Порушення водно-сольового обміну

2.8.1. У хворого з хронічною серцевою недостатністю виявлено підвищення гідростатичного тиску в нижній порожнистій вені, що викликало розвиток патологічного процесу, який має назву:

А. Серцевий набряк

В. Печінковий набряк

С. Нирковий набряк

Д. Лімфоцитарний набряк

Е. Токсичний набряк

 

2.8.2. У хлопчика 7 років після вживання з їжею морепродуктів виникли набряки та шкірні висипання. Що є причиною такої реакції на їжу?

А. Підвищена проникність капілярів

В. Підвищений тиск фільтрації

С. Зменшення градієнта осмотичного тиску через стінку капілярів

Д. Констрикція венул

Е. Підвищення рівня білків плазми крові

 

2.8.3. Хвора поступила в інфекційне відділення зі скаргами на нестримне блювання. Які порушення водно-сольового обміну у хворої?

А. Гіпоосмолярна дегідратація

В. Ізоосмолярна дегідратація

С. Гіперосмолярна дегідратація

Д. Гіпоосмолярна гіпергідратація

Е. Гіперосмолярна гіпергідратація

 

2.8.4. Люди після катастрофи в океані опинилися на острові, де немає прісної води. Яке з порушень водно-сольового обміну у них розвивається?

А. Гіперосмолярна гіпергідратація

В. Ізоосмолярна гіпергідратація

С. Гіпоосмолярна гіпергідратація

Д. Гіперосмолярна дегідратація

Е. Гіпоосмолярна дегідратація

 

2.8.5. При цукровому діабеті розвивається осмотичний діурез. Які порушення водно-сольового балансу при цьому спостерігаються?

А. Гіперосмолярна дегідратація

В. Ізотонічна дегідратація

С. Гіпоосмолярна дегідратація

Д. Гіперосмолярна гіпергідратація

Е. Ізоосмолярна гіпергідратація

 

2.8.6.В інфекційного хворого на фоні неприборканої блювоти, діареї розвивалася гіпоосмолярна гіпогідратація. Вкажіть її причини:

А. Втрата солей

В. Втрата води

С. Запальний процес

Д. Полідіпсія

Е. Поліфагія

 

2.8.7. Нестримна блювота у вагітної призвела до розвитку гіповолемії внаслідок значної дегідратації. Головним ендокринним механізмом компенсації при цьому стані є:

А. Підвищення продукції альдостерону

В. Збільшення виділення вазопресину

С. Підсилення синтезу кортикотропіну

Д. Підвищення секреції пролактину

Е. Збільшення продукції кальцитоніну

 

2.8.8. Хворий поступив до клініки зі скаргами на загальну слабкість, головні болі, болі у поперековій ділянці тіла, масивні набряки обличчя та кінцівок, що супроводжуються вираженою протеїнурією, лейкоцитурією, циліндурією. Що з переліченого є провідним патогенетичним механізмом набряків?

А. Зниження онкотичного тиску крові

В. Підвищення судинної проникності

С. Підвищення гідродинамічного тиску крові

Д. Порушення гормонального балансу

Е. Порушення лімфовідтоку

 

2.8.9. Експериментальна тварина знаходилась в термостаті при температурі 36оС. Протягом тривалого часу у неї спостерігалось значне збільшення частоти дихання. Який вид порушення водно–електролітного обміну виник при цьому?

А. Дегідратація гіперосмолярна

В. Дегідратація гіпоосмолярна

С. Дегідратація ізоосмолярна

Д. Позитивний водний баланс

Е. Набряк

 

2.8.10. У експериментальних щурів, що тривалий час отримував лише вуглеводну їжу, спостерігалося накопичення води в тканинах. Який патогенетичний механізм є головним у розвитку набряку в даному випадку?

А. Гіпоонкотичний

В. Мембраногенний

С. Дисрегуляторний

Д. Лімфогенний

Е. Гіперосмолярний

 

2.8.11. При затяжному голодуванні у людей появляються «голодні» набряки. В чому причина їх виникнення?

