Робота з пошуковими системами
Пошук інформації в Інтернеті здійснюється двома способами:
За допомогою адреси URL;
За допомогою пошукових систем.
Перший спосіб. Він найшвидший і простий, якщо знаєте ім'я www - документа (URL адреса). Для виклику www-документа, що містить потрібну вам інформацію, достатньо дати команду: (ввести URL адресу в полі Адреса ) > Enter.
Другий спосіб. Використати пошукову систему, або пошуковий сервер. Він універсальний, дозволяє "дістати" будь-яку потрібну вам інформацію. Саме тут Користувач повинен продемонструвати свій рівень розуміння задачі і формулювання мети.
За принципом дії розрізняють кілька видів пошукових систем:
пошукові каталоги;
рейтингові системи;
індексні бази даних.
Основною складовою частиною індексної пошукової системи є «Рядок пошуку», в який вводиться «Ключове слово» за допомогою якого виконується пошук.
Додаткові параметри пошуку При пошуку інформації можна вказати такі додаткові параметри:
Прийоми ефективного пошуку інформації за допомогою індексних пошукових систем
Для пошуку інформації за одним ключовим словом необхідно набрати це слово в полі введення запитів і натиснути кнопку Знайти (Найти, Search). Пошук за одним словом доцільно проводити в тому випадку, якщо це слово є рідкісним, маловживаним або власним ім’ям.
Але, як правило, пошук за одним словом призводить до формування величезних списків Web-сторінок, на яких воно зустрічається. Знайти в такому списку потрібні ресурси не просто, і тому пошук за одним словом малоефективний. Набагато ефективнішим є пошук за кількома словами, але тут важливу роль відіграє правило, яке вказує пошуковій системі, як опрацьовувати групу слів. Наприклад, користувача можуть цікавити:
-документи, що містять І перше слово, І друге одночасно;
-документи, в яких ці слова зустрічаються поруч або недалеко одне від одного;
-документи, в яких зустрічається АБО перше слово, АБО друге, АБО обидва разом.
Таким чином, для ефективного пошуку за кількома ключовими словами потрібні спеціальні команди, які дають змогу пов’язати окремі слова між собою. Ці команди в пошукових системах утворюють спеціальну мову запитів.
Кожна індексна пошукова система використовує свою власну мову запитів, тому при використанні різних пошукових систем треба знати особливості кожної. Ретельний перелік правил написання запитів для конкретної пошукової системи можна знайти на її сервері за посиланнями «Допомога», Як скласти запит, Поради з пошуку тощо. Але є загальний принцип, згідно з яким усі команди можна поділити на три групи: команди простого пошуку, команди мови запитів і команди розширеного пошуку. У режимі простого пошуку запити створюються нескладними методами, але вони, як правило, призводять до численних результатів, з яких важко вибрати необхідні. Команди мови запитів дають змогу досить точно описати потрібний документ. Команди розширеного пошуку призначені для пошуку документів не за їх змістом, а, наприклад, для пошуку Web-вузлів за їх назвами, за фрагментами їх адрес, за адресами посилань, які зустрічаються на їх Web-сторінках і т.п.
41. Використання електронної пошти
Як відомо, електронна пошта є одним з найбільш поширених і використовуваних сервісів мережі Інтернет. Навіть склалися певні правила Інтернет етикету (так званий “нетикет”, від англ. “net” - мережа), спрямовані, як і будь-який етикет, на гармонізацію спілкування між людьми, зменшення витрат часу на обробку пошти, підтримку ділових і дружніх взаємин за допомогою електронного поштового зв’язку.
Не дивлячись на простоту та природність правил роботи з електронною кореспонденцією, багато людей свідомо або мимоволі не дотримуються їх. Як правило, в електронному повідомленні повинні бути заповнені всі поля:
• “Адреса одержувача”
• “Тема повідомлення”
• “СС” (carbon copy - адреса для копії)
• “Тіло листа”
• “Підпис”
• “Доданий файл (attachment)”.
Поле “Тема повідомлення” зазвичай містить від 3 до 8 слів, що лаконічно відображають його суть. У випадку листа-відповіді поштова програма автоматично розміщує в цьому полі тему вихідного листа, додаючи дві літери “Re” (від англійського “reply” - відповідь). Відсутність теми, як і відсутність супровідного тексту при пересиланні доданих файлів є ознакою поганого тону, і за наявності “обтяжуючих обставин” (наприклад, декілька порожніх листів підряд) часто є причиною ігнорування кореспонденції. Напевно майже всі потрапляли до ситуації, коли доводиться шукати потрібного листа серед великої кількості повідомлень без теми і для того, щоб знайти потрібну вам інформацію, ви змушені відкривати кожного листа та витрачати на пошуки багато часу даремно.
