Опис предмета та мета навчального курсу
Начальник НМЦ
полковник міліції О.А. Андреєв
ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
| Навчальний рік | 2010/2011 | 2011/2012 | 2012/2013 |
| Дата засідання кафедри | |||
| Номер протоколу | |||
| Підпис завідувача кафедри |
1. Структура робочої програми навчального курсу
«ПОЛІТОЛОГІЯ»
(за вимогами кредитно-модульної системи)
ПЕРЕДМОВА
Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.
Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Політологія» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.
| Курс:підготовка спеціалістів | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| Кількість кредитів ECTS: 3 Змістових модулів:3 Загальна кількість годин:108 Тижневих годин: 6 | 6.0601 6.060102 Юридична освіта, Бакалавр 6.0301 6.030102 Психологія Бакалавр | Обов’язкова: Студенти: 2курс – 4семестр – Правознавство 2курс – 3семестр – Психологія Лекції(теоретична підготовка):20 годин Семінари: 28години Самостійна робота: 54 годин Індивідуальна робота-6 годин Вид контролю: іспит |
Мета:
- знанняпро становлення і розвиток політології як науки, процеси суспільного життя, закони функціонування і розвитку суспільства та його складових компонентів;
- вміння оперувати термінологією політологічної науки, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в політичному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення політології.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.
Опис предмета та мета навчального курсу.
Події, що відбуваються в Україні із здобуттям незалежності, які пов'язані зі зміною суспільного ладу розбудовою державотворчих процесів, привернули увагу вчених, які працюють в різних галузях знань. Особливо значний інтерес викликали зміни в політичному житті. Необхідність осмислення цих процесів призвела до інтенсивного розвитку наукового політичного знання, інституціоналізації в Україні відносно нової наукової дисципліни – політології (науки про політику).
Розвиток політології в Україні має свої особливості, адже процес переходу до нових державних відносин в країні надзвичайно складний. Нині надзвичайної ваги набуває пошук форм і засобів стимулювання політичної активності українського народу, передусім молоді, сприяння духовному оновленню суспільства, здійснення глибинних державотворчих процесів, зокрема, шляхів формування політично визначеної верстви – духовної та політичної еліти. Для цього необхідно розробити систему ціннісних орієнтацій суспільства. І концептуальним ядром її повинна стати державна національна ідея, яка була б сформована на таких ціннісних орієнтаціях, як мова, культура, що відбивають традиційне світосприйняття народу, його національний менталітет.
У курсі “Політологія” відображений розвиток світової та української політичної думки, розкриваються поняття політичної системи, політичної влади, політичного режиму, держави, партії та партійних систем, парламентаризму, політичних процесів та політичної культури. Студенти повинні орієнтуватися в питаннях політичних еліт та лідерства, розуміти проблеми етнополітики, державного управління, міжнародних відносин і зовнішньої політики України та країн світу.
Згідно освітньо-професійної програми «Політологія» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 3 кредити, що дорівнює 108 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається з 3 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 3 поточних модульних тестових контролів.
З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість усіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари, , самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.
З метою оцінки рівня оволодіння студентами навчальним матеріалом і стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді іспиту.
3. Модульний тематичний план (структура залікового кредиту курсу)
| № з/п | Назва змістовних модулів і тем | всього | лекції | семінарські заняття | практичні заняття | індивідуальна заняття | Модульний контроль | самостійні заняття | Порядок вивчення (год) |
| 1. | Змістовий модуль І Становлення та розвиток політичних ідей. Політика як соціальне явище | ||||||||
| 2. | Тема 1: Політологія як наука і навчальна дисципліна | ||||||||
| 3. | Тема 2: Історія і розвиток української політичної думки | ||||||||
| 4. | Тема 3: Природа політики | ||||||||
| 5. | Тема 4: Політична влада | ||||||||
| 6. | Тема 5: Політика і мораль | ||||||||
| 7. | Тема 6: Системний вимір політики | ||||||||
| 8. | Модульний контроль | ||||||||
| 9. | Змістовий модуль ІІ Інституціолізовані форми політики. Персоналізовані аспекти політики | ||||||||
| 10. | Тема 7: Політична система суспільства | ||||||||
| 11. | Тема 8: Політичні режими | ||||||||
| 12. | Тема 9: Групи інтересів | ||||||||
| 13. | Тема 10: Політичні еліти | ||||||||
| 14. | Тема 11: Політичне лідерство | ||||||||
| 15. | Тема 12: Громадянське суспільство | ||||||||
| 16. | Тема 13: Політична культура | ||||||||
| 17. | Модульний контроль | ||||||||
| 18. | Змістовий модуль ІІІ Геополітика та політичне прогнозування | ||||||||
| 19. | Тема 14:Світові ідейно-політичні доктрини | ||||||||
| 20. | Тема 15: Геополітика | ||||||||
| 21. | Тема 16: Глобальні проблеми сучасності | ||||||||
| 22. | Тема 17: Політичний прогноз і його роль у вирішенні політичних конфліктів | ||||||||
| 23. | Тема 18: Політичні технології | ||||||||
| 24. | Модульний контроль | ||||||||
| Разом за дисципліну |
4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту
Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За шкалою університету |
| A | 5 (відмінно) | 90–100 |
| B | 4 (добре) | 85–89 |
| C | 4 (добре) | 75–84 |
| D | 3 (задовільно) | 70–74 |
| E | 3 (задовільно) | 60–69 |
| FX | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання | 35–59 |
| F | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом | 1–34 |
Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:
М1 = М0+К1+…Кп, де
М0 - початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів.
Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К1+…Кп), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.
Таблиця бальних коефіцієнтів
| Поточні оцінки семінарських занять | К1 |
| «5» (відмінно) «4» (добре) «3» (задовільно) «2» (незадовільно) | +5 +4 +3 -2 |
| Відвідування семінарських занять | К2 |
| Постійно За кожний пропуск | +1 -2 |
| Термін складання модуля | К3 |
| Поза терміном та повторне складання | -1 |
Зразок розрахунку:
Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М0) = 90 балів
Результат модульного тестування = 50 балів
К1 – «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях
К2 – постійно = +1 бали
К3 –поза терміном = – 1 бал
М1 = 50+12+1–1 = 62 бали
Якщо оцінка за М1 становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки, пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю.
Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою:
А). За умови не складання студентом заліку
R д1 = Rм + ДБ , де
Rд1 - підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну
Rм – підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість)
ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.
Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.
Якщо сума балів R д 1 складає більше 60 балів, студент може отримати залік без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.
Б). За умови складання заліку.
Rд1 + БВ
R д = ------------, де
БВ – «бальна вартість» заліку максимально становить 100 балів. Його пропонуються проводити у формі тестування . Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.
Зразок розрахунку :
R д1 = 80 балів
БВ = 70 балів
80 + 70
R д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре
До заліку допускаються студенти , які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.
5. Зміст змістовних модулів та тем програми
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Становлення та розвиток політичних ідей. Політика як соціальне явище
ТЕМА 1 Політологія як наука і навчальна дисципліна
Політологія як наука. Місце та роль політології у системі навчальних дисциплін соціально-гуманітарного напряму, її зв’язок із суспільними науками. Закономірності та категорії політології як науки. Функції політології. Методи дослідження науки про політику. Політичні категорії як відображення специфіки політичних явищ. Класифікація категорій у політології. Зростання ролі політичних знань у житті сучасного суспільства. Формування нової системи політичної освіти в Україні. Сучасні центри і школи політичних знань у світі.
Історія політичної думки і історія політичної науки, розвиток європейської і світової політичної думки, етапи історії політичної думки. Перші спроби пояснення суспільно-політичних порядків у період розкладу общинного устрою та виникнення класового суспільства. Патріархально-патерналістська концепція держави у Стародавньому Китаї. Політичні ідеї Сократа, Платона й Арістотеля. Політична думка Середньовіччя та Відродження. Християнська доктрина держави. Ф. Аквінський про суспільство, державу і право.тПолітична думка епохи Відродження. Н. Макіавеллі про суть політичної влади, цілі й засоби політичної діяльності, мистецтво державного управління. Політичні вчення в епоху становлення буржуазних відносин: про суспільство, державу, право, про сутність та цілі політичної діяльності, мистецтво управління, про правову державу і громадянське суспільство. Т. Гоббс про походження і завдання державної влади. Д. Локк і зародження політичної ідеології лібералізму. Ідея суспільного договору та народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо. Ш. Монтеск’є про розподіл влади. І. Кант і Г. Гегель про громадянське суспільство та правову державу. Політичні теорії ХХ ст. М. Вебер про три типи влади у суспільстві. «Теорія еліт» В. Парето і Г. Моска. Ідеї класика політичного біхевіорізму Г. Лассуела. Теорія плюралістичної демократії. Концепція плюралістичної еліти Р. Даля.
Тема 2. Історія і розвиток української політичної думки.
Періодизація розвитку української політичної думки. Зародження політичних ідей у прадавніх та ранньослов’янських спільностях. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. . Походження держави, шляхів виникнення правлячої династії. Єдність та суверенність політичної влади, організація найбільш доцільних форм правління, законність і реалізація вищих владних повноважень, відносини між державою і церквою, формування політичної термінології.
Перші історико-політичні пам’ятки писемності «Слово про закон і благодать» Київського митрополита Іларіона, літопис Нестора «Повість врем’яних літ»: ідеї об’єднання, самостійності і незалежності. Суспільно-політичні ідеї в «Русскій Правді». Суспільно-політичні погляди Я. Мудрого. Розвиток політично-державної думки в «Слові о полку Ігореві». Політична програма В. Мономаха. «Повчання Володимира Мономаха». Моральний ідеал, етичні основи князівської влади і їх утілення. Політична доктрина в Гальцько-Волинській державі: вплив Візантії і Риму. Суспільно-політичні погляди князів Романа Мстиславовича і Данила Галицького. Вплив християнської церкви на політичну думку періоду Київської Русі.
Розвиток української національної політичної думки періоду литовсько-польського панування та козацько-гетьманської держави. Наслідки для України Люблінської унії 1569 р., її суспільно-політичне значення для України. Берестейська унія 1569 р. Ідейна боротьба католиків і православних в історії української політичної думки в XVI–XVII ст. Загострення літературної полеміки богословського характеру. Соціально-політичні погляди Х. Філарета в його трактаті «Апокрисис». Позиція П. Скарги. Теологічні погляди і суспільно-політичний ідеал І. Вишенського: соціальна рівність всіх людей, демократизм, гуманізм, любов до рідної землі, до простої людини. Соборність управління як вияв демократизму раннього християнства. Політичні погляди С. Оріховського. Розвиток політичної думки в Києво-Могилянській Академії. Ідеї української державності в фундаторів цього навчального закладу: І. Борецького, М. Смотрицького, З. Копистенського.
Роль Запорізької Січі в розвитку політичної свідомості українського народу і підйому національно-визвольного руху. Політико-державна діяльність П. Конашевича-Сагайдачного. Політичні погляди і соціально-політичні реформи Б. Хмельницького. політична і правова сутність Переяславських домовленостей. Політичне значення «Березневих статей» Б. Хмельницького. Політико-державна діяльність послідовників Б. Хмельницького. Державна діяльність і політичні погляди Ю. Хмельницького (1657, 1659–1668, 1677–1681 рр.), І. Виговського, П. Тетеря-Моржковського, І. Брюховецького, П. Дорошенка. Державна діяльність і політичні погляди Д. Многогрішного, І. Самойловича. Політичні погляди Івана Мазепи. Перший і другий етапи його політичної діяльності. Проект демократичної конституції України Пилипа Орлика. Політичні погляди І. Скоропадського, П. Полубока та К. Розумовського.
Українське національне відродження: основні риси і направленість. Зародження теорії освіченого абсолютизму в працях Ф.Прокоповича. Ідея «філософа на троні». Просвітитель-демократ Г. С. Сковорода, його суспільно-політичні погляди, принцип «сродності». Творці філософії просвітництва в Україні Я. Козельський, С. Десницький, В. Каразін, П. Лодій. Концепція «природного права», договірна теорія держави та суспільства. Ідеали свободи, рівності та власності. Антикріпосницька ідея.
