ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
Контрольні завдання виконуються студентами самостійно у позанавчальний час згідно з цими методичними вказівками. Необхідні консультації студенту надає викладач підчас установчої лекції та індивідуальних звернень. Завдання передбачають вирішення чотирьох питань за варіантом, що визначається викладачем. Контрольні роботи виконуються: студентами на комп’ютері, на аркушах паперу формату А - 4. Параметри сторінок: верхнє, нижнє і праве поле - 2,0 см, ліве поле - 3,0 см; шрифт - звичайний, Тimes New Roman; кегель - 14. Титульний аркуш виконують таким чином: зверху посередині робиться напис НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ, під ним ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ, нижче на правому боці "Кафедра управління охороною суспільного здоров’я”; в центрі аркуша посередині „Контрольна робота з курсу „Безпека життєдіяльності” № варіанту”; нижче наводяться повністю група, курс, факультет та П.І.Б. виконавця роботи, а також П.І.Б. викладача, який перевірив контрольну роботу. Матеріали роботи не пізніш як за 15 днів до початку сесії здають і реєструють в деканаті.
Якщо робота виконана неправильно, викладач повертає її студентові на доопрацювання. При правильному виконанні контрольної роботи на титульному аркуші викладачем робиться відповідний запис про допуск її до захисту. Підсумковий контроль з безпеки життєдіяльності проводиться у формі іспиту або заліку. До іспиту та заліку допускаються ті студенти, які виконали та захистили контрольну роботу, а також успішно пройшли курс практичних занять.
4.1. Завдання 1
Метою цього завдання є теоретичне розкриття та з’ясування студентом однієї з тем з безпеки життєдіяльності у вигляді доповіді. Роботу виконують самостійно і захищають на практичних заняттях. У разі необхідності матеріал супроводжується .малюнками, схемами. У кінці необхідно навести перелік використаної літератури. Обсяг доповіді - 10 друкованих сторінок. Теми доповіді наведені в табл. 1.
Таблиця 1
| № варіанту | Теми теоретичних питань |
| Історія виникнення науки БЖД. Чим відрізняється БЖД від інших наук? | |
| Природно-соціальні небезпеки | |
| Небезпеки природного та техногенного характеру | |
| Соціально-політичні й комбіновані небезпеки | |
| Оптимальні й допустимі параметри повітряного середовища та освітлення | |
| Небезпеки. Класифікація небезпек | |
| Працездатність людини. Вплив біоритмів на працездатність людини. | |
| Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі: небезпечні фактори, причини й небезпечні наслідки, пов'язані з урбанізацією середовища життєдіяльності людини | |
| Терор сьогодні. Нові методи та структура. Тероризм на теренах СН | |
| Види і характеристика поведінки людини. Чинники, що впливають на формування поведінки. | |
| Адаптація людини до навколишнього середовища. | |
| Стрес. Умови, що викликають стрес. | |
| Надзвичайна ситуація. Розбіжності між надзвичайної ситуацією та нещасним випадком? | |
| Поняття ризик. Індивідуальний і соціальний ризик. | |
| Концепція прийнятого ризику. Визначення межи знехтуваного ризику. | |
| Потенційні джерела небезпеки трудової діяльності. | |
| Основні принципи забезпечення безпеки життєдіяльності. | |
| Найбільш характерні ознаки політичних та соціальних небезпек. Вплив політичних та соціальних небезпек на життєдіяльність сучасної людини. | |
| Найбільш характерні ознаки природних небезпек. Вплив природних небезпек на життєдіяльність сучасної людини. | |
| Задачі, що повинні розв'язуватись під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. | |
| Надзвичайні ситуації. Критерії оцінювання надзвичайних ситуацій. |
Продовж. табл..1
| Основні законодавчі акти в галузі безпеки життєдіяльності. Розкрийте їх сутність. | |
| Органи державного управління з питань безпеки життєдіяльності. | |
| Поняття працездатність. Чинники, що впливають на працездатність. | |
| Виробничі психічні стани. Класифікація. | |
| Водні ресурсі та їх значення для безпеки життєдіяльності | |
| Біотичні небезпеки (небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, гриби, бактерії, віруси) | |
| Загальні закономірності виникнення природних небезпек. Абіотичні небезпеки: літосферні (землетруси, зсуви, селі, вулкани); гідросферні (повені, снігові лавини, шторми), атмосферні (урагани, зливи, блискавки тощо); космічні (сонячне та космічне випромінювання) | |
| Загальні властивості всіх аналізаторів людини. | |
| Продукти харчування і безпека життєдіяльності людини |
Завдання 2
Користуючись визначенням терміну „ризик”, підрахувати ризик, негативного явища, яке може впливати па людину, і зробити висновки.
Вихідні дані: у процесі будь-якої діяльності людина наражається на. Небезпеки. При цьому: n – кількість людей, на яких щорічно впливає негативний фактор; N – загальна чисельність людей, що можуть наразитись на цю небезпеку в Україні, R- ризик людини зазнавати дію негативного явища, безрозмірна величина. Формула: R= n/N. Варіанти завдань наведені у табл. 2.
Таблиця 2
| Варіанти подій | Вид негативного явища | Кількість постраждалих людей, чол. (n) | Загальна чисельність людей. На яких може впливати негативне явище млн.чол. (N) |
| Загиблих на виробництві | |||
| Чисельність алкоголіків |
Продовж. табл. 2
| Кількість травм на виробництві | |||
| Чисельність тих хто палить | |||
| Професійна захворюваність | |||
| Кількість наркоманів | |||
| Загиблих у ДТП | |||
| Загальна кількість травмованих | п | ||
| Кількість інфікованих СНІД | |||
| Кількість інвалідів | |||
| Загиблих на пожежах | |||
| Загибель від отруєння алкоголем | |||
| ІЗ | Загибель від харчового отруєння | ||
| Утоплення | |||
| Загибель від ударів блискавки | |||
| Кількість венеричних захворювань | |||
| Кількість пожеж | |||
| Кількість вбивств | |||
| Кількість самогубств | |||
| Померлих від інфаркту | |||
| Загиблих від дії електричного струму | |||
| Померлих від раку | |||
| Загиблих в авіакатастрофах | |||
| Загиблих на транспорті | |||
| Загиблих від обрушення | |||
| Загибель від отруєння алкоголем | |||
| Професійна захворюваність | |||
| Загибель від харчового отруєння | |||
| Загиблих від дії електричного струму | |||
| Кількість травм на виробництві |
4.3. Завдання 3
Це завдання являє собою один із методів системного аналізу причин і небезпеку БЖД. Мета системного аналізу безпеки полягає в тому, щоб виявити причини, що впливають на появу небажаної події (аварії, катастрофи, нещасного випадку та ін.) й розробити заходи, які зменшать ймовірність реалізації небезпек. Кожна небезпека завдає шкоду, внаслідок однієї або декількох причин. Таким чином, запобігання небезпекам або захист від них базується на знанні причин, що є першоосновою небезпек. Між реалізованими небезпеками і причинами діє ієрархічний причинно-наслідковий зв'язок. Графічне зображення таких залежностей нагадує дерево з гілками.
Вихідні дані
Логічні операції при побудові „дерева” прийнято позначати відповідними знаками. При аналізі використовують дві логічні операції:
| |
А = Б + В А = Б або В
Рис. 1 - Логічні операції
Операція „І" означає: перед тим, як відбудеться подія А, повинні відбутися обидві події - Б і В. Операція „АБО” означає, що подія А матиме місце, якщо відбудеться хоча б одна з подій - Б або В.
Вказівки до виконання завдання
Побудова ієрархічного дерева „причин-небезпек”:

Рис. 2. Приклад ієрархічного дерева „причин-небезпек”
Аналіз виконують шляхом побудови дерева „причин-небезпек” до 3-го рівня включно, як показано на рис. 2. За власною ініціативою студент може продовжувати аналізувати інші рівні.
Варіанти негативних подій наведені в табл. 3.
Таблиця 3
| Номер варіанта | Негативна подія |
| Загибель при роботі | |
| Укус собаки | |
| Травма на заняттях фізкультури | |
| Автокатастрофа (два автомобілі) | |
| Отруєння грибами | |
| Інфікування СНІД | |
| Пожежа в гуртожитку |
Продовж. табл. 3
| Падіння з висоти | |
| Отруєння алкоголем | |
| Схід електропоїзда | |
| Не здана навчальна сесія | |
| Авіакатастрофа | |
| ДТП (автомобіль – пішохід) | |
| Розірвання шлюбу | |
| Замах на життя людини | |
| Пожежа в лісі | |
| Утопленик | |
| Алкоголізм | |
| Наркоманія | |
| Людина провалилася під кригу | |
| Травма на виробництві | |
| Професійне захворювання | |
| Інфаркт міокарду | |
| Іонізуюче опромінювання | |
| Корабельна аварія |
4.4. Завдання 4
Необхідно розкрити небезпеки, що можуть впливати на людину в процесі роботи.
Вказівки до виконання завдання
Користуючись положеннями та послідовністю, запропонованими ГОСТ 12.0.003-74 (наведено в додатку 1), необхідно виявити й проаналізувати потенційні небезпеки та їх джерела для даного виду робіт або професій. Небезпеки треба подати у вигляді переліку з коротким поясненням обставин і умов, за яких може бути завдана шкода здоров’ю робітника.
Приклад розкриття небезпеки на будівельному майданчику:
- рухомі машини і механізми – бульдозер, який планує поверхню;
- підйомний кран, який переміщує вантажі;
-
автомобілі, які підвозять будівельні матеріали та конструкції;
- екскаватор, який виконує земляні роботи, тощо.
Варіанти вихідних даних робіт і професій наведені в табл. 3.
Таблиця З
| Номер варіанта | Перелік професій або видів робіт |
| Електромонтажник | |
| Тесляр | |
| Електрик | |
| Кабельник | |
| Газозварник | |
| Водій автомобіля | |
| Токар | |
| Муляр | |
| Стропальник | |
| Столяр | |
| Електрозварник | |
| Хлораторник | |
| ІЗ | При роботі з ручним електроінструментом |
| Бетонник | |
| Плиточник | |
| При виконанні робіт на деревообробному верстаті | |
| При земляних роботах | |
| Електромотор контактної мережі | |
| Монтер газових мереж | |
| При шиномонтажних роботах | |
| Робота в акумуляторній майстерні | |
| Маляр | |
| Робота в каналізаційних колодязях | |
| Слюсар теплових мереж | |
| Машиніст насосних станцій | |
| Автослюсар |
Додаток 1
Небезпечні й шкідливі виробничі фактори.
Класифікація (ГОСТ 12.0.003-74*)
1. Фізичні небезпечні н шкідливі виробничі фактори:
- машини і механізми, що рухаються;
- рухомі частини виробничого устаткування;
- вироби, матеріали та заготовки, що пересуваються;
- конструкції, що руйнуються;
- гірничі породи, що обвалюються;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
- підвищена або знижена температура поверхонь устаткування і матеріалів;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищений рівень вібрації;
- підвищена рівень інфразвукових та ультразвукових коливань;
- підвищений або знижений барометричний тиск у робочій зоні, його різка зміна;
- підвищена або знижена вологість повітря;
- підвищена або знижена рухливість повітря;
- підвищена або знижена іонізація повітря;
- підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;
- підвищена напруга струму в електричній мережі, замикання якої може відбутися через тіло людини;
- підвищений рівень статичної електрики;
- підвищений рівень електромагнітних коливань;
- підвищена напруженість електричного поля;
- підвищена напруженість магнітного поля;
- відсутність або нестача природного світла;
- недостатня освітленість робочої зони;
- підвищена яскравість світла;
- підвищена контрастність;
- пряма або відбита блискучість;
- підвищена пульсація світлового потоку;
- підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
- підвищений рівень інфрачервоної радіації;
- гостру кромки, задирки й шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і устаткування;
- розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі
(підлоги);
- невагомість.
2. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
Ця група факторів поділяється на дві підгрупи:
а) за характером впливу на органам людини:
- загальнотоксичні (окис вуглецю, сірководень, метиловий спирт, сурикова фарба, етилований бензин та ін.);
- дратівні (хлор, аміак, скипидар, вапно та ін.);
- сенсибілізуючі, що діють як алергени (різні розчинники і лаки на основі нітросполук та ін.);
- канцерогенні, тобто такі, що викликають ракові захворювання (нікель та його сполуки, окис хрому, азбест, нафтові бітуми, кам'яновугільні смоли й пеки, пари ртуті та ін.);
- мутагенні, що призводять до змін інформації (свинець, марганець,
радіоактивні речовини та ін.);
- ті, що впливають на репродуктивну (дітородну) функцію організму (ртуть, свинець, марганець, стирол, радіоактивні речовини та ін.);
б) за шляхами надходження в органом людини:
- через дихальні шляхи;
- систему травлення;
- шкіру.
3. Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
- біологічні об'єкти, вплив яких на працюючих викликає травми захворювання;
- мікроорганізми (бактерії, віруси, рікетсії, спірохети, грибки, найпростіші); -макроорганізми (рослини й тварини).
4. Психофізіологічні небезпечні п шкідливі виробничі фактори:
- фізичні перевантаження (статичні, динамічні, гіподинамічні);
- нервово-психічні перевантаження (розумова перенапруга аналізаторів
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Желібо Є.П., Завсруха Н.М, Зацариии В.В. Безпека життєдіяльності.
Навчальний посібник - К.: Каравела, 2002. -327с. >
2. Лушкін В.А., Торкатюк В.І., Коржик Б.М. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник-Житомир, 2001. -671 с.
3. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазорснко Д.І. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник-К.: Кондор, 2003. -421с.
4. Джигирсй В.С., Жндецький ВЛ. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник - Львів:Афіша, 2000. -255с.
5. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник- Суми, 1999, -301с.