Визначення необхідного напору в системі внутрішнього водопроводу
Необхідний напір на вводі в будівлю повинен забезпечити подачу води на необхідну геометричну висоту і вільний напір біля диктуючого водорозбірного приладу. При цьому враховують всі опори на вводі і в мережі по розрахунковому напрямку. Розрахунки виконують за формулою:
 ,
| (3) |
де Hgeom – геометрична висота підйому води, яка визначається як перевищення абсолютної відмітки виливного отвору розрахункового (диктуючого) водорозбірного приладу над віссю трубопроводу зовнішньої мережі водопостачання;
Hf – вільний напір перед диктуючим водорозбірним приладом, значення якого приймають згідно з [1, додаток 2];
– сумарні втрати напору у трубопроводах по розрахунковому напрямку, м, яка визначається як:
 ,
| (4) |
– втрати напору на вводі в будинок, м (табл. 1);
– втрати напору в лічильнику води, м;
– втрати напору на ділянках трубопроводів по розрахунковому напрямку, м, згідно з формулою (1) за табл. 1.
Значення необхідного напору Нr порівнюють зі значенням гарантійного напору Hg в міській водопровідній мережі, яка вказана в завданні.
Необхідний напір у місці приєднання вводу до міського водопроводу при найбільшому господарсько-питному водорозборі повинен забезпечити подачу води на потрібну манометричну висоту і нормативний вільний напір біля диктуючого водорозбірного крану. Потрібний напір знаходимо за формулою:
>30,5м.
Отже є потреба додатково встановлювати засоби підвищення тиску у системі холодного водопостачання будинку.
Розглянемо такі випадки:
1. При значній різниці Hr та Hg надлишковий напір
| Hер =Hg – Hr Hr < Hg | (5) |
слід зменшити діафрагмою або регулятором тиску.
2. При Нr ≥ Hg необхідно застосовувати пристрій для забезпечення необхідного напору. При цьому гідростатичний напір у системі господарсько-питного чи господарсько-протипожежного водопроводу на позначці найнижче розташованого санітарно-технічного приладу не повинен перевищувати 45 м.
Існує три способи підвищення напору в мережах водопостачання будівель:
1) за допомогою напірно-запасних баків;
2) з використанням підвищувальної насосної установки;
3) застосовуючи гідропневматичні установки.
Продуктивність господарсько-питних і виробничих насосних установок слід приймати:
– за відсутності регулювальної ємності – не менше максимальної секундної витрати води;
– за наявності водонапірного або гідропневматичного бака і насосів, які працюють у повторно-короткочасному режимі, – не менше максимальної погодинної витрати води.
ПРОЕКТУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ВОДОвідВІДНОЇ МЕРЕЖІ