Зубці нормальної ЕКГ людини

Позначення	Характеристика	Діапазон тривалості, с	Діапазон амплітуди у І, ІІ, ІІІ відведенні, мм
Р	Відображає деполяризацію передсердь; звичайно позитивний.	0,08– 0,12	0,55 – 1,25
Q	Відображає початок деполяризації шлуночків, негативний, може бути відсутнім.	-	0,36 – 0,61
R	Головний зубець деполяризації шлуночків, позитивний (спрямований вгору).	див. QRS	5,5 – 11,5
S	Відображає закінчення деполяризації, негативний, може бути відсутнім.	-	1,5 – 1,7
QRS	Сукупність зубців, що відображають деполяризацію шлуночків.	0,08– 0,10	-
Т	Відображає реполяризацію, у людини позитивний (спрямований вгору).	коливається, у середньому 0,28	1,2 – 3,0

Таблиця 15

Інтервали ЕКГ

Позначення інтервалу	Характеристика інтервалу	Тривалість, сек.
P-R	Від початку інтервалу Р до початку R (або Q, якщо такий є) Від початку R (або Q, якщо такий є) до кінця S (або R, якщо S відсутній)	0,18 – 0,20 0,08
Q-T	Від початку Q до кінця T; відповідає деполяризації і реполяризації шлуночків	0,38 – 0,31
S-T	Від кінця S до початку T	-

Рис. 48. Електрокардіографія (уніполярні відведення): А –відведення від

кінцівок; Б – грудні відведення; В – електрокардіограма (схема)

Вікові особливості ЕКГ та ФКГ. У новонароджених дітей через недорозвиненість лівого шлуночка на ЕКГ є ознаки правограми (R_ІІІ > R_І). Окрім того, у них висока амплітуда зубця Р (за рахунок відносно великого передсердя) і зубця Т. У грудних дітей електрична вісь серця зміщується вліво. У середньому ЕКГ набуває риси як у дорослої людини у 13-15 років.

У дітей за рахунок меншої звукоізолюючої здатності тканин яскравішою є аускультативна картина. Тому у них частіше вислуховується ІІІ тон, акцентуація і розщеплення ІІ тону на легеневій артерії та більш багата гама шумів серця. Картина ФКГ наближається до “дорослого” варіанту після 7 років.

Властивості серцевого м'яза.Основними властивостями серцевого м'яза є автоматія (автоматизм), збудливість, провідність, скоротливість.

Автоматизм– це здатність до самозбудження. Клітини, здатні до автоматичної генерації збудження, утворюють вузли автоматії (водії ритму або пейсмекери). Виділяють 2 основних вузли автоматії (рис. 49).

1. Синоатріальний вузол (синусний вузол, Кейт Фляка). Саме цей вузол є водієм ритму у нормі, він розташований біля місця впадання у праве передсердя, верхньої та нижньої порожньої вени.

2. Передсердно-шлуночковий або атріовентрикулярний (Ашоф-Тавара), розташований у правому передсерді на межі з правим шлуночком. Він має важливе значення як передавальна станція, а також здійснює функцію “атріовентрикулярної” затримки.

Рис. 49. Схема розташування водія ритму (пейсмекера)