за шкалою ECTS та національною шкалою
Оцінка А (90 – 100 балів) або „відмінно” виставляється за відповідь, яка містить вичерпне за сумою поданих знань розкриття усіх запитань, розгорнуту аргументацію кожного з положень, побудована логічно й послідовно, розкриває питання від його нижчих до вищих рівнів, а також містить приклади з журналістської практики – з історії чи сучасності, – які дозволяють судити про повно ту уявлень студента з поставленого питання. Відповідь повинна бути викладена гарною, багатою мовою, відзначатися точним вживанням термінів, містити посилання на засвоєну навчальну літературу.
Оцінка В (82 – 89 балів) або „добре” виставляється за відповідь, яка містить повне, але не вичерпне за сумою виявлених знань висвітлення усіх запитань, що містяться в білеті, скорочену аргументацію головних положень, допущено порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, а розуміння теоретичних питань не підкріплює ілюстраціями з журналістської практики. У відповіді допускаються стилістичні помилки, неточне вживання термінів, довільне витлумачення фактів.
Оцінка С (75 – 81 бал) або „добре” виставляється за відповідь, яка містить недостатньо вичерпне за сумою виявлених знань висвітлення запитань, що містяться в білеті, відсутня аргументація головних положень, допущено порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, а наведені приклади з практики не відповідають теоретичним моментам даного курсу. У відповіді допускаються стилістичні помилки, неточне вживання термінів, довільне витлумачення фактів. Крім того, таким балом може бути оцінений студент, який протягом семестру не виявляв відповідних знань з даного курсу, але на іспиті успішно відповів на поставлені теоретичні та практичні завдання.
Оцінка D(69 – 74 бали) або„задовільно”виставляється за відповідь, яка містить неповне за сумою виявлених знань висвітлення усіх запитань, поверхово аргументує положення відповіді, у викладі допускає композиційні диспропорції, порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, не ілюструє теоретичні положення прикладами з журналістської практики. Мова відповіді рясніє помилками, наявне неправильне слово- й терміновживання.
Оцінка E(60 – 68 балів) або„задовільно”виставляється за відповідь, яка містить неповне за сумою виявлених знань висвітлення усіх запитань або за незнання окремого питання із загальної кількості поставлених. У викладі студента допущені композиційні диспропорції, порушення логіки й послідовності викладу матеріалу. Студент не може відтворити основні теоретичні положення, але наводить окремі приклади з журналістської практики. Мова відповіді рясніє помилками, наявне неправильне слово- й терміновживання, немає розуміння окремих журналістських термінів.
Оцінка FX (35 – 59 балів)або„незадовільно”виставляється у разі, коли студентом на протязі навчального семестру набрано недостатню кількість балів за змістові модулі, він не може бути допущеним до складання іспиту. У випадку, якщо студент допущений, але його відповідь на іспиті містить неправильне висвітлення заданих питань, помилкову аргументацію, допускаються помилкові умовиводи, неправильне посилання на факти та їхнє витлумачення, мова близька до суржику, він також може бути оцінений незадовільно.
Оцінка F (1 – 34 балів)або„незадовільно”виставляється у разі, коли студентом на протязі навчального семестру набрано недостатню кількість балів за змістові модулі, він не може бути допущеним до складання іспиту. У випадку, якщо студент допущений, але відповісти на поставлені запитання на іспиті він не може або відповідає неправильно, а також не може дати відповідь на жодне із поставлених додаткових запитань, така відповідь оцінюється незадовільно.
Література до дисципліни
Основна література
Модуль 1
1. Бондаренко А. Современная технология: теория и практика. – Киев; Донецк: Вища школа., 1985. – 171 с.
2. Гриценко О. Мас-медіа у відкритому інформаційному суспільстві й гуманістичні цінності / Київ. нац. ун-т. ім. Т.Шевченка. – К., 2002. – 204 с.
3. Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В.Різуна. – К.: Видавничий дім „КМ Academia”, 1994. – 60 с.
4. Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.
5. Канетті Е. Маса і влада. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001. – 416 с.
6. Карпенко В. Комунікаційні технології. – К.: ФОРУМ, 2003. – 458 с.
7. Карпенко В. Основи комунікації. – К.: ФОРУМ, 2001. – 331с.
8. Каширин В. Философские вопроси технологии. – Томск: Изд-во Томск. Ун-та, 1988. – 286 с.
9. Квіт С. Масові комунікації: Підручник. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 206 с.
10. Кузнєцова О. Засоби масової комунікації. – Вид. 2-ге. – Львів: ПАІС, 2005. – 345с.
11. Масова комунікація: Підручник / А.Москаленко, Л.Губерський, В.Іванов, В.Вергун. – К.: Либідь, 1997. – 216 с.
12. Ольшанский Д. Психология масс. – С-Пб: Питер, 2001. – 368 с.
13. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник / А.Москаленко, Л.Губерський, В.Іванов, В.Вергун. – К.: Київ. Ун-нт ім. Т.Шевченка. – К., 1999. – 634 с.
14. Пітерс Джон Дарем. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Пер. з англ.. А. Іщенка. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 2004. – 302 с.
15. Піз Алан. – http://labrys.ru/node/5323
16. Піз Алан. – http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/20830/
17. Різун В.В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 «журналістика та інформація» / В.В.Різун. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2008. – 260 с.
18. Шеломенцев В.Н. Этикет и культура общения: Учеб. пособие. – Киев: ООО „Обериг”, 1995. – 352 с.
19. Штромайєр Г. Політика і мас-медіа / Пер. з нім. А. Орган. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. – 303 с.
Модуль 2
1. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. – 344 с.
2. Викентьев И. Л. Приемы рекламы и Public Relations. Программы-консультанты: 400 приемов, 200 учебных задач, 20 практических приложений. – СПб.: Изд. дом «Бизнесс-Пресса», 2004. – 380 с.
3. Викентьев И. Л. Приемы рекламы и Public Relations. Программы-консультанты: 400 приемов, 200 учебных задач, 20 практических приложений. – СПб.: Изд. дом «Бизнесс-Пресса», 2004. – 380 с.
4. Квіт С. Масові комунікації: Підручник. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 206 с.
5. Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації. – Львів: ПАІС, 2006. – 120 с.
6. Павлюк Л. Риторика, ідеологія, персуазивна комунікація. – Львів: ПАІС, 2007, 168 с.
7. Пітерс Джон Дарем. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Пер. з англ.. А. Іщенка. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 2004. – 302 с.
8. Піз Алан. – http://labrys.ru/node/5323
9. Піз Алан. – http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/20830/
10. Почепцов Г. Г. Коммуникационные технологи. – М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2001. – 348 с.
11. Почепцов Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. – М.: «Реал-бук», К.: «Ваклер», 1999. – 310 с.
12. Почепцов Г. Профессия: имиджмейкер. – 2-е узд., испр. и доп. – СПб.:Алетейя, 2000. – 364 с.
13. Почепцов Г. Теорія комунікації. – К.: Видавничий центр „Київський університет”, 1999. – 308 с.
14. Прилюк Д. Теорія і практика журналістської творчості. – Л.: Вища школа, 1973. – 272 с.
15. Райс Э. Расцвет пиара и упадок рекламы: Как лучше всего представить фирму / Э.Райс, Л.Райс. – М.: ООО «Издательство Аст»; ЗАО НПП «Ермак». 2001. – 297 с.
16. Різун В. Маси. – К., 2003. – 118 с.
17. Різун В.В. Літературне редагування. – К.: Либідь, 1996. – 240 с.
18. Різун В.В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 «журналістика та інформація» / В.В.Різун. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2008. – 260 с.
19. Слісаренко І. Паблік рілейшнз у системі комунікації та управління: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001. – 320 с.
20. Хенслоу Ф. Практическое руководство по Паблик рилейшнз. – СПб.: Издательский дом «Нева», М.: Узд=во Эксмо, 2004. – 415 с.
21. Шеломенцев В.Н. Этикет и культура общения: Учеб. пособие. – Киев: ООО „Обериг”, 1995. – 352 с.
22. Штромайєр Г. Політика і мас-медіа / Пер. з нім. А. Орган. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. – 303 с.
Модуль 3
1. Бондаренко А. Современная технология: теория и практика. – Киев; Донецк: Вища школа., 1985. – 171 с.
2. Гриценко О. Мас-медіа у відкритому інформаційному суспільстві й гуманістичні цінності / Київ. нац. ун-т. ім. Т.Шевченка. – К., 2002. – 204 с.
3. Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В.Різуна. – К.: Видавничий дім „КМ Academia”, 1994. – 60 с.
4. Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.
5. Канетті Е. Маса і влада. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001. – 416 с.
6. Карпенко В. Комунікаційні технології. – К.: ФОРУМ, 2003. – 458 с.
7. Карпенко В. Основи комунікації. – К.: ФОРУМ, 2001. – 331с.
8. Каширин В. Философские вопроси технологии. – Томск: Изд-во Томск. Ун-та, 1988. – 286 с.
9. Квіт С. Масові комунікації: Підручник. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 206 с.
10. Кузнєцова О. Засоби масової комунікації. – Вид. 2-ге. – Львів: ПАІС, 2005. – 345с.
11. Масова комунікація: Підручник / А.Москаленко, Л.Губерський, В.Іванов, В.Вергун. – К.: Либідь, 1997. – 216 с.
12. Ольшанский Д. Психология масс. – С-Пб: Питер, 2001. – 368 с.
13. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник / А.Москаленко, Л.Губерський, В.Іванов, В.Вергун. – К.: Київ. Ун-нт ім. Т.Шевченка. – К., 1999. – 634 с.
14. Пітерс Джон Дарем. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Пер. з англ.. А. Іщенка. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 2004. – 302 с.
