МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ І ГЕНЕТИКА
ЗМІСТ
| АНОТАЦІЯ……………………………………………………………………....... | |
| ВСТУП………….………………………………………………………………….. | |
| І. МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ І ГЕНЕТИКА ………………………………. | |
| ПРИКЛАДИ……… ...………………………………………………............. | |
| Задачі і вправи для самостійного розв’язування …………………………. | |
| ІІ. МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ВПРАВ І ЗАДАЧ З ГЕНЕТИКИ….. | |
| Загальні вимоги до розв’язку задач …………….…………………………. | |
| ПРИКЛАДИ……… ...………………………………………………............. | |
| Задачі для самостійного розв’язування ………………..…………………. | |
| ІІІ. ДИГІБРИДНЕ І ПОЛІГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ ..…………...…… | |
| ПРИКЛАДИ……… ...………………………………………………............. | |
| Задачі для самостійного розв’язування ………………..…………………. | |
| IV. АНАЛІЗУЮЧЕ СХРЕЩУВАННЯ………………………………………… | |
| ПРИКЛАДИ……… ...………………………………………………............. | |
| Задачі для самостійного розв’язування ………………..…………………. | |
| V. МНОЖИННІ АЛЕЛІ………...……………………………………………….. | |
| ПРИКЛАДИ……… ...………………………………………………............. | |
| Задачі для самостійного розв’язування ………………..…………………. | |
| VI. ГЕНЕТИКА СТАТІ. УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК, ЗЧЕПЛЕНИХ ЗІ СТАТТЮ …………………………..……………………………………………… | |
| ПРИКЛАДИ……… ...………………………………………………............. | |
| Задачі для самостійного розв’язування ………………..…………………. | |
| VII. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. КРОСИНГОВЕР ...…………………. | |
| Задачі для самостійного розв’язування ………………..…………………. | |
| VІII. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА. ВЗАЄМОДІЯ НЕАЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ ……………………………………....…………………. | |
| ПРИКЛАДИ……… ...………………………………………………............. | |
| Задачі для самостійного розв’язування ………………..…………………. | |
| IХ. ЗАДАЧІ КОМБІНОВАНОГО ТИПУ...………………....…………………. |
АНОТАЦІЯ
Даний посібник містить набір задач і вправ для самостійного розв’язання з усіх розділів загальної генетики. На початку кожного розділу подано стислий його зміст, а також практичні рекомендації з пояснення і аналізом розв’язання типових задач і вправ.
ВСТУП
Ефективним засобом поглиблення загальнобіологічної підготовки, розвитку пізнавальної зацікавленості, самостійного мислення і формування творчих здібностей є розв’язання генетичних ситуаційних задач і вправ. З цією метою підібрані типові генетичні задачі і вправи із таких розділів: молекулярна біологія і генетика, моногібридне схрещування, дигібридне схрещування, аналізуюче схрещування, множинні алелі, успадкування ознак, зчеплених зі статтю, зчеплення генів і кросинговер, взаємодія неалельних генів, задачі комбінованого типу.
Кожний розділ даного посібника має роз’яснювальну частину, в якій відповідно до назви розділу в стислій формі розглядається суть генетичних процесів, явищ, законів; приклади розв’язання і пояснення типових задач і вправ різних варіантів, що сприяє формуванню вмінь самостійного вирішення поставлених питань, логічного мислення, опануванню раціональних шляхів розв’язування задач і вправ.
Для закріплення набутих знань у кожному розділі пропонуються задачі і вправи для самостійного розв’язання, які мають різний ступінь складності.
РОЗДІЛ І
МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ І ГЕНЕТИКА
Генетика - наука, яка вивчає закономірності спадковості і мінливості на всіх рівнях організації живої матерії.
Збереження спадкової інформації та її реалізація на молекулярному рівні відбувається за класичною схемою: ген 
білок фермент біохімічна реакція ознака.
Тому для вивчення спадковості та мінливості на молекулярному рівні необхідне знання молекулярних механізмів генетичних процесів, структури і функції білків, нуклеїнових кислот, а також їх синтезу. Це питання розглядають такі галузі природознавства як молекулярна біологія та молекулярна генетика.
Відомо, що матеріальними носіями спадковості є нуклеїнові кислоти: ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) – носій генетичної інформації у багатьох вірусів, про- і еукаріотичних клітин; РНК (рибонуклеїнова кислота) — носій генетичної інформації у певної групи вірусів, водночас з цією нуклеїновою кислотою у всіх живих систем пов'язані процеси переносу і реалізації генетичної інформації.
Нуклеїнові кислоти є біополімерами, мономерними ланками яких є нуклеотиди. Нуклеотиди складаються з трьох компонентів: азотиста основа, вуглевод пентоза (рибоза для РНК і дезоксирибоза для ДНК), залишок фосфорної кислоти. Азотисті основи в нуклеїнових кислотах здебільшого присутні у вигляді двох пуринових похідних: аденіну (А) і гуаніну (Г) і трьох піримідинових – цитозину (Ц), тиміну (Т) і урацилу (У). До складу одного нуклеотиду входить тільки одна азотиста основа, яка і визначає назву цього нуклеотиду.
Структура ДНК відкрита у 1953 році Дж. Уотсоном і Ф. Кріком і являє собою подвійну спіраль, тобто спіраль із двох полінуклеотидних ланцюгів, розміщених симетрично відносно однієї і тієї ж осі. До складу ДНК входить чотири такі нуклеотиди: аденіловий (А), гуаніловий (Г), цитидиловий (Ц), тимідиловий (Т). Послідовне з'єднання нуклеотидів у полінуклеотидний ланцюг здійснюється за рахунок вуглеводно-фосфатних зв'язків, а з’єднання полінуклеотидних ланцюгів між собою – за рахунок водневих зв'язків, які виникають між протилежно розміщеними комплементарними азотистими основами: А - Т – два водневі зв'язки; Ц – Г – три водневі зв'язки.
Основні функції ДНК еукаріот: зберігання спадкової інформації, реалізація спадкової інформації, передача спадкової інформації.