий процес перетворення речовин в організмі, починаючи з їх надходження з навколишнього середовища і завершуючи виділеннями продуктів розпаду. У процесі обміну організм одержує речовини для побудови клітин і енергію для життєвих процесів.Фізичне навантаження. Фізична праця характеризується підвищеним навантаженням, в першу чергу, на м'язову систему та інші функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну, обміну речовин). М'язова робота має статичний і динамічний характер.
Розумове навантаження.Розумова праця поєднує роботи, пов'язані з прийомом і переробкою інформації, що вимагають переважно напруженості сенсорного апарату, уваги, пам'яті, а також активізації процесів мислення та емоційної сфери. Можна виділити дві основні форми розумової праці (за професіями): професії в сфері матеріального виробництва (конструктори, проектанти; інженери-технологи, управлінський персонал, оператори технологічного устаткування, програмісти й ін.) і професії поза матеріальним виробництвом (вчені, лікарі, учителі, учні, письменники, артисти й ін.).
Ступінь емоційного навантаження на організм, що вимагає переважно інтенсивної роботи мозку по одержанню і переробці інформації, визначаєнапруженість праці. Крім того, при оцінці ступеня напруженості праці враховують ергономічні показники: змінність Праці, позу, число рухів, зорову і слухову напруженість та ін.Фізіологічною особливістю розумової праці є мала рухливість і вимушена одноманітна поза. При цьому послаблюються обмінні процеси, що обумовлюють застійні явища в м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршується постачання кисню до головного мозкуСтомлення і перевтома. Будь-яка діяльність, якщо вона оптимальна для організму за інтенсивністю і тривалістю та проходить у сприятливих виробничих умовах, благотворно впливає на організм і сприяє його удосконалюванню. Ефективність діяльності людини базується на рівні психічної напруги, яка прямо пропорційна складності завдання.
Психічна напруга — це фізіологічна реакція організму, що мобілізує його ресурси (біологічно і соціально корисна реакція). Під впливом психічної напруги змінюються життєво важливі функції організму: обмін речовин, кровообіг, дихання. У поводженні людини спостерігається загальна зібраність, дії стають більш чіткими, підвищується швидкість рухових реакцій, зростає фізична працездатність. При цьому загострюється сприйняття, прискорюється процес мислення, поліпшується пам'ять, підвищується концентрація уваги. Пристосувальні можливості психічної напруги тим більші, чим вище психічний потенціал особистості. Механізм емоційної стимуляції має фізіологічний бар'єр, за яким настає негативний ефект (позамежна форма психічної напруги). При надмірній інтенсивності чи тривалості робота приводить до розвитку вираженого стомлення, зниження продуктивності, неповного відновлення за період відпочинку.
Фізіологи обґрунтували такі умови підвищення працездатності, що сприяють ефективному попередженню стомлення:
♦ у будь-яку роботу потрібно входити поступово;умовою успішної працездатності є розміреність і ритмічність;
♦звичність, послідовність і плановість;
♦недбалість і квапливість у праці не припустима;
♦фізіологічно обґрунтоване чергування праці і відпочинку, а також зміна форм діяльності (найбільш ефективним є відпочинок, зв'язаний з активним діяльним станом);
♦сприятливе сталення суспільства до праці (мотивація праці і соціальні умови).