А. Зниження секреції вазопресину

В. Зниження онкотичного тиску крові

С. Підвищення секреції вазопресину

Д. Зниження осмотичного тиску в тканинах

Е. Підвищення онкотичного тиску крові

 

2.8.12. У дівчинки 6 років пастозність повік, губ, шиї, слизової оболонки язика виникли після того, як вона з’їла апельсин. Раніше на апельсини виникали висипання на шкірі, свербіння. Який патогенетичний механізм являється провідним у розвитку набряку у дівчинки?

А. Підвищення гідростатичного тиску крові у капілярах

В. Порушення лімфовідтоку

С. Підвищення онкотичного тиску тканинної рідини

Д. Підвищення проникливості капілярів

Е. Зниження онкотичного тиску крові

 

2.8.13. Жінку 32 років вжалила оса. На місці укусу – набряк та гіперемія. Який механізм набряку є первинним у даному випадку?

А. Підвищення проникливості капілярів

В. Підвищення гідростатичного тиску крові у капілярах

С. Підвищення онкотичного тиску тканинної рідини

Д. Утруднення лімфовідтоку

Е. Зниження онкотичного тиску крові

 

2.8.14. В ендокринологічному диспансері знаходиться хвора з мікседемою. Яке порушення водно-електролітного обміну буде у хворої?

А. Ізоосмолярна гіпергідратація

В. Гіпоосмолярна гіпергідратація

С. Гіперосмолярна гіпергідратація

Д. Ізоосмолярна гіпогідратація

Е. Гіпоосмолярна гіпогідратація с. 315

 

2.8.15. Хворий знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу хронічної серцевої недостатності. Яке порушення водно-електролітного обміну буде у хворого?

А. Ізоосмолярна гіпергідратація

В. Гіпоосмолярна гіпергідратація

С. Гіперосмолярна гіпергідратація

Д. Ізоосмолярна гіпогідратація

Е. Гіпоосмолярна гіпогідратація с. 315

 

2.8.16. Після того, як корабель розбився в океані, моряки залишилися без прісної води. Як змінюється осмотичний тиск і об’єм позаклітинної рідини при вживанні солоної води?

А. Об’єм збільшується, осмотичний тиск збільшується

В. Об’єм зменшується, осмотичний тиск збільшується

С. Об’єм збільшується, осмотичний тиск зменшується

Д. Об’єм не змінюється, осмотичний тиск зменшується

Е. Об’єм зменшується, осмотичний тиск зменшується с. 315

 

2.8.17. У хворого з гострим гломерулонефритом, розвинулась гостра ниркова недостатність. Спостерігається повна відсутність діурезу. Яке порушення водно-електролітного балансу буде у хворого?

А. Гіпоосмолярна гіпергідратація

В. Ізоосмолярна гіпергідратація

С. Гіперосмолярна гіпергідратація

Д. Ізоосмолярна гіпогідратація

Е. Гіпоосмолярна гіпогідратація с. 315

 

2.8.18. Експериментальній тварині на фоні введення вазопресину дали водне навантаження. Яке порушення водно-електролітного обміну буде у тварини?

А. Гіпоосмолярна гіпергідратація

В. Ізоосмолярна гіпергідратація

С. Гіперосмолярна гіпергідратація

Д. Ізоосмолярна гіпогідратація

Е. Гіпоосмолярна гіпогідратація с. 315

 

2.8.19. Хворий знаходиться на стаціонарному лікуванні з діагнозом гломерулонефрит. Спостерівгається підвищення артеріального тиску, набряки. У патогенезі набряку при гломерулонефриті первинного значення надають:

А. Зменшенню клубочкової фільтрації

В. Збільшенню клубочкової фільтрації

С. Венозному застою

Д. Посиленням фільтрації плазми крові в капілярах

Е. Збільшення проникливості судинної стінки с. 319

 

2.8.20. У хворого цироз печінки, що супроводжується розвитком набряків. Що є провідним механізмом у виникненні печінкових набряків?

