Контрольні роботи для студентів спеціальності “географія” заочної форми навчання

Таблиця 11 Розповсюдження тваринного свiту

Зона (підзона)

Назва виду тварин

Розповсюдження види

На прикладі однієї області (за варіантами) простежити вплив різних факторів на формування типів грунтів.

Результати оформити у вигляді табл.

Таблиця 8 Загальна характеристика впливу грунтоутворюючих

чинників на формування типiв грунтiв

Грунтоутворюючі чинники

Типи грунтів

1. Географічне положення; 2. Грунтоутворюючі породи (літологія, гранулометричний та мінералогічний склад, генезис); 3. Рельєф (абсолютна висота, густота річної сітки, експозиція схилів та ін.); 4. Клімат (коефіцієнт зволоження, опади); 5. Рослинність (тип); 6. Господарська діяльність людини.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

Тема: Широтна зональність грунтового покриву України (2 год)

ЗАДАЧІ: Зформувати уявлення про широтну зональність грунтів, різноманіття ґрунтового покриву, специфіку впливу на ґрунтовий покрив основних природних компонентів.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Ґрунтовий покрив, ґрунтовий профіль, зональність, грунтоутворюючі чинники.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: На контурну карту України нанести основні типи гунтів.

ЗАВДАННЯ 2: Простежити за допомогою ґрунтового профілю широтну та меридіальну зміну ґрунтового покриву України, зробити докладний аналіз про закономірності зміни грунтів в Україні.

Варіанти для виконання завдання :

1. Львів – Донецьк та Київ – Одеса;

2. Ужгород – Луганськ та Житомир – Миколаїв;

3. Ужгород – Донецьк та Чернігів – Херсон;

4. Чоп – Луганськ та Суми – Мелітополь;

5. Хмельницький – Харків та Київ – Миколаїв;

6. Чернівці – Донецьк та Чернігів – Скадовськ;

7. Івано-Франківськ – Лугаиськ та Біла Церква – Миколаїв;

8. Чоп – Харків та Київ – Коблево;

9. Львів – Полтава та Суми – Кирилівка;

10. Ужгород – Горлівка та Прилуки – гирло р. Молочна;

11. Мукачево – Макеївка та Щорс – Скадовськ;

12. Львів – Ізюм та Прип'ять – Одеса;

13. Івано-Франківськ – Єнакієво та Бровари – Ільїчовськ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12

Тема:Рослинний та тваринний світ (2 год)

ЗАДАЧІ: Зформувати уявлення про основні види і спільноти рослинного і тваринного світу, про засоби їх охорони і відновлювання.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Флора, рослинність, фітоценоз, фауна, тваринний світ, зооценоз, екотоп, біоценоз, Червона книга.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Рослинність. Проаналізувати флористичне положення території за схемою Ю.К. Єфремова [ ]. Вивчити центри формування і вогнища розселення флор території, що вивчається.

За літературними і картографічними джерелами дати характеристику основних зональних типів (ліси, степи, болота та ін.) і класів формацій (високогірні луки, лучні степи, темнохвойні і широколистяні ліси і т.і.) рослинності України.

Для окремих фітоценозів (за варіантами) вказати розповсюдження та видову різноманітність.

Аналіз рослинності виконується за варіантами (табл. 9) результати заносяться до табл.

Таблиця 9

Номер варiанту	Ф I Т О Ц Е Н О З И
	1.Середньоевропейскi темноялиновi, широколистянi темноя-линовi лiси. 2. Південноєвропейські широколистяні ліси.

Продовження табл. 9

	1. Східноєвропейські соснові і широколистяно-соснові ліси. 2. Середньоєвропейські широколистяні ліси.
	1. Середньоземноморські соснові і ялові ліси. 2. Середньоевропейськi букові і дубові ліси.
	1. Дубові і дубово-грабові ліси. 2. Західноєвропейські широколистяні ліси.

Таблиця 10 Видова рiзноманiтнiсть рослинностi

Фiтоценоз	Клас формацiй	Домiнуючi види Види	Розповсюдження

ЗАВДАННЯ 2: Тваринний світ.

Вивчити схему зоогеографічного районування. Підібрати із літературних і картографічних джерел типових представників для кожного із регіонів. Скласти таблицю домінуючих тварин для кожної природної зони (табл. 11).

ЗАВДАННЯ 3: Ознайомитися з Червоною книгою України.

