Злочини з двома формами вини в Особливій частині КК України

Дві форми вини законодавчо закріплені лише в злочинах з кваліфікуючими або особливо кваліфікуючими обставинами. Класичним прикладом може бути норма ст. 121 ч. 2 КК «Умисне тяжке тілесне ушкодження» - «2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого ». Якщо спричинення тяжкого тілесного ушкодження охоплюється умислом винного, то настання наслідків у вигляді смерті потерпілого не бажалось і не допускалось винним, тобто визначається як необережність. Така конструкція притаманна нормам ст. 271 ч. 2 «Порушення вимог законодавства про охорону праці», ст. 272 ч. 2 «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою та інших норм КК України.

Злочини з двома формами вини фактично є симбіозом двох самостійних злочинів, наприклад, для ст. 121 ч. 2 КК - умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, яке охоплюється ознаками норми ч. 1 цієї статті та злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК - «Вбивство через необережність». Таке поєднання суттєво підвищує ступінь суспільної небезпечності злочину і фактично утворює правове явище, яке якісно відрізняється від тих, що передбачені окремо кожною з зазначених норм КК.

У злочинах з двома формами вини перший (первинний) завжди вчиняється умисно, а другий (вторинний) - необережно.

Кваліфікація викрадень, поєднаних із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище

Крадіжка — таємне викрадення чужого майна;

Грабіж — відкрите викрадення чужого майна;

Розбій — напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства. Є найбільш небезпечним злочином проти власності;

Кваліфікація вимагання (ст. 189 КК), його відмінність від вимагання хабара

Основним безпосереднім об'єктом вимагання є право власності, а його додатковими обов'язковими об'єктами виступають психічна та фізична недоторканість особи, й особиста свобода, здоров'я. Додатковими факультативними об'єктами злочину можуть бути честь, гідність, право на таємницю приватного життя та інші права громадян.

Предметом злочину може бути як майно, так і право на нього, а також будь-які дії майнового характеру.

З об'єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов'язаними діями: 1) пред'явленням майнової вимоги; 2) погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння Іншої шкоди.

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка на момент його вчинення досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона вимагання характеризується прямим умислом. Вимагання - це корисливий злочин. При його вчиненні винний має за мету незаконно одержати чуже майно, право на нього або добитися вчинення потерпілим інших дій майнового характеру.

Кваліфікованими і особливо кваліфікованими видами злочину закон визнає вимагання: 1) вчинене повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб, або 3) службовою особою з використанням свого службового становища, або 4) з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або 5) з пошкодженням чи знищенням майна 6) організованою групою; 7) що завдало значної шкоди потерпілому, або 8) майнової шкоди у великих чи 9) в особливо великих розмірах; 10) поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або 11) із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.

Кваліфікація зловживання впливом (ст. 369-2 КК), його відмінність від хабарництва

Склад цього злочину був запроваджений з прийняттям Закону про корупцію, та є суті за своїм змістом одним з різновидів хабарництва. Метою дачі хабара є отримання необхідно рішення від службової особи взамін на матеріальні блага. Проте поняття зловживання впливом стосується виключно протиправних послуг третьої сторони за його вплив на прийняття рішенням певним державним службовцем. У такій ситуації покупець корупційного рішення сподівається, що впливу особи, якій він сплачує, буде достатньо, щоб переконати державного чиновника, схвалити на його користь певне рішення. За ознаками цієї статті мають притягуватись будь-які особи (як посадовці так і звичайні громадяни), котрі отримують неправомірні вигоди за те, що обіцяють вплинути на відповідного посадовця, котрий приймає таке рішення від імені держави. Цими особами можуть бути родичі, знайомі чиновників, працівники та посадовці відповідних державних органів, державних підприємств тощо.

Основною ознакою об’єктивної сторони цього злочину тут є те, що особа, яка пропонує свій вплив, робить це в обмін на винагороду для себе або іншої особи. Звертаємо увагу, що стаття передбачає відповідальність двох сторін корупційної угоди. За частиною першою притягуються ті, хто пропонує або надає неправомірну вимогу особі, що вирішує корупційне питання, а за частиною другою та третьою – ті, хто одержує таку вигоду за вплив на вирішення корупційного питання.