Українська політична думка ХІХ ст. Руська Трійця. Політичні та правові погляди учасників Кирило-Мефодіївського товариства. Т. Шевченко – засновник руху за національне і соціальне визволення українського народу. Особливості політичних поглядів М. Драгоманова. Ліберально-демократична та радикально-консервативна течії українофільства ХІХ і початку ХХ ст. Вплив соціально-історичних умов та культурно-просвітницького руху. Після аграрної реформи 1861 р. на розвиток політичної думки в Україні. Політичні погляди революційного народництва на сутність держави, форм державного правління, національне питання, права і свободи людини. В. Антонович, його концепції народоправства, федералізму, автономізму, суверенності людської совісті, фізичної і духовної свободи та ідеї державності.
Політичні погляди М. Драгоманова: ідеї конституціоналізму, політичної волі, парламентаризму, федерації і децентралізації, місцевого самоврядування, національного самовизначення, права і свободи людини, співвідношення політики і моралі. Політичні погляди О. Терлецького. Виникнення і сутність держави, погляди на політичні права і свободи, ідея єдиного українського народу.
Погляди С. Подолинського на державу, її ролі і функції в суспільстві. Проект С. Подолинського і О. Терлецького на майбутнє України як федеративну демократичну республіку громад, а в подальшому як член всенародного вільного союзу, інтернаціональної федерації. Вплив політико-правових поглядів Б. Антоновича, В. Винниченка, Б. Грінченка, М. Грушевського, О. Кістяківського, М. Костомарова, П. Куліша, Д. Яворницького на розвиток громадських рухів в Україні. Ліберально-опозиційна думка ХІХ – початку ХХ ст. Політичні погляди І. Франка, В. Липинського, Д. Донцова. Специфіка українських ліберально-монархічних, ліберально-земських і ліберально-народницьких ідей.
Політичні ідеї І. Франка: політична система і місце в ній держави, її походження, сутність і форми, соціальна воля і державна влада, ідея федеративної України і слов’янської федерації з участю України. Л. Українка про роль народу в суспільстві, причини виникнення, суть і форми держави. Політична свобода і соціальна революція. Суспільно-політичні наслідки першої буржуазно-демократичної революції 1905–1907 рр. Українське національне питання в III і V Державній Думі. Перший проект автономії України в ХХ ст. Створення українських партій: радикально-демократичної, селянського союзу, соціал-демократичної і народної. Основні цілі їх політичних програм.
Політичні погляди М. Грушевського. «Українське питання» в трактовці М. Грушевського. Ідеї національно-територіальної автономії. Федералізм М. Грушевського і принцип децентралізма. Еволюція поглядів М. Грушевського після жовтня 1917 р. Державно-правові погляди і утілення їх у IV Універсалі Центральної Ради. Проект Конституції УНР – «статут про державний устрій, права і вільності УНР». Політичні погляди М. Грушевського в період примусової еміграції і після повернення до Радянської України. Політичні погляди В. Винниченко, демократизм. Соціал-демократична модель національної держави в програмі В. Винниченко. Його відношення до жовтневої революції 1917 р., до більшовизму, до Радянської України, до України в складі СРСР. Еволюція поглядів і політичні коливання. Політична програма П. Скоропадського. Особливості його конституалізму. Ліберальна орієнтація конституційних проектів П.Скоропадського: закони про тимчасовий конституційний устрій України. Про гетьманську владу від 29 квітня 1918 р. Політичні погляди С.Петлюри.
Основні напрями в розвитку української зарубіжної політичної думки: народницький, консервативний і національно-державницький.
Суть народницького напряму в становленні національної держави. Політичні погляди М. Грушевського (до свого повернення в Україну), Р. Лащенка і С. Шелухіня. Дослідження історії українського народу як окремої культурно-етнічної спільноти, ідеї можливих федерацій його з іншими народами, питання демократичних традицій в Україні, історико-правові основи українського народу для своєї власної держави. Суть консервативного напрямку в становленні національної держави. Ідеї представників українського консерватизму в еміграції В. Липинського, С. Томашівського, В. Кучабського. Аналіз української державності з точки зору монархічних традицій в історії України. Головні політичні ідеї національно-державницького напряму. С. Дністрянський, В. Старосольський, О. Бочковський про безумовне визнання права кожної нації на автономію і державну незалежність.
Основні етапи еволюції політичної думки в Україні в радянський період. Українська політична думка в екзилі. Соціально-політичні вчення українських гуманістів у першій половині ХХ ст. Українська політико-правова думка в умовах тоталітаризму. Політичні ідеали української діаспори. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. Прийняття Конституції України (28.06.1996 р.). Роль політико-правових ідей в ухваленні актів державного суверенітету України. Українська політологія за часів незалежності. Стан політичної думки в Україні на сучасному етапі.
Тема 3: Природа політики
Походження і сутність політики. Витоки політики. Мета політики. Політика як окрема сфера суспільної діяльності та об’єкт досліджень. Основні концептуальні підходи до пояснення природи політики. Теологічне пояснення політики. Натуралістичне пояснення політики. Географічна теорія політики. Біологічна теорія політики. Психологічна теорія політики. Геополітика. Соціальний підхід до політики. Соціально-економічна теорія політики. Правові політичні теорії. Демократичні (ліберальні) теорії політики. Культурологічні теорії політики. Структура і функції політики. Зв’язок політики з іншими сферами суспільного життя.
Елементи структури політики. Об’єкти й суб’єкти політичних відносин. Соціальні чинники, які впливають на політику. Залежність політики від природних, фізико-кліматичних явищ, генетичних якостей, психологічних особливостей. Відносна самостійність політики.
Рівні функціонування політики. Зростання ролі політики та політичних відносин у сучасних умовах. Політика як наука та мистецтво.
Зростаюче значення людини та її участі у політичному житті сьогодення. Залучення людини до політичного життя як теоретична проблема. Людина як суб’єкт та об’єкт політики: статус, політична роль, престиж та авторитет. Основні типи особи стосовно політики. Поняття політичної соціалізації особи. Основні фактори процесу політичної соціалізації. Політико-економічне відчуження особи або її політична активність як наслідок політичної соціалізації особистості.
Тема 4: Політична влада
Поняття влади як соціального феномена. Основні сфери прояву влади: економічна, соціальна, політична, ідеологічна. Трансформація патріархальних структур влади. Різноманітність визначень влади, основні підходи до тлумачення цього поняття. Концепції походження влади (теологічна, реляціоністська, системна, біхевіористська, психологічна). Широке й вузьке уявлення про владу. Типи, роди й види влади у суспільстві. Суспільна зумовленість та ефективність функціонування державної влади. Елементи системи влади.