ЗАВДАННЯ 4: За варіантами скласти повну характеристику біологічних ресурсів однієї з областей України за планом:

а) Ландшафти;

б) Характерна рослинність;

в) Характерний тваринний світ;

г) Наявність промислових видів;

д) Забезпеченність лісовими ресурсами і інтенсивність їх використання;

ж) Охоронні заходи і види, які занесені до Червоної книги України;

з) Висновок.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13

Тема:Рекреаційні ресурси (2 год)

ЗАДАЧІ: Виявити особливостi розміщення природно–рекреаційних ресурсів України. Оцінити природно–рекреаційні ресурси і виконати рекреаційне районування областей.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ: Природно-рекреаційні ресурси (ПРР), рекреаційна територія, тип рекреаційних територій, рекреаційний регіон, рекреаційний район, рекреаційний підрайон.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Розглянути природні ресурси, які використовуються для туризму, лікування, відпочинку (кліматичні, біологічні, ландшафтні, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі та ін.).

Виявити особливості розміщення ПРР, їх вплив на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних регіонів.

Проаналізувати схему рекреаційного районування території України. Використовуючи метод бальної оцінки, проаналізувати і порівняти забезпеченність рекреаційними ресурсами 2 областей України (за вибором студента або рекомендацією викладача) за варіантами. Бали надаються за елементами ПРР (дуже сприятлеві – 2, сприятлеві – 1, не сприятлеві – О). Потім будується оціночна шкала (літерна або цифрова). Підсумки заносяться до табл.12.

Таблиця 12 Характеристика забезпеченості рекреаційними ресурсами

Функціональні типи ПРР	Природно-рекреаційні ресурси	Області

Лікувальні	Кліматичні (клімат) Бальнеологічні (мінеральна вода) Грязьові Літогенні (озокерити)
Оздоровчі	Купально-пляжні (морські, річні, озерні) Прогулочі (ландшафти) Гірсько-лижні Мисливсько-рибальські

Продовження табл. 12

Спортивні	Змагальнi
Iншi	Туристичнi (гiрськi, воднi) Пейзажнi Рiдкiстнi природнi об’екти Природоохороннi об’екти

Загальна оцінка. Зробити порівняльну характеристику цих областей. Використовуючі оціночну шкалу для адміністратвних районів і областей скласти на контурній карті України схему рекреаційного районування областей (за вибором студентів або рекомендацією викладача).

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

Тема:Природно–заповідний фонд України (2 год)

ЗАДАЧІ: Розглянути розподіл територій та об'єктів природно–заповідного фонду за категоріями у межах України, скласти картосхему "Природно-заповідний фонд України", визначити особливості природних умов територій 2-х заповідних об'єктів.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Природно-заповідний фонд (ПЗФ), типи природоохоронних територій, заповідники, національні парки, заказники та ін.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: За даними додатку 10 скласти картосхему "Природно-заповідний фонд України", на якій різними умовними знаками показати:

а) природні заповідники та їх філії, біосферні заповідники, національні парки;

б) процент заповідності і кількість об'єктів ПЗФ різних областей;

в) у вигляді врізки на картосхемі за даними додатку 8 показати розподіл територій і об'єктів ПЗФ України за категоріями.

ЗАВДАННЯ 2: Порівняти природні умови 2-х заповідників або національних парків за слідуючим планом :

а) географічне положення;

б) площа території;

в) кількість видів рослин і тварин, що охороняються;

г) особливості природного середовища.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 15

Тема:Оцінка природних умов адміністративної області України

(2 год)

ЗАДАЧІ: Вміти надавати комплексну оцінку природних умов території регіонального рівня ( на прикладі області).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Природні умови, компонентна структура природно-ресурсного потенціалу.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Виконати комплексну оцінку природних умов 2-х областей України за допомогою різних карт атласів. Результати занести до табл. 13.

Таблиця 13 Комплексна оцінка природних умов області

КОМПОНЕНТИ	ОБЛАСТЬ	БАЛИ
Географічне положення
Геоморфологічні Мінеральні————————
Мiнеральнi
Гідрогеологічні
Грунтові територіальні
Кліматичні
Лісові
Фауністичні
Рекреаційні

Зробити висновок про забезпеченість області природними умовами та ресурсами.

За даними додатку 7 побудувати кругову діаграму природного потенціалу кожної області. Побудувати також діаграму частки цих областей у сумарному потенціалі України.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 16

Тема:Фізико–географічне районування України

(2 год)

ЗАДАЧІ: Вивчення досвіду фізико-географічного районування, аналіз існуючих схем та таксономічних одиниць, аналіз схеми природного районування України.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Зональність, азональність, фізико-географічне районування, фізико-географічна країна, природна зона, гірнича область, фізико-географічна провінція, комплексний фізико-географічний профіль.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Вивчити схеми фізико-географічного районування території України.

ЗАВДАННЯ 2: Побудувати комплексний фізико-географічний профіль території.

Для складання фізико-географічного прфілю існують тематичні карти: гіпсометрична, тектонічна, геологічна, геоморфологічна, кліматична, грунтів. Профілі складаються за лініями меридіонального та широтного напрямків. Перші відбивають різні геоструктури платформи та перетинають всі географічні зони, від зони змішаних лісів до степу. Профілі з заходу на схід проводять через середню та південну частини Східно-Європейської рівнини. На них виразно проявляється зростання континентального клімату на схід та помітна зміна гідротермічних показників. Вони перетинають декілька природних зон – мішані ліси, лісостеп, степ.

Під лінією профілю проводять паралельну лінію на відстані 6-7 мм, на якій, користуючись картою четвертинних відкладів, наносять типи четвертинних відкладів. По неотектонічній карті визначають направленість та амплітуду неотектонічних рухів. Ці дані наносять також на профіль. За матеріалами геоморфологічної карти визначають основні типи морфоструктури і морфоскульптури та підписують їх під назвами низовин та височин. В межах кожної геоструктури по лінії профілю наносять корисні копалини.

Наносять на профіль такі кліматичні характеристики: основні типи повітряних мас; річну кількість опадів; середню температуру січня та липня; показники вологості.

За даними карти грунтів визначають основні типи грунтів по лінії профілю і наносять їх на профіль над лінією четвертинного покриву.

Наносять на профіль межі зональних типів рослинності, вище лінії грунтів. В легенді надписують в межах кожного типу рослинності види, які занесені до Червоної книги України.

Проводять фізико-географічне районування по лінії профілю та виділяють такі одиниці районування, як:

а) країни;

б) зони та підзони;

в) провінції та підпровінції;

г) області.

Варіанти для виконання комплексного профілю містяться в практичній роботі № 4.

ЗАВДАННЯ 3: Порівняти дві фізико-географічні області, які межують одна із другою (за варіантами ), користуючись планом:

1. Географічне положення ( географічні координати та інше );

2. Тектонічні структури;

3. Рельєф (форми рельєфу та їх характеристика, абсолютні відмітки, генетичні типи четвертинного рельєфу, екзогенні процеси);

4. Клімат (температура, опади, коефіцієнт зволоження та ін.);

5. Води (річки, озера, підземні води, водосховища);

6. Рослинність (типи, види);

7. Рекреаційні ресурси.

Варіанти викононня завдання 3:

1. Волинське Полісся, Житомирське Полісся;

2. Новгород-Сіверське Полісся, Мале Полісся;

3. Підвищені області: Волинська, Ростоцько-Опільська;

4. Підвищені області: Київська, Південносхідна Придніпровська

5. Підвищені області: Середньобузька, Центрально придніпровська;

6. Схилово-підвищені області : Сумська, Харківська;

7. Схилово-підвищені області: Південно-Молдавська, Південно-Подільська;

8. Низовинні області: Орільсько-Самарська, Консько-Ялиньська;

9. Низовинні області: Дністровсько-Бузька, Бузько-Дніпровська;

10. Низовинні області: Нижньодніпровська терасово-дальтова, Присивашсько -Приазовська;

11. Тарханкутська рівнинна область, Центральнокримська підвищена область;

12. Області: Полонинсько-Чорногоська, Рахівсько-Чивчинська.

ЗАВДАННЯ 4: Встановити перелік та послідовність вивчення природних комплексів у школі.

За програмою для загальноосвітньої школи визначити, які природні комплекси треба вивчати у школі.

За змістом шкільних підручників простежити, які великі природні райони, та в якій послідовності надані в кожному із них.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 17

Тема:Кримські гори. Українські Карпати (2 год)

ЗАДАЧІ: Вивчити особливості природи Кримських та Карпатських гір через познання їх просторових мінливостей.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Складчастий пояс, мегантиклінорій, крайовий прогин, внутрішня западина, фліш, куести, полонина, карст.

НОМЕНКЛАТУРА:

УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

Гори : Бескіди, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати;

Вершини : Сивуля (1388 м), Грофа (1748 м), Попаддя (1742 м), Метчул (1501 м), Магура (1368 м).

Вододільно-Верховинські Карпати: перевали: Середній Верецький (839м), Ужоцький (889 м), Яблуневський (931 м), Воловицький (1014 м).

Полонинсько–Чорногорські Карпати: вершини: Говерла (2061 м), Бребенескул (2035 м), Піп-Іван (2026 м), Петрос (2022 м), Гутин Томнатик (2017м);

Гірські масиви: Свидовець, Чорногора, Гринявські гори, Буковинська полонина.

