Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр
Укр. національна революція 1917-1920рр. має дуже велике історичне значення. Після тривалого історичного періоду русифікації, нац.-го та соц.-го гноблення уперше в XX ст. укр. народ створив свою незалежну державу і, кілька років підтримуючи її існування, продемонстрував своє тверде прагнення до самостійного розвитку.
ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ
БОРОТЬБИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ(1917—1921 рр.)
І. Внутрішні фактори
1. Низький рівень національної самосвідомості українців і
2. Відсутність єдності між національними силами різної політичної орієнтації.
3. Жорстка внутрішня міжусобиця, хаос усередині країни
4. Численні помилки керівників Української держави, відсутність державного досвіду.
5. Не було здійснено глибоких соціально-економічні реформ
II. Зовнішні фактори
1.На шляху державотворення постали могутні зовнішні сили, особливо Росія та Польща, які робили все, щоб ліквідувати незалежність України.
2.На позиціях невизнання самостійності України стояли і російські більшовики, і російські білогвардійці.
УРОКИ БОРОТЬБИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ (1917—1921 рр.)
1.Слід забезпечувати єдність усіх національно-патріотичних сил для досягнення спільної мети — незалежності.
2.Важливість взаємних поступок, компромісів різних національно-патріотичних сил, без чого неможлива єдність їхніх дій та зусиль.
3.Досягнення незалежності неможливе без глибоких соціально-економічних реформ, які відкриють перспективу поліпшення життя основної маси населення.
4.Необхідно враховувати зовнішньополітичну ситуацію, домагатися підтримки незалежності України великими державами світу.
84. Брест-Литовська конференція та українське питання.
Невдачі на фронті змусили Центральну Раду активізувати пошуки мирних взаємовідносин із державами Четверного Союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина). В середині грудня 1917р. ці країни погодилися на участь у мирних переговорах делегації УНР і до Брест-Литовська від’їхали дипломати на чолі з В.Голубовичем. Над УНР нависла загроза бути окупованою військами більшовицької Росії, які, долаючи опір, підійшли до Києва. Складність переговорного процесу в Бресті, обстріл столиці солдатами Муравйова, більшовицький заколот на “Арсеналі” змусили Центральну Раду і Генеральний секретаріат зробити рішучі кроки і проголосити на засіданні Малої Ради 9 (22) січня 1918р. IV Універсал. 27 січня або 9 лютого 1918р. за новим стилем був підписаний мирний договір між УНР та Центральними державами. Сторони обумовили кордони України, встановлення дипломатичних відносин, а також економічних зв'язків. УНР звернулася до Німеччини й Австро-Угорщини з проханням надати їй допомогу в боротьбі з більшовицькими військами, що в цей час зайняли Київ і почали наводити свої порядки.
Держави німецького блоку давали згоду на передачу УНР більшої частини Холмщини і Підляшшя, а також на виділення західноукраїнських земель в окремий коронний край. Також сільськогосподарські машини, вугілля, сіль та ін. товари.
„+”
1.Дипломатичне визнання новоствореної української держави
2.Налагодження економічних зв’язків
3.Автономія західноукраїнських земель
4.Військова допомога у визволенні території УНР від більшовиків
„-”
1.Через несприятливу ситуацію в УНР значна частина умов реалізована не була
2.Вступ німецьких та австро-угорських військ в УНР і встановлення окупаційного режиму
3.Ціна допомоги-поставки продовольчої та промислової продукції з УНР
4.Втрата авторитету ЦР серед населення, наростання анархічних настроїв
Встановлення радянської влади в Україні: передумови, причини, наслідки.
Курс на об’єднання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків.