Методика розрахунку теплового опромінювання при

Пожежах нафтопродуктів

Горіння на пожежі супроводжується виділенням великої кількості тепла, значна частина якого передається тепловим випромінювання.

При відкритому горінні будівель і споруд, відкритих складів горючих речовин у твердому стані, вогненебезпечних рідин передача тепла від факелу в напрямку інших об’єктів являє собою небезпеку виникнення в них пожежі та вибуху. Випромінювання факелу на пожежі істотно ускладнює дії пожежних підрозділів, що беруть участь у гасінні пожежі.

Максимальна кількість тепла від факелу випромінюється по нормалі від його геометричного центру. В такому випадку щільність випромінювання визначається рівнянням:

, (4.1)

де Т1 - температура полум’я горіння нафтопродукту табл. 1.7 [7] факелу, К; Т2 – критична температура поверхні, що опромінюється факелом (шкіряного шару людини, табл. 1.8 [7], захисного одягу особового складу, технологічного обладнання, пожежної техніки), К; - зведений ступінь чорноти системи.

Зведений ступінь чорноти системи залежить від ступеня чорноти полум’я та ступеня чорноти поверхні, що опромінюється. та визначається за формулою:

(4.2)

де - ступень чорноти полум’я [14], - ступень чорноти поверхні що опромінюється, для шкіряного шару людини приймається 0,95.

Кількість тепла, що випромінюється факелом у напрямку суміжних споруджень, обладнання, особового складу та техніки визначається згідно з законів теплообміну випромінюванням між двома тілами, довільно орієнтованими в просторі. В реальних умовах тепловипромінювання щільність теплового потоку визначається умовами опромінювання і залежить від середнього коефіцієнта опромінювання :

(4.3)

де - середній коефіцієнт опромінювання тіла.

При розв’язанні задачі з визначення мінімально достатньої відстані від факелу полум’я використовують базову схему опромінювання та базовий коефіцієнт опромінювання .

 

 

Рис. 5.1 - Схема базової моделі опромінювання

Базовий коефіцієнт опромінювання розраховують за формулою:

, (4.4)

при цьому кут для визначення arctg визначається в градусах.

За значення а можна прийняти радіус факелу Rф, а за значення b - висоту факелу Нф.

Тепловий потік що потрапляє на об’єкт розташований на поверхні ґрунту безпосередньо перед центром факелу, складає половину від максимального значення а середній коефіцієнт опромінювання приймають рівним .

Якщо поверхня, що опромінюється (особовий склад, пожежна техніка або технологічне обладнання), розташована на одному рівні з факелом, середній коефіцієнт опромінювання визначається як два базових коефіцієнти опромінювання :

1. (4.5)

 

 

Рис. 5.2 - Схема фактичної моделі опромінювання на пожежі

При горінні рідини в резервуарі середній коефіцієнт опромінювання визначається як різниця коефіцієнтів опромінювання від повного контуру резервуара з факелом над ним та самого контуру резервуара:

(4.6)

де hр – висота резервуара разом з фундаментом, м.

Рис. 5.3 - Схема фактичної моделі опромінювання на пожежі в резервуарі

Для визначення безпечної відстані від факелу необхідно провести порівняння максимального теплового потоку від факелу з критичним тепловим потоком , що є мінімальним небезпечним значенням питомого теплового потоку:

(4.7)

де - коефіцієнт безпеки.

Критичний тепловий потік залежить від матеріалу, що опромінюється, ступеня захисту особового складу та часу опромінювання та визначається по табл. 8.4 [7] або табл. 11.6 [14].

При пошуку безпечної відстані умову безпеки можна визначити рівнянням:

(4.8)

. (4.9)

При відносно великій відстані до факелу межу з визначеним ступенем опромінювання можна визначити за формулою:

. (29)

Форма зони горіння над поверхнею рідини, що розлилася, або над резервуаром постійно міняється, але для визначення характеристик горіння її можна прийняти у вигляді циліндра з діаметром, рівним діаметру резервуара, і висотою hф.

При горінні горючої рідини в резервуарі площа пожежі обмежується площею резервуара. Висота полум’я залежить від діаметра резервуара і роду горючої рідини. Відомо, що при горінні продукту в резервуарі розмірами від 2 до 23 метрів висота факела полум’я пропорційна діаметру резервуара і для різних рідин вона визначається як:

- для бензину ;

- для дизельного палива ;

- для етилового спирту .

При горінні рідини, що розлилася, ефективний діаметр зони горіння визначається за формулою:

, ( 30 )

де F - площа розливу рідини, м2;

Висота факелу полум'я за формулою Томсона

, (31)

де - діаметр резервуара (ефективний діаметр зони горіння), м; - масова швидкість вигоряння рідини, кг/(м2 хв.), табл..1.6 [7]; - густина повітря, кг/м3, приймається рівною 1,205 кг/м3; - прискорення вільного падіння, 9,81 м/с2.

Література

1. Кодекс цивільного захисту України №5403-VI, від 2 жовтня 2012 року.

2. Статут дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. Наказ МНС України №575 від 13.03.2012 р.

3. Наказ МНС України від 23.09.2011№ 1021 - Про затвердження Методичних рекомендацій зі складання та використання оперативних планів і карток пожежогасіння.

4. Наказ МНС України від 16.12.2011 № 1341 - Про затвердження Методики розрахунку сил і засобів, необхідних для гасіння пожеж у будівлях і на територіях різного призначення.

5. Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України. Наказ МНС України від 07.05.2007 р. № 312

6. Держстандарт України. Пожежна безпека. Терміни й визначення. ДСТУ.2272-93.

7. Иванников В. П., Клюс П.П. Справочник руководителя тушения пожара. -М. Стройиздат, 1987. -228 с.

8. Клюс П.П., Палюх В.Г. Тактические возможности пожарных подразделений Навч. посібник. - Харків: ХІПБ-ХПТУ,1993. - 201 с.

9. Клюс П.П. та ін.. Пожежна тактика. - Х., Основа, 1998.- 592 с.

10. Баратов А.Н. Та ін., Пожаровзрывоопасность веществ и материалом и способы их определения. Сприв. 2-х частях. - М., - Недра

11. Наказ МНС України від 16.12.2011 №1341 -Про затвердження Методики розрахунку сил і засобів, необхідних для гасіння пожеж у будівлях і на територіях різного призначення .

12. Дерев’янко І.Г., Сенчихін Ю.М., Шаршанов А.Я. - Визначення та прогнозування небезпечних факторів пожежі. Практ. посібник. – Харків: АЦЗУ, 2006. -88с.

13. НАПБ 05.02-35- 2004 “Інструкція щодо гасіння пожеж у резервуарах із нафтою та нафтопродуктами.

14. Шаршанов А.Я., Сайчук І.В., Рябова І.Б. – Термодинаміка і теплопередача в пожежної справі, Навч. Посібник. –Х., Основа, 2004. -237 с.