Рахівський масив. Чивчинські гори. Вулканiчний хребет.

Річки Українських Карпат: Сан, Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця-Солотвинська, Бистриця-Наддвірнянська, Прут, Чорний Черемош, Уж, Латориця, Турья, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва, Чорна Тиса, Біла Тиса.

КРИМСЬКІ ГОРИ

Пасма: Зовнішнє (250–320 м), Внутрішнє (500 м), Головне (1200-1500 м).

Яйли: Байдарська, Ай-Петринська, Ялтинська, Микитська, Гурзуфська, Бабуган-яйла.

Вершини: Роман-Кош (1545 м), Чатир-Даг (1527 м), Ай-Петрі (1234 м).

Річки: Альма, Бельбек, Кача, Салгір, Чорна, Булганак, Бурульча.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Скласти орографічну схему (варіант 1 – Кримські гори, варіант 2 – Українські Карпати), на якій показати гідрографічну сітку, головні пасма, гірські масиви, окремі вершини, перевали та інші.

ЗАВДАННЯ 2: Скласти схематичний геологічний профіль (за варіантами завдання 1).

ЗАВДАННЯ 3: Скласти схему висотної поясності (варіант 1 – південний схил головного пасма Криму, варіант 2 – Українські Карпати), використовуючі літературні джерела та атласи. Для кожного поясу вказати назву, висотні межі розповсюдження, типи грунтів та рослинності, видовий склад рослин.

ЗАВДАННЯ 4: Характеристика природних комплексів. За різними джерелами інформації підібрати матеріал для характеристики літогенних, гідрокліматогенних і біогенних, а також ґрунтових компонентів (варіант 1 – Південний берег Криму, Внутрішнє Пасмо, Зовнішнє Пасмо Кримськіх гір; варіант 2 – Передкарпаття, Карпатські гори, Закарпаття). Матеріал оформити у вигляді таблиці.

ЗАВДАННЯ 5: Скласти опорний конспект по природі Кримських гір та Українських Карпат для школи.

Контрольні роботи для студентів спеціальності “географія” заочної форми навчання

Загальні положення. Контрольні роботи з курсу "Фізична географія України" виконується студентами IV курсу заочної форми навчання у літню сесію. Несвоєчасне надходження контрольної роботи для реєстрації методисту заочного відділення позбавлює можливості деканату допустити студента до здавання іспиту.

Нагадуємо, що право на здавання іспиту з курсу дає тілки своєчасне та успішне виконання контрольної роботи.

Для виконання контрольної роботи необхідно використовувати літературу, що рекомендується, список якої наводиться у главі 5.

Більшість завдань контрольної роботи подані у 25 варіантах. Кожний студент повинен виконати лише один ( свій ) варіант цього завдання.

Оформленая контрольної роботи. Важливу роль при розгляданні викладачем виконаної роботи має зовнішній вид та оформлення. Контрольна робота виконується на білій бумазі (формат аркуша приблизно 210 х 300 мм), текст пишеться лише на одній стороні аркуша з залишенням нормальних полів (ліворуч – 30 мм, праворуч - 10 мм, зверху та знизу - по 30 мм). Сторінки в роботі повинні бути пронумеровані. Текст пишеться або від руки (чітко та акуратно), або друкується на машинці (через 2 інтервали). Особливу увагу студент повинен звернути на виконання графічних робіт. Графіки виконуються обов'язково тушшю. Кожний рисунок повинен мати назву та умовні знаки. Питання контрольного завдання, в тому числі і таблічний матеріал, повинні бути повністю перенесені студентом із тексту методичного посібника до своєї роботи.

Вся виконана робота повинна бути зшита. Спочатку оформлюється титульний аркуш (додаток 11). На другій сторінці складається зміст, де указується, на якій сторінці знаходиться те або інше завдання. На третьому аркуші пишеться коротка передмова, в якій студент указує, з якого курсу написана контрольна робота, яка література використовується при її складанні, номер своєї залікової книжки, варіант виконання та інш.

Після передмови розміщується текст виконаних завдань, після чого, в кінці роботи ставиться особистий підпис студента.

Студент повинен пом'ятати, що незадовільнено або неохайно виконана контрольна робота, а також робота, яка виконана не своїм варіантом, повертається для переработки без розглядання викладачем.

У випадку виникнення яких-небудь неясностей, як за ходом вивчення курсу, так і при виконанні контрольної роботи, студент повинен звернутися до керівника курсу за роз'ясненням.

Завдання для контрольних робіт студентів заочної форми навчання