Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь

Місяць серпень, 6-й день. Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

На великій вечірні

Катизми не буває, а якщо неділя, тоді співаємо кафизму всю; якщо ж у понеділок — перший антифон.

На Господи, взиваю… стихири на 8, по двічі, глас 4.

Перед твоїми страстями, Господи,* гора стала подібною до неба,* а хмара, мов намет, над нею розіпнулася.* Коли ти преобразився й Отець свідчив про тебе,* був там Петро з Яковом та Іваном,* бо мали вони бути з тобою і під час твого засудження,* щоб, бачивши твої чудеса, не настрахалися твоїх страждань.* Тому зволь і нам у мирі їм поклонитися,* заради великої твоєї мйлости.

Перед твоїм розп'яттям, Господи,* взяв ти своїх учнів на високу гору і преобразився перед ними,* освітлюючи їх промінням своєї могутности,* бо хотів показати і чоловіколюб'ям і своєю могутністю світлість воскресіння.* Його ти, Боже, і нас у мирі сподоби,* як милостивий і чоловіколюбець.

Гора, колись мрячна і задимлена,* нині вона світла і свята,* бо твої ноги, Господи, стояли наній;* там ти предвічне і закрите таїнство зробив на останок явним.* Страшне було твоє Преображення для Петра, Якова й Івана,* що неспроможні були перенести* такої свїтлости обличчя твого й осяйности риз.* Вони, закривши обличчя, принйкли до землі і, страхом охоплені, дивувалися,* побачивши Мойсея та Іллю, що розмовляли з тобою про те, що мало тобі трапитися.* І голос Отця свідчив, кажучи:* Це Син мій любий, що я його вподобав;* його слухайте, бо він дає світові велику милість.

Маючи при собі верховних учнів,* на високій горі преобразився Спас і заблистїв преславно,* показуючи, що ті, які заясніли великими чеснотами,* удостояться божественної слави.* Христові співрозмовники — Мойсей та Ілля — об'явили,* що він - Господь, який володіє живими і мертвими* — Бог, який колись говорив через Закон і пророків.* Із світлої хмари голос Отця казав його слухатися, промовляючи:* Слухайтесь того, що хрестом подолав ад* і мертвим дав життя вічне.

(голос.2): Світло, ясніше від сонця* — Христос, живши у тілі на землі,* перед своїм розп'яттям боговгодно звершив* усі справи свого незбагненного провидіння.* Сьогодні він появляє таїнственний образ Тройці на Тавбрській горі,* вивівши на неї окремо трьох визначних учнів:* Петра, Якова й Івана.* Закривши там дещо свою постать,* преобразився перед ними,* виявляючи славу своєї несотвореної краси,* хоч не повністю, щоб разом із зором вони не втратили життя,* але по своїй змозі сприйняли це тілесними очима.* Господи, велика твоя слава!

На Таворську гору привів ти, Господи,* верховних пророків — Мойсея та Іллю,* щоб вони безспірно засвідчили твоє Божество* та що ти є воістину осяйністю Отцевого єства,* що володіє живими і мертвими.* Тому й хмара, немов тінь, огорнула апостолів,* і голос Отця згори, із хмари, голосно прорік їм, промовляючи:* Це той, кого я з лона перед ранньою зорею зродив* — Син мій улюблений, що його я послав,* щоб він спасав охрищених, які з вірою визнають Отця і Сина і Святого Духа,* щощероздїлено творять єдине могутнє Божество.* Його слухайтесь!* Тому сам ти, Христе Боже, Чоловіколюбче,* просвіти нас світлом неприступної своєї слави,* і покажи нас достойними спадкоємцями безконечного твого царства.

Слава і нині (голос.6): Прообразуючи твоє воскресіння,* вийшов ти, Христе Боже, на Тавор,* взявши трьох своїх учнів: Петра, Якова та Івана.* Коли ти преобразився, Таворська гора світлом вкрилася,* тож учні твої, Слове, кинулись долі на землю,* неспроможні бачити невимовного виду.* Ангели з острахом і тремтінням слугували,* небеса вжахнулися, а земля затряслася,* побачивши на землі Господа слави.

Вхід. Прокимен дня. Паремії три.

Виходу читання (24, 12-18).

Сказав Господь Мойсею: зійди до Мене на гору і будь там; і дам тобі скрижалі кам’яні, і закон і заповіді, що Я написав для навчення їх. І встав Мойсей з Ісусом, служителем своїм, і пішов Мойсей на гору Божу, а старійшинам сказав: залишайтеся тут, доки ми не повернемося до вас; ось Аарон і Ор з вами; хто буде мати справу, нехай приходить до них. І зійшов Мойсей на гору, і покрила хмара гору, і слава Господня осінила гору Синай; і покривала її хмара шість днів, а на сьомий день Господь воззвав до Мойсея із середини хмари. Вигляд же слави Господньої на вершині гори був перед очима синів Ізраїлевих, як вогонь, що спалює. Мойсей вступив усередину хмари і зійшов на гору; і був Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей.

