Деякі особливості розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями

Психологічні особливості дітей з порушеннями мовлення (дітей-логопатів) знаходяться у прямій залежності від клінічного діагнозу, якості та ступеня порушення, його причин Зокрема, діти, порушення мовлення яких обумовлені органічними ураженнями


j особливості роботи з ними в умовах кирекцгіаип та гнклкчивиоі ocetmu

------ ———-------------------------------------------------------------------------------------------------

зї нервової системи, є виснажливими, швидко втомлю-передусім у розумових видах діяльності. Вони можуть бути вими, збудженими, розгальмованими, неспокійними, не-їхній настрій швидко змінюється внаслідок емоцій-Ікості. У окремих дітей спостерігається загальмованість, розумової працездатності, зниження уваги. Досить часто еві порушення цієї категорії дітей викликають нестійкість й пам'яті, недостатність регулюючої функції мовлення, по-

: пізнавальної діяльності та розумової працездатності. |ітиз порушеннями мовлення функціонального характеру еризуються як підвищеною збудливістю, негативізмами, ни поведінки, так і навпаки — надмірною сором'язливі-ріювпевненістю, ранимістю.

Навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення

роботі з дітьми, що потребують корекції порушень мов-і, слід брати до уваги, що будь-яке мовленнєве відхилення й^"нормиможе призвести до шкільної неуспішності, порушень |ЯЙ>ведшці,проблем у спілкуванні як з однолітками, так і до-гіорЗіИМИ.Такі діти після ретельного обстеження спеціалістами Яиугьодержувати відповідну психолого-педагогічну і (або) ме-допомогу, потребують індивідуального підходу у процесі і виховання.

огопедична допомога дітям з порушеннями мовлення на-як у загдльній, так і корекційній системі дошкільної [шкільної освіти. Тип закладу, форми і методи корекційного ву залежать від таких показників:

• вік дитини;

* етіологія мовленнєвого порушення;

V ФУ113 мовленнєвого порушення відповідно до психолого-ІІІІїедагогічної класифікації;

діагноз;

та виразність мовленнєвого порушення; ень розвитку комунікативної функції мовлення; упінь інтелектуального розвитку; •^особливості психофізичного розвитку; потреби і можливості дитини.



Модуль II Психсикко-педадоераш anptncmcpucmursH дітей з порушеннями пси.пхрвичнсео

Дошкільні заклади

У системі дошкільної освіти дитина з порушеннями мов лення може одержувати допомогу у спеціальних логопедичних групах (окремих ДНЗ), які диференціюються таким чином:

1) для дітей з ФФН;

2) для дітей із ЗНМ;

3) для дітей із заїканням.

У ці групи приймаються діти із первинно порушеним мов­ленням і збереженим слухом та інтелектом. Тривалість пере­бування у цих групах визначається відповідно до якості мов­леннєвого порушення дитини. Основною метою спеціальних логопедичних дошкільних закладів (груп) є корекція мовленнє­вих порушень у дітей та повноцінна підготовка їх до навчання у масовій школі.

Навчання і виховання здійснюються на основі програм ма­сового дошкільного закладу, адаптованих до особливостей пси­хофізичного розвитку цієї категорії вихованців. Ефективність логопедичної допомоги у дошкільних закладах залежить від комплексного психолого-медико-педагогічного впливу та співп­раці з батьками. Безпосередню корекцію мовленнєвих порушень здійснюють логопеди. З вихованцями логопедичних груп пра­цюють не лише логопеди, а й вихователі, завданням яких є закріплення мовленнєвих навичок, вироблених на логопедичних заняттях, розвиток дітей та формування у них знань відповідно до програми ДНЗ. На заняттях з музики і фізичного виховання здійснюється зміцнення здоров'я дітей, розвиток координації ру­хів і позитивних емоцій, логоритмічний вплив. Психолог працює над подоланням недорозвитку окремих пізнавальних процесів, проблем емоційно-вольової сфери і поведінки. По необхідності діти одержують медикаментозне лікування, фізпроцедури, бе­руть участь у заняттях з ЛФК. Закріплення одержаних знань, створення позитивної атмосфери для розвитку забезпечують батьки дитини.

Логопедичні пункти системи освіти

Школярі, порушення мовлення яких є невиразними, част­ковими, одержують логопедичну допомогу на заняттях у логопе­дичних кабінетах при загальноосвітніх школах (іноді - управ­ліннях освіти). Логопедичні заняття набувають корекційно-розвиваючої спрямованості, проводяться одночасно із шкільним навчанням і базуються на навчальних програмах (передусім рідної мови, математики)


і ma особливості роботи з ними в умовах морекциіної та інклюзивної освіти

—------ ——------------------------- ~--------------------------------------------------

Т, Завдання логопедичної допомоги при загальноосвітній


* своєчасне виявлення порушень і попередження виникнення й«йфинних відхилень у структурі дефекту дитини; Направлення порушень усною й писемного мовлення учнів;

угвання повноцінних знань, вмінь і навичок в галузі рід-' мови;

/лювання розвитку пізнавальної активності дітей, фор­мування прийомів розумової діяльності, необхідних для ово-іня мовою;

виток мовленнєвої активності учнів;

І^ропаганда корекційно-логопедичних знань серед батьків і згів;

,У першу чергу на заняття зараховуються учні молодших Класів, мовленнєві порушення яких перешкоджають шкільному думанню, спричиняють неуспішність, пониження комунікабель­ності. Корекційна робота проводиться протягом року переважно у групових формах. Групи для занять комплектуються з ураху-jm мовленнєвого діагнозу та віку дитини. Логопед працює у тісному взаємозв'язку із вчителями по-кових класів, психологом, батьками дітей. Логопед узго-ує із педагогом навчальне навантаження дитини, повідомляє влю та батькам про досягнення на логопедичних заняттях, опонує варіанти закріплення набутих мовленнєвих навичок. за наявності бажання можуть бути присутніми на лого-■ших заняттях. Якщо вади мовлення учня відображаються розвитку його пізнавальної діяльності, поведінці, то лого-Е^півпрацює із психологом, який може включати дитину до мсорекційних чи психотерапевтичних занять. Таким комп-Сним підходом забезпечується результативність корекційно-(іедичного впливу.