Основні форми суспільного продукту
1. ВСП – валовий суспільний продукт,це сума матеріальних благ, створених всіма підприємствами країни за певний період часу (за рік).
2. КСП – кінцевий суспільний продукт, це частина ВСП без врахування проміжного продукту.
3. ВВП – валовий внутрішній продукт,сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств (підраховується за територіальним принципом).
4. ВНП – валовий національний продукт,сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні і за її межами (підраховується за національними принципом).
5. НД – національний дохід,це сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів виробництва: праці, капіталу, землі, підприємницького хисту. Це чистий внутрішній продукт, зменшений на величину податків на бізнес.
Друге питання
Існує три методи обчислення валового внутрішнього продукту або валового національного продукту:
- виробничий метод – визначає ВВП як суму доданих вартостей;
- метод кінцевого використання – за витратами ґрунтується на передумові, що вартість виробленого суспільного продукту дорівнює вартості реалізованого продукту;
- розподільчий метод – сума ВВП визначається як сума первинних доходів макроекономічних суб’єктів.
Третє питання
НБ – національне багатство,це сукупність матеріальних благ і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його історію.
До складу національного багатства відносять:
- основні виробничі фонди;
- оборотні виробничі фонди;
- основні невиробничі фонди;
- природні ресурси;
- особисте майно громадян;
- нематеріальні форми багатства - духовні цінності.
Масштаби, структура та якісний рівень національного багатства не залишаються незмінними. У процесі відтворення воно не тільки постійно зростає, а й безперервно оновлюється.
Величина національного багатства зростає в нормальних умовах і зменшується під час війн, смут, потрясінь.
Національне багатство виступає як важливий показник економічної могутності країни та джерело її соціально-економічного прогресу.
ТЕСТИ
1. Яке відтворення характерне для економіки України:
А) просте;
Б) розширене;
В) звужене?
2. Які показники входять в систему національних рахунків:
А) валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт;
Б) номінальний внутрішній продукт, реальний внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід;
В) валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід, дохід у розпорядженні громадян?
3. Який із перелічених показників допускає подвійний рахунок:
А) валовий внутрішній продукт;
Б) валовий національний продукт;
В) сукупний суспільний продукт?
4. Національний дохід – це:
А) сума всіх отриманих особистих доходів членів суспільства;
Б) сума всіх особистих доходів членів суспільства, які залишаються в їх розпорядженні після сплати податків;
В) ВВП за вирахуванням вартості спожитих засобів виробництва та непрямих податків на бізнес.
5. Національне багатство – це:
А) сукупність усіх матеріальних благ, що вироблені суспільством за всю його історію;
Б) сукупність усіх благ, що є в розпорядженні суспільства;
В) сукупність усіх матеріальних і нематеріальних благ, що вироблені та нагромаджені суспільством за всю його історію.
Практичне завдання
1. Розгляньте структуру суспільного продукту за матеріально-речовим характером. Поясніть різницю між засобами виробництва та предметами споживання.
2. Поясніть різницю між національним доходом та національним багатством.
Література
1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. –К.: Ніка-Ельга Центр, 2000, тема 16, с.366-383.
2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995, тема 20, с.286-295.
3. Політична економія: Навчальний посібник / За ред. К.Т. Кривенка. –К.: КНЕУ, 2001, тема 16, с.280-293.
ТЕМА 10. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І ЙОГО ЧИННИКИ.
(2 години)
Студент повинен знати: - зміст відтворення на мікро - та макрорівнях.
Студент повинен вміти: - аналізувати основні чинники економічного зростання та відрізняти екстенсивне економічне зростання від інтенсивного.
План
1. Суть і види відтворення.
2. Суть економічного зростання, його основні чинники та типи.
Перше питання
Будь-який процес виробництва повинен бути безперервним, тобто повинен періодично проходити одні й ті самі стадії. Так само, як суспільство не може перестати споживати блага, так не може воно перестати виробляти ці блага. Процес суспільного виробництва, що розглядається в постійному зв’язку і безперервного русі свого відновлення, називається процесом відтворення.Безперервне виробництво матеріальних благ і послуг є об’єктивною основою існування людського суспільства. Політична економія досліджує суспільне відтворення як економічне.
Економічне відтворення відбувається як на рівні окремих підприємств, домогосподарств, регіонів, галузей, так і в межах всього суспільства (тобто на мікро- та макрорівнях).