А. Гіпопротеїнемія

В. Гіперпротеїнемія

С. Венозний застій

Д. Збільшення проникності судинної стінки

Е. Посилення фільтрації плазми крові в капілярах с. 319

 

2.8.21. Розвиток асциту у хворого з цирозом печінки пов’язаний з :

А. Підвищенням гідростатичного тиску в системі ворітної вени

В. с. 319

 

2.8.22. У хворого ангіотрофоневроз, що супроводжується розвитком набряків. Який набряк за етіологією буде у хворого?

А. Нейрогенний

В. Запальний

С. Алергічний

Д. Токсичний

Е. Лімфогенний с. 321

 

2.8.23. У хворого рак шлунку, що супроводжується розвитком набряку. Причиною набряку є:

А. Гіпопротеїнемія

В. Гіперпротеїнемія

С. Венозний застій

Д. Посилена фільтрація плазми в капілярах

Е. Зменшена фільтрація плазми в капілярах с. 320

 

2.8.24. У хворого набряк Квінке. Головним патогенетичним фактором розвитку алергічного набряку є:

А. Підвищення проникливості судинної стінки

В. Зниження проникливості судинної стінки

С. Зниження онкотичного тиску крові

Д. Збільшення онкотичного тиску крові

Е. Венозний застій с. 321

 

2.8.25. У людини через 3 дні після гострої крововтрати спостерігаються ознаки гіповолемії. Яке порушення водно-електролітного обміну буде у хворого?

А. Ізоосмолярна гіпогідратація

В. Гіпоосмолярна гіпогідратація

С. Гіперосмолярна гіпогідратація

Д. Ізоосмолярна гіпергідратація

Е. Гіпоосмолярна гіпергідратація с. 313

 

2.8.26. У чоловіка після того, як він був на весіллі, виявляються ознаки отруєння: блювота, діарея, підвищення температури. В зв’язку з цими симптомами він мало п’є. Яке порушення водно-електролітного обміну буде у хворого?

А. Гіперосмолярна гіпогідратація

В. Ізоосмолярна гіпогідратація

С. Гіперосмолярна гіпогідратація

Д. Ізоосмолярна гіпергідратація

Е. Гіпоосмолярна гіпергідратація с. 313

 

 


Пухлини.

2.9.1. Жінка 57 років скаржиться на затвердіння в молочній залозі, яке помітила місяць тому; воно швидко збільшується. При пальпації виявлено, що утворення пов’язане з оточуючими тканинами, горбисте. Які особливості сприяють інфільтративному росту злоякісної пухлини?

А. Зниження контактного гальмування

В. Посилення контактного гальмування

С. Функціональна анаплазія

Д. Збільшене утворення кейлонів

Е. Поява в пухлинній тканині фетальних антигенів

 

2.9.2.Хворий 42 років багато палить з 10 років. Два місяці тому з’явилась бо-лісність в ділянці язика. Об’єктивно: в ділянці язика праворуч визначається щільне утворення, нерухоме, болісне. Промацуються збільшені підщелепні лімфатичні вуз-ли. Назвіть особливості, які сприяють метастазуванню злоякісної пухлини.

А. Припинення міжклітинних контактів

В. Закриття радикалів глікопротеїдів у мембранах клітин

С. Гальмування ангіогеніну пухлини

Д. Гальмування синтезу колагену в пухлинному вузлі

Е. Антигенне спрощення пухлини

 

2.9.3. П’ятигодинне перебування лабораторних щурів на яскравому сонці привело через 10 місяців до розвитку у багатьох тварин пухлин шкіри. Що було причиною?

*А. Ультрафіолетові промені

В. Ультразвукове випромінювання

С. Теплове випромінювання

Д. Рентгенівське випромінювання

Е. Інфрачервоні промені

 

2.9.4. Під час операції видалення пухлини м’якої тканини встановлено, що скупчення пухлинних клітин спостерігаються не тільки в осередку, але й серед оточуючих тканин, вздовж судин та нервів. Який тип росту пухлини виявлено в цьому випадку?

*А. Інфільтративний

В. Експансивний

С. Метастатичний

Д. Генералізований

 

2.9.5. Хворий на рак печінки довгий час контактував з диметиламіноазобен-золом (ДАБ). Чим пояснюється виникнення пухлини саме в цьому організмі?

*А. Органотропністю ДАБ

В. Токсичною дією ДАБ

С. Порушенням жовчовиділення

Д. Попереднім захворюванням на гепатит

Е. Місцевою канцерогенною дією ДАБ

2.9.6. Хворому виставлений діагноз: злоякісна пухлина легень. Яка з особли-востей пухлинного росту найімовірніше свідчить про злоякісність?

А. Нерегульований ріст

В. Експансивний ріст

С. Ріст з однієї пухлини

*Д. Інфільтративний ріст

Е. Безмежний ріст


 

Голодування.

2.10.1. У голодуючої тварини спостерігається загальне пригнічення, зниження маси тіла на 20%. Температура тіла 36,2оС, кількість серцевих скорочень 68/хв, дихальний коефіцієнт 0,7. Який період голодування?

А. Максимального пристосування

В. Неекономного витрачання енергії

С. Тканинного розпаду

Д. Байдужості

Е. Збудження

 

2.10.2. Після хімічного опіку у хворого розвинувся стеноз стравоходу. Наступило різке схуднення від затрудненого прийому їжі. Аналіз крові: 3,0х1012/л, Нb-106 г/л, Загальний білок-57 г/л. Який вид голодування у хворого?

А. Неповне

В. Білкове

С. Повне

Д. Водне

Е. Абсолютне

 

2.10.3. У якому періоді повного голодування знаходиться жінка, якщо в неї стан збудження з почуттям голоду, з боку крові – гіпоглікемія, негативний азотистий баланс, дихальний коефіцієнт дорівнює 1?

А. Перший період

В. Період неощадливих витрат

С. Період другий

Д. Період економних витрат

Е. Термінальний період

 

2.10.4. У пацієнта основний обмін знижений на 15%, негативний азотистий баланс. З боку відзначається гіпоглікемія, гіперліпацидемія, кетонемія, ацидоз. Дихальний коефіцієнт дорівнює 0,7. Про який період повного голодування може йти мова?

А. Максимального пристосування

В. Збудження

С. Неощадливих витрат

Д. Термінальний

Е. Перший

 

2.10.5. Група тварин була без їжі протягом 10 годин. При дослідженні концентрації цукру в крові до кінця голодування у всіх тварин вона опинилася на нижній межі норми. Чим пояснюється підтримка концентрації цукру в крові на рівні нижньої межі норми?

А. Активуються процеси глікогенолізу

В. Активуються процеси глікогенезу

С. Активуються процеси глюконеогенезу

Д. Пригнічуються процеси глікогенезу

Е. Пригнічуються процеси глюконеогенезу

 

2.10.6. У щура після 48 годин голодування з водою основний обмін зменши-вся на 20%, дихальний коефіцієнт 0,7, наявна ліпемія, негативний азотистий баланс. Для якого періоду повного голодування типові дані зрушення?

А. Максимального пристосування

В. Неекономної витрати енергії

С. Термінального

 

2.10.7. У щура після 72 годин голодування з водою маса тіла та основний обмін знизилися на 40%, дихальний коефіцієнт 0,8, має місце кетонемія, ацидоз, набряки. Для якого періоду повного голодування типові дані зрушення?

А. Термінального

В. Неекономної витрати енергії

С. Максимального пристосування

 

2.10.8. На 10-ту годину голодування з водою у щура визначається підвищен-ня основного обміну, дихальний коефіцієнт складає 1,0, в крові збільшений вміст глюкокортикоїдів, катехоламінів. В сечі підвищений вміст азоту. Для якого періоду повного голодування типові дані зрушення?

А. Неекономної витрати енергії

В. Максимального пристосування

С. Термінального


ІІІ. Системна патологія.

Кров.

 

3.1.1. Гіперволемія олігоцитемічна це:

А. Збільшення об’єму крові за рахунок плазми

В. Збільшення об’єму крові за рахунок еритроцитів

С. Збільшення об’єму крові при збереженні нормального співвідношення між

еритроцитами і плазмою

Д. Збільшення об’єму крові за рахунок виходу крові з депо с. 366

 

3.1.2. Гіперволемія поліцитемічна це:

А. Збільшення об’єму крові за рахунок еритроцитів

В. Збільшення об’єму крові при збереженні нормального співвідношення між

еритроцитами і плазмою

С. Збільшення об’єму крові за рахунок плазми

Д. Збільшення об’єму крові за рахунок виходу крові з депо с. 366

 

3.1 3. Гіповолемія проста це:

А. Зменшення об’єму крові без зміни гематокритного числа

В. Зменшення об’єму крові з переважним зменшенням еритроцитів

С. Зменшення об’єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми

Д. Зменшення об’єму крові внаслідок перерозподілу крові с. 365

 

3.1.4 . Гіповолемія поліцитемічна це:

А. Зменшення об’єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми

В. Зменшення об’єму крові без зміни гематокритного числа

С. Зменшення об’єму крові з переважним зменшенням еритроцитів

Д. Зменшення об’єму крові внаслідок перерозподілу крові

Е. Зменшення об’єму крові внаслідок крововтрати с. 365

 

3.1.5. Гіповолемія олігоцитемічна це:

А. Зменшення об’єму крові з переважним зменшенням еритроцитів

В. Зменшення об’єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми

С. Зменшення об’єму крові без зміни гематокритного числа

Д. Зменшення об’єму крові внаслідок перерозподілу крові с. 365

 

3.1.6. Хворий поступив у інфекційну лікарню зі скаргами на часту блювоту та пронос. Яка форма порушення об’єму крові буде у даному випадку?

А. Гіповолемія поліцитемічна

В. Гіповолемія проста

С. Гіповолемія олігоцитемічна

Д. Гіперволемія поліцитемічна

Е. Гіперволемія олігоцитемічна с. 365

 

3.1.7. У людей, що тривалий час проживають в умовах високогір’я і піддаються впливам зниженого атмосферного тиску, спостерігається еритроцитоз. Які зміни об’єму крові будуть при цьому?

А. Гіперволемія поліцитемічна

В. Гіповолемія поліцитемічна

F. С. Гіповолемія проста

Д. Гіповолемія олігоцитемічна

Е. Гіперволемія олігоцитемічна с. 366

 

3.1.8. При посиленій фізичній роботі виникає проста гіперволемія. Чим вона зумовлена?

А. Надходженням в кровотік крові з депо

В. Надходженням в кровотік еритроцитів

С. Надходженням в кровотік плазми

Д. Втратою з кровотоку еритроцитів

Е. Втратою з кровотоку плазми с. 366

 

3.1.9. У хворого внаслідок тяжкої травми виникла гостра втрата крові. Виберіть найбільш ймовірну характеристику об’єму крові після травми:

А. Гіповолемія проста

В. Гіповолемія олігоцитемічна

С. Гіповолемія поліцитемічна

Д. Нормоволемія поліцитемічна

Е. Нормоволемія олігоцитемічна с. 366

 

3.1.10. При шокових станах спостерігається поліцитемічна гіповолемія. В основі її розвитку лежить:

А. Перерозподіл крові

В. Зневоднення

С. Посилення еритропоезу

Д. Пригнічення еритропоезу

Е. Схильність до тромбозів с. 365, 371

 

3.1.11. Після автомобільної аварії у людини мала місце значна крововтрата, яка характеризувалась пропорційною втратою і кількості еритроцитів, і плазми крові. Як називається таке порушення об'єму циркулюючої крові?

А. Проста гіповолемія

В. Поліцитемічна гіповолемія

С. Олігоцитемічна гіповолемія

Д. Поліцитемічна гіперволемія

Е. Проста гіперволемія с. 366

 

3.1.12. Хвора з хронічною недостатністю нирок (початкова стадія) знаходиться на лікуванні в урологічному відділенні. Які зміни об’єму крові можливі у хворої?

А. Поліцитемічна гіповолемія

В. Поліцитемічна гіперволемія

С. Олігоцитемічна гіповолемія

Д. Олігоцитемічна гіперволемія

Е. Поліцитемічна нормоволемія с. 365, 537-538

 

3.1.13. У хворого з хронічною недостатністю нирок в олігоануричній стадії з’явились ознаки набряку легень. Які зміни об’єму крові будуть спостерігатись при цьому?

А. Гіперволемія олігоцитемічна

В. Поліцитемічна гіповолемія

С. Поліцитемічна гіперволемія

Д. Олігоцитемічна гіповолемія

Е. Поліцитемічна нормоволемія с. 365, 538

 

3.1.14. У вагітної з токсикозом, який проявляється нестримною блювотою спостерігається порушення загального об’єму крові у вигляді поліцитемічної гіповолемії. Механізм її виникнення зумовлений:

А. Зневодненням організму

В. Перерозподілом крові

С. Посиленням кровотворення

Д. Надходженням еритроцитів з депо

Е. Гіпоксією с. 365

 

3.1.15. У хворого, 40 р., діагностовано хворобу Вакеза, яка є різновидом хронічного лейкозу. Для цього захворювання характерним є:

А. Абсолютний еритроцитоз

В. Відносний еритроцитоз

С. Відносний лейкоцитоз

Д. Агранулоцитоз

Е. Абсолютна тромбоцитопенія с. 370

 

3.1.16. У хворої з гіпернефромою при дослідженні периферичної крові виявлено еритроцитоз. В основі його розвитку лежить:

А. Гіперпродукція еритропоетину

В. Стеноз ниркових артерій

С. Циркуляторна гіпоксія

Д. Гіпоксична гіпоксія

Е. Респіраторна гіпоксія с. 370

 

3.1.17. Відносний еритроцитоз спостерігається при:

А. Тривалому блюванні

В. Циркуляторній гіпоксії

С. Гіперпродукції еритропоетину

Д. Справжній поліцитемії

Е. Ішемії нирок с. 370-371

 

3.1.18. Абсолютний еритроцитоз виникає при:

А. Гіпоксичній гіпоксії

В. Підвищеному потовиділенні

С. Тривалому блюванні

Д. Опіковій хворобі

Е. Шокових станах с. 370-371

 

3.1.19. Хворий з опіковою хворобою знаходиться на лікуванні в опіковому відділенні. У пацієнта виявлені такі зміни з боку червоної крові: кількість еритроцитів – 7х1012/л, вміст гемоглобіну – 182 г/л, гематокрит – 0,56 л/л. Їх може спричинити:

А. Дегідратація організму

В. Переливання еритроцитарної маси

С. Переливання крові

Д. Поліцитемія

Е. В12-дефіцитна анемія с. 370-371

 

3.1.20. Дитина знаходиться в опіковому відділі з опіками ІІ ступеню. Які зміни периферійної крові будуть спостерігатись при цьому?

А. Еритроцитоз

Д. Тромбоцитопенія

В. Еритропенія

С. Лейкопенія

Е. Тромбопенія с. 370-371

 

3.1.21. У хворого на хронічний дифузний гломерулонефрит виявлена анемія. З чим пов’язаний її патогенез?

А. Зниженням продукції еритропоетину

В. Пригніченням функції червоного кісткового мозку

С. Дефіцитом внутрішнього фактору Кастла

Д. Посиленим гемолізом еритроцитів

Е. Наявністю антитіл до клітин периферичної крові с. 544-545

 

3.1.22. В поліклініку звернулась жінка зі скаргами на підвищену дратівливість, пітливість, похудіння, тремтіння рук, тахікардію. Об’єктивно: помірна витрішкуватість, тремор рук. Попередній діагноз гіпертиреоз. У периферичній крові -- еритроцитоз. Який механізм збільшення кількості еритроцитів при гіперфункції щитовидної залози?

А. Гіперпродукція еритропоетину

В. Стеноз ниркових артерій

С. Циркуляторна гіпоксія

Д. Гіпоксична гіпоксія

Е. Респіраторна гіпоксія с. 370

 

3.1.23. Хвора тривалий час приймала гормональні препарати глікокортикоїдної дії з приводу частих і важких приступів бронхіальної астми. При дослідженні крові виявлено збільшення кількості еритроцитів. Що є причиною еритроцитозу у даному випадку?