Процес формування державної влади у період розпаду первіснообщинного ладу. Політична влада як найбільш важлива сфера влади у суспільстві. Ознаки влади. Об’єкти й суб’єкти влади. Види влади. Три типи влади М. Вебера. Поняття «сильної влади» у суспільстві. Основні рівні влади, їх взаємозв’язок і взаємодія. Формування механізму прямого й зворотнього зв’язку між владними структурами суспільства і населенням.
Легітимність влади: традиційна, харизматична, легальна або раціонально-правова, ідеологічна, етнічна. Делегітимація. Риси політичної влади. Ресурси політичної влади.
Особливості влади і Україні в різні історичні періоди. Основні етапи формування української державності. Взаємовідносини виконавчої, законодавчої і судової влади. Особливості організації політичної влади в Україні.
Тема 5: Політика і мораль
Співвідношення політики і моралі як регуляторів суспільного життя. Теоретичні підходи до проблеми поєднання політики та моралі. Н. Мак'явеллі про проблеми співвідношення моралі та політики. Ф.Ніцше про взаємозв’язок політики і моралі.
«Моралізація влади». Моральне регулювання. Політична етика. Етика парламентської поведінки. Електоральна етика.
Політика і мораль як система. . Моральна і аморальна політика. Політичний цинізм. Політична доцільність. «Мак'явеллізм». Позиції на політику і мораль представників політичної думки: Аристотель, І. Кант, Е. Фромм, Дж. Хакслі, Г. Гегель, Л. Гумильович, Шан Ян.
Тема 6: Системний вимір політики
Сутність і значення системного аналізу. Концепції політичної системи Д. Істона і Г. Алмонда. Структура і функції політичної системи суспільства (політичного цілепокладання, владно-політичної інтеграції суспільства, регулятивна). Типологія політичних систем.
Політична система і структурний функціоналізм: Толкотт Парсонс, Девід Істон, Габріель Алмонд. Мікроскопічний та макроскопічний підходи до аналізу системного вмиміру політики. Функції входу і функції. Політичні інститути. Підсистеми політичної системи суспільства: інституціональна, функціональна, комунікативна, духовно-ідеологічна.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ
Інституціолізовані форми політики. Персоналізовані аспекти політики
Тема 7: Політична система суспільства
Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Структурні компоненти політичної системи: політичні відносини, політичні інститути, політична свідомість, політична культура. Лінійна типологізація політичних систем. Багатоманітні лінійні типології політичних систем. Марксистська типологія за формаційним критерієм. Веберівська типологія за характером панування та легітимності. Типологія за соціально-культурним середовищем (Г. Алмонд). Поділ політичних систем на представницькі, модерністські та постмодерністські. Типологія Ч. Ендрейна – народні (племінні), бюрократичні авторитарні, узгоджувальні та мобілізаційні системи. Адмініст ративно-командна, змагальна та соціопримирлива політичні системи. Типологія за системою державного правління та устрою, партійними та виборчими системами тощо. Біполярні, лінійні типології політичних систем: за характером взаємодії з оточенням, за орієнтацією до незмінності або змін. Типологія “демократичні-деспотичні” політичні системи (Г. Ласуел та А. Каплан). Біполярна типологія “демократичні-авторитарні” системи (Г. Алмонд та Б. Пауел). Поділ політичних систем на демократичні, авторитарні та тоталітарні. Парна координатна типологізація політичних систем: типології Р. Даля, А. Лейпхарта, С. Ліпсета.
Множинна координатна типологізація політичних систем. Типологія Ж. Блонделя. Типологія «базис влади – спосіб володарювання – реалізація інтересів». Типологія перехідних політичних систем.
Поняття й суть політичної системи. Ознаки політичної системи. Елементи політичної системи. Політичні відносини, політична ідеологія, політичні й правові норми. Функції політичних систем. Типологія політичних систем. Англо-американський тип політичної системи. Континентально-європейський тип політичної системи. Політичні режими як характеристики функціонування політичної системи. Тоталітарний тип політичної системи. Демократичний тип політичної системи. Авторитарний тип політичної системи. Основні тенденції розвитку політичних систем.
Структура політичної системи: держава, партії, громадські організації та рухи. Держава як основний елемент політичної системи. Генезис держави, її сутність. Форми державного правління: монархія і республіка, парламентська монархія, президентська і парламентська республіки. Президентсько-парламентська республіка. Еволюція і зміна форм правління у країнах Східної Європи. Форми державного устрою: унітарна, федеративна, конфедеративна.
Генезис і типологія політичних партій, їх функції в політичних системах сучасного суспільства. Одно- і багатопартійні політичні системи, особливості їх існування. Місце і роль громадських організацій, рухів у політичній системі, їх типи і функції. Місце й роль кооперативних організацій, творчих спілок, науково-технічних, культурно-освітніх та інших добровільних організацій у політичній системі суспільства. Сутність і зміст політичного життя суспільства. Специфіка масових демократичних рухів (економічні, антивоєнні, на захист прав людини тощо), їх роль у політичному житті суспільства.
Тема 8: Політичні режими
Сутність політичного режиму та його типи. Політичний режим як метод здійснення державної влади. Демократичні і антидемократичні політичні режими, їх різновиди, Демократичні принципи і процедури, характерні для сучасного світу. Системні та фрагментарні підходи до типологізації політичних режимів. Чинники диференціації та основні критерії виділення політичних режимів. Багатокомпонентна лінійна класифікація політичних режимів за В. Якушеком із доданням мобілізаційно-конфронтаційного та узгоджувально-консенсусного типів політичного режиму. Поділ політичних режимів на демократичні, авторитарні та тоталітарні. Ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів. Типологія за схемою: авторитарні, автократичні, диктаторські, тоталітарні, анархістські, охлократичні тощо. Поділ політичних режимів на традиційні, мобілізаційні та автономні. Клієнтистський, конституційний, силовий, узгоджувальний, електоральний та інші типи політичних режимів багатокомпонентної лінійної класифікації (за В. Якушеком, за В. Моргуновим і т.д.). Біполярні лінійні типології політичних режимів: «ліберальні-терористичні», «світські-теократичні», «реформістські-контрреформістські». Біполярні уявлення демократичного політичного режиму: деспотична (тоталітарна) демократія та конституційна демократія. Перехідні (гібридні) політичні режими: демократура, диктократія, іммобілізм.