Виходу читання (33, 11-23; 34, 5-6, 8).

В ті дні говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, як говорив би хто з другом своїм; і він повертався у стан; а служитель його Ісус, син Навинів, юнак, не відлучався від скинії. Мойсей сказав Господу: ось, Ти говориш мені: веди народ цей, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоча Ти сказав: «Я знаю тебе краще за всіх, і ти придбав благовоління в очах Моїх»; отже, якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, то молю: відкрий мені путь Твою, щоб я пізнав Тебе, щоб придбати благовоління в очах Твоїх; і помисли, що ці люди Твій народ. Господь сказав йому: Сам Я піду перед тобою і введу тебе у спокій.Мойсей сказав Йому: якщо не підеш Ти Сам з нами, то і не виводь нас звідси, тому що з чого довідатися, що я і народ Твій знайшли благовоління в очах Твоїх? Чи не з того, коли Ти підеш з нами? Тоді я і народ Твій будемо славнішими за будь-який народ на землі. І сказав Господь Мойсею: і те, про що ти говорив, Я зроблю, тому що ти придбав благовоління в очах Моїх, і Я знаю тебе на ймення, Мойсей сказав: покажи мені славу Твою. І сказав Господь Мойсею: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу ім’я Ягве перед тобою, і кого помилувати — помилую, кого пожаліти — пожалію. І потім сказав Він: лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих. І сказав Господь: ось місце в Мене, стань на цій скелі; коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розпадині скелі і покрию тебе рукою Моєю, доки не пройду; і коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, а лице Моє не буде видиме тобі. І зійшов Господь у хмарі, і зупинився там поблизу нього, і проголосив Ім’я Ягве. І пройшов Господь перед лицем його і виголосив: Господь, Господь, Бог щедрий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний. Мойсей негайно упав на землю і поклонився Богу.

Царств третіх читання (19, 3-9; 11-13, 15-16).

В ті дні прийшов Ілля у Вирсавію, що в Юдеї, і залишив отрока свого там. А сам відійшов у пустелю на день шляху і, прийшовши, сів під ялівцевим кущем, і просив смерти собі і сказав: досить уже, Господи, візьми душу мою, тому що я не кращий за батьків моїх. І ліг і заснув під ялівцевим кущем. І ось, ангел торкнувся його і сказав йому: устань, їж і пий. І глянув Ілля, і ось, у головах його печений корж і глечик води. Він поїв і напився і знову заснув. І повернувся ангел Господній удруге, торкнувся його і сказав: устань, їж і пий, тому що далека дорога перед тобою. І встав він, поїв і напився, і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей до гори Божої Хорива. І увійшов він там у печеру і ночував у ній. І ось, було до нього слово Господнє, і сказав йому Господь: вийди і стань на горі перед лицем Господнім, і ось, Господь пройде, і великий і сильний вітер, що роздирає гори і розтрощує скелі перед Господом, але не у вітрі Господь; після вітру землетрус, але не в землетрусі Господь; після землетрусу вогонь, але не у вогні Господь; після вогню віяння тихого вітру, і там Господь. Почувши це, Ілля закрив обличчя своє милоттю своєю, і вийшов, і став біля входу в печеру. І був до нього голос. І сказав йому Господь: піди назад своєю дорогою через пустелю в Дамаск, і коли прийдеш, то помаж Єлисея, сина Сафатового, на пророка, замість себе.

На літії стихири самогласні, глас 2.

Ти, Благий,* що світлом твоїм всю землю освітлив,* преобразйвся на високій горі,* показавши своїм учням силу свою.* Бо ти визволяєш світ від гріхів, тому й кличемо до тебе:* Милосердний Господи, спаси душі наші!

Ти, що* на Таворській горі преобразився у славі* й учням своїм показав славу свого Божества,* опромінй й нас, Христе Боже, світлом твого розуміння* і направ на дорогу своїх заповідей,* єдино добрий Чоловіколюбче.

(голос.5): Прийдіть, вийдім на гору Господню, в дім Бога наглого,* і побачимо славу його Преображення,* славу як єдинородного від Отця!* Від світла | приймімо світло* і, з душевним захопленням, і оспівуймо Тройцю єдиносущну навіки.