Отож, якщо ви додаєте вкладений файл, обов’язково вкажіть на це у листі.
Тіло листа
Довжина листа, як правило, не повинна перевищувати пів сторінки - сторінку. Більш довгі повідомлення готують в текстових редакторах і надсилають як додані файли. Варто у листі не використовувати багату кольорову гамму чи різні шрифти. Цілком можливо обмежитися одним кольором та одним розміром шрифту. Найчастіше у електронних листах використовуються такі шрифти як Arial (розмір 10-11), Times New Roman (розмір10 -11).
Якщо ваш партнер переходить від офіційного підпису - прізвище і посада - до менш офіційного, то доречно звертатися до нього по імені: шановний Іване Петровичу або просто Іване Петровичу.
Електронний підпис - це спеціально створений файл (sіgnature), що являє собою Ваш текстовий підпис. Наявність електронного підпису у Ваших повідомленнях є правилом гарного тону для ділового листування. У всіх сучасних поштових програм є опція створення електронного підпису. Електронний підпис не має перевищувати 5-6 рядків і може містити Ваше прізвище та ім’я, електронну адресу, адресу Інтернет сторінки (якщо є)
Корисно мати кілька варіантів підписів, які можна гнучко використовувати в залежності від характеру листування .
Електронна пошта- це комунікація з іншими людьми. Перш ніж відправити лист електронною поштою, прочитайте його і запитаєте себе, як би Ви відреагували, отримавши такого листа. Пам’ятайте про те, що важливо відповідати на електронні листи, які ви отримали від колег. Лишити листа без відповіді – найгірше порушення ділового етикету листування
42. Система створення комп’ютерних презентацій
Презентація– це набір слайдів, у якому містяться текст, графічні об’єкти, кнопки, звук відео та анімація.
Слайд – це окремий об’єкт, з якого складається презентація
1. Відкриваю програму PowerPoint та створюю порожню презентацію.
2. Обираю шаблон оформлення.
3. На титульній сторінці пишу заголовок. Система створення презентацій Microsoft PowerPoint». На кожному наступному слайді в рядку заголовку я пишу номер лабораторної роботи, а на місці вмісту вставляю скріншоти результатів виконаних робіт, які роблю за допомогою інструменту «Ножиці».
4. За допомогою меню «Анімація» задаю анімаційні ефекти для об’єктів на слайдах презентації
5. За допомогою меню «Переходи», встановлюю анімаційні переходи між слайдами.
6. Зберігаю виконану роботу
7. Створюю фотоальбом. Для цього виконую команду «Вставка – Рисунок – Создать фотоальбом». У вікні, що з’явилось я додаю 4 власні фото, а також встановлюю тему оформлення, режим відображення усіх підписів, та розмітку - д–і фотографії з підписами.
8. Редагую підписи у готовому фотоальбомі, та додаю анімаційні ефекти та переходи.
9. Зберігаю результати
43. Поняття про системи штучного інтелекту. Структура інтелектуальної системи.
Термін інтелект(intelligence) походить від латинського intellectus - що означає розум, розум, розум; розумові здібності людини.
Відповідно штучний інтелект (artificial intelligence) - ШІ (AI) звичайно тлумачиться як властивість автоматичних систем брати на себе окремі функції інтелекту людини, наприклад, вибирати і приймати оптимальні рішення на основі раніше отриманого досвіду і раціонального аналізу зовнішніх впливів.
У словниках даються такі визначення штучного інтелекту.
Штучний інтелект - здатність прикладного процесу виявляти властивості, асоційовані з розумною поведінкою людини.
Штучний інтелект - розділ інформатики, що займається питаннями імітації мислення людини за допомогою комп'ютера.
Цей клас пакетів включає: інформаційні системи, що підтримують діалог на природній мові (природно-мовний інтерфейс); експертні системи, що дозволяють давати рекомендації користувачеві в різних ситуаціях; інтелектуальні пакети прикладних програм, що дозволяють вирішувати прикладні задачі без программування.
44. База знань…….
База знань — це сукупність відомостей (про реальні об'єкти, процес, події або явища), що відносяться до певної теми або задачі, організована так, щоб забезпечити зручне представлення цієї сукупності як в цілому так і будь-якої її частини[джерело не вказано 616 днів]. Це означає, що система управління базою знань (саме знань, а не даних) повинна забезпечити уявлення і обробку моделі, зіставною за своєю складністю з моделлю, що використовується свідомістю людини.
