Політична соціалізація людини: сутність та особливості
ПОНЯТТЯ ДЕМОКРАТІЇ ТА ОСНОВНІ ДЕМОКРАТИЧНІ ПРИНЦИПИ
Демократія — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).Склалося це поняття ще у Стародавній Греції; там демократія визначалася як особлива форма організації держави, за якої влада належить не одній особі, як за монархії чи тиранії, і не групі осіб, як за аристократії чи олігархії, а всьому народу, точніше, усім вільним громадянам полісу — міста-держави.Політичні принципи демократії : Ідея народного суверенітету,тобто визнання народу єдиним джерелом і верховним носієм влади в суспільстві, стала вихідним принципом теорії і практики демократії. Наступним принципом демократії стала обгрунтована, зокрема Ш.-Л. Мон-теск'є, ідея представництва,згідно з якою народ як єдине джерело і верховний носій влади в суспільстві делегує владні повноваження державним органам.1.Виборність органів влади, 2.Громадянський консенсус,. 3.Громадянський консенсус передбачає ще один принцип демократії — мажоритарним, 4.Дотримання та охорону прав меншості, 5.Участі народу у здійсненні державної влади, 6.поділу державної влади ,7.Традиційне для теорії демократії тлумачення свободи, 8.принципу рівності, 9.політичний та ідейний плюралізм, 10. Пряма демократія, 11.Представницька демократія.
2. Демократичні процедури
1) вибори; 2) голосуванням. Воно може бути відкритим або таємним.; 3) референдумом – загальнонародним голосуванням з приводу будь-якого важливого питання держави і суспільства; 4) опонуванням та змагальністю; 5) делегуванням повноважень.; 6) вивченням гром. дум;
Теорії* Пролетарська (соціалістична) теорія ґрунтувалася на марксистському класовому підході.* «плюралістичної демократії» була найвпливовішою у 60—70 роках XX ст. (Р. Аллен,Р. Даль, М. Дюверже)* елітарної демократії виникла у XX ст. на основі поєднання елементів теорії еліт і теорії «плюралістичної демократії» (С.Келлер,). * партисипаторної демократії (Дж. Вольф) спирається на реформістські концепції неолібералів і соціал-демократів.* корпоративної демократії є однією з поширених. Вона виникла одночасно з появою організацій бізнесу.* «комп'ютерної демократії» (родоначальник — Г.Краух) виникла у результаті розвитку нових технічних розробок у галузі засобів зв'язкуКонституція України 1996 р. та Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" 1991 р., як і законодавчі акти більшості колишніх радянських республік, не передбачають самостійного нормативного положення про види референдумів. Критерії класифікації референдумів: а) за предметом референдуму; б) за правовою силою рішень референдуму; в) за підставами проведення референдуму; г) за суб'єктами ініціювання референдуму;д) за територією проведення референдуму; е) за часом проведення референдуму; є) за формулою референдуму.
3. ОСНОВНІ ВИБОРЧІ СИСТЕМИ…
Виборча система — сукупність правил і законів, що забезпечують певний тип організації влади, участь суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових і виконавчих органів, вираження волі тієї частини населення, яка за законодавством вважається достатньою для визначення результатів виборів легітимними.Існує три розуміння цього поняття:— Вузьке;— Нормативно-правове;— Широке;Мажоритарна система (фр. — більшість) — система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати отримують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними. Мажоритарні системи можуть бути: а) відносної більшості б) абсолютної більшості в) мажоритарна система кваліфікованої більшості Пропорційна система (лат. — співрозмірність) — система визначення результатів виборів, при якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі. Тобто чим більший відсоток голосів отримала партія на виборах, тим більший відсоток депутатів вона буде мати у парламенті.Змішана система — система визначення результатів виборів, яка передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем. Використовується у понад 20 країнах світу.Основні недоліки мажоритарної системи: 1. значна частина виборців країни залишається не представленою в органах влади; 2. партія, що отримала на виборах менше голосів, ніж її суперники, може виявитися представленою в парламенті більшістю депутатських місць; 3. дві партії, що набрали однакову або близьку кількість голосів, проводять до органів влади неоднакове число кандидатів.
Основні недоліки пропорційної виборчої системи: 1. виникають складнощі у формуванні уряду (причини: відсутність домінуючої партії; створення багатопартійних коаліцій, що 2. незалежність депутатів від своїх партій
Політична соціалізація людини: сутність та особливості.