Універсальні характеристики авторитаризму. Різновиди авторитарного режиму. Поділ авторитарних політичних режимів на однопартійні режими, військові режими, режими особистої влади (абсолютистські династичні режими), бюрократично-олігархічні (бюрократично-авторитарні), популістські режими. Характерні особливості реформаційного, стабілізаційного, деструктивного авторитаризму, «авторитаризму розвитку» та «нового авторитаризму». Поділ авторитарних режимів на автократичні, диктаторські, анархічні, охлократичні, тоталітарні. Влада де Голля як приклад поєднання авторитаризму з демократією. Чинники ослаблення авторитаризму. Витоки тоталітарних поглядів та виникнення канонічної теорії тоталітаризму. Основні типи тоталітаризму. Релігійний тоталітаризм. Різновиди політичного тоталітаризму. Передумови та причини виникнення тоталітаризму: тенденція до зростання раціоналізму та суспільної організації, розвиток засобів та методів контролю, мобілізаційний потенціал тощо. Питання про сучасні прояви тоталітаризму та неототалітаризм. Програмування свідомості та «інформаційний» тоталітаризм. Економічна та політична влада в неототалітарній системі. Ілюзорна демократія. «Кастовість» неототалітарного суспільства. Внутрішні та зовнішні загрози добробуту тоталітаризму.
Прояви тоталітарного режиму з в історії ХХ ст. Умови виникнення тоталітаризму. Оновні риси та різновиди тоталітаризму. Анархічний режим. Фашизм. Комунізм. Теократія. Персональні тиранії. Охлократичний режим. Класократичний режим. Націонал-соціалізм. «змішаний» політичний режим. Султанізм. Абсолютні монархії. Поняття та основні концепції демократії. Історичні типи та форми демократії. Теорії демократії: колективістські концепції безпосередньої демократії та репрезентативної, елітарної.
Характеристика політичного режиму сучасної України.
Тема 9: Групи інтересів
Сутність поняття «лобізм». Історія інституціоналізації лобізму. Характер взаємовідносин між державою та групами інтересів. Сутність груп інтересів, їх різноманітність та поліфункціональність. Політичний торг. Плюралістична модель та її представники. Корпораційна модель відносин між державою та групами інтересу. Чинники, що вплинули на формуванні даної моделі взаємовідносин. Сутність «спільної відповідальності».
Корпоративізм – багатоманітність підходів та його історичні форми. Інституційна концепція корпоративізму. Стратегія корпоративізму як відповідь на існування гострих соціальних конфліктів між групами працедавців та найманих працівників. Основні властивості корпоративного типу політики. Аналіз конкретної ситуації в Австрії, Німеччині, Швеції. Головні характеристики корпораційногопроцесу прийняття рішень. «Сильний», «поміркований» та «слабкий» корпоративізм. Чинники, що впливають на рівень корпоративізму в країні.
Тема 10: Політичні еліти
Сутність політичного елітизму і генеза цього поняття. Класичні теорії еліт (В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс). Обгрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів. Концепція «національної аристократії» В.Липинського. Сучасні концепції еліт: макіавеллістська школа, ціннісні теорії, теорії демократичного елітизму, концепціїїї плюралізму еліт, ліволіберальні концепції, партократична теорія. Чинники елітарності суспільства: біологічні, психологічні, ірраціональні, функціональні та ін. Соціальне представництво еліти.
Політична еліта в структурі влади. Система рекрутування еліт. Номенклатура системи та її наслідки. Державна бюрократія як складова політичної еліти. Політична еліта і демократія: дилема поєднання. Еліта і контреліта. Функції політичної еліти. Класифікація еліт. «Відкрита» і «закрита» еліта. Джерела формування еліти. Правляча еліта. «Національна аристократія». Істеблішмент. Система гільдії. Антрепренерська система. «Залізний закон олігархії» Р. Міхельса. Легітимна та нелегітимна еліти. Шляхи та ресурси формування та змін політичних еліт.
Історія становлення української політичної еліти. Характеристика основних рис сучасної політичної еліти України. Специфіка політичних еліт періоду демократичної трансформації в Україні.
Тема 11: Політичне лідерство
Поняття й сутність політичного лідерства. Теорії політичного лідерства. Античні уявлення про політичне лідерство, середньовічні уявлення про політичне лідерство. Н. Макіавеллі, Ф. Ніцше, З. Фрейд, Г. Гард, Г. Гегель, марксисти про політичне лідерство. Сучасні уявлення про політичне лідерство.
Класифікація політичного лідерства за М. Вебером, Г. Лассуеллом, Р. Такером та В. Хагеманом, Є. Вятром, марксистами, Херманном, В. Ільїним, І. Павловим.. Політичний лідер, сфери його діяльності: теоретична, аналітична, ідеологічна, організаторська, виконавча, стратегічна, тактична. Вимоги до політичного лідера: професійна придатність, компетентність, популярність, демократизм, відповідальність, висока політична культура і моральність. Ознаки політичного лідерства.
Типологія політичного лідерства (традиційне, раціонально-легальне, харизматичне лідерство)та її критерії: суспільно-історичні умови, вид регулювання суспільних відносин; об’єкт лідерства, форма лідерства, стиль лідерства (лідер-адміністратор, лідер-агітатор, лідер-теоретик, лідер-опозиціонер, лідер-плутократ, лідер-популіст, лідер-«прапороносець», лідер-«торговець», лідер-«пожежник»).
Функціональні особливості політичного лідера: здійснення функції оцінки, вироблення лінії поведінки, виконання мобілізуючих функцій, здійснення прогнозуючих функцій. Політичний імідж.
Соціальна роль політичного лідерства, його формального й неформального авторитету, масштабів та рівня впливу, вміння прогнозувати і контролювати події. Політичні лідери України. Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичного лідера в Україні.
Тема 12: Громадянське суспільство
Поняття та історична еволюція громадянського суспільства. Верховенство права. Громадянські права. Сучасні концепції, його місця у політичній системі. Громадянське суспільство як сфера самоврядування вільних індивідів та добровільно організованих громадян. Головні інститути громадянського суспільства. Політичні структури громадянського суспільства.
