Завдання та проблемні ситуації. Чи може офіційна зміна статусу члена групи вплинути на його не офіційний статус?
Чи може офіційна зміна статусу члена групи вплинути на його не
офіційний статус?
Чи може особистість здобути в колективі статус, що не відповідає кри
теріям її реальної цінності як члена групи?
Чим зумовлена внутрішньогрупова диференціація групи? Які чинники
на неї впливають?
Які психологічні чинники формують референтну групу особистості?
Чим визначаються ціннісні критерії лідерства у різних за природою ко
лективах?
До яких психологічних деформацій може призвести тривале перебуван
ня особистості у статусі "ізольованої"?
7. У чому полягає психологічно обгрунтована система роботи з членами колективу, які з різних причин опинилися у стані ізоляції?
Список використаної та рекомендованої літератури ^=^=
Аникеев Н. П. Психологический климат в коллективе. — М., 1989.
Донцов А. Й. Психология коллектива. — М., 1984.
Коломинский Я. Л. Психология взаимоотношений в мальїх группах. —
Минск: Изд-во БГУ, 1975.
Лутошкин А. Н. Змоциональньїе потенциальї коллектива. — М., 1988.
Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.
Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение,
1977.
Петровский А. В., Шпалинский В. В. Социальная психология коллекти
ва. — М.: Просвещение, 1979.
Плюснин Ю. М., Богатьірева О. А., Биченков О. Е. Пространственное по-
ведение й социальньїй статус ребенка в группе // Вопр. психологии. —
1993.—№2.
Психологическая теория коллектива / Под ред. А. В. Петровского. —
М.: Педагогика, 1979.
10. Психологія І За ред. Г. С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968.
ЧАСТИНА III
ДІЯЛЬНІСТІ
Розділ 6
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ
Поняття про діяльність
Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв'язки організму із середовищем. Джерелом активності живих істот є потреби, що спонукають її до відповідних реакцій, дій. Потреба — це стан живої істоти, в якому виявляється її залежність від конкретних умов існування. Проте активність тварин і діяльність людини суттєво відрізняються за психологічними ознаками. Активність тварин характеризується як поведінка і обмежується інстинктивними та умовно-рефлекторними діями, спрямованими на пристосування до умов життя і задоволення різноманітних біологічних потреб у їжі, розмноженні, захисті. У потребах тварини предмет їх задоволення постає як безпосередній стимул активності й визначає сам спосіб задоволення потреби.
Людська діяльність за сутністю є соціальною. Вона сформувалася історично, у процесі праці. Людина не лише пристосовується до умов життя, а й активно змінює їх відповідно до своїх потреб, що виникли й розвинулися історично. Діяльність людини характеризується свідомістю і цілеспрямованістю. Особистість як суб'єкт діяльності, задовольняючи свої потреби, взаємодіє із середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивує її, добирає засоби для її здійснення, виявляє фізичну й розумову активність у досягненні поставленої мети.
Свідомий характер людської діяльності виявляється в її плануванні, передбаченні результатів, регуляції дій, прагненні до її вдосконалення.