Розділ 7. Товарознавча судова експертиза товарів

Ключові слова і поняття: постанова судово-слідчих експертиз, висновок судової експертизи, вступна частина, досліджувальна частина, висновки.

Товарознавчі експертизи необхідні для розслідування справ про розкрадання державного або суспільного майна і призначаються у тих випадках, коли необхідно вирішити питання, що пов'язані з якістю готових непродовольчих або продовольчих товарів, їх сортами, правильністю транспортування та зберігання. Зазвичай, питання, які ставляться слідчими органами і експертом, зводяться до таких:

Найменування товару, до якого виду, сорту та артикулу він відноситься, яким підприємством виготовлений.
Чи є відповідність між фактичним найменуванням товару, сортом, ціною з тим, що вказано на етикетці і на ціннику?
Ідентичність товару іншому пред'явленому товару, який випускається підприємством або зберігається в організації.
Відповідність якості виробів вимогам ДСТУ або вимогам технічних умов контрактів та затверджених зразків.
Вимоги яких ДСТУ, ГОСТів або яких технічних умов контракту повинні висовуватися до даного товару.
Чи не є представлена продукція товаром кустарного виробництва.
Час випуску товару, підприємство-виробник.
З якого виду сировини виготовлено показаний товар.
Чи виготовлено даний товар з доброякісної сировини або ця сировина була недоброякісною.
Який відсоток жирності (цукристості, вологості) даного продукту.
Чи не є цей відсоток зниженим (або збільшеним) порівняно з тим, який встановлено ДСТУ або технічними умовами контракту.
Який ступінь зносу представленого товару.
Чи неоднаковий ступінь зношення даних виробів.
Який відсоток вмісту алкоголю в даному вино-горілчаному виробі (або іншому алкогольному напої).
Який відсоток вмісту цінних металів у представленому виробі. Чи не є цей відсоток знижений (або підвищений) порівняно з тим, який встановлено ГОСТами, ДСТУ або ТУ.
Чи складається цей товар з визначених компонентів?
Чи були підстави для реалізації товарів за наявності дефектів, вказаних у відповідних документах (перерахувати документи).
Обгрунтованість проведеної оцінки товару.
Яка вартість (кілограма, літра, метра, штуки) представленого товару.
Як може бути розшифроване маркування представленого товару. Що означають окремі цифри і букви, які проставлені на даному товарі. Чи відповідають дані маркування даним фактичної якості і сорту товару.
Чи не є псування товару або зниження його якості наслідком неправильного упакування?
Чи правильно запакований товар, чи відповідає упаковка вимогам ДСТУ ГОСТів або технічних умов контракту і чи не є пакування кустарним.
Відповідність упаковки та тари встановленим стандартам або зразкам фабричної упаковки.
Чи в нормальних умовах зберігався даний товар, чи не пояснюється нестача або псування товару незадовільними умовами зберігання.
Чи правильне твердження, що у визначених умовах природні втрати фактично виявились вищими, ніж були передбачені нормами.
Чи є нормальним зберігання товару в умовах про які показують свідки (обвинувачені) і, якщо ні, то які могли б бути наслідки такого зберігання?
Чи міг товар, який зберігався у визначених умовах, досягнути того ступеня вологості, які він мав до моменту огляду, або це виключається?
Чи допускається в одному і тому ж приміщенні і в безпосередній близькості один від одного зберігати визначені товари і якщо ні, то чому.
Чи правильні заходи, застосовані на підприємстві для збереження визначених товарів.
Чи правильно транспортувався товар?
Чи має псування товару або зниження його якості наслідком неправильного транспортування?

Тепер розглянемо питання, які пов'язані з порядком призначення експертизи, проведення її і оформлення результатів.

Експертиза призначається на підставі постанови судово-слідчих органів, яка складається з вступної, описової і заключної частини. У вступній частині вказується час (день, місяць, рік), місце складання постанови, хто її склав (з вказанням посади, чину або звання) по якій кримінальній справі. В описовій частині коротко викладається суть справи, конкретні обставини, що обумовлюють необхідність експертизи, вказуються пункти закону, на підставі яких призначається експертиза. У завершальній частині формуються питання до експерта, за необхідності встановлюється термін проведення експертизи, наводиться перелік матеріалів, які направляються на експертизу.

Експерт, який проводить експертизу за постановою судово-слідчих органів, має визначені законом права і обов'язки Карно-процесуального кодексу (КПК України ....). Згідно із законом експерт не має права без поважних причин відмовитися від проведення дорученої експертизи, зобов'язаний з'явитися за викликом особи, яка призначила експертизу, і дати висновок про неї.

