Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водопровідних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.
Безпосередніми причинами цих аварій є: порушення правил безпеки й транспортування, недотримання техніки безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей тощо.
Головною особливістю хімічних аварій (на відміну від інших промислових катастроф) є їх здатність розповсюджуватись на значній території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища.
Повітряні потоки, які містять гази, пароподібні токсичні компоненти, аерозолі та інші частинки, стають джерелом ураження живих організмів не тільки в осередку катастрофи, а й у прилеглих районах.
До числа небезпечних для здоров'я людини газоподібних сполук, які забруднюють атмосферу при хімічних аваріях та катастрофах, можна віднести: С12, НС1, НF, НСN, SО3, SО2, СS2, СО, СО2, NH3, СОСl3, оксиди азоту та інші.
Сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) називаються хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.
Сильнодіючі отруйні речовини можуть бути елементами технологічного процесу (аміак, хлор, сірчана й азотна кислоти, фтористий водень та інші) і можуть утворюватись при пожежах на об'єктах народного господарства (чадний газ, оксиди азоту та сірки, хлористий водень).
На території України знаходиться 877 хімічно небезпечних об'єктів та 287000 об'єктів використовують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини або їх похідні (у 140 містах та 46 населених пунктах).
Пожежі та вибухи
Вибухи та їх наслідки — пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соляної й мурашиної кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин.
Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропілену тощо.
В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть виникати також внаслідок ушкодження електропроводки та машин, які перебувають під напругою, опалювальних систем.
За статистикою основні причини виникнення пожеж та вибухів:
· несправність електрообладнання — 23%;
· куріння в неналежному місці — 18%;
· перегрів внаслідок тертя в несправних вузлах машин — 10%;
· перегрів пальних матеріалів — 8%;
· контакти з пальними поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів —7%;
· контакти з полум'ям, запалення від полум'я горілки — 7%;
· запалення від пальних часток (іскри) від установок та устаткування для спалювання — 5%;
· самозапалювання пальних матеріалів — 4%,
· запалювання матеріалів при різці та зварюванні металу — 4%.
Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю. Коли підприємство скорочує штати й бюджет аварійних служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.
Аварії на транспорті
Необхідність транспорту в наш нас не викликає жодного сумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення його ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортних засобів та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).
Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.
У світі щорічно внаслідок ДТП на автодорогах гине 250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує травми.
Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
З моменту виникнення авіації виникла проблема забезпечення безпеки авіапольотів. На відміну від інших видів транспорту, відмови двигунів у польотах практично завжди призводять до неминучих катастрофічних наслідків. У середньому щорічно в світі стається близько 60 авіаційних катастроф, в 35 з яких гинуть усі пасажири та екіпаж.
Близько 2 тисяч людських життів щорічно забирають авіаційні катастрофи, а на дорогах світу щорічно гине понад 250 тисяч чоловік. Отже, ризик потрапити під колеса машин в 10-15 разів вищий від ризику загинути в авіакатастрофі.
Пасажири залізничного транспорту також знаходяться в зоні підвищеної небезпеки. Зонами підвищеної небезпеки на залізничному транспорті є: залізничні колії, переїзди, посадочні платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди. Постійну небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки. Крім цього, залізничними коліями перевозяться небезпечні вантажі: від палива та нафтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин.
Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах. Зумовлюється це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди перебуває велика кількість людей. Температура в осередку пожежі дуже швидко підвищується з утворенням токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечними є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири сплять.
Дотримання правил безпеки як пасажирами і машиністами, так і пішоходами значно зменшує ризик потрапляння в надзвичайні ситуації.
Можливий ризик для життя людини на морських транспортних засобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на автомобільних.
У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000 кораблів, з них гине понад 200 одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають понад 6000 людей, з яких біля 2000 гине.
Ризик для життя пасажирів виникає при спуску на воду рятувальних засобів, а саме: при перекиданні шлюпки, сильних ударах об борт корабля і таке інше. Втрата шансів на врятування може виникати внаслідок неправильного використання рятувальних жилетів або коли люди скачуть з висоти 6-15 м з борту корабля, який тоне.
