Емоційно-вольова сфера людини. ження, колекціонування, радість від прибутків, приємне почуття від споглядання своїх накопичень
ження, колекціонування, радість від прибутків, приємне почуття від споглядання своїх накопичень. Пугнічні почуття(від лат. pugna — боротьба) — це мобілізаційні почуття. Вони походять від потреби подолання небезпеки, від інтересу до боротьби. Це переживання гострих почуттів під час ризику, спортивний азарт тощо. Моральні почуттялюдина переживає, виражаючи своє ставлення до моральних чи аморальних вчинків. Наприклад, почуття відповідальності, честі, патріотизму тощо. їхній розвиток залежить від норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Релігійні почуттяв людини виникають під час спілкування з Богом, під час молитви, відвідування церкви, участі в Літургії, релігійних процесіях.
Складним почуттям, яке поєднує моральні, естетичні та інтелектуальні почуття, є почуття комічного— переживання невідповідності між формою і, змістом у діях і вчинках людей. Якщо комічне поєднується зі симпатією і доброзичливістю, воно стає почуттям гумору,а якщо з антипатією і недоброзичливістю — то це сатиричні почуття.Філософське почуття гумору є однією з характеристик самоактуалізованої людини.
Одними із найскладніших моральних почуттів людини є почуття дружби, любові та кохання. Дружбає складним моральним почуттям, її можна визначити як почуття, яке виражається у сталому позитивному індивідуально-вибірковому ставленні до іншої людини, заснованому на взаємній прихильності, повній довірі, спільності інтересів, постійній готовності у будь-який момент прийти на допомогу один одному. До складу дружби входить потреба у спілкуванні зі суб'єктом дружби, задоволення від спілкування, сумісна діяльність та переживання, почуття обов'язку, страх втрати, а також ідеалізована оцінка друга. На відміну від любові та кохання, дружба може бути лише взаємною, усвідомленою і має більш прагматичний характер. В ієрархії цінностей людини вона займає вищий щабель, ніж робота та відпочинок, однак поступається сімейному життю.
Особливо вагоме місце дружба посідає у житті підлітків та молоді до їхнього шлюбу, а також у похилому віці, коли люди виходять на пенсію або втрачають близьку людину. В період дорослості дружба за значимістю поступається роботі та сім'ї. Жінки встановлюють тісніші дружні взаємовідносини, ніж чоловіки, вони також
більш схильні до саморозкриття і ведуть інтимніші розмови. Чоловіки більш схильні до сумісної діяльності і розваг із друзями.
У виборі друзів людина переважно орієнтується на подібність у соціальних установках, аніж на доповнюваність. Переважна більшість людей надає перевагу дружити з особами свого віку, статі, соціального положення, освіти; бажана також подібність основних цінностей, інтересів та особистісних рис. Окрім того, є люди, які дружать з зовсім протилежними особами щодо психічного складу: відкрита та імпульсивна людина дружить з замкнутою та стриманою. Така дружба зберігається у тому разі, якщо стосунки між ними дають кожному максимальну можливість для самовираження при мінімальній конкуренції. Однак повною протилежністю одне одному друзі бувають рідко.
Любовполягає у стійкій, самовідданій і свідомій прихильності людини до когось чи до чогось. Вона зумовлена визнанням гідності об'єкта любові або спільними переконаннями, життєвими цілями та інтересами людей. Може бути любов до Бога, Батьківщини, батьків, дітей, роботи тощо. Важливою характеристикою батьківської любові є її доступність. При цьому є відмінність між материнською та батьківською любов'ю. За Е. Фроммом, відомим американським психологом, материнська любов безумовна, її не треба заслужити, бо мати любить свою дитину за те, що вона існує. Батьківська любов умовна — батько любить за те, що дитина виправдовує його очікування. Батьківську любов можна заслужити, але її можна і позбутися. При цьому треба брати до уваги, що мова швидше йде не про конкретних батьків, матір чи батька, а про материнське і батьківське начало в кожній людині.
На відміну від любові, коханняє інтенсивним, напруженим і відносно стійким почуттям однієї людини до іншої, пов'язане з фізіологічним потягом і глибокою духовною прихильністю до іншої людини. Це — любов між чоловіком і жінкою. У 80-х роках XX ст. американський психолог Р. Стернберг запропонував трикомпонентну теорію кохання. Він вважає, що кохання має три складові: інтимність, пристрасть та рішення/обов'язок (див. рис. 26). Інтимність — це почуття близькості, яке виявляється в любовних стосунках. Це можуть бути симпатія або тісні стосунки з коханою людиною. Ті, що кохають, відчувають себе пов'язаними
Розділ V