Слава і нині (голос.5): Бачивши на хмарах тебе, Христе,* творця і виконавця Закону та пророків,* боговидець Мойсей і пророк Ілля,* що на небо вийшов в огняній колісниці,* засвідчили про тебе під час твого Преображення.* З ними, Владико,* і нас сподоби свого просвічений,* щоб співати тобі навіки.

На стиховні стихири самогласні, глас 1.

Той, що колись на Синай-горі* промовляв , до Мойсея в образах, кажучи: «Я той, хто є,» * — і сьогодні на Таворській горі, преобразившись перед учнями,* показав первісну красу людської природи, яку прийняв на себе.* Свідками такої благодаті поставив Мойсея та Іллю,* вчиняючи їх учасниками радости,* яка звіщала твоє, заради хреста,* славне і спасенне воскресіння.

Стих: Твої — небеса* і земля теж твоя.

Духом передбачаючи прихід до людей* твого єдинородного Сина в тілі,* богоотець Давид здалеку накликає все створіння до радости* і по-пророчому кличе:* Тавбр і Хермон в імені твоїм зрадіють!* Ти, Спасе, вийшов із своїми учнями на цю гору* і, преобразившись, знову осяйною вчинив померклу Адамову природу.* Ти перемінив її у славу і світлість свого Божества,* тому й кличемо до тебе:* Творче всього, Господи, - слава тобі!

Стих: Тавор і Хермон* іменем твоїм радітимуть.

Найкращі з апостолів, безначальний Христе,* побачивши на горі недосяжність твоєї свїтлости і неприступність Божества,* сповнилися божественним острахом.* Осяйна хмара опромінила їх, і вони почули голос Отця,* що сповіщав тайну твого воплочення,* що ти той самий і після воплочення* — Син єдинородний і Спаситель світу.

Слава і нині : Петрові, Якову й Іванові, найкращим своїм апостолам,* показав ти нині, Господи,* на горі Таворській славу божественного свого вигляду.* Вони бачили ризи твої лисніючі* й обличчя, ясніше від сонця;* неспроможні сприйняти твою осяйність,* впали на землю, ніяк не в силі споглядати,* і почули голос, який засвідчував з висот:* Це мій Син улюблений, що прийшов у світ спасти людину.

На благословенні хлібів :

Тропар, глас 7: Переобразився Ти на горі, Христе Боже, * показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли. * Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне, * молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.

На утрени

На Бог Господь:

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 4

(Здивувався Йосиф): На горі Тавор преобразився ти, Спасе,* показуючи зміну людської природи,* що буде в славі за твого другого і страшного приходу.* Ілля і Мойсей розмовляли з тобою,* і трьох учнів покликав ти, Владико,* які, бачивши славу твоєї свїтлости, здивувалися твоєму сяйву.* Ти, що тоді показав їм твоє світло,*

просвіти душі наші.

Слава: і нині, той самий.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 8.

На горі Тавор преобразився ти, Ісусе,* й осяйна хмара, мов тінь, розпростерлася* і твоя слава покрила апостолів.* Тому впали вони ниць на землю,* неспроможні дивитися на світлість неприступної слави обличчя твого,* безначальний Спасе, Христе Боже.* Ти, що тоді опромінив їх своїм світлом,* просвіти душі наші

Слава: і нині, той самий.

Полієлей:

На поліелею співаємо Величання:

Величаємо тебе, Життєдавче Христе,* і вшановуємо пресвятого Тіла твого* преславне Преображення.

Стих: Великий Господь і хвальний вельми у місті нашого Бога, на горі святій його.

Стих: Хто вийде на гору Господню? Або хто стане на його святім місці.

Стих: Пошли світло твоє і твою правду.

Стих: Тавор і Хермон іменем твоїм радітимуть.

Стих: Господи, у світлі лиця твого ходитимемо і навіки твоїм ім'ям радітимемо.

Слава і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (Зр.).

Після полієлея сідальний, глас той самий.

Коли вийшов ти з учнями на гору* і засяяв у славі Отця,* Ілля з Мойсеєм стали перед тобою,* бо закон і пророки послуговують тобі — Богові.* Отець, засвідчуючи істотність твого синівства,* назвав тебе Сином,* якого оспівуємо з Отцем і з Духом.

Стєпенна пісня: Антифон 4

Прокімен: Псалом 88 (голос.4) Тавор і Хермон* іменем твоїм радітимуть.

Стих: Твої — небеса і земля теж твоя.

Євангеліє від Луки (зач. 45; гл.9,28-36).

У той час узяв Ісус Петра, Івана та Якова й вийшов на гору молитись. Коли він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа - біла та блискуча. І ось два мужі з ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля, що з'явились у славі й говорили про його смерть, якою він мав умерти в Єрусалимі. Петро й ті, що були з ним, були зморені сном. Та як пробудилися, побачили його славу і двох мужів, що з ним стояли. А коли ці розставались з ним, Петро промовив до Ісуса: — Наставниче, добре нам тут бути! Зробимо три намети: один тобі, один Мойсееві і один Іллі. Не знав бо, що говорить. Коли він говорив це, насунулася хмара й огорнула їх; учні налякались, як надійшла на тих хмара. І голос залунав із хмари: - Це Син мій улюблений; його слухайте! І коли почувся цей голос, Ісус зостався один. Учні мовчали, і нічого з того, що бачили, нікому в ті дні не оповідали.

Після 50-го псалма.

Слава: Все сьогодні* сповнилося радістю,* — Христос преобразився перед учнями.

І нині: Все сьогодні* сповнилося радістю,* — Христос преобразився перед учнями.

Стих. Помилуй мене, Боже, з великої мйлости твоєї* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Стихира, глас 5: Показав ти, Спасе, тим, що вийшли з тобою на гору,* тільки частинку сяйва свого Божества* і вчинив їх учасниками своєї небесної слави.* Тим-то дивуючись, вони кликали:* Добре нам тут бути!* З ними й ми навіки оспівуємо тебе преображеного, Христе Спасе,* що показав славу свою.

Канони два: ірмоси обох канонів по двічі, тропарі ж на 12.

Канон, глас 4.

Пісня 1

Ірмос: Люди ізраїльські, як перейшли, не замочивши ніг,* водяну глибину Червоного моря,* і побачивши потоплених у ній ворогів,* радісно взивали:* Заспіваймо Богові нашому, бо він прославився.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Христос, повчаючи про божественне Царство, слова життя друзям сказав: у Мені Отця пізнаєте, осяяного світлом недоступним, у радості співаючи: співаємо Богу нашому, бо Він прославився.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Силою вогненних язиків одягнетеся, друзі ученики, дивними будете через багатство їх, і наповнитеся славою; бо явлюся світлішим за сонце, осяваючи тих, що в радості співають: співаємо Богу нашому, бо Він прославився.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Сьогодні Христос на горі Фаворській засяяв ясно Божественною зорею, як обіцяв, ученикам відкривши очі; вони ж, наповнені світлоносною божественною зорею, в радості співали: співаємо Богу нашому, бо Він прославився.

Інший канон, глас 8.

Ірмос: Воду пройшовши, наче сушу, і єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: Визволителю й Богу нашому співаймо.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Мойсей як пророк бачив у давнину славу Господню у хмарі і стовпі вогнянім, взиваючи: Визволителю і Богу нашому співаймо.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Мойсей боговидець, як каменем, тілом покрився, невидиме обоження бачачи, взивав: Визволителю і Богу нашому співаймо.

Слава, і нині .

Тебе бачив Мойсей на горі Законній у мороці в давнину; нині Ти явився у світлі недоступнім Божества.

Катавасія: Хрест накресливши,* Мойсей просто жезлом море пересік для пішоходця Ізраїля,* а впоперек ударивши, знову його з'єднав* і фараона з колісницями потопив, знаменувавши непереможну зброю.* Тим-то величаймо Христа, Бога нашого,* бо він прославився.

Пісня 3

Ірмос: Лук могутніх знесилився,* а немічні підкріпилися силою,* тим-то й серце моє утвердилося у Господі.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

У всього Адама одягнувся Ти, Христе, затьмарене в давнину єство змінив і просвітив, зміненням же лиця Твого Ти Його обожив.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Той, Хто в давнину Ізраїля водив стовпом вогневидим і хмарою, нині на горі Фаворській невимовно у світлі засяяв, Христос.

Інший. Ірмос: Небесного кола Верхотворче, Господи, і Церкви Зиждителю, утверди мене в любові Твоїй; ти найвище бажання, вірних утвердження, єдиний Чоловіколюбче.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Осіняюча слава раніше у тіні і бесіда з угодником Твоїм Мойсеєм були прообразами Твого, Владико, невимовно сяючого на Фаворі Преображення.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Піднялися з Тобою разом, єдинородне Слово, на гору Фаворську верховні апостоли; і предстали перед Тобою Мойсей та Ілля, як слуги Божі, єдиний Чоловіколюбче.

Слава, і нині.

Слово, будучи Богом, усе стало земним, усе Божество з’єднавши з людською природою у Своїй іпостасі: Її ж у двох природах бачили Мойсей та Ілля на Фаворі.

