Оцінка витратної надійності кортежу діючої програми та доцільності його заміни

⇐ Назад

Введемо експертні оцінки таких параметрів, за якими можна оцінити звернення до програми:

– ціна звернення при використанні невідкоригованої інструкції;

– ціна необхідної роботи для корегування інструкції;

– ціна роботи аналітика при розгляді помилки і розроблення рекомендацій щодо корегування інструкції.

Усі ці параметри мають усереднений характер: при різних звернення до програми для різних розділів інструкції і різних помилок вони можуть значно змінюватися, але нас буде цікавити усереднена оцінка за великою кількістю звернень. Необхідна також усереднена характеристика повторів розділів інструкції при зверненнях: вважатимемо, що в середньому один розділ інструкції використовується через звернень. Тоді за час експлуатації кількість повторень кожної інструкції визначається: .

Для параметра оцінкою й інтерпретацією є кількість розділів інструкції, що використовуються в характерних для даного режиму експлуатації ситуаціях: в середньому саме такі інтервали між повторними використаннями одного розділу. Тому робота аналітика може змінити цей параметр (збільшити) за рахунок розбиття деяких розділів при внесенні змін в інструкцію. Для оцінки необхідно використовувати поточний стан інструкції, без врахування тих її розділів, які використовуються тільки у виняткових ситуаціях або взагалі не використовуються.

Середні прогнозовані витрати на одне майбутнє звернення до програми відповідно до часу експлуатації можна оцінити так:

. (2.5)

Коефіцієнт виникає як врахування ймовірності появи нових помилок у ще не протестованій області даних. При досить великому можна вважати, що попадання в непротестовану область даних відбувається з імовірністю, не більшою ніж . Аналогічно, середні за часом витрати на експлуатацію програми в майбутньому складуть:

. (2.6)

Витрати на додатковий час експлуатації дорівнюватимуть:

,(2.7)

де – очікувана кількість звернень до програми за час . Загальні витрати за попередній час експлуатації можна оцінити як

. (2.8)

Дві послідні складові оцінюють затрати на корегування кортежу програми. Згідно з описаною вище інтерпретацією, фактична затратна надійність оцінюється формулою

. (2.9)

Оцінка прогнозованої витратної надійності така:

. (2.10)

Для оцінки витрат при введенні нового кортежу (при заміні або зміні тексту програми) слід враховувати деяку апріорну оцінку очікуваної кількості помилок через оцінку витрат на освоєння нової інструкції і виграшу від використання нових функцій програми, яких не було у попередньому варіанті.

Знову введемо експертні оцінки:

– відшукана кількість помилок у кортежі;

– очікувана кількість помилок у новому кортежі;

– витрати на навчання персоналу;

– економічний ефект від нових функцій (середній на одне звернення);

– очікуваний час експлуатації комплексу задач (із врахуванням морального старіння системи).

Тоді оцінка витрат при введенні нового кортежу

. (2.11)

Умова доцільності обновлення програмного забезпечення визначається нерівністю

. (2.12)

Особливий випадок, коли експертна оцінка відсутня. Тоді доводиться оцінювати очікувану кількість помилок у новій програмі за протоколом діючого кортежу: . Формули (2.7, 2.11, 2.12) дадуть умову доцільності заміни:

. (2.13)

На практиці необхідно мати регулярний метод отримання необхідних експертних оцінок. Наведемо один із можливих таких способів, який базується на відомостях про витрати на заробітну платню користувачів та аналітиків кортежу. Введемо позначення:

– зарплата аналітика;