Класифікація баз знань
БЗ всесвітнього масштабу, наприклад: Інтернет чи Вікіпедія
БЗ національні — наприклад, Вікіпедія
БЗ галузеві — на кшталт автомобільної енциклопедії
БЗ організацій — див. Управління знаннями
БЗ експертних систем — див. Експертна система
БЗ спеціалістів Гідрогеологічна
Застосування бази знань
Прості бази знань можуть використовуватися для зберігання даних про організації: документації, інструкцій, статей технічного забезпечення. Головна мета створення таких баз — допомогти менш досвідченішим людям знайти існуючий опис способу вирішення якої-небудь проблеми предметної області.
Онтологія може служити для представлення в базі знань ієрархії понять і відношень між ними. Онтологія, яка ще містить і екземпляри об'єктів не що інше, як база знань.
База знань — важливий компонент інтелектуальної системи. Найвідоміший клас таких програм — експертні системи. Вони призначені для знаходження способу вирішення специфічних проблем, базуючись на записах БЗ і на користувацькому описі ситуації.
Створення і використання систем штучного інтелекту потребує величезних баз знань.
Бази знань в інтелектуальній системі
Нижче перераховані цікаві особливості, які можуть (але не зобов'язані) бути в інтелектуальній системі, і які стосуються баз знань. Список може бути не повним.
Машинне навчання : Це модифікація своєї БЗ в процесі роботи інтелектуальної системи, адаптація до проблемної області. Аналогічна можливості людини «набиратися досвіду».
Автоматичне доведення (висновки) Здатність системи виводити нові знання із старих, знаходити закономірності в БЗ. Деякі автори вважають, що БЗ відрізняється від бази даних наявністю механізму висновків.Інтроспекція : Знаходження протиріч, нестиковок в БЗ, відслідковування правильної організації і коректності роботи БЗ. Доведення висновку : Здатність системи «пояснювати» хід її думок при знаходження вирішення задачі, причому по «першій вимозі».
Фрейм (англ. frame — «каркас», «рамка») — це структура, що описує деякий складний об'єкт або абстрактний образ або модель для представлення деякої концепції (стереотип сприйняття). Модель містить слоти, визначені фасетами. З такої моделі певної концепції нічого не можна забрати, атрибути моделі можна лише заповнити.
Семантична мережа — інформаційна модель предметної області, що має вигляд орієнтованого графа, вершини якого відповідають об'єктам предметної області, а ребра задають відносини між ними. Об'єктами можуть бути поняття, події, властивості, процеси .Таким чином, семантична мережа є одним із способів представлення знань.
1 Інформатика як наука і як вид людської діяльності
2 Інформація та повідомлення та їх взаємозв’язок
3 Інформаці́йні проце́си
4 Арифметичні основи інформаційних систем
5 Перехід з десяткової системи числення в будь яку систему числення
6 Перехід в двійкову
7Логічні основи функціонування ЕОМ
8 Структура інформаційної системи. Апаратна та програмна складова.
9 Архітектура сучасного комп’ютера
10 Принципи побудови та функціонування сучасних
11 Поняття файлу. характеристимка файла.
12 Структура файлової системи .Поняття каталогу. Шлях до файлу
13 Поняття операційної системи. Та її функції
14 Обєкти якими оперує ОС WINDOWS.Елементи діалогових вікон.
15 Операції над об’єктами ОС Windows
16.Компютерні віруси.Їх класифікація. Антивірусні програми.
17. Системи опрацювання текстів. Поняття текстового документу. Правила набору тексту.
18.Параметри шрифту
19. Параметри сторінки. Поняття колонтитула.
20.Параметри абзацу
21. Створення таблиць в текстових документах. Форматування таблиць.
22.Набір формульних фрагментів. Розмітка формул. Редактор формул.
23. Використання технології вмонтованих об'єктів.
24.Макетування документу в декілька колонок. Списки.
25.Поняття електронної таблиці. Структура електронної табл
26.Типи даних електронної таблиці.
27.Адресація комірок.
28. Параметри комірок
29.Мастер формул в електроній таблиці. Копіювання, тиражування та переміщення формул. Використання різних типів адресації.
30. Використання діапазонів. Логічні вирази.
31 Поняття Діаграми .Типи діаграм. Елементи діаграм. Використання майстра діаграм
32 Поняття бази даних. Структура бази даних.
33 Заповнення Баз Даних. Редагування вмістимого таблиць
34 Запити в базах данни
35 Архіви даних. Архіватор
36 Компютерні віруси. Класифікація вірусів
37 Антивірусні програми
38 Мережні технології. Поняття мережі. Класифікація мереж.
39 Найпоширеніші послуги Інтернет
40 Робота з пошуковими системами.
41 Використання електронної пошти
42 Система створення комп’ютерних презентацій
43 Поняття про системи штучного інтелекту. Структура інтелектуальної системи.
44 База знань…….