15. Піз Алан. – http://labrys.ru/node/5323
16. Піз Алан. – http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/20830/
17. Почепцов Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. – М.: «Реал-бук», К.: «Ваклер», 1999. – 310 с.
18. Почепцов Г. Профессия: имиджмейкер. – 2-е узд., испр. и доп. – СПб.:Алетейя, 2000. – 364 с.
19. Почепцов Г. Теорія комунікації. – К.: Видавничий центр „Київський університет”, 1999. – 308 с.
20. Прилюк Д. Теорія і практика журналістської творчості. – Л.: Вища школа, 1973. – 272 с.
21. Райс Э. Расцвет пиара и упадок рекламы: Как лучше всего представить фирму / Э.Райс, Л.Райс. – М.: ООО «Издательство Аст»; ЗАО НПП «Ермак». 2001. – 297 с.
22. Різун В. Маси. – К., 2003. – 118 с.
23. Різун В.В. Літературне редагування. – К.: Либідь, 1996. – 240 с.
24. Різун В.В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 «журналістика та інформація» / В.В.Різун. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2008. – 260 с.
25. Слісаренко І. Паблік рілейшнз у системі комунікації та управління: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001. – 320 с.
26. Хенслоу Ф. Практическое руководство по Паблик рилейшнз. – СПб.: Издательский дом «Нева», М.: Узд=во Эксмо, 2004. – 415 с.
27. Шеломенцев В.Н. Этикет и культура общения: Учеб. пособие. – Киев: ООО „Обериг”, 1995. – 352 с.
28. Штромайєр Г. Політика і мас-медіа / Пер. з нім. А. Орган. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. – 303 с.
Додаткова література
1. Арланцев А. В., Попов Е. В. Синергизм коммуникационного инструментария // Маркетинг в России и зарубежом. – 2001. – №1. – С. 4 – 8.
2. Березин В. М. Массовая коммуникация: сущность, каналы действия. – М.: Рип-холдинг, 2003. – 174 с.
3. Брайант Дж., Томпсон С. Основы воздействия СМИ: Пер. с англ. – М.; СПб; К.: Узд. Дом „Вільямс”, 2004. – 426 с.
4. Бырсан Г. Ф. Эффективность информационного процесса взаимодействия массовой информации и аудитори (к теории вопроса): Лекции. – Кишенев: КГУ, 1989. – 62 с.
5. Журналистика: проблемы эффективности: Сб. науч. тр. / Редкол.: В. М. Теплюк и др. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1988. – 86 с.
6. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.
7. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації: Навчальний посібник. – К.: Центр вільної преси, 1999. – 212 с.
8. Корнєв М. Н., Коваленко А. Б. Соціальна психологія: Підручник. – К., 1995. – 304 с.
9. Корнєєв В. М. Підходи до вивчення прихованого текстового впливу // Вісн. Київ. ун-ту. Журналістика. – 2001. – Вип. 9. – С. 75-79.
10. Кохтев Н. Н. Десять эффектов рекламы // http://www.gramota.ru/mag_rub.html.
11. Масова комунікація: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губернський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. – К.: Либідь, 1997. – 216 с.
12. Москаленко А. З. Теорія журналістики: Підручник. – К.: Експрес-об’ява, 1998. – 334 с.
13. Пітерс Джон Дарем. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Пер. з англ.. А. Іщенка. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 2004. – 302 с.
14. Піз Алан Піз Алан. – http://labrys.ru/node/5323
15. Піз Алан. – http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/20830/
16. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. – М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2003. – 652 с.
17. Пронин Е. И. Текстовые факторы эффективности журналистского воздействия. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 158 с.
18. Різун В. В. Маси: Тексти лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. – 118 с.
19. Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєєв В. М. Лінгвістика впливу. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2005. – 148 с.
20. Різун В.В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 «журналістика та інформація» / В.В.Різун. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2008. – 260 с.
21. Різун В.В. Природа й структура комунікативного процесу // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1005
22. Словарь иностранных слов. – 16-е изд., испр. – М.: Рус. яз., 1988. – 624 с.
23. Стратегія і тактика комунікацій із громадськістю для організацій третього сектора: Методичний посібник / За ред. В. Г. Королька. – К.: 2003. – 216 с.
24. Чекмишев О. В. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики: Підручник-практикум. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. – 130 с.
25. Шаповал Ю. Г. Личностные методы повышения эффективности средств массовой информации: Уч. Пособие для студентов. – К.: УМК ВО, 1989. – 64 с.
26. Швейцер А. Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. – М.: Наука, 1988. – 215 с.
27. Шеломенцев В.Н. Этикет и культура общения: Учеб. пособие. – Киев: ООО „Обериг”, 1995. – 352 с.
28. Штромайєр Г. Політика і мас-медіа / Пер. з нім. А. Орган. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. – 303 с.
29. Эффективность журналистской строки / В. А. Моисеев, В. П. Бакуленко, Г. И. Вартанов и др. – К.: Вища шк