ПРИСЛIВНИК. ПРАВОПИС ВИВЧЕНИХ ПРИСЛIВНИКIВ
Прочитати речення. Вказати в них незмiннi частини мови, якi виражають ознаку дiї або ознаку iншої ознаки. Поставити до них питання.
Як любо, як безмежно любо жити, дивитися на бiлий Божий свiт! (Олександр Олесь.) I на серцi так легко, так свiтло, наче щастя зi мною давно. Усмiхаючись тепло в вiкно, сонце знов загляда в моє житло... (В.Сосюра.)
Прочитати словосполучення. Вказати в них прислiвники i прикметники. Зiставити питання, на якi вiдповiдають прислiвники i прикметники. З якою частиною мови пов’язуються за змістом прислiвники? Якi слова пояснюють прикметники? Яка з цих частин мови вiдмiнюється, а яка є незмiнною?
Усмiхається лагiдно; лагiдне сонечко. Виспiвують дзвiнко; дзвiнкий голос. Навчалися старанно; старанний учень.
Вибiрковий диктант. Виписати прислiвники. Чи мають вони закiнчення? Чому?
Мамусю, голубко! Сьогоднi я вранцi ходила в садок... (Б.Грiнченко.) Опiвночi айстри в саду розцвiли... Дихають тихо акацiї нiжнi, злегка колишуться в сутiнi срiбнiй... (Олександр Олесь.) Дихать радiсно i любо у хитаннi вiт. Пахне липою медово. (В.Сосюра.) Пiвонiя... На сонцi, в холодку вона так само довго й щедро квiтне i опада так нiжно, непомiтно... (Л.Забашта.)
Усно скласти висловлювання (обсяг 3-4 речення) на тему: Моя улюблена квiтка. Використати 3-4 прислiвники.
Словниковий диктант. Пояснити написання прислiвникiв. 2-3 з них розiбрати за будовою. Які слова утворюють антонімічні пари (є протилежними за значенням)?
Улiтку, восени, угору, наверх, лiворуч, направо, назустрiч, збоку, зранку, учора, босонiж, увечері, мимохiть.
Переписати, знімаючи риски.
Що в/ранці не зробиш, того у/вечері не здоженеш. Сова в/день мовчить, а в/ночі кричить. Що у/день літній збереш, то за тиждень зимовий з»їси. Цей живе аби день до/вечора. Де ластівка не літає, а на/весні до/дому прилітає. Говори до/гори, а гора горою. З/гори далеко, на/гору високо – краще ніяк! Якби ж той розум с/переду, що тепер з/заду! (Нар.творч.)
Переписати, розкриваючи дужки та вставляючи пропущенi букви. Якими частинами мови є видiленi слова? Прислiвники пiдкреслити.
Сон
Ця рослина дуже любить ст..повi трав’янистi схили та узлiсся. Вона дуже гарна. Ст..бло та листя її густо опушенi, дзвоникоподiбна квiтка має шовковистi п..люстки - (в)серединi лiловi, а (зi)споду сизуватi.
Квiтка тонко вiдгукуєт..ся на змiну погоди. На дощ чи негоду вона мiцно стулює п..люстки i сх..ляєт..ся (по)нижче до з..млi - "зас..нає". Така пов..дiнка влучно вiдбиваєт..ся у назвi рослини - "сон".
Сон (над)зв..чайно страждає вiд масового зр..вання на букети. Як цiнний для науки вид, рослина потр..бує охорони.
Навчальний диктант. Прислiвники пiдкреслити.
Восени вужi виносять присуд тим, хто вкусив людину. Таких кривдникiв плазуни одностайно виганяють зі свого товариства. Тi самотньо блукають лiсами.
Якщо зустрiнеш у лiсi такого блудника, розстели на землi хустинку. Вуж переповзе через неї i обов’язково залишить золотий подарунок.
Це дуже дивна легенда. Адже у вереснi вужi лаштуються на зимову сплячку. Зустрiти вужа у лiсi практично неможливо. Немає жодноi надiї на зустрiч i на подарунок. Лiсовi мешканцi спокiйно лаштуються на перезимок. (70 сл.)
ПРИЙМЕННИК. НАПИСАННЯ ОКРЕМО ПРИЙМЕННИКIВ
З IНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ.
СПОЛУЧНИК. УЖИВАННЯ СПОЛУЧНИКIВ I, ТА, Й, А, АЛЕ
ДЛЯ ЗВ’ЯЗКУ СЛIВ У РЕЧЕННI
Прочитати. Вказати в реченнях прийменники та сполучники. З якими частинами мови вживаються прийменники? Як пишуться з iншими частинами мови? Яка роль сполучникiв у реченнi?
На розпуттi кобзар сидить та на кобзi грає. Тече вода в синє море, та не витiкає. (З творiв Т.Шевченка.) Налетiли гуси з далекого краю, збили й сколотили воду на Дунаю. Бiда i помучить, i мудростi научить. Брехнею свiт перейдеш, а назад не вернешся. (Нар. творч.) Зi мною друг - i знов душа розкрита на чисте все, на свiтле, на живе... (М.Рильський.)
Вибiрковий диктант. Виписати прийменники разом зі словами, з якими вони вжиті. Якою частиною мови є кожне таке слово? Пояснити написання прийменникiв з iншими частинами мови.
Мiсяць на небi, зiроньки сяють, тихо по морю човен пливе. Човен хитається серед води, плеще об хвилi весло, в мiсячнiм сяйвi бiлiють сади, здалека видно село. Тече рiчка невеличка з вишневого саду. Кличе козак дiвчиноньку собi на пораду. Вийшла, вийшла дiвчинонька в сад вишневий воду брать, а за нею козаченько веде коня напувать.
Народна творчість.
Переписати речення, розкривши дужки.
(У)полi береза, (у)полi кудрява, (на)тiй березi зозуля кувала. Закувала зозуленька (на)хатi, (на)розi, заплакала дiвчинонька (в)сiнях (на)порозi. Стоiть явiр (над)водою, (в)воду похилився. (Над)рiчкою бережком iшов чумак (з)батiжком. Запряжу я пiвня (в) сани та поїду (до)Оксани.
Народна творчість.
Прочитати, пояснити вживання коми перед сполучниками.
Пише не перо, а розум. Правду говорить не язик, а душа. Козак мовчить, але все знає. Вір своїм очам, а не чужим речам. Не краса красить, а розум. Довіряй, але перевіряй. Надія – добрий сніданок, але погана вечеря. Свою кишеню май, а в чужу не заглядай.
Народна творчість.
Попереджувальний диктант.
Навчання і труд поруч ідуть. Ти менше говори, а більше роби. За народ і волю віддамо життя і долю. Одні очі і плачуть, і сміються. Зі щастя та горя скувалася доля. Гордiсть виїжджає верхи, та повертається пiшки. Свічка світить і себе з»їдає. Козак не боїться тучі і грому. Сльоза рідка, але їдка. Маляр і адвокат можуть зробити з чорного біле.
Народна творчість.
Переписати, розкриваючи дужки. Пояснити вживання i невживання коми перед сполучниками.
(В)день ще лiто, а (над)вечiр - осiнь. (Л.Костенко.) Я хочу радостi i свiтла, iти (в)перед, а не (на)зад. (В.Сосюра.) Слово вилетить горобцем, та повернеться волом. Сушить не робота, а турбота. Не одежа красить людину, а добрі діла. Вiзьми ось грiш, купи рака, звари юшку та з’їж, рака продай, а менi грошi вiддай. (Нар. творч.)
Пояснювальний диктант.
Пишуть не пером, а умом. Пильнуй свого носа, а не чужого проса. Були в кози роги, та стерлися. Вовк линяє, та вдачі не міняє. Пiшов по шерсть, а вернувся стрижений. Він у лісі був, а дров не бачив.
Народна творчість.
Диктант з коментуванням.
Ставок заснув. В вечiрнiй тишi вiтрець ласкавої весни листочки подихом колише i навiває мрiйнi сни. (Нар.творч.) Сонце востаннє землi усмiхається й тихо за гори далекi ховається... (С.Черкасенко.) Ой пiду я степом, лугом та розважу свою тугу. ...А пiду я не шляхами, а понад шляхами. (Т.Шевченко.)
Навчальний диктант
Коли хрестили Русь?
На це питання бiльшiсть вiдповiсть, що це сталося за князювання Володимира. За це його прозвано Святим. У Києвi над Днiпром височiє пам’ятник князю. Вiн застиг у каменi з хрестом у руцi...
Князь Володимир був хрестителем Русi, але не першим i не єдиним. В iноземних джерелах знайшли свiдчення про цю подiю в давнiшi часи. Перше хрещення нашої землi вiдбулося за князювання Аскольда.
Пiсля смертi Аскольда владу захопив язичник Олег. З лiтописiв було вилучено згадки про хрещення.
Минуло сто двадцять вiсiм рокiв. Володимир вирiшив приєднати Русь до християнського свiту. Цього разу нова релiгiя мiцно утвердилася на Русi i стала державною.( З журналу; 100 сл.)
ВIДОМОСТI З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦIЇ
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ.