Складові елементи світової валютної системи
Формою організації міжнародних грошових розрахунків між країнами є світова валютна система (ВС).
Світова валютна система — це організаційна форма грошово-кредитних відносин у міжнародному обігу, яка склалася на основі розвитку світового ринку, закріплена міждержавними угодами й обслуговує взаємний обмін результатами діяльності національних господарств.
Світова валютна система має таку функціональну структуру:
· визначення складу основних міжнародних платіжних засобів;
· встановлення режиму валютних паритетів і валютних курсів;
· визначення умов конвертування (розміну) валют;
· вироблення механізму поповнення каналів міжнародного обігу достатньою кількістю платіжних коштів;
· уніфікація основних форм міжнародних розрахунків;
· визначення статусу міждержавних інститутів, які регулюють валютні відносини;
· встановлення режиму міжнародних валютних ринків і ринків золота.
Рівні валютної системи:
1. Світова ВС –сукупність форм організації грошових відносин усіх країн світу, які:
- обумовлені господарськими зв’язками регулюються міжнародними організаційними інституціями;
- закріплені міжнародними договірними та державно-правовими нормами.
2. Міжнародна (регіональна) ВС –організаційно-економічна форма грошових відносин групи країн, що спрямована на зменшення та взаємозв’язок коливань курсів валют, стимулювання інтеграційних процесів.
3. Національна ВС – сукупність та форми організації грошових відносин, що складаються при реалізації зовнішньоекономічних відносин окремої країни.
Рівні ВС
 |
Рис. 7.1. Структура валютної системи
Ключові вимоги, які необхідні для успішного функціонування світової валютної системи:
§ Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору.
§ Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти.
§ Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системі платежів. Вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того , щоб викликати довіру до системи.
Основна відмінність функціонування світової та міжнародної (регіональної) валютної системи від національної-це те, що міжнародні розрахунки звичайно припускають існування операцій з іноземною валютою мінімум для однієї зі сторін, яка приймає участь в угоді.
Таблиця 7.1.