Перебуваючи на рятувальному плоті, шлюпці чи в воді, людина повинна намагатися подолати паніку, розгубленість, вірити в те, що її врятують. Така поведінка в екстремальних ситуаціях збільшує шанси людини на виживання.
Соціальні небезпеки
Алкоголь
Напевно, у нас немає жодної родини, що прямо або опосередковано не хвилювала б проблема алкоголізму.
Алкоголізм — страшна хвороба, що за поширенням на Землі займає третє місце після серцево-судинних і ракових захворювань. Третя хвороба цивілізації! За даними статистики в Україні, чисельність зареєстрованих людей з алкогольними проблемами складає близько 700 тис. чоловік.
Навіщо люди потрібляють алкоголь? Він збуджує, підбадьорює, піднімає настрій, змінює самопочуття, робить бесіду жвавішою. Але алкоголь ніколи не може бути корисною речовиною і лише тимчасово приводить до мнимого поліпшення стану. Алкогольні напої паралізують діяльність абсолютно всіх органів людини. Алкоголь як наркотик, до якого швидко звикають і не задовольняються маленькими дозами.
Стадії розвитку алкоголізму:
· перша стадія – захисна. Призводить до нудоти, блювання, головного болю, запаморочення тощо;
· друга стадія – ейфорія, що супроводжується алкогольни похміллям. Захисна реакція поступово слабшає, стан ейфорії стає для людини потребою, і вона вже не може обходитися без алкогольних напоїв. Різко знижується працездатність, виникає головний біль, тремтять кінцівки, людину морозить;
· треття стадія — хронічний алкоголізм. Змушене вживання спиртних напоїв, обумовлене психічною і фізичною залежністю від алкоголю.
Чим відрізняється пияцтво від алкоголізму? Розходження між ними тільки в кількості випитого: пияцтво є початковою стадією хворобливого стану — алкоголізму, що розвивається внаслідок непомірного і систематичного вживання спиртних напоїв.
У нашому організмі немає жодного органа, на який би алкоголь не діяв негативно. Алкоголь усмоктується досить швидко в кров, що розносить його по всьому організмі. Незначна кількість його осідає в порожнечі рота, далі — у системі травлення: у шлунку — близько 20% і в кишечнику — близько 80%. Однак основна його доза всмоктується в мозок. При важкому отруєнні алкоголем гине кілька тисяч кліток сірої речовини головного мозку. І хоча них у кожної з нас 17млрд, таке марнотратство — неприпустиме!
Алкоголь знешкоджується в печінці. Приймаючи участь у знешкодженні спирту, печінка сама випробує його шкідлива дія. Алкоголь викликає запальну реакцію в клітках печінки, вони збезводнюються, зморщуються, ущільнюються і гинуть. Відбувається часткова заміна цих кліток щільними сполучнотканинними фляками. У такий спосіб алкогольний гепатит (запалення печінки) переходить у грізне необоротне захворювання, що називається цирозом. Живіт збільшується через утворення водянки черевної порожнечі. Розвивається загальне отруєння організму, і людина гине.
Пияцтво й алкоголізм наносять великої економічної, соціальної і моральної шкоди суспільству.
Наслідки вживання алкоголю:
· послаблюється імунітет;
· допускається брак у роботі;
· являються виновниками аварій та травматизму (20% побутового і 46% вуличного травматизму);
· дорожньо-транспортні пригоди (72,5%);
· збільшення злочинності (96%), тобто виновниками є особи в стані алкогольного сп'яніння.
Тютюнопаління
Тютюнопаління — основна причина передчасної смерті. За оцінками ВООЗ біля третини дорослого населення світу (серед яких 200 мільйонів — жінки) курять. За статисчичними даними щорічно 3,5 мільйонів людей вмирають з причини паління, тобто1000 — щодня;
Зараз можна говорити про епідемію куріння. У Європі курять близько половини дорослого населення.
Так, у США понад 30 мільйонів осіб кинули курити (за останні роки). Нині в США курити лише чверть дорослого населення.
Водночас у відстаючих країнах за останні 25 років кількість курців збільшується, що за підрахунками спеціалістів призведе до того, що в найближчі 20-30 років щорічно від хвороб, пов'язаних з курінням, буде вмирати більше 7 мільйонів осіб.
Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас курять 12 мільйонів громадян — це 40% населення працездатного віку. З них 3,6 мільйона жінок і 8,4 мільйона чоловіків. Курити кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-39 років). За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100-110 тисяч смертей щорічно. Дорослий курець викурює в середньому 1650 цигарок за рік. Дія тютюнові прихована, тому це особливо підступний і небезпечний ворог. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, смороду виникають поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто з'являються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не курінням, оскільки від початку систематичного вживання тютюнові до появи перших ознак хвороби минає більш-менш тривалий рядків.
Нікотин — одна з найсильніших рослинних отирають, основна складова тютюнового дмитрика. Отруйність нікотину відчув кожний, хто взявши в рот першу в житті цигарку або сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця, цьому заважають запаморочення і нудота. Тому, хто починає курити, зазвичай дуже гидко, він не дістає ніякого задоволення, алі бажання «не спасувати» змушує його курити знову. Поступово організм пристосовується до нікотину, і куріння не викликає таких неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває.
Шкідлива дія тютюнові не обмежується нікотином. До складові тютюнового дмитрика входити близько 30 отруйних речовин : аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо.
Учені встановили, що куріння — один з основних чинників, який призводить до того, що розвивається рак легень. Куріння збільшує ризик захворіти не тільки на рак легень, а й на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, сечового міхура.
Тютюн негативно впливає на серцево-судинну систему, репродуктивні органи. Так, французькі лікарі науково-дослідного центрові Парижа встановили , що в 8 з 10 випадків імпотенція виникає через звуження кровоносних судин, викликаних курінням. За даними вчених, 50% обстежених курців у тій чи іншій формі страждають на імпотенцію. Статева функція відновлюється, коли людина припиняє отруєння свого організму тютюном.
Абсолютно неприпустимо курити вагітним жінкам. Тютюнові отрути не затримуються плацентою, а вільно проникають у дах плодові. Як мі вже говорили, нікотин звужує судини, тому плід одержує менше поживних речовин і кисню, ніж потрібно. Медицина також застерігає: у жінок, які курять, недоношені та мертві діти народжуються в 2-3 рази частіше, ніж у тихнув, що не курять, а новонароджені діти здебільшого мають масу тіла на 100-200 м меншу від маси тіла новонароджених, матері яких не курять.
Дівчатам треба твердо запам'ятати, що від куріння жінка швидше старіє, раніше з'являються зморшки на обличчі, жовтіють зуби, неприємно тхне з рота, грубіє голос.
Згубна дія тютюнові не обмежується змінами в організмі курця. У закритому приміщенні під година куріння скупчується велика кількість тютюнового дмитрика. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди, які не курять. Підраховано, що людина, яка перебуває протягом години в накуреному приміщенні, вдихає стільки тютюнового дмитрика, мовби викурила чотири сигарети. Слід зазначити, що пасивний курець потрапляє в такий же стан, що й курець. У людини, яка довгий година перебувала в накуреному приміщенні, з'являються ознаки нікотинової інтоксикації (отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість.
Хоча про шкідливий вплив куріння на організм багато говоритися в медичних заставах, школах, пресі, люди усі одне курять. Чому?
До нікотину дуже швидко звикають. Причина — у дії нікотину на організм людини. Складові тютюнового дмитрика всмоктуються в дах і розносяться нею по всьому організму. Через 2-3 хвилини після вдихання дмитрика нікотин проникає всередину клітин головного мозку та ненадовго підвищує їх активність. Разом з цим короткострокове розширення судин мозку та вплив аміаку на нервові закінчення дихальних шляхів суб'єктивно сприймаються курцями як свіжий приплив сил або своєрідне відчуття заспокоєння. Однак через деякий година цей стан зникає, відбувається звуження судин мозку і зниження його активності. І щоб знову відчути піднесення, курець тягнеться за цигаркою. Тому нікотин вважається наркотичною речовиною. Це своєрідний наркотик, який дає людині певний короткочасний допінг.
На думку англійського психіатра, люди курять не тому, . що хочуть курити, а тому, що не можуть припинити.
