МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ СІРКОВОДНЮ

Суть методу. Метод заснований на взаємодії сірководню, який утворюється під час псування риби, із свинцевою сіллю з появою темного забарвлення внаслідок утворення сірчистого свинцю.

Апаратура, реактиви, матеріали. Бюкси, місткістю 40-50 см3; гідрооксид натрію, розчин 330 г/дм5 (33%); свинець оцтовокислий, розчин 40 г/дм3 (4%); папір фільтрувальний; ваги лабораторні технічні, класу 1, з граничними вимірами від 0 до 100г.

Розчин свинцевої солі готують змішуванням 33% розчину гідроксиду натрію і 4% розчину оцтовокислого свинцю до розчинення осаду гідрату оксиду свинцю, який утворився. Необхідно уникати великого надлишку лугу. Одержаний розчин пропускають через паперовий фільтр.

Проведення аналізу. Для визначення сірководню в бюксу вмістимІстю 40-50 мл поміщають 15-25 г фаршу м'яса риби. Горизонтально над фаршем підвішують смужку щільного фільтрувального паперу. На поверхню, яка обернена до фаршу, повинні бути нанесені 3-4 краплі розчину свинцевої солі. Діаметр краплі 2-3 мм. Віддаль між папером і поверхнею фаршу повинна бути приблизно 1 см. Бюкс закривають зверху кришкою, затискують фільтрувальний папір між кришкою та корпусом бюксу і залишають стояти при кімнатній температурі. Через 15 хв папери знімають і порівнюють їх забарвлення.

В разі наявності в аналізованій рибі вільного сірководню виникає побуріння або почорніння ділянок паперу, змочених розчином свинцевої солі. Інтенсивність реакції позначають таким чином:

- реакція від'ємна;

-+ сліди забарвлення краплі;

+ реакція слабкопозитивна (буре забарвлення усієї краплі);

++ реакція позитивна (буре забарвлення усієї краплі, більш інтенсивне на краях);

+++ реакція різко позитивна (інтенсивне темно-буре забарвлення усієї краплі).

ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ХЛОРИСТОГО НАТРІЮ (КУХОННОЇ СОЛІ) У РИБНИХ ПРОДУКТАХ СПРОЩЕНИМ АРІЕНТОМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ (ГОСТ 7636-85)

 

Визначення вмісту хлористого натрію аргентометричним методом проводять титруванням водної витяжки з досліджуваного продукту розчином азотнокислого срібла.

Рективи та матеріали. Ваги технічні, бюретка градуйована на 50 см ; колба конічна на 100 або 200 см3; паперові фільтри; піпетки 10, 20 і і 00 см3; стакан хімічний на 200-250 см3; срібло азотнокисле, 0,1 н розчин; калій хромовокислий, 10% розчин; вода дистильована.

Проведення випробовування. Наважку фаршу Зг поміщають у хімічний стакан і доливають з нього з піпетки рівно 100 см дистильованої води, розмішують скляною паличкою з гумовим наконечником. Через 25-30 хв. настоювання вміст стакана фільтрують через паперовий складчастий фільтр, вату або подвійний шар марлі. Для усунення випаровування рідини хімічний стакан і лійку з фільтром накривають годинниковим склом.

Відбирають піпеткою 10-20 см3 фільтрату, додають 3-4 краплі розчину хромовокислого калію і титрують з бюретки розчином 0,1н азотнокислого срібла до незникаючого червонувато-бурого забарвлення.

Розрахунок результатів. Вміст хлористого натрію (X) у відсотках розраховують за формулою:

де K - коефіцієнт перерахунку на точно 0,1 н розчин азотнокислого срібла;

α - об'єм 0.1н розчину азотнокислого срібла, який витрачено на титрування досліджуваного розчину, мл;

β - об'єм водної витяжки, яка взята на титрування, мл;

P - наважка фаршу риби,г;

0,00585 - кількість г хлористого натрію, який відповідає 1 мл 0,1 н розчину азотнокислого срібла.

Розходження між паралельними визначеннями не повинно перевищувати 0,2%.

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КИСЛОТНОСТІ (ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ) МАРИНАДІВ (ГОСТ 7636-85)

Реактиви і матеріали. Вага технічна; ступка фарфорова; колба мірна 250 см3; лійка; піпетка 50 см3; бюретка градуйована на 50 см3; крапельниця; луг, 0,1 н розчин; вода дистильована.

Проведення дослідження. Наважку фаршу 15-20г розтирають у ступці з 25-50 см3 води і переносять за допомогою лійки у мірну колбу на 250 см , доливають колбу водою до 3/4її об'єму, добре перемішують, збовтують і залишають стояти протягом 30 хв. Потім колбу доливають водою до мітки, рідину перемішують і фільтрують через вату.

Піпеткою відбирають 50 см3 фільтрату і титрують 0,1н розчином лугу у присутності 3-4 крапель 1% розчину фенолфталеїну до утворення рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хв.

Розрахунок результатів. Вміст оцтової кислоти (X) у відсотках розраховують за формулою

Де С – кількість 0,1 н розчину лугу, який витрачений на титрування;

α – об’єм рідини в мірній колбі;

β – кількість фільтрату, який взятий на титрування;

Р – наважка фаршу риби, г;

0,006 – кількість оцтової кислоти в грамах, яка відповідає 1 см3 0,1н розчину лугу.

 

Додаток 3

Зовнішній вигляд солоної риби

 
 

 


Колір поверхні   Механічні пошко­дження   Вгодованість   Збитість луски   цілісність черевця   Розробка   Пожовтіння виключаючи пожовтіння каротиноїдного характеру
           
Властивий даному виду   Відсутній   Вгодована   Ціла   Ціле   Правильна   Відсутнє
           
Потьмянілий   Незначні   Середньої вгодованості   Частково збита   Ослаблене без значного оголення нутрощів   Незначні відхилення від правильної   Незначне
           
Тьмяний   Значні   Худа   Значно збита   Тріснуті без випадання нутрощів   Значні відхилення від правильної   Значне

 

Додаток 4