Економічне відтворення включає такі найважливіші моменти:
- відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;
- відтворення людського ресурсу;
- відтворення основного та оборотного капіталу суспільства;
- відтворення національного багатства;
- відтворення економічних відносин;
- відтворення стадій суспільного виробництва: В – Р – О – С.
Виділяють наступні види економічного відтворення:
- просте– це відновлення процесу суспільного виробництва з року в рік у незмінних масштабах (характерне для докапіталістичних формацій, для традиційної економіки);
- розширене - це відтворення процесу суспільного виробництва в зростаючих розмірах, при цьому прибуток та доходи нагромаджуються та інвестуються у виробництво з метою розширення його межі виробничих можливостей;
- звужене – відновлення виробництва в менших обсягах (під час економічної кризи, природних катаклізмів, війн).
Основою економіки сучасних країн є розширене економічне відтворення, яке може бути інтенсивним та екстенсивним.
Друге питання
Економічне зростання – це такий стан економіки, коли кількісно і якісно зростають обсяги суспільного продукту.
Економічне зростання визначається з двох позицій:
- як поступальний приріст реального обсягу ВВП, ВНП або національного доходу за рахунок збільшення обсягів використовуваних ресурсів і (або) кращого їх використання без порушення рівноваги у короткострокових періодах;
- як реальний приріст ВВП, ВНП або НД на одну особу.
Розрізняють наступні типи економічного зростання:
- екстенсивний – здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених ресурсів до процесу виробництва;
- інтенсивний - здійснюється шляхом ефективнішого, продуктивнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва;
- регресивний –темпи суспільного виробництва постійно зменшуються (під час кризи).
В економіці не існує чистих форм, то будь-яке економічне зростання можна вважати змішаним, хоча переважаючим повинен бути інтенсивний тип.
Для вимірювання економічного зростання використовують показники:
- абсолютний приріст реального обсягу виробництва: ВВП, ВНП, НД;
- темпи приросту: ВВП, ВНП, НД.
Чинниками економічного зростання є:
- кількість і якість трудових ресурсів;
- кількість і якість природних ресурсів;
- якість основного капіталу (основних виробничих фондів),
- технологія;
- організація виробництва.
Питання для самоконтролю
1. Поясніть зміст нової якості економічного зростання. Чи є вона характерною для України?
2. Які фактори економічного зростання є інтенсивними, а які екстенсивними:
- підвищення фондовіддачі;
- зростання поголів’я худоби;
- підвищення врожайності зернових за рахунок внесення добрив;
- розширення виробничих площ;
- зростання продуктивності праці за рахунок кращої організації процесу праці;
- додатковий прийом на роботу спеціалістів вищої кваліфікації;
- додаткове використання виробничих потужностей?
3. Економічне зростання являє собою:
А) процес кількісного збільшення та якісного вдосконалення результатів і чинників виробництва на макрорівні;
Б) перехід країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого;
В) розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників;
Г) розширене відтворення суспільного виробництва.
4. Економічними чинниками зростання суспільного виробництва є:
А) збільшення обсягу використовуваних виробничих ресурсів;
Б) підвищення якості використовуваних ресурсів;
В) піднесення культурно-духовного рівня населення;
Г) поліпшення способів використання ресурсів.
5. Інтенсивний тип економічного зростання – це:
А) кількісне збільшення функціонуючих чинників виробництва;
Б) розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників та їх раціонального використання;
В) розширення виробництва за рахунок якісного поліпшення всіх його чинників та їх кількісного зростання;
Г) зростання суспільного продукту прискореними темпами.
Література
1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. –К.: Ніка-Ельга Центр, 2000, тема 17, с.397-418.
4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995, тема 23, с.331-341.
5. Політична економія: Навчальний посібник / За ред. К.Т. Кривенка. –К.: КНЕУ, 2001, тема 17, с.302-314.
ТЕМА 11. РОЗПОДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ.
СПОЖИВАННЯ,
ЗАОЩАДЖЕННЯ І ДОБРОБУТ ЛЮДИНИ.
(2 години)
Студент повинен знати: - суть розподілу національного доходу.
Студент повинен вміти: - доводити необхідність розподілу та перерозподілу національного доходу.
План
1. Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі.
2. Розподіл національного доходу і формування доходів населення.
Споживання і заощадження.
Перше питання
Питанням розподілу в роботах видатних економістів приділялось багато уваги (праці Рікардо, Мілля, Маркса, Кейнса, Фрідмена). Започаткував теорію розподілу англійський економіст Д. Рікардо.
Друге питання
За своїм змістом національний дохід – це сумарний дохід усіх жителів країни.
Трансферти –це економічні операції, через які одні інституційні одиниці безоплатно і безповоротно передають іншим товари, послуги, активи або права власності. Можуть бути натуральної або грошової форми. Натуральні – це продовольчі талони, безоплатний громадський транспорт, безоплатна медична допомога. Грошові – це пенсії, стипендії,надання субсидій.
Фонд споживання виконує певні функції:
- задоволення нормальних поточних потреб людей;
- задоволення зростаючих потреб людей;
- задоволення потреб додаткової робочої сили, що надходить у виробництво в зв’язку з його розширенням.
У фонді споживання найбільшу питому вагу займає особисте споживання населення, далі матеріальні витрати в закладах, що обслуговують населення, матеріальні витрати в закладах науки, культури, освіти, управління.
Доходи – це грошові або натуральні надходження, які має населення для задоволення своїх потреб.
Основними джерелами доходів населення є:
- заробітна плата;
- доходи від підсобного господарства;
- прибуток;
- рента;
- відсотки на капітал; виграші; спадщина.
Заробітна плата – це грошовий вираз вартості робочої сили; це винагорода робітнику за виконану роботу.
Існує дві форми заробітної плати:
- погодинна
- відрядна.
На практиці форми заробітної плати проявляються в різних сполученнях, системах: тарифна, відрядно-прогресивна, відрядно-регресивна, преміальна.
Заробітна плата розглядається на двох рівнях:
- номінальна заробітна плата – це кількість грошей, які отримує робітник за виконану роботу;
- реальна заробітна плата – це кількість товарів та послуг, які може придбати робітник за свою номінальну заробітну плату.
Фонд нагромадження – це частина національного доходу, що використовується на розвиток самого виробництва.
ТЕСТИ
1. Хто з відомих класиків економічної теорії започаткував теорію розподілу продукту між класами:
А) А. Сміт;
Б) Д. Рікардо;
В) К. Маркс;
Г) Дж. Кларк?
2. Об’єктами розподільних відносин є:
А) чинники виробництва;
Б) національний дохід;
В) робоча сила;
Г) продукти виробництва.
3. Функціонально-факторний розподіл можливий за такими моделями розподілу національного доходу в сучасній ринковій економіці:
А) двофакторною;
Б) трифакторною;
В) чотирифакторною;
Г) п”ятифакторною.
4. Які з названих форм доходів є основними:
А) заробітна плата, рента, відсоток, дивіденд, прибуток;
Б) заробітна плата, рента, відсоток;
В)заробітна плата, рента, відсоток, субсидії;
Г) заробітна плата, рента, відсоток, трансферти?
5. Які чинники обумовлюють нерівномірність первинного розподілу доходів:
А) неоднакова продуктивність чинників виробництва;
Б) нерівномірний розподіл власності на чинники виробництва;
В) наявність непрацездатних осіб працездатного віку;
Г) існування тіньової економіки?
Практичне завдання
1. Чому існує нерівність доходів у суспільстві?
2. Вирішіть задачу:
З виробленого у 1996 р. національного доходу України в 79 млрд. грн. 10% було використано на нагромадження. Визначте:
А) абсолютну величину нагромадження;
Б) фонд споживання.
Література
1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. –К.: Ніка-Ельга Центр, 2000, тема 17, с.397-418.
6. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995, тема 23, с.331-341.
7. Політична економія: Навчальний посібник / За ред. К.Т. Кривенка. –К.: КНЕУ, 2001, тема 17, с.302-314.
ТЕМА 12. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА ТА ЇЇ РОЛЬ У ЗРОСТАННІ ДОБРОБУТУ ЛЮДСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ СВІТУ.
(4 години)
Студент повинен знати: -суть світового господарства та економічної інтеграції.
Студент повинен вміти: - доводити необхідність співпраці країн з урахуванням практичних прикладів.
План
1. Світове господарство: його суть та структура.
Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародна економічна інтеграція.
2. Форми міжнародних економічних відносин.
Перше питання
Світове господарство – внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками.
Етапи розвитку світового господарства:
1. Кінець ХІХ ст. – початок 20 років ХХ ст.;
2. Кінець 20 років – кінець 80 років ХХ ст.;
3. Кінець 80 – початок 90 рр. ХХ ст. і продовжується нині.
Світове господарство характеризується:
- зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;
- створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин;
- формуванням міжнаціональних механізмів регулювання економічних взаємовідносин між країнами.