Кваліфікація легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК), її відмінність від придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 КК)

Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з дієтою протидії залученню в економіку "брудних" коштів та виконання Україною взятих на себе міжнародно-правових зобов'язань порядок здійснення підприємницької та іншої господарської діяльності. Додатковим об'єктом можуть виступати інтереси правосуддя, нормальне функціонування фінансово-кредитної системи, право власності.

Предметом злочину є грошові кошти та Інше майно, здобуте завідомо злочинним шляхом

Об'єктивна сторона злочину може виражатись в одній з трьох форм: 1) вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутими завідомо злочинним шляхом; 2) використання зазначених коштів та іншого майна для здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності; 3) створення організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом.

Суб'єктом злочину повинна визнаватись осудна особа, яка досягла 16-річного віку і набула цивільної дієздатності у повному обсязі. не обмежена у ній або не позбавлена дієздатності судом.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб.

Об'єктом злочину є встановлений законом порядок придбання і відчуження майна, який забезпечує право власності.

Предметом злочину є майно, завідомо здобуте злочинним Шляхом.

З об'єктивної сторони злочин полягає у заздалегідь не обіцяних діях з майном, завідомо здобутим злочинним шляхом, у формі:

1) придбання; 2) зберігання; 3) збуту.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікація незаконного введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 314 КК), його відмінність від схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 315 КК)

Об'єктом злочину є здоров'я чи життя особи.

Об'єктивна сторона злочину характеризується незаконним введенням будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі,

Суб'єкт злочину загальний,

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 306-312 та 314-318 КК; 3) щодо двох чи більше осіб, а так само, якщо його вчинення: 4) призвело до наркотичної залежності потерпілого або 5) заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

1) щодо неповнолітнього; 2) щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані; 3) щодо вагітної жінки, а так само, якщо: 4) він був пов'язаний з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, або 5) внаслідок таких дій настала смерть потерпілого

Об'єктом злочину є здоров'я населення.

Об'єктивна сторона злочину характеризується схилянням певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Суб'єкт злочину загальний. осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) щодо двох чи більше осіб; 3) щодо неповнолітнього;4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 307, 308, 310, 314, 317

Кваліфікація незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК)

Об'єктом злочину є правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, під яким розуміються види діяльності, пов'язані з: культивуванням рослин, що містять наркотичні речовини; розробкою, виробництвом, виготовленням, зберіганням, розподілом, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією, відпуском, ввезенням на територію України, вивезенням з території України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до Переліку, що дозволяються та контролюються згідно з чинним законодавством,

Предметом злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги.

Об'єктивна сторона злочину описана як вичерпний перелік альтернативних форм злочинної поведінки, а саме незаконні: 1) виробництво; 2) виготовлення; 3) придбання; 4) зберігання; 5) перевезення; 6} пересилання; 7) незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Суб'єкт злочину загальний. При вчиненні злочину із залученням неповнолітнього або малолітнього та щодо малолітнього суб'єктом може бути лише повнолітня особа.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою збуту при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні особою наркотичних засобів або психотропних речовин.

Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 308-310, 312, 314, 315, 317; 4) із залученням неповнолітнього; 5) щодо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у великих розмірах;6) щодо особливо небезпечних наркотичних засобів або психотронних речовин, а також 7) збут наркотичних засобів чи психотропних Речовин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян; 8) збут чи передача цих засобів або речовин у місця позбавлення волі, а особливо кваліфікованими - вчинення його: 1) організованою групою; 2) щодо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах; 3) із залученням малолітнього або щодо малолітнього.

Ч. 4 ст. 307 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності Таке звільнення застосовується за сукупності умов, а саме, якщо особа: 1) добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги; 2) вказала джерело їх придбання; 3) сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом

Кваліфікація незаконного полювання (ст. 248 КК), його відмінність від незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК)

Об'єктом злочину є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу суходолу - диких звірів і птахів як невід'ємної складової частини довкілля.

Предмет злочину - дикі звірі та птахи, які охороняються законом і перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах, у межах мисливських угідь і можуть бути об'єктами полювання.

З об'єктивної сторони злочин виражається у: 1) порушенні правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду; 2) незаконному полюванні в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; 3) полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є його вчинення: 1) службовою особою з використанням службового становища; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу; 4) з використанням транспортних засобів; 5) особою, раніше судимою за цей злочин.

Об'єкт злочину - встановлений порядок раціонального використання, охорони і відтворення риб та інших об'єктів водної фауни як важливої складової частини навколишнього природного середовища.

Предметом злочину виступають водні живі ресурси, тобто організми, життя яких постійно або на окремих стадіях розвитку неможливе без перебування у воді.

Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 су. 249) є вчинення злочину:

1) способом масового знищення риби. звірів чи інших видів тваринного світу; 2) особою, раніше судимою за цей злочин.

20. Кваліфікація опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ст. 342 КК)

Основним безпосереднім об'єктом злочину виступає нормальна діяльність правоохоронних органів, гром формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України. Додатковим факультативним об'єктом може бути здоров'я особи.

Потерпілими від злочину є

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - опором представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену відповідного громадського формування або військовослужбовцю; 2) часом вчинення злочину.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікований вид злочину має місце при поєднанні опору з примушенням потерпілого шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій.

Кваліфікація порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК), його відмінність від порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК)

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту(всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби)

Об'єктивна сторона злочину включає такі обов'язкові ознаки:

1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у; 1) вчиненні дій, які заборонені правилами; 2) невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту.

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортних засобів. Кримінальна відповідальність настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження. Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки.

Суб'єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 16-річного віку і керує транспортним засобом. Особою, яка керує транспортним засобом, вважаються: водій; інструктор, який керує навчальним водінням; службова особа, яка дає водію обов'язкові для виконання вказівки.

Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту: 1) смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком потерпілим; 2) загибелі кількох осіб.

Основний безпосередній об'єкт порушення чинних на транспорті правил - безпека руху та експлуатації всіх видів транспорту від неправомірних дій пасажирів та інших осібДодатковим обов'язковим його об'єктом є життя, здоров'я особи, власність, інші блага.

Об'єктивна сторона злочину включає в себе як обов'язкові ознаки діяння, наслідки та причинний зв'язок між ними.

Діяння при вчиненні цього злочину полягає у порушенні діючих на транспорті правил - нормативно-правових актів, які регламен тують дотримання пасажирами, пішоходами, іншими учасниками руху вимог безпеки руху та експлуатації транспорту. Кримінальна відповідальність настає лише у разі, коли зазначені в ній порушення спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю.

Кваліфікація протидії законній господарській діяльності (ст. 206 КК), її відмінність від вимагання (ст. 189 КК)

Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення господарської діяльності, а також право громадян на свободу підприємницької діяльності. Додатковим обов'язковим об'єктом є психічна недоторканність особи.

Елементами об'єктивної сторони злочину є висунення протиправної вимоги, поєднаної з погрозою застосування насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їх майна. Вимога може полягати у категорично висловленій пропозиції: 1) припинити займатися господарською діяльністю;2) обмежити таку діяльність; 3) укласти угоду; 4) не виконувати укладену угоду.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попереднім зговором групою осіб; 3) із погрозою вбивством чи заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; 4) у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я; 5) у поєднанні з пошкодженням чи знищенням майна.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) організованою групою; 2) службовою особою з використанням свого становища; 3) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, чи заподіяння ним 4) великої матеріальної шкоди або 5) спричинення інших тяжких наслідків.

Предметом злочину може бути як майно, так і право на нього, а також будь-які дії майнового характеру.

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка на момент його вчинення досягла 14-річного віку.

Кваліфікованими і особливо кваліфікованими видами злочину закон визнає вимагання: 1) вчинене повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб, або 3) службовою особою з використанням свого службового становища, або 4) з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або 5) з пошкодженням чи знищенням майна, або 6) організованою групою; 7) що завдало значної шкоди потерпілому,або 8) майнової шкоди у великих чи 9) в особливо великих розмірах; 10) поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або 11) із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.