Іноді начальники відділів товарних експертиз не приймають постанови про призначення експертизи або приймають, але в порядку "живої" черги. Дії таких керівників суперечать закону. Наприклад, згідно Карно-процесуальному кодексу України з вимогами слідчого, і прокурора, або суду про виклик експерта, є обов'язковим для керівника.

Експерт не має права проводити експертизу у таких випадках:

— коли він є родичем або перебуває в родинних зв'язках з ким небуть із учасників процесу (суддею, прокурором, слідчим, обвинуваченим);

— коли він є потерпілим громадянським позивачем або відповідачем за справою;

— якщо він брав участь в даній справі як потерпілий, свідок, перекладач, суспільного захисника інтересів потерпілого, звинуваченого і т.п.

Попередня участь у справі як експерта не є приводом для звільнення від проведення експертизи:

— якщо він особисто або його родичі прямо або не прямо зацікавлені у справі;

при наявності обставин які викликають сумніви в його безпристрасності (КПК України...);
якщо він перебував або перебуває в службовій, або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого, позивача або відповідача;
якщо він проводив по даній справі ревізію, матеріали якої стали чинником до відкриття справи;
якщо він брав участь у справі як спеціаліст;
у тому випадку, якщо викрито його некомпетентність (КПК України...).
При проведенні експертизи експерт має право (КПК України):
знайомитися з матеріалами справи, які відносяться до предмета експертизи;
заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для написання висновку (при відмові експерт зобов'язаний продовжувати проведення експертизи, а при неможливості дати висновок на підставі наявних матеріалів - повідомити про це);
бути присутнім при допитах і задавати допитуваним питання, які відносяться до предмета експертизи;
використовувати обладнання різних підприємств, науково- дослідних і експертних закладів, необхідним для проведення експертизи. Слідчий у таких випадках (на основі КПК України...) зобов'язує відповідальних посадових осіб надати експерту таку можливість.

Після закінчення експертизи експерт дає висновок відповідно до своїх спеціальних знань та вимог, вказаних у відповідних статтях КПК України.

Відповідними статтями КПК встановлені визначені обов'язкові вимоги до висновку, зокрема такі:

у висновку вказується, де, коли і на підставі чого була проведена експертиза;
які питання були поставлені;
хто був присутнім при проведенні експертизи і хто брав у ній участь;

- які матеріали експерт використовував і які дослідження проводив;

висновок не повинен виходити за межі компетенції експерта;
будуватись відповідно до законів формальної логіки;
подаватись максимально просто, доступно і науково обгрунтовано;

- витікати з обставин і фактичних даних справи та відповідати точно встановленим по справі даним, які були перевірені під час слідства.

Висновок має складатися з вступної, дослідницької частини та висновків. Вступна частина містить питання до експерта, короткий виклад обставин справи, повідомлених експерту, вказується час початку та закінчення експертизи, перелік матеріалів, пред'явлених експерту, отже об'єктів дослідження і стан їх упаковки.

Досліджувальна частина висновку (обгрунтування висновків) повинна містити опис експертизи, посилання на матеріали справи, проаналізовані у межах спеціальних знань експертизи і предмета експертизи.

Завершальна частина (висновки) містить мотивовані відповіді на поставлені експерту питання, до неї додаються довідкові та зіставні таблиці, відомості, фотоілюстрації, акти, складені експертом. Додається також довідка про вартість експертизи.

Таким чином, висновок експерта - це мотивована відповідь на поставлені запитання на основі спеціальних знань, яка дається в результаті всебічного та об'єктивного дослідження поданих матеріалів. Лише такий висновок буде відповідати вимогам кримінально-процесуального закону. Висновок подається тільки у письмовому вигляді.

Висновок експерта - це один з видів доказів. Як і будь-який доказ, фактичні дані, встановлені висновком експерта підлягають перевірці і оцінці в сукупності із усіма доказами по справі. Перевірка і оцінка висновку експерта включає аналіз повноти початкових матеріалів, характеру поставлених питань, відповідності висновків завданням і проведеним дослідженням, використання всіх сучасних засобів і методів дослідження і їх безперечності, даних про компетентність і об'єктивність експерта. Крім того, висновок експерта оцінюється з точки зору дотримання ним процесуальних вимог, що регламентують призначення і ведення експертизи.