Основні показники наступального бою батальйону
Основні показники наступу батальйону (роти) визначаються метою, завданням, обстановкою, що конкретно склалася, а також складом, станом, можливостями, побудовою оборони противника та характеризуються глибиною бойового завдання, фронтом наступу, середнім темпом наступу і тривалістю виконання бойового завдання.
Глибина бойового завдання визначається з розрахунку забезпечення розгрому підрозділів противника на фронті наступу батальйону (роти).
Фронт наступу визначається з урахуванням бойового складу штатних і доданих підрозділів, їх можливостей та умов обстановки.
Орієнтований темп наступу під час наступу на завчасно підготовлену та розвинену в інженерному відношенні оборону противника може становити
1 – 1,5 км/год. на середньо пересіченій місцевості, а під час наступу в межах позицій недостатньо розвинених в інженерному відношенні оборони – 1,5 – 2,5 км/год.
Тривалість виконання бойового завдання визначається глибиною бойового завдання і середнім темпом наступу.
Батальйону першого ешелону вказуються: найближче завдання, подальше завдання і напрямок продовження наступу; роті, а також батальйону другого ешелону – найближче завдання і напрямок продовження наступу.
Найближче завдання батальйону першого ешелону може полягати в розгромі противника в опорних пунктах рот першого ешелону на своєму фронті наступу та оволодінні ними; подальше завдання – у розвитку наступу, розгромі противника у взаємодії із сусідніми батальйонами в глибині району оборони та оволодінні першою позицією або вигідним рубежем для продовження наступу.
Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання подальшого завдання бригади (полку).
Найближче завдання роти першого ешелону батальйону може полягати у розгромі противника в опорному пункті взводу першого ешелону й оволодінні ним. Напрямок продовження наступу роти першого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання найближчого завдання батальйону.
Найближче завдання батальйону другого ешелону бригади (полку) під час введення його в бій може полягати в завершенні розгрому у взаємодії з батальйонами першого ешелону, бригадних (полкових) резервів противника та оволодінні їх рубежем або іншим рубежем, який забезпечує успішне ведення подальших дій.
Найближче завдання роти другого ешелону батальйону під час введення її в бій може полягати в завершенні розгрому противника у взаємодії з ротами першого ешелону батальйону, в опорних пунктах у глибині оборони противника та оволодінні першою позицією.
Напрямок продовження наступу батальйону (роти) другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання подальшого завдання бригади, полку (батальйону).
Напрямок головного удару, як правило, вказується старшим командиром на всю глибину поставленого завдання. Він обирається в напрямку найбільш слабкої оборони противника, де можливе завдання удару у фланг і тил у поєднанні з наступом з фронту. В окремих випадках та під час дій із застосуванням високоточної зброї або інших потужних засобів ВУП головний удар може завдаватися в напрямку, де оборона противника сильно підготовлена. На напрямку головного удару утворюється і постійно підтримується триразова і більша перевага у силах і засобах над противником, за рахунок збільшення щільності своїх сил і засобів, ефективного ведення вогню та інших способів. На напрямку головного удару також передбачається використання більшої частини засобів вогневого ураження та застосовуються найбільш підготовлені й боєздатні підрозділи.
Напрямок головного удару в ході наступу може змінюватися залежно від успіху, який намічається у своїх підрозділів, сусідів, а також дій противника.