Катавасія: Жезл Аронів, як образ тайни, являється,* бо, розквітнувши, він провістив священика;* у неплідній же раніше церкві нині розцвіло дерево хреста* - на її славу й утвердження.

Сідальний, глас 4: На горі Фаворській преобразився Ти, Ісусе, посеред премудрих Іллі і Мойсея, з Петром, Яковом та Іоаном. Перебуваючи там, Петро говорив Тобі так: добре нам зробити тут три намети — один Мойсею, один Іллі і один Тобі, Владиці Христу. Ти, що тоді світло їм засяяв, просвіти душі наші.

Слава: і нині, той самий.

Пісня 4

Ірмос: Почув я про славне провидіння твоє, Христе Боже,* бо ти народився від Діви,* щоб від омани визволити тих, що взивають:* Слава могутності твоїй, Господи.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Законом у Писанні на Синаї прообразований, Христе Боже, у хмарі, і вогні, і мороці, й у вихорі явився Ти; слава силі Твоїй, Господи.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Щоб запевнити про славне Твоє провидіння, Христе Боже, що Ти Сущий раніше віків, і Той Самий — на хмарі носимий, на Фаворі невимовно Ти засяяв.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Предстояли перед Тобою, Христе Боже, як раби, і Ти розмовляв з ними у вогні, і мороці, і тонкій прохолоді; слава силі Твоїй, Господи.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Розмовляли про страждання Твої, Христе, на хресті, прийшовши на Фавор, Мойсей, який у давнину передбачив Тебе у вогні і купині, і Ілля, взятий на колісниці вогняній на небо.

Інший. Ірмос: Із плоті Твоєї проміння Божества виходило, для пророків і апостолів; тому верховні, оспівуючи, взивали: слава силі Твоїй, Господи.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Ти, що зберіг непошкодженою купину, яка доторкнулася до вогню, Мойсеєві показав Ти, Владико, плоть богоосяяну; слава силі Твоїй, Господи.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Сховалося природне сонце за зорею Божества, коли побачило на Фаворі Тебе, що преобразився, Ісусе мій; слава силі Твоїй, Господи.

Слава, і нині.

Вогонь, що не опалює речі тілесні, бачили духовним, коли Ти, Владико, явився Мойсею, Іллі й апостолам — єдиний у двох довершених природах.

Катавасія: Почув я, Господи, про тайну твого піклування,* зрозумів я діла твої* і прославив твоє Божество.

Пісня 5

Ірмос: Ти, що світлом первісним засяяв,* щоб діла у світлі оспівували тебе, Христе, Сотворйтелю,* — направ світлом своїм шляхи наші.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Перед лицем Твоїм гори вклонилися, бо світло і промені сонця з неба зійшли до ніг Твоїх, коли Ти благозволив прийняти земний образ.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Це Спас Христос, — взивали Мойсей та Ілля до апостолів на горі святій Фаворській, — Якого ми раніше провістили як Сущого Бога.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Незмінна природа, з’єднавшись з людською, невимовно засяяла апостолам духовним світлом Божества.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Тебе, присносущне Сяяння, Христе, у славі Отчій побачивши, ученики засяяли, взиваючи до Тебе: у світлі Твоєму путі наші направ.

Інший. Ірмос: Навіщо відкинув мене від лиця твого, Світло незаходиме? Темрява ворожа покрила мене, окаянного; але наверни мене і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Красномовний язик не може описати Твою велич; бо Той, Хто володіє життям і смертю, представив на Фаворській горі Мойсея та Іллю, які засвідчили Твоє Божество.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Ти, що руками невидимими сотворив за образом Твоїм, Христе, людину, показав Твою началообразну доброту; не як образ, а як Сам Сущий, Бог був Ти і людина.

Слава, і нині.

З’єднавшись незлитно, Ти показав нам розпалене вугілля Твого Божества, що спалює гріхи, душі ж просвічує, на горі Фаворській; і Мойсея з Іллею, верховних же учеників здивував Ти.

Катавасія: О, триблаженне дерево, на якім був розп'ятий Христоос, Цар і Господь,* і подоланий той, що деревом спокусив;* через тебе він піймався,* як розп'ятий був у тілі Бог,* що подав спокій душам нашим.

Пісня 6

Ірмос: У смутку моєму взивав я до Господа,* і почув мене Бог, Спаситель мій.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Сяяння, яскравіше за сонце, світло найясніше, Спас засяяв на Фаворі, і нас просвітив.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Піднявшись на гору Фаворську, Ти, Христе, й оману всю затьмарив, нас же просвітив.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Тебе, Христе, апостоли славні пізнали як Бога на Фаворі і, здивувавшись, коліна схилили.

