Семиелектродний боковий каротаж
Сталість розмірів зонду БК-3 унеможливлює зміну глибинності (радіусу) дослідження, що не дозволяє при інтерпретації отриманих результатів таким зондом з’ясувати, чому відповідає зареєстроване 
 – істинному питомому опору пласта чи опору зони проникнення пласта-колектора. У зв’язку із цим були розроблені інші типи фокусованих зондів бокового каротажу, зокрема семиелектродний і дев’ятиелектродний, що мають різну глибинність дослідження.
Семиелектродний зонд методу ОЕЗ з автоматичним фокусуванням струму складається із центрального живлячого електрода 
 , двох екранних електродів 
 і 
 та двох пар вимірювальних електродів 
 і 
 та 
 і 
 , що розміщуються між центральним та екранними електродами. Однойменні електроди розташовані симетрично відносно центрального електроду та з’єднані між собою попарно (рис. 33, а). Через електрод 
 пропускається струм силою 
 , величина котрого в процесі запису підтримується сталою. Через екранні електроди 
 і 
 сила струму 
 автоматично підтримується такою, щоб різниця потенціалів між електродами 
 і 
 (або 
 і 
 ) дорівнювала нулеві:

Рівність потенціалів означає, що на ділянках свердловини 
 та 
 струм відсутній, а це призводить до спрямування його від центрального електрода в пласт практично горизонтально. За рахунок цього зменшується вплив свердловини на результати вимірів, і зареєстроване 
 є більш наближеним до 
 пласта.
При реєстрації кривої ефективного опору семиелектродним фокусованим зондом фіксується потенціал одного із вимірювальних електродів відносно віддаленого електроду N.
Ефективний питомий опір розраховується за відомою формулою:
 ,
де 
 – коефіцієнт семиелектродного фокусованого зонду; 
 – сила струму, що проходить через центральний електрод 
 ; 
 – різниця потенціалів між одним із вимірювальних електродів зонду і віддаленим електродом N.
Коефіцієнт семиелектродного фокусованого зонду визначається лише геометричними розмірами зонду (відстанями між електродами) і розраховується за формулою:
 (49)
Характерними розмірами семиелектродного фокусованого зонду є його довжина 
 між серединами інтервалів 
 та 
 і загальний розмір 
 
 – відстані між екранними електродами. За точку запису кривої 
 умовно приймається центральний електрод 
 . Важливою характеристикою зонду є параметр фокусування:
 .
Параметр 
 впливає на форму ліній струму, що виходять з центрального електроду. Із збільшенням 
 , тобто з наближенням вимірювальних електродів до центрального, пучок ліній струму з електрода 
 звужується (при цьому, відповідно, покращується роздільна здатність по вертикалі), а при зменшенні 
 – розширюється.
Вплив свердловини і зони проникнення на 
 можна виключити в тому випадку, якщо загальний розмір семиелектродного фокусованого зонда є значно більшим за діаметр свердловини 
 . Проте збільшення довжини зонда погіршує виділення тонких пластів. Зазвичай вибирається зонд із загальним розміром 2-3 м. Для неоднорідного середовища, в залежності від свердловинних умов вимірів, вибирається зонд із 
 м і 
 або 
 м і 
 . На практиці використовуються зонди різних розмірів і, відповідно, з різним радіусом дослідження, наприклад: 
 – з великим радіусом дослідження, 
 – з малим радіусом дослідження, що дає змогу вивчати питомий опір пластів гірських порід в радіальному напрямку.

Рис. 33. Схеми зондів бокового каротажу із зазначенням характерних розмірів: а) семиелектродний зонд; б) дев’ятиелектродний нормалізований зонд; в) дев’ятиелектродний псевдоекранований зонд.