Джемс В. Прагматизм. СПб., 1912
9. Зотов А.Ф. Современная западная философия: Учебник. – М., 2001.
10. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996.
11. Камю А. Избранное. – М.,1990.
Кьеркегор С. Наслаждение и долг. Киев, 1994.
Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. Институт экспериментальной социологии. СПб, 1998.
14. Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. – М., 1990.
15. Поппер К. Открытое общество и его враги. В 2-х т. – М., 1991.
16. Проблема человека в западной философии. – М., 1988.
17. Сартр Ж.-П. Стена: Избр. Произв.- М., 1992.
18. Современная западная социология. Словарь / сост. Малахов В.С., Филатов В.П. – М., 1991.
19. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти, и сексуальности. – М., 1996.
20. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произведений. – М., 1990.
21. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.
22. Шопенгауэр А. Избранные произведения. – М., 1992.
Змістовний модуль ІІ.
Тема 8. Єдність світу та багатоманітність реальності.
План:
1. Проблема буття в історії філософії.
2. Моністична, дуалістична та плюралістична концепція буття.
3. Наукова, релігійна та філософська картини світу.
4. «Реальність» як термін та категорія буття.
5. Багатоманітність та взаємозв’язок форм буття.
На самостійну роботу.
1. Проблема розрізнення матеріальної та ідеальної (духовної), об’єктивної та суб’єктивної реальностей.
2. Сенс та зміст основних онтологічних категорій: «буття» й «ніщо»; «сутність» та «існування»; «субстанція»; «зміст» та «форма»; «одиничне» та «загальне»; «можливість» та «дійсність».
3. Причинно-наслідкові тенденції в системі зв’язків буття.
4. Сутність принципу детермінізму в філософії. Індетермінізм та його форми.
Питання для самоконтролю.
1. Яким чином відбувалося формування поняття «буття»?
2. Якою є механіко-матеріалістична картина світу?
3. Як трактується термін «життя» в «філософії життя»?
4.В чому полягає сучасна наукова картина світу?
5. В чому полягає «життя» як земний та як космічний феномен?
Список літератури.
1. Афанасьев В.Г. Мир живого: системность, эволюция и управление. – М., 1986.
2. Вернадский В.И. Философские идеи натуралиста. – М., 1988.
3. Выгодский Л.С. Развитие высших нервных функций. – М., 1990.
4. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. – М., 1967.
5. Бердяев Н.А. Философия свободы. – М., 1989. Гл. 5.
6. Гайденко П.П. Бытие и разум // Вопросы философии. – 1997. - №7.
7. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986.
8. Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия. К постановке вопроса // Вопросы философии. – 2001. - №6.
9. Кутырев В.А. Оправдание бытия (явление нигитологии и его критика) // Вопросы философии. – 2000. - №5.
10. Лукьянов И.Ф. Сущность категории «свойство». – М., 1982.
11. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто // Философские науки. – 1984. №3.
12. Флоренский П.А. Итоги // П.А. Флоренский. Соч. В 2 т. – М., 1990. Т. 2.
13. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.
14. Хайдеггер М. Разговор на просёлочной дороге. – М., 1991. С. 80-120, 146-159.
15. Чанышев А.Н. Трактат о небытии // Вопросы философии. - 1990. - №10.
Тема 9. Матерія і дух. Природа.
План:
1. Еволюція розуміння матерії в історії філософії. Матерія як об’єктивна реальність.
2. Матеріальна єдність світу.
3. Рух як спосіб існування матерії.
4. Специфіка соціального простору і часу.
На самостійну роботу.
1. Матеріальне та духовне.
2. Рівні організації неживої природи. Будова матерії на біологічному та соціальному рівнях.
3. Форми руху матерії. Їх якісна специфіка та взаємозв’язок.
4. Якісна багатоманітність форм простору-часу в неживій матерії. Особливості біологічного простору-часу.
5. Еволюція й революція в розвитку світу.
6. Проблеми простору-часу в сучасній фізиці, космології.
Питання для самоконтролю.
1. Як формувалося науково-філософське поняття «матерія»?
2. В чому полягають сучасні уявлення про єдність простору і часу (в філософії, фізиці, космології)?
3. Чи є «рух» та «розвиток» ідентичними феноменами?
4. В чому проявляється єдність природи й суспільства?
Список літератури.
1. Кучевский В.Б. Анализ категории «материя». – М., 1983.
2. Петров Ю.А., Французова Н.П. Категория материя (логико-методологические и начно-прикладные проблемы) // Философские науки. – 1988. №7.
3. Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии. – 1991. - №2.
4. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч., т. 20, отд. 1 гл. 4-5.
5. Энгельс Ф. Диалектика природы // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2 изд. Т. 20.
6. Лазарев С.С. Понятие «время» и геологическая летопись земной коры // Вопросы философии. – 2002. №1.
7. Марголис Дж. Материализм менее чем адекватными средствами // Вопросы философии. – 2002. №7.
8. Дубровский В.К. Концепции пространства и времени. Физический и философский аспекты. – М.: Наука, 1991.
9. Лешкевич Т.Г. Философия. Вводный курс. – М.: Конкур, 1998.
10. Потемкин В.К., Симаков А.А. Пространство в структуре мира. – Новосибирск: Наука, 1990.
11. Щербаков А.С. Самоорганизация материи в неживой природе. Философские аспекты синергетики. – М.: Изд-во МГУ, 1990.
Тема 10. Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.
План:
1. Основні історичні форми діалектики.
2. Закони діалектичного розвитку.
3. Поняття системи. Принцип системності.
4. Детермінізм. Принцип причинності.
На самостійну роботу.
1. Принцип історизму. Прогрес і регрес, їх діалектичне співвідношення.
2. Категорія «міра» і проблема людських взаємовідносин. Діалектика «можливого» та «дійсного» в контексті сучасності.
3. Цінність навичок діалектики. Співвідношення діалектики та метафізики.
Питання для самоконтролю.
1. Дайте визначення взаємозв’язку.
2. Яке співвідношення безпричинності та випадковості?
3. Дайте визначення «розвитку». Чим розвиток відрізняється від руху?
4. Дайте визначення поняттям – «зміст», «структура», «частина», «елемент».
5. Чи може розвиток здійснюватися без суперечностей?
6. Чи правильним є твердження, що рух та спокій взаємовиключають один одного?
7. Проілюструйте основні закони діалектики. В чому сутність принципу детермінізму?
8. В чому проявляється суперечливий характер прогресу?
Список літератури.
1. Алексеев, П.В., Панин А.В. Философия. – М., 1996.
2. Ильенков Э.В. Диалектическая логика. – М., 1984.
3. Ильенков Э.В. Диалектика абстрактного и конкретного в научно-теоретическом мышлении. – М., 1997.
4. Кедров Б.М. О методе изложения диалектики. Три великих замысла. – М.: Мысль, 1983.
5. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. – М., 1973.