Інший. Ірмос: Очисти мене, Спасе, великі бо беззаконня мої, і з глибини зла виведи, молюся, до Тебе бо взивав я, і почуй мене, Боже спасіння мого.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Велике і страшне видіння побачили сьогодні: Сонце правди духовне заблищало на горі Фаворській, для неба тілесне, а для землі незбагненне.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Пройшла вже тінь Закону, виснажена; прийшов же явно Христос-Істина, — Мойсей взивав

на Фаворі, побачивши Твоє Божество.

Слава, і нині.

Стовп вогняний і хмару благодаті Духа, що осінила Христа, Який преобразився на Фаворі, ясно провістили пророки.

Катавасія: Йона в утробі водяного звіра, хрестовидно руки розпростерши,* явно провістив страждання Христові;* вийшовши звідти на третій день,* він показав образ дивного воскресіння розп'ятого Христа Бога,* що воскресінням своїм світ просвітив.

Кондак, глас 7: На горі переобразився Ти * і, скільки змогли, ученики Твої славу Твою, Христе Боже, виділи, * щоб, коли побачать, як Тебе розпинають, * страдання зрозуміли добровільне, * а світові проповідять, * що Ти єси воістину Отче сяяння.

Ікос: Встаньте, ліниві душі моєї помисли, що завжди прихиляєте мене до землі, візьміть і піднесіться на висоту божественного сходження; прийдімо до Петра і Заведеїв і разом з ними піднімемся на гору Фаворську, щоб з ними бачити славу Бога нашого, голос же почуємо, який чули з небес, що проповідав Отче Сяяння.

Пісня 7

Ірмос: Авраамові юнаки у Вавилоні колись загасили полум'я в печі,* співаючи пісню:* Боже отців наших, ти благословенний!

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Осяяні світлом неприступної слави на горі Фаворі, апостоли до Христа взивали: отців наших Боже, благословенний Ти

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Від сяяння Божественного шуму, і росоносної хмари, і від світла Твого, Христе, одержавши насолоду, апостоли співали: отців наших Боже, благословенний Ти.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

В недоступному світлі побачивши Тебе на горі Фаворській осяяним, Христе, Петро взивав: отців наших Боже, благословенний Ти.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Будучи з Начальником життя — Христом, сини Заведеєві, коли побачили лице осяяним, загриміли: отців наших Боже, благословенний Ти.

Інший. Ірмос: Юнаки єврейські в печі погасили полум’я сміливо, і на росу вогонь перетворили, взиваючи: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Нині невидиме Божество апостоли побачили видимим у плоті, на горі Фаворській осяяним, взиваючи: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Вжахнулися у страху, здивувалися величі Божественного Царства на горі Фаворській апостоли і взивали: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Нині нечуте почули апостоли: голос Отця славно свідчить про народження від Діви Сина без отця, бо Він Бог і людина, повіки.

Слава, і нині.

Ти не був високим за становищем на землі, істотою ж Син улюблений, Сущий раніше віків, до нас наблизився істинно: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Катавасія: : Безумне повеління безбожного гнобителя,* люта погроза й богопротйвне блюзнірство похитнуло людей;* а трьох юнаків ні лютість жорстока,* ані палючий вогонь не застрашив,* - і вони, серед полум'я, Духом росоносним обвіяні, співали:* Преславний отців і наш Боже, благословенний ти!

Пісня 8

Ірмос: У Вавилоні юнаки, запалені любов'ю до Бога,* сміливо відкинули погрози гнобителя* і, серед полум'я окроплені росою, співали:* Всі ство ріння Господні, благословляйте Господа.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Христос, що руками Своїми все тримає, пречистими ногами на гору Фаворську піднявся і на ній засяяв яскравіше за проміння сонячне; старійших у Законі і благодаті показав, які співали: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

В недоступній і невимовній славі явився Ти на горі Фаворській у незаходимому світлі, Отче сяяння, творіння просвітив, людей обожив, що співають: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

В побожності і величі стоячи на горі Фаворській, Мойсей та Ілля, Божественний образ іпостасі Сина бачачи, Христа, осяяного Отчою славою, оспівували: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Колись лице Мойсея просвітилося заради явлення Божественного образа; Христос же світлом і славою, як ризою, одягнувшись, будучи самобутнім Світлом, осяває тих, що співають: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Побачивши Христа, покритого світлою хмарою на Фаворі, ученики попадали лицями на землю і, просвітившись розумом, прославляли Сина з Отцем і Духом: благословляйте, всі діла Господні, Господа.

