Бюджетне обмеження споживача
Бюджетне обмеження споживача формують його доход і ціни товарів і послуг. Мікроекономічна модель бюджетного обмеження визначає множину наборів товарів, доступних споживачу, тобто враховує його фінансові можливості, і має назву „модель можливого”.
Загальні видатки на придбання товарів 
 і 
 в межах певного доходу 
 споживача визначаються рівнянням бюджетного обмеження: 
 ,
де 
 – ціни товарів, 
 - кількості товарів.
Розв’язавши це рівняння відносно 
 , можемо обчислити різні варіанти наборів товарів: 
Наприклад, якщо тижневий доход споживача складає 80 грн. і цілком витрачається на покупку двох товарів, ціни яких 
 =1 грн., а 
 = 2 грн., то він може вибрати будь-який кошик з такими наборами (табл. 4.2):
Таблиця 4.2.
| Набори | А | Б | В | Г | Д | 
 Товар  
  |  |||||
 Товар  
  |  
 Графічно ці набори благ відображає пряма з від’ємним нахилом, яка називається бюджетною лінією або лінією бюджетного обмеження (рис. 4.4).
Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків. Вона показує межу між можливим і неможливим.
Всі точки, розташовані на бюджетній лінії або під нею, досяжні для споживача, всі точки над бюджетною лінією – недосяжні. Точки на бюджетній лінії характеризують множину комбінацій товарів 
 і 
 , видатки на які не перевищують в сумі доходу споживача.
Лінія бюджету переривається в точці А що відповідає кошику, який включає максимальну кількість товару 
 , яку можна купити на доход у 80 грн. Пересуваючись по лінії бюджету донизу від точки А до точки Д, споживач змінює комбінацію товарів у кошику, збільшує витрати на товар 
 і зменшує витрати на товар 
 . Точка Д на горизонтальній осі відповідає кошику з максимальною кількістю товару 
 , яку можна купити, якщо витратити на нього весь тижневий доход. Бюджетне обмеження показує компроміс, на який повинен піти споживач при виборі між двома товарами: щоб одержати додаткову одиницю одного товару, він повинен відмовитись від певної кількості іншого.
Пропорції можливої заміни одного товару іншим визначаються за допомогою кутового коефіцієнта 
 . В границях незмінного бюджету збільшити видатки на купівлю додаткових одиниць товару 
 можна лише на суму, яка зекономлена завдяки відмові від купівлі певної кількості товару 
 . І навпаки. В обох випадках повинна виконуватись умова: 
 або 
 звідки 
 Отже, співвідношення заміни показує відносна ціна товару. Чим більшою є ціна товару 
 , тим від більшої кількості товару 
 доведеться відмовитись споживачеві, щоб придбати додаткову одиницю товару 
 .
Зміна доходу споживача та ринкових цін товарів змінюють купівельні можливості споживача. Зміна доходу 
 змінює місце точок перетину бюджетної лінії з осями 
 координат, оскільки змінюється відношення 
 та 
 , але незмінним залишається нахил бюджетної лінії, оскільки співвідношення цін 
 , 
 залишаються незмінними. Якщо доход зростає до 160 грн., то обидві точки перетину зміщуються вгору (рис. 4.5), лінія бюджету переміщується паралельно вгору 
 . Зменшення бюджету до 40 грн. переміщує бюджетне обмеження відповідно донизу 
 .
 Зміни у цінах впливають на бюджетну лінію по-різному, в залежності від того, на який товар і в якій пропорції вони змінюються (рис. 4.6). Якщо змінюється ціна одного товару за незмінної ціни іншого і сталому доході, бюджетна лінія змінює кут нахилу внаслідок зміни співвідношення цін 
 . Вона обертається навколо точки переривання того товару, ціна якого не змінилася. У ситуації, коли ціни товарів і доход змінюються одночасно і пропорційно, лінія бюджету не змінить свого положення.
Узагальнимо властивості бюджетної лінії:
§ бюджетна лінія показує множину можливого вибору споживчих кошиків;
§ бюджетна лінія має від’ємний нахил – це означає, що споживач готовий відмовитись від певної кількості одного товару заради додаткового споживання іншого. Пропорції заміни показує співвідношення цін (відносні ціни товарів);
§ зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вгору або вниз, відповідно збільшуючи або зменшуючи купівельну спроможність споживача;
§ зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу бюджетної лінії, що також впливає на купівельну спроможність споживача.
Розглянувши мету та обмеження споживача, проаналізуємо взаємодію цих складових, в результаті якої споживач приймає рішення про вибір конкретного кошика.