Основні етапи та характерні риси сучасного громадянського суспільства. Трактування громадянського суспільства античними мислителями та вченими Нового часу, марксистами. Інститути громадянського суспільства. Виборчі системи. Референдум. Плебісцит. Громадянські інтереси. Плюралізм інтересів. Відмінність масового суспільства від громадянського. Етатизм. Деетатизація. «Закрите суспільство». «Відкрите суспільство». люмпенізація, тоталітарне суспільство. Сутність та призначення правової держави. Соціальна держава.Соціальна стратифікація. Соціальна мобільність. Характерні риси правової держави. Формування громадянського суспільства. Демократія і свобода як загальнолюдські цінності сучасної цивілізації. Проблеми демократизації у різних країнах світу.
Тенденції розвитку громадянського суспільства, правової, соціальної держави у суверенній Україні. Україна в умовах демократизації всіх сфер життя. Диференціація інтересів і розмежування політичних сил.
Тема 13: Політична культура
Поняття політичної культури. Місце й роль політичної культури у загальній системі культури, у політичному житті суспільства. Категорія «політична культура суспільства». Широкий і вузький зміст поняття «політична культура». Структура політичної культури. Єдність і специфіка структурних елементів політичної культури: політичної свідомості й політичної поведінки. Політична свідомість як відображення політичного життя. Загальна структура політичної свідомості. Політична свідомість суспільства, соціальних груп, особи. Вза’ємозвязок політичної свідомості з мораллю і правосвідомістю. Негативні наслідки культури особи, командно-адміністративної системи щодо формування політичної свідомості. Політичні знання. Політичні переконання. Політичні цінності.
Визначення та типологія політичних культур згідно Г. Алмонду, С. Верби, І. Г. Гердера, Л. Пая, Р. Таккера, В. Липинського, О. Рудакевича. Історичні типи політичної культури. Види політичної культури. Політична культура суспільства та наявність політичних субкультур – культур окремих суспільних верств. Механізм формування політичної культури. Необхідність подолання авторитарних і тоталітарних традицій. Потреба у постійному формуванні політичної культури людини й якісному оновленні культури влади. Патріархальна політична культура. Підданська політична культура. Активістська політична культура. Пполітичні орієнтації і установки. Елітарна політична культура. Інтегрована політична культура. Фрагментарна політична культура. Громадянська політична культура. Змішана політична культура. Основні функції політичної культури. Політична культура як частина культури людської цивілізації. Масовий, груповий та індивідуальний аспект політичної культури. Політична культура особи, групи, класу, нації, суспільства. Рівні політичної культури: індивідуальний і масовий. Політична поведінка особи, груп, мас. Політичні субкультури (контркультури).
Особливості й суперечності української національної політичної культури. Політична культура посттоталітарної України. Політична культура і морально-правові засади суспільного життя у сучасній Україні. Політична культура і політичний плюралізм. Політична культура і символіка української держави: Герб, Прапор, Гімн, Конституція, політичні свята, політичні ритуали.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ
Геополітика та політичне прогнозування
Тема 14: Світові ідейно-політичні доктрини
Сутність поняття «ідеологія» та її цінності. Функції ідеології. Види ідеологій Анархізм. Консерватизм і неконсерватизм. Е. Берк про консервативну ідеологію. Лібералізм і неолібералізм. Політичні концепції соціалізму (марксизм, соціал-націоналізм, соціал-демократія).
Лібералізм. Історичні витоки лібералізму, характерні риси його політики. Неолібералізм і його роль у сучасному суспільстві. Консерватизм. Генезис і основні риси консерватизму як політичної течії. Неоконсерватизм і його місце у сучасному політичному житті. Соціалізм. Еволюція соціалістичної ідеї та соціалістичного руху. Теорія «наукового соціалізму» й суспільна практика. Сучасні концепції соціалізму й суспільно-політична практика. Сучасний соціал-демократизм, його роль у політичному житті. Екстремізм. Особливості політики екстремізму. Правий і лівий екстремізм. Тероризм – крайня форма політики екстремізму. Анархізм і нацизм як різновид правого екстремізму. Сталінізм і маоїзм як прояви екстремізму. Негативна роль у політиці сучасного екстремізму.
Проблеми ідеології в Україні.
Тема 15: Геополітика
Сутність поняття «геополітика». Історія розвитку концепції геополітики. Погляди на геополітику у Х\/ІІІ ст. (Ш.-Л. Монтеск'є, А. Р. Ж. Тюрго), ХІХ ст. (К. Ріхтер, Г. Т. Букль, В. Кузен, Ж. Е. Ренан, І. А. Тен, Л. І. Мечніков), ХХ ст. (Р. Челлен, К. Каусхофер і Н. Спікмен). Сучасний світ та його основні тенденції розвитку. Геополітичний доктринально-нормативний та геополітичний оціночно-концептуальний напрями. Відмінності між поняттями «міжнародні відносини» і «світова політика». Національні традиції. Урбанізація. Демографія. Екологія. Світова політика як система міжнародних відносин, процес їх регулювання. Міжнародні відносини і світовий політичний процес. Баланс і гармонізація міжнародних інтересів – головне завдання суб’єктів світової політики. Поглиблення взаємозв’язку, цілісності та єдності сучасного світу. Зміна характеру суперечностей та змісту всесвітнього прогресу – вирішальні фактори, що визначають формування сучасної політики держав, політичних сил і рухів. Стратегічні ресурси. Геополітичне розташування України і його вплив на зовнішню політику держави. Роль і місце України в новому геополітичному просторі.
Тема 16: Глобальні проблеми сучасності
Поняття глобальних проблем людства та їх походження. Основні глобальні проблеми сучасності. Глобальні проблеми і соціальний прогрес (Інтернет). Взаємозв’язок та ієрархія глобальних проблем. Центральна проблема – проблема війни і миру (міжнародний тероризм, війна цивілізацій). Поняття міжнародної та національної безпеки. Головні напрямки створення ефективної системи міжнародної безпеки у сучасних умовах. Наростання екологічної загрози. Роль світової політики в усуненні загрози ядерної війни. Економічні проблеми людства та політичні шляхи їх вирішення. Глобальний ринок праці. Болонська система освіти.
Проблема обліку загальнолюдських, соціально-класових і національних реальностей, їх балансу та гармонізації. Пріоритет загальнолюдських інтересів і цінностей. Нові тенденції у світовому розвитку, міжнародних відносинах, співробітництві, соціальному прогресі людства і необхідність їх максимального використання.
