Форма власності на землю, їх характеристика

 

Право власності на землю— це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, ЗК, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Власність на землю:

-державна. Субєкт - держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

-комунальна. Субєкти - територіальні громади, які реалізують це право безпосе­редньо або через органи місцевого самоврядування.

-приватна. Субєкти - фізичні та юридичні особи. Може бути 1 власник або кілька на праві спільної сумісної або спільної часткової приватної власності.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди — у судовому порядку.

Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки — вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки.

При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:

а) подружжя;

б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

в) співвласників жилого будинку.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

 

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад,районних рад у галузі земельних відносин на території республіки належить:

а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад;

До повноважень Київської і Севастопольської міських рад, сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст у галузі земельних відносин на їх території належить:

а) розпорядження землями територіальної громади міста;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених ЗК;

Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

До повноважень КМУ, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених ЗК;

До повноважень державних органів приватизації у галузі земельних відносин належить:

розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації.