Етап. Формулювання порядку денного 2 страница
Для того, щоб діяти правильно в конкретних ситуаціях життя, нам завжди треба мати інформацію. Інакше ми не зможемо оцінити ситуацію і, відповідно - вибрати спосіб реагування. Це правило стосується як повсякденного, так і громадського життя. Навіть в найпростіших ситуаціях, коли ми купуємо продукти або речі, обираємо школу чи інститут, вирішуємо, де працювати, нам потрібна відповідна інформація. Громадяни демократичної держави повинні брати участь у прийнятті важливих рішень: кого вибрати до органів влади, як покращити життя в своєму селі або місті, як голосувати на референдумі тощо. Тому вони повинні знати якомога більше про свою країну, свій регіон та його проблеми.
Отже, насамперед треба знати де і як шукати та яким чином використовувати потрібну нам в житті різноманітну інформацію.
Виконайте і обміркуйте
Подумайте і обговоріть питання: яку роль відіграє інформація в житті людини? Як і де здобути достовірну інформацію?
Під час обговорення об”єднайтеся в малі групи. Візьміть клубок ниток та, розмірковуючи, розмотуйте його. Говоріть по черзі, передаючи клубок своїм співрозмовникам. Кожен має триматися за нитку. Коли клубок обійде все коло, обговоріть такі питання:
- що демонструє зв”язана нитками група?
- чому у деяких учасників ниток у руках більше, ніж у інших?
2. ЯКІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ІСНУЮТЬ В СУЧАСНОМУ СВІТІ?
Виконайте та обміркуйте
Об’єднайтесь в пари, прочитайте наведені ситуації і визначте, в яких джерелах треба шукати інформацію в таких випадках.
- Учень дев’ятого класу Павло П. вирішив піти з нового навчального року в іншу школу, що спеціалізується на викладанні іноземних мов. Йому хотілося б також, щоб це була добре обладнана школа і така, де відносини між учнями та вчителями є демократичними.
- Учениця дев’ятого класу Ганна О. отримала на уроці історії завдання підготувати реферат про основні тенденції в розвитку української культури на початку ХІХ ст.
- Для виступу в міській раді депутатові Андрію М. потрібні дані про матеріальне становище вчителів міста за останні п’ять років.
- Сім`я Соколенків збирається купити ділянку в межах міста С. для будування житлового будинку і хоче довідатись про ціни на такі ділянки та плани впорядкування території в місті.
Визначте шляхом “мозкового штурму”: звідки люди беруть інформацію про події суспільного життя.
Обговоріть:
-чим відрізняються різні джерела інформації?
-чи існує інколи небезпека, скористатись неправильною інформацією?
-як можна оцінити інформацію, що надійшла?
Звідки ж ми беремо інформацію? З дуже різних джерел, а передусім - з книг. Якщо нас цікавить певне питання, ми йдемо до бібліотеки і дивимося у загальний перелік книжок – бібліотечний каталог. Щоб допомогти читачам, в бібліотеках є алфавітні та тематичні каталоги, тепер часто комп’ютеризовані, в котрих легко знайти книжки на будь-яку тему.
Важливим джерелом особливо в справах політики і останніх подій, є засоби масової інформації, до яких відносять пресу, радіо, телебачення. Ін-формацію з цих джерел ми можемо здобувати прямо у себе вдома. Якщо нас ці-кавить преса, не обов’язково купувати газети, можна піти до читального залу. Ми знайдемо там не тільки видання останнього тижня або місяця, але й систе-матизовані видання минулих років як журналів, так і газет. Скарбницями знань про минуле є також різного роду архіви, в яких зберігаються різні документи.
Все більшого значення як джерело інформації набуває мережаІнтернет. Пошукові програми допоможуть нам знайти адреси сторінок, де знаходяться потрібні нам відомості чи документи, і ми можемо одразу “відвідати” ці сторінки, не відходячи від екрану комп’ютера.
Нерідко безцінним джерелом інформації може бути іншалюдина. З її розповіді ми можемо дізнатись, наприклад, про події, свідком яких вона була. Якщо нам потрібно довідатись, як функціонує уряд, ми можемо присвятити якийсь час вивченню конституції, відповідних законів, які ми мусимо знайти, що не завжди є простою справою, або можемо прослухати лекцію спеціаліста на цю тему. Можливо це і не так цікаво, але набагато легше і не вимагає стільки часу.
Погано, коли у нас занадто мало інформації, однак у сучасному світі проблемою стає її надмір. Стрімкі потоки інформації весь час зростають, і вчені-футурологи (вони вивчають і прогнозують майбутнє) все частіше обіцяють людству “інформаційний вибух”, наслідки якого складно передбачити.
Але пошук інформації – це тільки першій крок до її використання. Ми хотіли дізнатись щось про шкільне самоврядування, а в бібліотеці знайшли на цю тему аж 50 книг. В Інтернеті виявилось ще 357 сторінок, в які треба зазирнути. Що ж робити? Наступним кроком буде відбір інформації та її оцінка: що важливе, а що ні, що правдиве, а що сумнівне. Це складна справа, для якої треба багато знань, досвіду і терпіння. Саме в цьому нам можуть допомогти вчителі, навчаючи нас, як робити відбір інформації і ретельне її опрацювання.
Виконайте і обміркуйте
Об`єднайтеся в 6 груп.
Порадьтеся в групі та оберіть одне з наступних джерел інформації: енциклопедію, щоденну газету, підручник з історії для 11 класу, Статут школи, юридичний журнал, інтерв’ю із завучем школи.
Знайдіть у своєму джерелі певну інформацію, пов’язану з демократією в широкому розумінні (наприклад, про права і свободи людини, історію демократичних змін в суспільстві, права і обов”язки учня тощо) і сформулюйте 3-5 запитань, відповісти на які можна тільки користуючись обраним джерелом.
Передайте наступній по колу групі свої запитання.
Отримавши запитання іншої групи, визначте, яким джерелом треба користуватись для відповіді. Знайдіть потрібну інформацію і представте її класу.
Обговоріть в класі:
- яким шляхом кожна з груп виходила з ситуації;
- яким джерелом і чому вони користувалися;
- як визначали правильну відповідь
- що було легким, а що складним у цій роботі.
3.ЯК АНАЛІЗУВАТИ ІНФОРМАЦІЮ?
Часто інформація на ту ж саму тему, яка подається різними джерелами, є не тільки різною, а й суперечливою. Тому правильна обробка інформації потребує уміння аналізувати її та відрізнятифактивід суджень. Треба вміти виловити з повідомлення інформацію про те, що справді відбулось, хто і що сказав, що міститься в даному проекті за планом або які має вади і переваги рекламований продукт.
Факти доходять до нас найчастіше разом із думкою особи, яку ми слухаємо. Вона дає свій коментар, намагається інтерпретувати те, що сталося, крім того, має свій погляд щодо до того, що важливе, а що ні. Кожна людина має право виражати власну думку, право на суб’єктивну оцінку подій, осіб, рішень. Однак часом трапляється, що люди намагаються переконати когось, представляючи свою думку як об’єктивну інформацію, намагаються схилити свого співрозмовника (а у випадку засобів масової інформації - слухача чи глядача) до прийняття представленої ними позиції як об’єктивної і єдиноправильної, заявляючи, що це не є їх власна думка, а об’єктивний вираз фактів. Варто вміти захиститись від цього.
Розповсюдження інформації з метою рекламування, захисту інтересів певної групи, називається пропагандою. Наприклад, численні кампанії та організації використовують пропаганду, щоб представити свої товари або послуги як найкращі. Пропаганда може використовуватись також урядами, політичними партіями, аби переконати громадян в тому, що їхні ідеї – найкращі, зробити їх популярними, привабливими.
Зверніть увагу!
Найбільш розповсюдженими прийомами пропаганди є:
- “причіпний вагон”: всі це роблять, і ти повинен робити!
- підбір фактів: будемо наводити факти, що характеризують наші ідеї, товари з найкращого боку! Але не будемо нагадувати, відзначати погані, суперечливі сторони наших ідей або товарів!
- думка експертів: знаменита людина (телезірка, наприклад) або експерт (асоціація стоматологів України) стверджує, що це добрий товар, отже – це обов’язково добрий товар!
- гра на почуттях: якщо ви закохані або вам сумно, або ви щасливі – цей товар або ідея для вас!
- повторення назви товару або ідеї: це чудовий товар або ідея! Це чудовий товар або ідея! Це чудовий товар або ідея! Це чудовий товар або ідея! Це чудовий товар або ідея!
- прагнення зганьбити конкурентів: вони дурять вас і намагаються заставити вас повірити, що їхні ліки вам допоможуть, але вам допоможуть тільки наші ліки!
Інколи відрізнити факти від думок дуже важко, іноді - зовсім неможливо. Але ми завжди повинні до цього прагнути, бо інакше на нас завжди будуть впливати інші люди, заважаючи у виробленні своєї власної незалежної думки. Крім того, скориставшись недостовірною інформацією, ми можемо потрапити в складну, а інколи навіть небезпечну ситуацію.
Якщо ми хочемо мати власну позицію щодо якогось питання чи випадку, насамперед треба поговорити з тими, хто був свідками події, ретельно проаналізувати те, що ми чуємо і знайти прояви пропагандистського впливу. Можна також звернутись до думки осіб, яким довіряємо, або фахівців у цій справі.
Не можна дати гарантію, що таким чином всі наші сумніви будуть розв’язані, але, напевно, наші знання щодо тієї та іншої проблеми будуть поглиблені.
Зверніть увагу!
1. Правильній передачі та прийому інформації часто заважає наша повсякденна квапливість. Інколи справа не у нестачі часу, а в стереотипах
нашої поведінки. Вважається непристойним довго тлумачити чи розпитувати співрозмовника. Заради психологічного комфорту сторони сподіваються уточнити деталі в процесі. Робіть це зразу під час розмови.
2. Чим далі ми від джерела інформації, тим більше шансів отримати її у викривленому вигляді. Не довіряйте пліткам!
3. Для засвоєння інформації важливим є зворотній зв’язок – якщо ви чогось не зрозуміли, уточніть це у свого співрозмовника шляхом запитань.
4. Завжди слідкуйте за тим, чи зрозумів вас ваш співрозмовник, якому ви передаєте інформацію, адже передача інформації – процес двосторонній.
Перевірте себе
1. Підготуйте в групі та представте у класі рекламу на тему “Вчитися в школі – це цікаво” або “Вчитися в школі – скучно”, використовуючи наведені вище прийоми пропаганди.
Поняття і терміни: *інформація *джерела інформації: архіви, мережа Інтернет *засоби масової інформації *пошук, відбір, оцінка інформації *пропаганда
Це Ви зможете зробити самі
1) Оберіть один з найбільш популярних за останній час рекламних роликів або візьміть будь-який рекламний текст. Оцініть інформацію, подану в ньому з позицій прийомів пропаганди, поданих вище. Чи є підстави вірити цій інформації?
2) Подумайте і визначте:
яких негативних наслідків слід чекати, якщо не виявляти ступінь достовірності інформації і:
- Вступити у рекламований ВНЗ;
- Придбати рекламовані ліки;
- Віддати свій голос на виборах людині, чиї обіцянки найбільше сподобалися;
- Вкласти гроші в банк, що обіцяє найбільш високий відсоток.
РОЗВ’ЯЖЕМО КОНФЛІКТ РАЗОМ
*Чому виникають екологічні проблеми?
“Успіх у відносинах з іншими залежить від намірів з’ясувати для себе точку зору іншої людини”
К.Гуд
“Людська сутність виявляється тільки в спілкуванні, в єдності людини з людиною, в єдності, яка грунтується лише на різниці між Я і Ти”
Л.Феєрйбах
Після цього уроку ви зможете:
· пояснювати, в чому складність екологічних проблем;
· визначати позиції та глибинні інтереси учасників екологічних конфліктів;
· використовувати уміння успішного спілкування, ведення переговорів та прийняття колективних рішень
1.ЧОМУ ВИНИКАЮТЬ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ?
Подумайте і дайте відповідь
Які екологічні проблеми вашого регіону вам відомі? Чому і як вони виникли? Якими є шляхи їх розв’язання, на вашу думку?
Під екологією (від поєднання грецьких слів: дім, родина та …логія) розуміють взаємовідношення між людиною і оточуючим середовищем, що можуть бути достатньо гармонійними або суперечливими. Екологічніпроблеми хвилюють увесь світ. Довкілля впливає на кожну людину: багату чи бідну, президента країни чи школяра, жителя міста чи мешканця села.
Якщо всі ми зацікавлені у вирішенні екологічних проблем, чому вони не розв’язуються? Звичайно тому, що в них складно досягти згоди. Вирішення екологічних конфліктів часто пов’язане з різноманітними економічними, соціальними, демографічними, культурними та етнічними факторами. Оскільки до кожної екологічної проблеми, як правило, долучається велика кількість людей, соціальних груп, вони викликають зіткнення різних позицій, протилежних думок та інтересів (наприклад, виробників і місцевої влади, мешканців певної території та адміністрації підприємства, громадської організації та державної установи тощо).
Екологічні проблеми не визнаютькордонів між країнами і континентами і стосуються кожного на цій планеті. Тому всі ми повинні знати, як знаходити підходи до вирішення таких проблем.
Виконайте та обміркуйте
Розділітьсяна пари. Половина пар буде працівниками і представниками адміністрації великого заводу. Цей завод виробляє багато корисної продукції. На ньому працює велика кількість людей і якщо його раптом буде закрито, багато людей втратять роботу і у них не буде засобів для свого існування та існування членів їх сімей.
Друга половина пар - це мешканці невеликого містечка Л., які вважають, що цей завод треба закрити, оскільки він сильно забруднює навколишнє середовище: в річку, яка є для мешканців джерелом питної води, викидаються відходи виробництва, а забруднена вода є небезпечною для здоров’я дітей і дорослих.
Кожна пара “представників заводу” має знайти собі пару з “мешканців містечка Л.”. Протягом 15 хвилин проведіть переговори в четвірках, (використайте 6 відомих етапів), з питання: чи закривати завод?
Кожна пара повинна чітко захищати свої власні інтереси, але не заперечуючи інтересів протилежної сторони.
Спробуйте знайти консенсус або компроміс. Прийміть відповідне спільне рішення.
Після завершення переговорів поділіться враженнями про процес переговорів та оголосіть прийняте рішення.
Обговоріть:
- Чи легко було знайти вирішення конфлікту? Чому?
- Якою була позиція кожної з груп (до чого прагнули представники заводу, а до чого - мешканці)?
- В чому були глибинні інтереси та потреби обох груп?
- Якими були їх спільні інтереси?
- Яка частина (етап) переговорів був найважчим?
- Чи було досягнуто спільне рішення? Якщо ні, то чому?
- Чому так важко вирішувати реальні екологічні проблеми?
Перевірте себе
Оцініть свою участь в уроці за кожним із запропонованих показників від 0 до 3 балів. Складіть результати, поділіть на два і підрахуйте свій поурочний бал.
Поняття і терміни: * екологія * екологічні проблеми *
Це Ви зможете зробити самі
Прийматирішення – непроста справа. Перед тим, як щось зробити, ми зважуємо для себе, наскільки гарне чи погане те, що ми збираємося зробити. Неважко вибирати між гарним і поганим, та в житті таке трапляється не часто. Проблема в тому, щоб з-поміж декількох не надто вдалих варіантів вибрати найкращий. Цікаво, що прийнявши рішення, найкраще з її точки зору, людина вже не помічає його негативних наслідків. Тому важливим вмінням є здатність оцінювати можливі наслідки до прийняття рішення.
Згадайте вправу, яку ви виконували на уроці. Оцініть прийняте рішення, заповнивши таблицю:
НАСЛІДКИ РІШЕННЯ
ПОЗИТИВНІ НЕГАТИВНІ БЛИЗЬКІ ДАЛЕКІ
ЯК ЛЮДСТВО ЙШЛО ДО ДЕМОКРАТІЇ
* що таке демократія, демократична держава? * довгий шлях до демократії * світові пам’ятки демократії *
“Тільки те суспільство, в якому народ користується верховною владою, є дійсним місцем свободи”.
Ціцерон
“Недовговічною є влада, котра шкодить народу своїм управлінням”.
Сенека
“Занадто велика влада, якщо її раптом отримує один з громадян за умов республіки, перетворює останню на монархію або щось ще гірше. Владу народу завжди успадковує деспот”.
Б.Рассел.
“Немає нічого гіршого за демократію, але нічого кращого до сьогодні людство не придумало”.
В.Черчілль
Після цього уроку ви зможете:
· визначати поняття “демократія”, наводити історичні приклади;
· пояснювати, якими є основні риси демократії;
· висловлювати своє ставлення до демократії як форми суспільного життя
1. ЩО ТАКЕ ДЕМОКРАТІЯ?
Подумайте і дайте відповідь
Обговоріть в парах:
що людина має на увазі, коли говорить:
- ”Я живу в демократичній державі”;
- “У мене демократичні батьки”;
- “У нашої вчительки із правознавства демократичні погляди”;
- “ В нашій школі прийнято одягатись демократично”
Спробуйте дати визначення слову “ демократія”.
Що таке демократія? Демократія походить від грецьких слів “ демос, що означає “народ”, та кратос, що означає “влада”. Існує багато визначень демократії, наприклад: вільно обраний народом уряд, що керує за його згодою, чи система управління, в якій верховна влада залишається за народом. Демократія – одна з найдавніших в історії форм організації та управління суспільним життям, яка забезпечує участь народу в управлінні державою та вирішенні суспільних проблем.
За умов демократії народ є джереломі носієм влади, тобто існує суверенітетнароду. Що це таке? Суверенітет – це верховна влада, незалежність. Суверенітет народу означає, що державна влада є законною лише тоді, коли народ дав свою згоду на її існування. Цю ідею американський президент Авраам Лінкольн в ХІХ ст. виразив знаменитою формулою: демократія - це “правління народу, для народу, через народ”.
Таким чином, демократія та народовладдя нерозривно пов’язані. Народовладдя вказує, кому належить влада, а демократія – як ця влада організована, як вона реалізує свої повноваження, тобто як вона править.
Сьогодні слово “демократія” ми можемо почути в різних значеннях. Одні вважають, що це таке державне правління, при якому влада належить більшості населення, яка шляхом виборів формує певні органи цієї влади. Для інших - демократія є синонімом прав і свобод людини, без реалізації яких жодне суспільство не може називатися демократичним.
Інколи слово демократія вживається як визначення способу організації та діяльності колективу людей, що об’єдналися в товариства, спілки, партії. Зрозуміло, що такий спосіб передбачає участь всіх членів колективу у прийнятті рішень та формуванні керівних органів, дотримання прав всіх членів такого колективу.
Прагнення людини та її переконаність в необхідності поширювати демократію у своїй країні та світі, готовність до активних дій в такому напрямку створює підстави для розгляду демократії як певного політичного світогляду або напрямку суспільного руху. Для значної кількості людей демократія сьогодні стає духовною внутрішньою цінністю, певним ідеалом.
2.ДОВГИЙ ШЛЯХ ДО ДЕМОКРАТІЇ
Сучасне розуміння демократії сформувалося не одразу. Тільки писана історія демократії, коли вона стає однією з форм державного правління нараховує біля 2,5 тисячоліть.
В Давній Греції, де вперше виникла демократія, люди збиралися на площі, де вони приймали рішення про політику, а також з головних питань господарчої діяльності. (Політика – від грецького –мистецтво управління державою – діяльність держави або певних суспільних груп для реалізації їх цілей та інтересів). Рішення безпосередньо приймав народ, саме тому така демократія була безпосередньою.
Саме в працях давньогрецьких мислителів вперше зустрічається поняття “демократія”. Так, наприклад, у грецьких мислителів Платона і Аристотеля V-ІV ст. до н.е. - демократія означала “правління всіх”, на відміну від влади одного (деспотія, монархія) влади небагатьох – кращих і благородних (аристократія), влади заможних (олігархія) тощо.
Наступним етапом розвитку демократії вважають період Середньовіччя та Відродження. Суттєвим доповненням до розуміння демократії в ті часи стало створення органів міського самоврядування з числа самих мешканців шляхом виборів (наприклад, торговельні міста Італії, Німеччини, Новгородської землі). На чолі міста стояла міська рада з мером чи бургомістром, яка керувала судом, військом і міською скарбницею.
Елементи демократії ми бачимо також у створенні представницьких установ, що почали обмежувати владу монархів в ХVІІ-ХVІІІ ст. (наприклад, Парламент в Англії, Генеральні штати у Франції, Сейм в Речі Посполитій).
Цікавим є історичний досвід України. З виникненням на південно-східних кордонах України нової верстви населення – козацтва – розвиваються демократичні засади життя в українському суспільстві.
Подумайте і дайте відповідь
Що ви знаєте про суспільний устрій козацтва? Чи погоджуєтеся ви з думкою, що Запорізька Січ була військовою демократією?
В якому значенні вживається слово демократія у цьому словосполученні?
Виборні начала були властиві українському козацтву від часу його утворення. У запорізьких козаків обиралися всі керівні посади – починаючи з полковників, полкової старшини, курінних отаманів аж до гетьмана та членів генеральної старшини. Кошового отамана обирали на один рік, однак “як він був до вподоби козакам, то його заставляли і надалі; на війні і у походах він був найстарший начальник і його у всьому слухалося козацтво, а дома, в своїй Січі, він мусів на усе питатися дозволу ради”, - так описує козацькі звичаї українській історик та народознавець другої половини ХІХ століття генерал М.Аркас.
Поступово серед українських козаків склалися звичаї та традиції самоврядування, згідно з якими не тільки козацька верхівка, а й так звана голота, низове козацтво Січі мали рівні права і могли брати участь в козацьких радах. Козаки не тільки обирали свою владу, але могли і переобрати її в будь-який час, якщо вона, на їх думку, не справлялася зі своїми обов’язками “боронити вольності козацькі”.
З XVII століття безпосередня демократія все більше стає неможливою – немає такої площі, на якій помістились би всі громадяни, ані стільки часу, щоб всі могли взяти участь в дискусії. Демократія набуває представницькогохарактеру. Народ – тобто всі громадяни – здійснює владу, подібно до того, як у стародавніх Афінах, однак робить це не безпосередньо, а через вибір своїх представників. Представники, що засідають у парламенті, обговорюють важливі для держави питання і приймають політичні рішення від імені всіх громадян. Рішення з найважливіших питань можуть приймати самі громадяни за допомогою безпосереднього голосування.
В ХІХ-ХХ ст. безпосередня та представницька форма демократії часто поєднуються. Поєднані вони і в сучасній Україні.
Дехто вважає, що влада народу стала в представницькій системі фікцією – громадянин бере участь в управлінні лише хвилину, коли кидає бюлетень до виборчої урни, а пізніше вся влада знаходиться в руках політиків. Однак це не зовсім вірно – насправді політики не можуть дозволити собі нехтувати волею громадян-виборців.
Подумайте і дайте відповідь
Деякі вчені (політологи) вважають, що демократія може бути тільки прямою, інакше це не влада народу. Інші зазначають, що за умов безпосередньої демократії ніхто не несе відповідальності за прийняття рішень
Яку точку зору поділяєте ви? Чи є, на вашу думку, представницька демократія реальною демократією? Чому?
3. СВІТОВІ ПАМ’ЯТКИ ДЕМОКРАТІЇ
Ми не дізналися б про складний історичний шлях розвитку демократії, якби мислителі кожної епохи не намагалися пояснити ті прояви демократії, котрі вже існували в суспільстві, та змалювати риси “ідеальної демократії”.
Одним з найважливіших питань в роздумах мислителів та політичних діячів минулого була також постать свідомого громадянина, який не може бути байдужим до загальних справ, має позитивне ставлення до прав і свобод інших громадян та до обов’язків перед суспільством.
Виконайте та обміркуйте
Об’єднайтеся в малі групи. Працюючи в групах, ознайомтеся з одним із наведених фрагментів документів різних історичних епох, що увійшли в історію як світові пам’ятки демократії. Спробуйте розпізнати історичні прояви демократії, аналізуючи текст за наведеними ознаками:
- кому належала влада?
- хто був джерелом влади?
- чи була влада виборною?
- які права і свободи мала людина в суспільстві?
- чи існували будь-які обмеження її прав?
- чи існувала можливість контролю над державною владою?
Підготуйтеся до представлення своєї думки у класі.
Обговоріть, які висновки можна зробити про розвиток ідей демократії в суспільстві?