Структура і характер протиріч сучасного світу. Різноманітність шляхів і форм його соціально-політичного розвитку. Формування сучасного стану світової цивілізації. Її риси: складність, різноманітність, наростання єдності й цілісності. Утворення міжнародних об’єднань та інтернаціоналізація політичного життя в кінці ХХ ст.
Сутність глобального конфлікту «глобалів» і «локалів».Сучасне політичне мислення як фактор забезпечення балансу інтересів на міжнародній арені. Пріоритет загальнолюдських цінностей та інтересів над класовими. Забезпечення безпеки політичними засобами. Перехід до діалогу та балансу політичних інтересів. Посилення впливу сучасного політичного мислення на долю народів світу. Проблеми майбутнього у сучасній соціально-політичній думці. Футурологічні концепції як різновиди політичного прогнозування. Контури світу на рубежі третього тисячоліття.
Екологічна загроза в Україні. Участь України у міжнародних об’єднаннях.
Тема 17: Політичний прогноз і його роль у вирішенні політичних конфліктів
Природа людини та соціальний конфлікт. Сутність плоняття «політичнеий конфлікт». Політичні конфлікти і кризи. Типологія та класифікація політичних конфліктів. Стадії конфлікту. Шляхи вирішення конфлікту. Структура та функції політичного конфлікту. Особливості розвитку конфліктів у політичній сфері. «Позиція» та «опозиція» у політичному житті. Насильницькі та ненасильницькі взаємовідносини. Сучасна теорія конфліктів. Розробка цієї теорії Р. Дарендорфом, М. Дюверже та іншими політологами.
Поняття, сутність політичного прогнозування. Особливості політичних прогнозів. Вимоги до них. Основні об’єкти політичного прогнозування. Методи політичного прогнозування. Основні футурологічні школи сучасності. Політичне прогнозування за умов глобалізації. Подолання політичних сутичок і конфліктних ситуацій.
Тема 18: Політичні технології
Технологічні аспекти і проблеми сучасної політики, специфіка політичного менеджменту. Різні підходи до політичних технологій: психологічний, організаційний, культурологічний, менеджеріальний. Формування політичної події. Концепції політичного ринку, політичного маркетингу, політичної реклами, формування політичного іміджу, організації політичної кампанії, наукового забезпечення політики і політичного процесу, корпоративізму і політичного лобіювання. Роль ЗМІ в політичних технологіях. Організація політичної кампанії.
Формування команди і прийняття рішення. Складання стратегічного плану виборчої комісії впливу на електорат. Аналітична діяльність під час виборів. Форми і методи діяльності під час виборів команди кандидата або політичної партії. Основні етапи і процедури емпіричного політичного дослідження, методи збору даних: аналіз історичних документів, матеріалів офіційної статистики і біографій; спостереження за ходом масових політичних акцій; контент-аналіз партійних програм і рішень державних органів, ЗМІ; опити населення і їх роль у вивченні соціально-політичних ситуацій, політичних переваг і орієнтацією; дослідження фокус-групп при дослідженні дії політичної реклами.
Методи аналізу емпіричних даних: побудова таблиць розподіл ознак, кореляційний, кластерний, чинник аналіз, багатовимірне шкалірування; досвід використання різних методів збору і аналізу даних у вітчизняній і зарубіжній політології; сучасні центри політичних досліджень і банки даних; можливості і умови вторинного аналізу накопичених даних.
«Білий», «сірий», «чорний» піар. Політична діяльність як специфічна діяльність людей. Абсентеїзм, його причини та шляхи подолання. Зміст та рівень політичної діяльності. Основні види політичної діяльності. Політична активність населення. Політична активність як важливий чинник розвитку демократичного суспільства. Типологія виборчих систем (мажоритарна; пропорційна; змішана). Характеристика виборчої системи України.
Свобода й права, обов’язки і відповідальність громадянина, політична участь у тоталітарному і демократичному суспільствах. Формування громадянина в умовах становлення української державності: актуальні проблеми і перспективи. Положення людини, її права і свободи в умовах правової держави.
6. Інформаційно-методичне забезпечення
Опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни; ілюстративні матеріали щодо змісту модулів та окремих тем.
Плани семінарських занять та завдання на самостійну роботу
Змістовний модуль 1
Становлення та розвиток політичних ідей. Політика як соціальне явище
Тема 2. Історія і розвиток української політичної думки.
Семінар 1. Історія і розвиток української політичної думки. Час – 4 год.
Навчальні питання
1. Політичні погляди у Київській Русі.
2. Політичні концепції литовсько – польської і польсько – козацької доби (XVI – XVIII).
3. Політична думка України в ХІХ ст.
4. Політична думка в екзилі.
5. Основні напрями розвитку української політичної думки у першій половині ХХ ст.
6. Сучасний стан розвитку політичної думки в Україні.
Література:
Основна: 1–20.
Додаткава: 13, 17, 21, 22, 24, 33, 39, 43, 44, 45, 46, 55, 56, 60, 84, 94, 98, 99, 102, 107, 127.
Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
1. В яких творах викладені основні політичні ідеї княжої доби?
2. У чому відмінність між концепціями „богоугодного володаря” та “князівського одновладдя”?
3. Чим, за митрополитом Іларіоном, різняться між собою “закон” і “благодать”?
4. Яким, на думку Володимира Мономаха, має бути князь?
5. У якому творі розвинута ідея політичного об’єднання руських земель, припинення міжусобиць?
6. Кого із українських мислителів можна віднести до гуманістів?
7. Хто розробив “піраміду влади” і в чому її суть?
8. Які напрямки можна виділити у полемічній літературі?
9. За що П.Скарга критикував православну церкву?
10. Який внесок у розвиток української політичної думки зробила Києво-Могилянська академія?
11. На які принципи опиралася Конституція Пилипа Орлика?
12. Яким бачив М.Костомаров об’єднання слов’янських народів?
13. У чому суть політичної програми М.Драгоманова?
14. Які ідеологічні течії можна виділити в українській політичній думці І пол. ХХ ст.?
15. Які основні завдання постали перед політичною думкою України сьогодні?
Тема 3.Природа політики
Семінар 2.. Природа політики Час – 2 год.
Навчальні питання
1. Походження і сутність політики.
2. Основні концепції політики.
3. Структура і функції політики.
4. Зв’язок політики з іншими сферами суспільного життя.
Література:
Основна: 1–20.