Міжнародний поділ праці –спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природно-кліматичних, історичних та економічних умов.
Форми міжнародного поділу праці:
- загальний поділ ґрунтується на галузевій спеціалізації окремих країн;
- частковий поділ праці ґрунтується на спеціалізації у виробництві готових виробів;
- одиничний поділ праці ґрунтується на подетальній спеціалізації.
Показник участі країни у МПП:
Експортна квота = Обсяг експорту/ Обсяг ВВП х 100
Сучасний етап розвитку МПП характеризується:
- розвитком спеціалізації та кооперування виробництва наукомісткої продукції, прогресивних технологій, що зумовлює деіндустріалізацію промислово розвинених країн (скорочення у їхніх структурах виробництва базових галузей);
- поглибленням спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації;
- інтернаціоналізацією сфери послуг, тісним переплетенням продажу послуг із виробництвом та збутом товарів, експортом капіталу, обміном інформацією;
- загостренням конкуренції на міжнародних ринках, глобалізацією її змісту, зростанням значення інтернаціональних конкурентних переваг.
Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних економік.
Формами інтернаціоналізації економіки є:
- інтеграційна – об’єднання ринків, а згодом і виробництв окремих країн у зону вільної торгівлі та підприємництва;
- транснаціональна – взаємопереплетення економік різних країн у результаті функціонування транснаціонального капіталу.
Міжнародна економічна інтеграція – процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму.
МЕІ має переважно регіональний характер.
Форми МЕІ:
- торговельна інтеграція – створення зон вільної торгівлі країн-учасниць;
- валютно-фінансова інтеграція – зняття обмежень та переміщення капіталів всередині угрупування, єдина валютна політика;
- створення єдиного економічного простору – усунення нетарифних бар’єрів у взаємній торгівлі.
Основними суб’єктами світового господарства є:
- національні держави;
- міжнародні і транснаціональні корпорації, транснаціональні банки;
- регіональні об’єднання і союзи держав (ЄС);
- міжнародні організації і інститути (МВФ, ОПЕК – Організація країн-експортерів нафти; Міжнародний банк реконструкції і розвитку).
Друге питання
Міжнародні економічні відносини – економічні відносини в системі світового господарства.
До основних форм міжнародних економічних відносин включають:
- світова торгівля – розвинена сфера товарного обміну;
- міжнародні валютно-фінансові відносини;
- міжнародний рух капіталів – переміщення засобів за кордон (або з-за кордону) з метою отримання прибутку. Формами вивозу є позичковий капітал і підприємницький капітал (прямі інвестиції та портфельні);
- міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, нових сфер застосування своїх здібностей, кращих умов життя);
- науково-технічне співробітництво – створення спільних науково-дослідних центрів, бюро, лабораторій для використання новітніх оригінальних ідей у галузі науки, техніки, маркетингу.
Питання для самоконтролю
1. Коли з’явилися світовий ринок і світова система господарства?
2. Які основні причини на Ваш погляд перешкоджають входженню України як повноправного партнера у світове господарство?
Тести
1. Світове господарство – це:
А) сукупність галузей та сфер виробництва;
Б) сукупність національних економік у поєднанні з міжнародними економічними відносинами;
В) економічна єдність світу;
Г) територіальний розподіл світу між окремими державами.
2. Основними суб’єктами світового господарства є:
А) ТНК;
Б) галузі національних економік;
В) міжнародні організації;
Г) малі підприємства.
3. Найбільш складною формою економічної інтеграції є:
А) митний союз;
Б) економічний союз;
В) валютний союз;
Г) спільний ринок.
4. Транснаціональна компанія – це:
А) підприємство, що домінує в певній галузі національної економіки;
Б) група підприємств, національних за капіталом, але міжнародних за сферою діяльності;
В) група підприємств, інтернаціональних як за капіталом, так і за сферою діяльності;
Г) підприємство, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
5. Доповніть перелік основних форм економічної інтеграції та розмістіть їх у логічній послідовності:
А) економічний союз;
Б) ………………;
В) зона вільної торгівлі;
Г) ……………….
Література
1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. –К.: Ніка-Ельга Центр, 2000, тема 21, с.496-517.
2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995, тема 23,
3. Політична економія: Навчальний посібник / За ред. К.Т. Кривенка. –К.: КНЕУ, 2001, тема 17, с.302-314.
4. Економічна теорія: Політекономія: Підручник /За ред.. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2006,глава 21, с.558-583.