А. Гіперпродукція еритропоетину

В. Стеноз ниркових артерій

С. Циркуляторна гіпоксія

Д. Гіпоксична гіпоксія

Е. Респіраторна гіпоксія с. 370

 

3.1.24. Внаслідок крововтрати, що викликана травмою, в аналізі крові хворого 18 років, виявлено значне (2,5х1012/л) зменшення кількості еритроцитів. За рахунок яких клітин кісткового мозку буде відбуватись регенерація червоних кров’яних тілець?

А. Поетинчутливих клітин

В. Оксифільних еритробластів

С. Нормобластів

Д. Поліхроматофільних еритробластів

Е. Ретикулоцитів с. 367, 370

 

3.1.25. У хворого після гострої крововтрати в крові з’явились поодинокі нормобласти, збільшилась кількість ретикулоцитів. Яка у хворого анемія за здатністю кісткового мозку до регенерації?

А. Регенераторна

В. Гіпорегенераторна

С. Арегенераторна

Д. Гіперхромна

Е. Мегалобластична с. 372—373

 

3.1.26. До термінових механізмів компенсації при гострій крововтраті належить:

А. Підвищення зсідання крові

В. Відновлення білкового складу крові

С. Посилення кровотворення

Д. Підвищення синтезу еритропоетину

Е. Пониження артеріального тиску с. 367

 

3.1.27. Нетермінові механізми компенсацій при гострій крововтраті проявляються у вигляді посиленого кровотворення, про яке свідчить збільшення кількості ретикулоцитів. В які терміни після крововтрати це можна виявити?

А. Четверта доба

В. П’ята доба

С. Третя доба

Д. Друга доба

Е. Перша доба с. 367

 

3.1.28. У хворого, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої постгеморагічної анемії, на 6-й день проведено дослідження крові і виявлено ознаки підвищення регенераторних можливостей кістково-мозкового кровотворення. Назвіть орган, що є відповідальним за регуляцію еритропоезу (синтез еритропоетинів) у даному випадку.

А. Нирки

В. Наднирники

С. Селезінка

Д. Щитовидна залоза

Е. Гіпофіз с. 545

 

3.1.29. У випадку гострої крововтрати нормалізація білкового складу крові відбувається через:

А. 8—10 днів

В. 1—2 дні

С. 5—7 днів

Д. 3—4 дні

Е. 12—15 днів с. 367

 

3.1.30. У хворого після гострої посттравматичної крововтрати, яка склала за добу 15% об’єму крові, в крові з’явились поодинокі оксифільні нормобласти. При суправітальному зафарбуванні виявлено 25% ретикулоцитів. Яка у хворого анемія за здатністю до регенерації?

А. Регенераторна

F. В. Арегенераторна

G. С. Дегенераторна

Д. Гіпорегенераторна с. 373

 

3.1.31. Хворий поступив у відділення з діагнозом гостра постгеморагічна анемія. В анамнезі – масивна кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. Клінічні дані: блідість шкіри і слизових, частий пульс, часте поверхневе дихання. В основі розвитку вказаних симптомів лежить:

А. Гіпоксія

В. Гіповолемія

С. Гіпоглікемія

Д. Гіпохромія

Е. Гіпокапнія с. 367

 

3.1.32. Через який час виявляються ознаки посиленого еритропоезу?

А. До 4-5 діб

В. Не менше, як 2-3 тижні

С. До 10 днів

Д. Через місяць

Е. Через 2-3 місяці с. 367, 372-373

 

3.1.33. На 5-ту добу після кровотечі у хворого з пораненням підключичної артерії зроблений аналіз крові. Які показники мазка крові свідчать про посилення еритропоезу?

А. Ретикулоцитоз

В. Анізоцитоз

С. Пойкілоцитоз

Д. Анізохромія

Е. Гіпохромія с. 367, 372-373

 

3.1.34. У чоловіка, віком 50 років, на 5 добу після гострої шлункової кровотечі у периферичній крові зросла кількість ретикулоцитів. Про що може свідчити це явище?

А. Про підвищення гемопоетичної активності кісткового мозку

В. Про наявність запальної реакції в шлунку

С. Про збільшення синтезу білків у печінці

Д. Про наявність дефіциту кисню в організмі

Е. Про наявність алергічної реакції с. 372-373

 

3.1.35. Хворий, 35 р., поступив у клініку з приводу кулевого поранення грудної клітки. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ - 70/40 мм рт.ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. В аналізі крові: еритроцити -- 3,6х1012/л, гемоглобін -- 84 г/л, колірний показник -- 0,7, ретикулоцити -- 5%. В мазку крові багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Який вид анемії спостерігається в даному випадку?

А. Гостра постгеморагічна

В. Хронічна постгеморагічна

С. Залізодефіцитна

Д. Гіпопластична

Е. Апластична с. 372

 

3.1.36. Хвора знаходиться в клініці з приводу травми, що супроводжувалась масивною кровотечею. В аналізі крові: еритроцити -- 3,4х1012/л, гемоглобін -- 78 г/л, колірний показник -- 0,7, ретикулоцити -- 0%. В мазку крові багато поліхроматофілів, оксифільні нормоцити. В які терміни після крововтрати будуть виявлятися такі показники гематограми?

А. 4 -- 5 доба

В. 1 -- 2 доба

С. 2 -- 3 доба

Д. 3 -- 4 доба

Е. 5 -- 6 доба с. 372

 

3.1.37. Хворий, 20 р., поступив у клініку з приводу кулевого поранення, що супроводжувалося масивною внутрішньою кровотечею в результаті пошкодження печінки. В аналізі крові: Е -- 3,4х1012/л, гемоглобін -- 74 г/л, колірний показник -- 0,7, ретикулоцити -- 4%. В мазку крові багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Який вид анемії розвинувся в даному випадку?

А. Гіпохромна

В. Нормохромна

С. Гіперхромна

Д. Мікроцитарна

Е. Сфероцитарна с. 371

 

3.1.38. Хворий, 42 р., поступив у клініку з приводу ножового поранення. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ -- 80/50 мм рт.ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження печінкової артерії. В аналізі крові: Е -- 3,2х1012/л, гемоглобін -- 100 г/л, колірний показник -- 0,9, ретикулоцити -- 0,4%. В які терміни після гострої крововтрати будуть виявлятися такі показники гемограми?

А. Перша доба

В. Друга доба

С. Третя доба

Д. Четверта доба

Е. П’ята доба с.

 

3.1.39. У хворого після оперативного втручання з приводу видалення пухлини печінки розвинулась внутрішня кровотеча. При обстеженні в аналізі крові виявлено: еритроцити -- 3,6х1012/л, гемоглобін -- 81 г/л, колірний показник -- 0,7, ретикулоцити -- 5%. В мазку крові багато поліхроматофілів. Який вид анемії за регенераторними можливостями кісткового мозку розвинувся в даному випадку?

А. Гіперрегенераторна

В. Гіпорегенераторна

С. Арегенераторна

Д. Регенераторна с. 373

 

3.1.40. Хвора 42 р., поступила в клініку з діагнозом хронічна постгеморагічна анемія. Який механізм її розвитку?

А. Порушення синтезу гемоглобіну

В. Порушення поділу клітин

С. Підвищене руйнування еритроцитів

Д. Підвищена втрата еритроцитів

Е. Пригнічення утворення еритроцитів с. 373, 377-378

 

3.1.41. Жінка 55 років звернулася зі скаргами на тривалі (до двох тижнів) циклічні маткові кровотечі протягом року, слабкість, запаморочення. При огляді виявлено: блідість шкіри, збільшення частоти дихання, пульс – 90 уд/хв. Аналіз крові: гемоглобін – 70 г/л, еритроцити – 3,2х1012/л, колірний показник – 0,6, лейкоцити – 6,0х109/л, ретикулоцити – 1%. Гіпохромія еритроцитів. Яка патологія крові в хворої?

А. Хронічна постгеморагічна анемія

В. Гемолітична анемія

С. Апластична анемія

Д. В12-фолієводефіцитна анемія