Додаткава: 13, 19, 27, 32, 48, 59, 60, 62, 74, 80, 94, 98, 105.
Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
1. У чому відмінність у трактуванні політики мислителями різних епох?
2. Чому, на Вашу думку, виникає такий вид людської діяльності як політика?
3. Від яких чинників може залежати мета політики (напр., державної)?
4. Як теологи трактували політику? Чи актуальна теологічна концепція політики сьогодні?
5. Чи може політика залежати від природних, фізико-кліматичних явищ, генетичних якостей, психологічних особливостей людини?
6. Які соціальні чинники впливають на політику?
7. Які елементи структури політики Ви можете виділити?
8. Назвіть функції, які найчастіше, на Вашу думку, виконує політика.
Тема 4. Політична влада.
Семінар 3. Політична влада. Час – 2 год.
Навчальні питання
1. Політична влада як суспільне явище.
2. Фактори і механізми реалізації влади.
3. Легітимність влади.
4. Особливості організації політичної влади в Україні.
Література:
Основна: 1–20.
Додаткава: 3, 13, 24, 29, 34, 59, 68, 93, 98, 100, 104, 108, 123, 127, 129.
Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
1. Яке місце серед політичних понять займає влада?
2. Які види влади Ви можете назвати?
3. Які ознаки влади?
4. У чому відмінність між політичною та державною владою?
5. Які риси має політична влада?
6. У чому відмінність легальності влади від легітимності влади?
7. Які елементи включає у себе система влади?
8. Які підходи до трактування влади подає наукова література?
9. Хто з мислителів розпочав дослідження політичної влади?
10. Які мислителі наголошували на необхідності розподілу влади?
11. Хто з дослідників наголошував на знаннях як могутньому інструменті влади?
12. Яка влада вважається легітимною?
13. Які типи влади виділив М.Вебер? Яка відмінність між ними?
14. За допомогою яких ресурсів реалізується політична влада?
15. Які функції виконує політична влада?
Тема 5. Політика і мораль.
Семінар 4. Політика і мораль . Час – 2 год.
Навчальні питання
1. Співвідношення політики і моралі як регуляторів суспільного життя.
2. Теоретичні підходи до проблеми поєднання політики та моралі.
3. Політика і мораль як система.
Література:
Основна: 1–20.
Додаткава: 4, 5, 7, 10, 12, 13, 18, 19, 24, 27, 34, 47, 52, 83, 93, 100, 127.
Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
1. Як співвідноситься політика і мораль?
2. Які позиції існують у поглядах на політику і мораль?
3. Які представники політичної думки належать до:
а) аристократичного напрямку;
б) мак'явеллістського напрямку?
4. У якій праці Н.Мак'явеллі розглядає проблеми співвідношення моралі та політики?
5. Як підходив Ф.Ніцше до проблеми взаємозв’язку політики і моралі?
Змістовий модуль ІІ
Інституціолізовані форми політики. Персоналізовані аспекти політики
Тема 8: Політичні режими
Семінар 5. Політичні режими . Час – 2 год.
Навчальні питання
1. Сутність політичного режиму та його типи.
2. Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів.
3. Політичний режим сучасної України.
Література:
Основна: 1–20.
Додаткава: 1, 7, 27, 47, 71, 77, 119, 123, 125, 127.
Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
1.Як Ви розумієте поняття "політичний режим"?
2.Хто із дослідників минулого досліджував тогочасні політичні режими?
3.За допомогою яких критеріїв можна визначити який режим існує в Україні?
4.Які ознаки характеризують:
а) демократичний режим;
б) авторитарний режим;
в) тоталітарний режим?
5.Хто автор терміна "тоталітаризм"?
6.У чому відмінність:
а) демократичного режиму від тоталітарного;
б) демократичного режиму від авторитарного;
в) тоталітарного режиму від авторитарного?
7.Які прояви тоталітарного режиму зафіксовані в історії ХХ ст.?
8.Яким, на Вашу думку, є політичний режим сучасної України?
Тема 10. Політичні еліти
Семінар 6. Політичні еліти. Час – 2 год
Навчальні питання
1. Поняття та головні теорії політичної еліти.
2. Генеза ідей політичного елітизму.
3. Структура, функції та механізми рекрутування еліти.
4. Система формування і зміни політичних еліт.
5. Політична еліта сучасної України.
Література:
Основна: 1–20.
Додаткава: 3, 8, 9, 15, 19, 24, 44, 64, 70, 72, 73, 77, 89, 108, 111, 115, 127.
Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
1. Які види еліт Ви знаєте?
2. Коли і ким був введений в обіг термін еліта?
3. Які типи еліт виділяли Г.Моска і В.Парето?
4. Що таке “циркуляція еліт”?
5. Яка відмінність між “відкритою” і “закритою” елітами?
6. Сформулюйте “залізний закон олігархії” Р.Міхельса.
7. Яка відмінність між легітимною та нелегітимною елітою?
8. Як формуються та змінюються політичні еліти?
9. Які риси характеризують сучасну політичну еліту України?
Тема 11. Політичне лідерство.
Семінар 7. Політичне лідерство . Час – 2 год.
Навчальні питання
1. Сутність політичного лідерства.
2. Ознаки політичного лідерства.
3. Теорії політичного лідерства.
4. Класифікація політичного лідерства.
5. Функції політичних лідерів.
Література:
Основна: 1–20.
Додаткава: 8, 9, 13, 15, 19, 24, 29, 36, 44, 55, 56, 73, 85, 98, 99, 100, 102, 111, 127.
Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
1. Надайте розгорнуте визначення понять “лідер” та “політичне лідерство”.
2. В чому сутність теорії рис лідерів?
3. Які головні тенденції в розвитку політичного лідерства?
4. Розкрийте зміст ситуаційної теорії лідерів.
5. Що відрізняє лідера-“прапороносця” від лідера-“пожежника”?
6. Які риси властиві лідеру-“службовцю”?
7. Які риси характеризують лідера-“торговця”?
8. На яких соціальних рівнях існує політичне лідерство?
Тема 12. Громадянське суспільство.
Семінар 8. Громадянське суспільство . Час – 2 год.
Навчальні питання
1. Поняття та історична еволюція громадянського суспільства.
2. Основні етапи та характерні риси сучасного громадянського суспільства.
3. Сутність та призначення правової держави.
4. Проблеми становлення громадянського суспільства та правової держави в Україні.
Література:
Осно