Документи розповідають…
1) “… Щодо державного устрою афінян, то я не схвалюю той лад, який вони собі обрали. Адже вони обрали собі такий порядок, що простому люду живеться краще, ніж благородним людям. Ось за це я його не схвалюю. Вважається справедливим, щоб всі могли дістати державні посади шляхом жеребкування або голосуванням, підняттям рук. В народних зборах дозволяється виступати усім бажаючим з громадян. В кожній країні благородні за походженням люди виступають противниками демократії, бо благородні люди рідко припускаються несправедливості і злих вчинків. А в простого народу ми бачимо вражаючу неосвіченість,, недисциплінованість та підступність.”
Анонімний автор, Стародавня Греція
2) “… В нас державний устрій не схожий на спосіб життя наших сусідів: ми швидше самі даємо зразок іншим, ніж наслідуємо їх. Отже і називається він “демократія” через те, що основа його не меншість, а більшість громадян . Вона дає всім громадянам рівні права, що ж до суспільної поваги, то в нас кожний користується нею. А коли хто зробив щось добре для міста, то навіть бідність не позбавляє його поваги …Ми не порушуємо законів у житті громадському найбільше через повагу до них. Ми шануємо, зокрема ті закони, які встановлені на користь скривджених , і хоч ці закони не записані, вони завдають загальновизнаної ганьби тим, хто їх зневажає… …Мені здається, що в нас кожна людина, яка розуміється на багатьох речах і вміє робити їх майстерно і навіть вишукано, може досягти незалежного стану…”
Перікл - головний стратег Афін
3) “…12. Ні щитові гроші, ні /будь-яке інше/ … не повинні стягуватися в королівстві нашому інакше, як за загальною радою королівства нашого…13... І місто Лондон повинне мати всі давні вільності і вільні свої звичаї…; щоб всі інші міста … мали усі вільності і вільні свої звичаї…14... А для того, щоб мати загальну раду королівства,…покликати архієпископів, єпископів, абатів, графів і старших баронів…20... Вільна людина буде штрафуватися за малу провину тільки згідно роду провини…39... Жодна вільна людина не буде заарештована і ув”язнена, чи позбавлений майна, чи оголошена поза законом, чи вигнана... інакше, як згідно із законним вироком рівних його і за законом країни.”
З Великої хартії вільностей, опублікованої в Англії у 1215 р.
4) “…Цій Генеральній старшині, полковникам і генеральним радникам належить давати поради теперішньому Ясновельможному Гетьману та його наступникам про цілісність батьківщини, про її загальне благо й про всі публічні справи. Без їхнього попереднього рішення і згоди, на власний розсуд (Гетьмана) нічого не повинно починатися, ні вирішуватися, ні здійснюватися. Через це вже тепер, при обранні Гетьмана, за одностайною ухвалою встановлюються три генеральні ради, які щороку збиратимуться у гетьманській резиденції…для слухання і обговорення справ. І коли Ясновельможний гетьман запропонує публічній раді щось на обміркування, тоді усі без винятку муситимуть з чистим сумлінням, відкинувши чужі й приватні інтереси… прийняти правильне рішення, виконання якого жодною мірою не зашкодить гетьманській честі, не стане публічним тягарем для батьківщини, її розоренням… І подібно до того, як старшини, полковники і генеральні радники зобов’язані дотримуватися відповідного права й виявляти всіляку шанобливість до Ясновельможного Гетьмана, віддавати йому належні почесті й вірно служити, так і Ясновельможному Гетьману належить взаємно їх поважати, мати за бойових соратників, а не за рабів… “
Пакти й конституції законів та вільностей Війська Запорізького (Конституція Пилипа Орлика 1710 року)
5) “… Визнаємо наступні істини очевидними: що всіх людей створено рівними, що Творець наділив їх певними непорушними правами, що до тих прав належить життя, свобода і прагнення до щастя, що з метою забезпечення цих прав з посеред людей вибиралося правління, справедлива влада яких випливала зі згоди підлеглих, що, якщо якась форма правління робила б неможливим досягнення цих цілей, то народ має право змінити такий уряд або скинути і скликати новий, фундаментом якого будуть такі засади й така організація влади, які будуть здаватися народові найбільш сприятливими для його щастя та безпеки…”