Хворобливі зміни, описані вище, виникають не одразу, а при певному «стажі» куріння. А молоді люди не замислюються над майбутнім і вважають, що жахливі наслідки куріння їх не очікують.
Відмова від тютюнові в будь-якому віці дає суттєві переваги. А ті, хто кинувши курити до 30-35 років мають тривалість життя майже таку саму, як і ті, хто ніколи не курив.
Загальновизнано, що покинути курити досить непросто. І все-таки зробити це необхідно. Якщо це ніяк не виходить, спробуйте хоч трохи захистити свій організм від шкідливого впливу цієї отрути.
Наркоманія
Кількість наркоманів зростає в усім світі, у тому числі й в Україні. Наркоманія в Україні, на думку фахівців, давно придбала ознаки епідемії. Кількість людей, що вживають наркотики близько 100 тисяч (по офіційним даним). Реальна цифра людей, що вживають наркотики, по оцінках МВС, у 10-12 разів велика, і складає 900-800 тисяч, а мережа наркобізнесу ловлять усі нові жертви. За даними Інтерполу, в Україні зареєстрований 65 тисяч розповсюджувачів наркотиків.
Молоді необхідно усвідомити, що вживання наркотиків не просто шкодить здоров'ю людини, а і знищує, убиває неї. Наркоманія — це насамперед проблеми молоді. Дослідження показали, що середній вік початку прийому наркотиків — 13-15років, а в деяких містах нашої країни ще менший — 9-13 років. Наркоманія — це важка хвороба, що дуже швидко розвивається. Середня тривалість життя людини після початку регулярного прийому наркотиків складає 7 років. Наркомани рідко доживають до 30-річного віку. Як свідчать дослідження, часто вживати наркотики починають зовсім випадково, через цікавість. Молодь «знайомиться» з наркотиками на дискотеках і вечірках, у компанії з друзями. Існують і інші причини збільшення кількості наркоманів, а саме: економічна криза, безробіття, проблеми в особистому житті. Усе це змушує людини за допомогою наркотиків шукати «кращого життя», але це життя без майбутнього.
У XX ст. з розвитком технічного прогресу і початком лабораторного виробництва алкалоїдів опіуму і кокаїну наркоманія перейшла в інший вимір — масовість і епідемічне поширення.
Сьогодні наркоманія є світовою проблемою, вона присутня на всіх континентах і демонструє тенденцію до непохитного зростання.
Усі наркотики за походженням можна розділити на двох груп — природні і синтетичні. Що ж таке наркотик?
Наркотиком вважається кожна речовина рослинного або синтетичного походження, що при введенні в організм може змінити одну або кілька функцій і внаслідок багаторазового вживання привести до психічної або фізичної залежності. Відчути дія наркотику і не втягтися неможливо.
Наркотики і їхні ефекти. З погляду психофармакологічного впливу наркотики можна розподілити на три великі групи:
• наркотики, що пригнічують діяльність центральної нервової системи (опіати, барбітурати);
• наркотики, що збуджують діяльність центральної нервової системи (амфетаміни, кокаїн, гашиш);
• наркотики, що викликають галюцинації (маріхуана, мускатний горіх, ЛСД, мескалін, псилоцибін).
Серед речовин, що при надходженні в організм депресивно впливають на вищу нервову діяльність, виділяють опіум і його похідні, а також барбітурати.
Процес звикання до наркотику розвивається поступово протягом тижнів, місяців і навіть років, тому важко визначити границю часу, на якій людина стає наркоманом. Але навіть незважаючи на термін виникнення залежності, життя наркомана випробує кардинальні зміни, коли це відбувається. Тоді всі його дії спрямовані на те, щоб одержати наркотики, що стають єдиною річчю на світі, що здатна принести йому задоволення. Родина, друзі, робота, навчання, їжа, секс, здоров'я — усе це відходить на другий план. Усі наркомани, незважаючи на те, чим вони займаються, де живуть, скільки в них грошей, що їхній рівень розумового розвитку, у цьому відношенні живуть однаково. їхня перша думка відразу після пробудження — де і як одержати наркотик. Немає такої жертви, которую не можна б було принести заради наркотику.
Наркоманія — це важке захворювання, що завдає серйозної шкоди здоров'ю, приводить до деградації особистості, інвалідності і смерті в молодому віці.
Наркомани є найбільш небезпечною групою ризику захворювання на СНІД (серед хворих на СНІД 70% це наркомани). Це обумовлено як фактором уведення наркотиків ін'єкцією, так і ризикованим психічно неадекватним поводженням у різних життєвих ситуаціях, у тому числі і сексуальної.
Звичайно, наркоманами не народжуються. Найчастіше наркотик пробують з цікавості, через легковажність, спадкування когось, а іноді до вживання наркотиків привчають більш «досвідчені друзі». Наркоманія поширюється за законами епідемії: хворий на наркоманію втягує у свої сет усі нові і нові жертви. Ті, хто вживають наркотики, без них вже обійтися не можуть, і дози вживання їхній з кожним днем усі збільшують.
Торгівля наркотиками дає величезні прибутки. Збереження, транспортування і торгівля наркотиками карається законом.
СНІД
СНІД - синдром придбаного імунодефіциту.
По оцінках ООН і ВООЗ, у світі нараховується близько 40мільйонів осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). 18,5 мільйонів осіб уже умерли від Сніду.
За даними служби Об'єднаної програми ООН з ВІЛ/Сніду, Україна є найбільш ураженої в Східній Європі. За офіційними даними, у нас уже майже 40000 Інфікований^-инфицированных-вол-инфицированных. Але, за прогнозами ВООЗ, цю цифру необхідно помножити на 10-12. Особливе значення має той факт, що 80% усіх Віл-інфіковаиих складають ін'єкційні наркомани у віці полової активності (від 15 до З років).
Перше повідомлення про СНІ з'явилося в Сполучених Штатах Америки 1981 року, відтоді він став епідемією світового масштабу.
Шляхи передачі інфекції:
- при половому контакті з інфікованою людиною;
- під час переливання крові і під час пересадження органів і тканин;
- при кількаразовому використанні голок і шприців наркоманами, нанесенні татуювання;
- при ушкодженні шкірних покривів, слизуватих оболонок медичним інструментом, забрудненим ВІЛ, при контакті з інфікованими ВІЛ тканинами й органами;
- від інфікованої матері — плоду під час чи вагітності при годівлі грудним молоком.
Хвороба не передається: через рукостискання, через поцілунок, через їжу, через предмети домашнього вживання, при купанні в басейні, душі, через спортивні предмети; через укуси комах, при відході за хворими.
Більш стійка і важка симптоматика в дорослих може виникнути і через десять років після зараження, а в дітей з уродженою Волом-інфекцією — через два роки. Тривалість такого безсимптомного періоду має значні індивідуальні коливання. У деяких осіб клінічна картина розвертається вже в перші місяці після зараження, у той час як інші не виявляють ознак захворювання протягом 10 років і більше. Протягом безсимптомного періоду вірус активно розмножується, уражаючи і руйнуючи всі нові клітки імунної системи.
Поступово, за мірою виснаження імунної системи, розвиваються разнообразнейший ускладнення. Для багатьох людей першими симптомами інфекції є збільшення лімфатичних вузлів, загальна слабість, утрата маси тіла, часті підвищення температури, пітливість, постійні або повторні інфекції з поразкою слизуватої оболонки рота, висипання шкіри і її лущення, запальні гінекологічні захворювання, що не піддаються лікуванню, а також епізоди короткочасної втрати пам'яті.
Термін СНІД застосовується до щонайпізніших стадій ВІЛ-інфекції, коли розвиваються смертельно небезпечні хвороби, що називаються опортуністичними інфекціями. Здебільшого це інфекції й інвазії, що рідко завдають шкоди здоровим людям. У хворих на СНІД ці інфекції часто мають важкий хід і приводять до смерті, оскільки імунна система настільки придавлена ВІЛ, що організм виявляється неспроможним справитися з навалою бактерій, вірусів, грибків, паразитів і інших мікроорганізмів. Хворі на СНІД надзвичайно схильні до різноманітних новотворів (саркома Капоші, рак шийки матки, злоякісні лімфоми і т.п.), що відрізняються особливою агресивністю і стійкістю до лікування.
