Закон спадної граничної корисності блага

З точки зору кардиналістської теорії споживач приймає рішення, щодо придбання деякої кількості блага за допомогою кількісної оцінки корисності цього блага в умовних одиницях – ютилях. Відомо, що величина корисності залежить не тільки від властивостей блага, але й від його кількості, тобто визначається функціонально.

Функція корисності для випадку споживання одного блага має вигляд:

U = f (Х),

тобто можна простежити залежність між зміною кількості одиниць одного споживаного блага Х за незмінної кількості споживання інших благ і відповідною зміною рівня корисності U.

Для поглибленого аналізу поведінки споживача виділяють сукупну та граничну корисність.

Сукупна корисність(total utility – ТU) – це сумарний рівень корисності, що досягається споживачем при споживанні певної кількості одиниць одного блага.

Наприклад, функція сукупної корисності для одного блага:

ТU = f (Х),

де Х – кількість блага Х.

Гранична корисність(marginal utility – МU) – це додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці блага або приріст сукупної корисності від споживання кожної додаткової одиниці:

МU_х =

де ∆ТU – приріст сукупної корисності, ∆Х – збільшення споживання блага на одиницю.

Яким би чином споживач не використовував благо, кожна додаткова одиниця блага завжди приносить меншу корисність, ніж попередня, тому, що потреба споживача в даному благе поступово наближається до насичення.

Твердження, що гранична корисність спадає при збільшенні загальної кількості блага, який використовує споживач, називають «законом» спадної граничної корисності або першим законом Госсена (лапки показують гіпотетичний характер даного закону). Цій закон сформулював німецькій економіст Герман Госсен:

за відносно короткий проміжок часу, протягом якого смаки споживачів залишаються незмінними, гранична корисність кожної наступної одиниці блага буде зменшуватись.

Закон є справедливим для одного акту споживання (година, день, тиждень), його дія для більшості благ розпочинається з 2-ої одиниці (виняток – предмети розкоші, анти блага).

Саме гранична корисність лежить в основі вибору споживача. Взаємозв’язок сукупної та граничну корисності з поведінкою споживача можна визначити, якщо представити сукупну корисність від споживання певної кількості блага як суму показників граничної корисності:

де – гранична корисність першої одиниці блага Х;

– гранична корисність другої одиниці блага Х;

– гранична корисність n-ої одиниці блага Х.

Таким чином, на динаміку сукупної корисності має вплив закон спадної граничної корисності, тому сукупну корисність зростає у процесі споживання, але все меншими і меншими темпами.

Проілюструвати дію першого закону Госсена можна за допомогою графіків граничної і сукупної корисності (рис.2.1).

Згідно з графіком на рис. 2.1. сукупна корисність досягає максимального значення (TU_max) в точці, що відповідає одиниці блага, для якої гранична корисність дорівнює нулю (MU=0), тобто споживач досягає мети – повного насичення потреби.

За від’ємних значень граничної корисності наступних одиниць блага крива ТU відхиляється до низу, тобто подальше споживання зменшує сукупну корисність.

Отже, раціональний споживач максимізує корисність від блага Х, якщо припинить його споживання, як тільки гранична корисність останньої спожитої одиниці стане рівною нулю, тобто не додасть більше ніякого задоволення. Внаслідок дії закону спадаючої граничної корисності споживач не буде купувати додаткових одиниць цього блага по даній ціні, тому що віддаючи гроші, він фактично відмовляється від інших благ, тобто альтернативних способів одержання корисності. Платити за це благо покупець буде лише у випадку зниження ціни тому, що доход споживача завжди обмежений.

Значення першого закону Госсена полягає, по-перше, в тому, що він дозволяє відрізняти сукупну корисність певного запасу блага і граничну корисність даного блага; по-друге, постулат про спадання граничної корисності блага є необхідною умовою досягнення економічним суб’єктом стану рівноваги, тобто такого стану, за яким споживач отримує максимум корисності.