Інший. Ірмос: Семикратно піч халдейський мучитель для побожних юнаків у люті розпалив і, побачивши, що вони спасенні Силою Вищою, до Творця й Визволителя став взивати: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Почувши, Владико, свідчення від Отця, і маючи чуттєвий людський образ, Твої ученики не витерпіли бачення сяяння лиця Твого, упали лицем на землю, зі страхом співаючи: священики, благословляйте, люди, прославляйте, по всі віки.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Ти Цар величний царів, і Господь сильний і блаженний усіх володарів, що у світлі живеш недоступнім; Тобі ж ученики дивувалися, Мойсей же та Ілля взивали: юнаки, благословляйте; священики, оспівуйте, люди, прославляйте, по всі віки.

Стих: Слава, Господи, святому Преображенню твоєму.

Як перед Владикою неба, і Господом землі, і над пеклом Володарем, Христе, предстали перед Тобою від землі апостоли, від небес — Ілля Фесфітянин, Мойсей же — від мертвих, єдинодушно співаючи: люди, прославляйте повіки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Печаль, що народжує безнадійність, на землі залишивши, обрані апостоли, Чоловіколюбче, що за Тобою пішли заради запропонованого на землі святого житія, достойно Твоє Богоявлення прославили, співаючи: люди, прославляйте Його повіки.

Приспів:Хвалимо, благословимо, поклоняємося Господеві,* оспівуючи і прославляючи Його по всі віки.

Катавасія: Благословляйте, юнаки,* числом рівні Святій Тройці, Сотворйтеля, Бога Отця,* оспівуйте Слово, що зійшло й вогонь на росу змінило,* і прославляйте всесвятого Духа, що всім життя подає повіки.

На 9-й пісні;

Нема Величає душа моя Господа..., але зараз після виголошення Богородицю і Матір..., хор співає 9-й ірмос із заспівом.

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Пісня 9

Ірмос: Народження твоє нетлінне явилося,* Бог вийшов з твого лона* і, як чоловік, з'явився на землі* та між людьми проживав.* Тому тебе, Богородице, величаємо.

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Вжахнулися ученики, будучи новим світлосяянням несподівано осяяними; один одного бачачи, дивувалися і до землі схилилися, Тобі, Владиці всіх, поклонилися.

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Шум із хмари почувся богогласний, сповіщаючи чудо: Отець бо Світла до апостолів взивав: Цей є Син Мій улюблений, Його слухайте.

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Нове бачили і преславне: глас Отця надихнув на Фаворі служителів Слова; Цей є сяяння Первообраза, — взивали вони, — Спасе наш.

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Непорушний образ Сущого, що не змінюється, печать незмінна, Син, Слово, Мудрість і Сила Всевишнього і Правиця, Тебе оспівуємо з Отцем же і Духом.

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Інший. Ірмос: Убоявся кожен, почувши про невимовну Божу милість, як то Всевишній з волі Своєї аж до тіла зійшов, від дівочої утроби людиною ставши; тому ми, вірні, Пречисту Богородицю величаємо.

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Щоб показати ясно Твоє невимовне друге пришестя, коли Ти явишся як Всевишній Бог, стоячи посеред богів-апостолів на Фаворі, Мойсея ж з Іллею Ти невимовно всіх осяяв. Тому всі Тебе, Христе, величаємо.

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Прийдіть, підкоріться Мені, люди, піднявшись на гору святу піднебесну, духовно станемо у граді живого Бога, і побачимо душею Божество духовне, Отця і Духа, що в Сині єдинородному засяяв.

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Привів Ти, Спасе, мене любов’ю, і перемінив Ти Божественним Твоїм бажанням; але спали вогнем духовним гріхи мої, і сподоби насититися Твоєю споживою, щоб, подвійно радіючи, я величав, благий, Твою велич.

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Катавасія: Таїнственний ти, Богородице, рай*, що незбагненно зростила нам Христа.* Він бо на землі посадив нам хресне живоносне дерево.* Тим-то нині, як підносимо і поклоняємось йому,* тебе, Богородице, величаємо.

Світильний: Світло незмінне, Христе!* Сьогодні на Таворі ми бачимо у світлі, тобою появленім,* Світло - Отця неродженого,* і Світло - Духа,* що світлом навчав усе створіння. (тричі).

На Хваліте… стихири на 4, глас 4.

( Покликаний був ти): Перше, ніж об'явити свій святий хрест і страждання,* ти, Владико, вивів на гору Тавор* тих своїх святих учнів, яких уважав за відповідніших,* і там зводив показати їм свою славу.* Вони, побачивши тебе преображеного* і від сонця промїннішого,* припали ниць і здивувалися силі твоїй, кликнувши:* Ти, Христе, — вічне світло і блиск Отця!* Хоч ти добровільно воплотйвся,* однак залишився незмінний.

Ти — споконвічне Боже Слово,* що світлом, неначе ризою, зодягнувся,* преобразившись перед учнями своїми,* ясніше від сонця засяяв ти, Слове.* Мойсей та Ілля, ставши при тобі,* визнали, що ти Господь мертвих і живих,* і прославили твоє невимовне провидіння,* та велику милість і милосердя,* яким ти спас світ,* що погибав у грісі.

З дівичого лона* ти народився і став тілом,* а на Тавор-горі преобразився ти, Господи,* оточений осяйною хмарою;* голос Отця, в присутності твоїх учнів,* явно назвав тебе улюбленим Сином,* єдиносущним і єдинопрестольним.* Тому Петро, не розуміючи, що каже, дивуючись, сказав:* Добре нам тут бути,* Благодітелю багатомилостивий.

Слава: і нині, глас 8.

Взяв Христос з собою окремо Петра, Якова й Івана на високу гору* і преобразився перед ними.* Тоді лице його засяяло, як сонце,* а одежа його стала біла, як світло.* З'явилися ще й Мойсей та Ілля, і розмовляли з ним;* хмара теж ясна покрила їх,* та й голос із хмари було чути, що промовляв:* Це Син мій улюблений, якого я вподобав. Його слухайте.

Після великого славослов'я:

єктенії та великий відпуст

На літургії

Антифон 1

Стих 1: Воскликніте Господеві, вся земля, * співайте ж імені його, віддайте славу хвалі Його (Пс. 65,2).

Приспів: Молитвами Богородиці, * Спасе, спаси нас.

Стих 2: Голос грому Твого в небокрузі, * освітили блискавки Твої вселенну, здригнулася й затремтіла земля (Пс. 76,19).

Молитвами Богородиці:

Стих 3: У славу й велич зодягнувся Ти, * приодівся світлом, наче ризою (Пс. 103,1-2).

Молитвами Богородиці:

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, * і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитвами Богородиці:

Антифон 2

Стих 1: Гори сіонські, ребра північні, * город царя великого (Пс. 47,3).

Приспів: Спаси нас, Сину Божий, * що переобразився на горі, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 2:І увів їх до гори святині Своєї, * гори тієї, що здобула правиця Його (Пс. 77,54).

Спаси нас, Сину Божий:

Стих 3: Гору сіонську, яку возлюбив, * і збудував, як однорога, святилище Своє (Пс. 77,68-69).

Спаси нас, Сину Божий:

Слава, і нині: Єдинородний Сину:

Антифон 3

Стих 1: Ті, що надіються на Господа, * як гора Сіон, що не хитається повік (Пс. 124,1).

Стих 2: Гори навкруг Його * і Господь навкруг людей Своїх від нині і довіку (Пс. 124,2).

Тропар: Переобразився Ти на горі:

Стих 3: Господи, хто перебуває в житлі Твоїм * або хто вселиться на святій горі Твоїй? (Пс. 14,1).

Тропар: Переобразився Ти на горі:

Стих 4: Хто вийде на гору Господню * або хто стане на місці святім Його? (Пс. 23,3).

Тропар: Переобразився Ти на горі:

Вхідне: Господи, пошли світло Твоє і істину Твою; * ті мене навчили і привели на гору святу Твою (Пс. 42,3).

Тропар: Переобразився Ти на горі:

Слава, і нині: Кондак, глас 7: На горі переобразився Ти * і, скільки змогли, ученики Твої славу Твою, Христе Боже, виділи, * щоб, коли побачать, як Тебе розпинають, * страдання зрозуміли добровільне, * а світові проповідять, * що Ти єси воістину Отче сяяння.

Трисвяте.

Прокімен, глас 4: Як величні діла Твої, Господи, все премудрістю сотворив Ти (Пс. 103,24).

Стих: Благослови, душе моя, Господа, Господи, Боже мій, Ти дуже величній (Пс. 103,1).

Апостол: 2 соборного послання Петра 1,10-19.

Алилуя, глас 8: Твої є небеса і Твоя є земля (Пс. 88,12).

Стих: Блаженні люди, що знають заклик Твій (Пс. 88,16).

Євангеліє: Матея 17,1-9.

Замість Достойно, приспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі переобразився.

І ірмос, глас 4: Різдво Твоє нетлінно явилося, Бог із боків Твоїх пройшов, во плоті явився на землі і з людьми проживав. Тому Тебе, Богородице, всі величаємо.

Причасний: Господи, у світлі лиця Твого підемо і в імені Твоїм возрадуємося навіки (Пс. 88,16-17). Алилуя, тричі.