Треба пам'ятати, що сьогодні рішення проблеми попередження СНІДу залежить від кожного з нас. Здоровий спосіб життя, критичне відношення до себе й оточення в плані інтимних полових відносин, відповідальне виконання своїх обов'язків тими, чия трудова діяльність зв'язана з ризиком передачі інфекції (медики, перукарі та інші), допоможуть створити надійний заслін від СНІДу. СНІД — це начебто тест для людей на здоровий глузд і совість.
4.4 Політичні небезпеки (тероризм, війни)
Конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, боротьба ворогуючих сторін різного рівня. Конфлікт передбачає протиріччя і реакцію на нього.
Політичні конфлікти діляться на:
· міжнародні,
· класові,
· міжетнічні (зв'язані з розбіжностями, що виникають між націями),
· міжнаціональні,
· релігійні,
· демографічні та інші.
Війни
Війна — це збройна боротьба між державами або співтовариствами, крайня ступінь політичної боротьби. Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни.
Учені підрахували, що більш як за чотири тисячоріччя відомої нам історії лише біля трьохсот років були абсолютно мирними. Війни на планеті забрали вже понад 4 млрд. людських життів.
Найбільшу потенційну небезпеку для людства і природного середовища складає ядерна зброя, а також хімічна та бактеріологічна.
Публічні заклики до війни або виготовлення та розповсюдження матеріалів із закликами караються виправними роботами на термін до двох років або арештом на термін від шести місяців до трьох років. (ст. 436 Кримінального кодексу України)
Планування, підготовка і ведення війни або військового конфлікту а також участь у змові, що спрямоване на здійснення таких дій, караються позбавленням волі на термін від 7 до 20 років. (ст. 437 Кримінального кодексу України)
Тероризм
Тероризм (від лат. — страх, залякування) — це форма політичного екстремізму, застосування або погроза застосування найжорсткіших методів насильства, включаючи фізичне знищення людей, залякування урядів і населення для досягнення визначених цілей.
Необхідно враховувати, що для тероризму не існує кордонів. Для окремих індивідів терористична діяльність стає професією.
Тероризм виникає, коли суспільство переживає глибоку кризу, у першу чергу – кризу ідеології і державно-правової системи. Утакому суспільстві з‘являються різноманітні опозиціні групи – політичні, соціальні, національні, регіональні – для яких стає сумнівнью законність існуючої влади і всієї її системи. Якщо такі групи доходять висновку, що не можуть домогтися своїх цілей законним шляхом, вони спробують бажаного через насильство, тобто тероризм. При цьому моральним виправданням убивств опозиція буде вважати важливість і чистоту своїх цілей.
Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси політичних рухів або всієї країни.
Найбільш розповсюджені акти у світі:
· напад на державні або промислові об'єкти (матеріальні збитки);
· захоплення державних установ або посольств (захоплення заручників);
· захоплення літаків або інших транспортних засобів (вимога викупу);
· насильницькі дії проти особистості жертви (залякування);
· викрадення (політичний шантаж);
· політичні убивства (звільнення народу від тиранів);
· вибухи або масові вбивства (психологічний ефект на страх);
· поширення бактеріологічної зброї та зараження населених пунктів.
Чечня один з центрів мусульманського тероризму.
На початку 1995р. Генеральна Асамблея ООН одностайно прийняла Декларацію про заходи з ліквідації міжнародного тероризму. За останні роки вироблений більше десяти конвенцій і протоколів з питань боротьби проти тероризму. Але багатоманітність форм його проявів ускладнюють рішення цієї проблеми.
Правила поведінки заручника: найважливіше — залишитися живим. Тому не можна провокувати терористів на насильницькі дії. Найкраще — це тихо сидіти і не привертати до себе уваги, тобто не вставати без дозволу, не ходити, навіть не дивитися убік терористів (прямій погляду віче сприймається як виклик). У присутності терористів желатель не вести розмов між собою, у крайньому випадку розмовляти тихо. Варто позбавитися усього, що виділяє заручника з усіх потерпілих. При стрілянині, відкритої терористами, негайно лягаєте на підлогу.
Комбіновані небезпеки