Метод правового регулювання;

• ⇐ Назад
• 1
• 234
• 5
• 6
• 7
• Далее ⇒

4) предмет правового регулювання;

5) галузь права.

 

184. Одним із головних (первинних) методів правового регулювання є:

Імперативний;

2) рекомендаційний;

3) динамічний;

4) суб’єктивний;

5) об’єктивний.

 

185. Інкорпорація, яка здійснюється відомствами, державними чи приватними видавництвами, науковими установами, навчальними закладами, окремими спеціалістами за власною ініціативою:

1) офіційна;

2) неофіційна;

3) предметна;

4) хронологічна;

5) тематична.

 

 

186. Принцип права, який передбачає закріплення в нормах правового становища людини, порядку участі народу у формуванні органів державної влади та управлінні державними справами у створенні й удосконаленні законодавства, - це:

Принцип демократизму;

2) принцип свободи;

3) принцип рівності;

4) принцип гуманізму;

5) принцип законності.

 

187. Право, як форма відображення соціальних закономірностей і суспільних відносин, а також – волі і свідомості людей, як результату соціально-правових домагань розкриває зміст:

1) відповідності права ідеалам справедливості та свободи;

2) формальної визначеності права;

3) можливості застосування державного примусу;

4) інтелектуально-вольового характеру права;

5) системності права.

 

188. Акти, що видаються з метою роз’яснення порядку застосування норм права або з метою встановлення методичних правил і способів виконання певних операцій, дій – це:

1) положення;

2) рішення;

3) інструкції;

4) правила;

5) розпорядження.

 

189. Правила, які визначають поведінку людей у зв'язку із використанням технічних і природних об'єктів, - це:

1) технічні норми;

2) соціальні норми;

3) політичні норми;

4) релігійні норми;

5) корпоративні норми.

 

190. Цінність права, яка полягає у тому, що право служить регулятором суспільних відносин, інструментом для вирішення різних завдань, у тому числі для забезпечення функціонування інших соціальних інститутів та інших соціальних благ, - це:

1) соціальна цінність;

2) державна цінність;

3) загальна ціннісь;

4) власна цінність;

5) інструментальна цінність.

 

 

191. Однією із ознак закону є:

1) державний характер;

2) гарантованість;

3) загальний характер;

4) суверенітет;

5) приймається тільки виконавчим органом.

 

192. Певні припущення, що слід довести – це:

1) правові аксіоми;

2) принципи права;

3) правові приписи;

4) правові презумпції;

5) юридичні факти.

 

 

193. Втілення нормативно-правових приписів у правомірних діяннях суб’єктів суспільних відносин з метою задоволення відповідних інтересів – це:

1) створення нормативно-правових приписів;

2) реалізація нормативно-правових приписів;

3) тлумачення нормативно-правових приписів;

4) систематизація нормативно-правових приписів;

5) узгодження нормативно-правових приписів.

 

194. Правовідносини складаються з таких елементів:

1) об’єкт, суб’єкт, зміст, юридичний факт;

2) об’єкт, суб’єкт, об’єктивація, суб’єктивація;

3) правоздатність, дієздатність, деліктоздатність;

4) об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона;

5) правосуб’єктність, обов’язкосуб’єктність, деліктосуб’єктність.

 

195. Як називається правомірна поведінка, що зумовлена страхом перед державним примусом:

1) принципова;

2) маргінальна;

3) узвичаєна;

4) конформістська;

5) узгоджена.

 

196. Конкретні життєві обставини, передбачені нормами права, які зумовлюють виникнення, зміну та припинення правових відносин, – це:

1) правова презумпція;

2) правова доктрина;

3) правові проступки;

4) юридичні факти;

5) юридичні акти.

 

197. Вкажіть вид тлумачення за обсягом:

1) цільове;

2) офіційне;

3) буденне;

Буквальне;

5) казуальне.

 

198. Сукупність прийомів і засобів, які використовуються для виявлення мети джерела права і встановлення змісту норм права, що об'єктивовані у них, - це:

1) історичне тлумачення;

2) логічне тлумачення;

3) систематичне тлумачення;

4) колегіальне тлумачення;

5) телеологічне (цільове) тлумачення.

 

 

199. Суспільно корисна, необхідна, бажана і допустима поведінка індивідуальних чи колективних суб’єктів, яка відповідає приписам правових норм, гарантується і охороняється державою, - це:

1) правомірна поведінка;

2) пасивна поведінка;

3) маргінальна поведінка;

4) протиправна поведінка;

5) правова поведінка.

 

200. Вкажіть обставину, що зумовлює необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:

5) відставання системи джерел права від розвитку суспільних відносин.

 

201. Вкажіть одну із основних ознак правозастосовного акта:

3) має державно-владний характер;

 

202. Правопорушення – це соціально шкідлива поведінка, яка порушує:

Вимоги норм права;

 

203. Одним із елементів структури правосвідомості є:

1) правова ідеологія;

 

203. Пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об'єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права з метою правильного їх застосування та реалізації:

3) тлумачення нормативно-правових приписів;

 

204. Вкажіть обставину, що зумовлює необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:

3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах;

 

205. Деформований стан правосвідомості особи, що характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, — це:

1) правовий нігілізм;

 

206. Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерела права і встановлення змісту відповідних норм права, що об'єктивовані у них, - це:

1) історичний спосіб тлумачення;

 

207. Правосвідомість певних соціальних груп населення країни, яка формується навколо певної ідеї, окремого нормативно-правового акта, - це:

2) групова правосвідомість;

 

208. Сукупність прийомів, які використовуються для аналізу системних зв'язків норми права (нормативно-правових приписів) з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами), їх місця та ролі у системі права, - це:

3) системний спосіб тлумачення;

 

209. Однією із функцій правосвідомості є:

1) оціночна;

 

210. Вкажіть вид тлумачення за обсягом:

Поширювальне;

 

211. Діяльність щодо встановлення змісту норми права, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора:

4) тлумачення-з'ясування;

 

212. Роз’яснення, яке здійснюється тим самим органом, що видав норму, котра підлягає тлумаченню, - це:

Автентичне тлумачення;

 

213. Система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ, - це:

1) правова ідеологія;

 

214. Необхідна єдність фактичних і правових передумов, без яких не може бути реалізована юридична відповідальність, - це:

4) підстави юридичної відповідальності;

 

215. Реалізація права – це:

4) втілення приписів юридичних норм у правомірній поведінці людей;

 

216. Правозастосовний акт – це:

4) документ, що приймається посадовою особою для вирішення юридичної справи;

 

217. Вкажіть основну ознаку правозастосовного акта:

5) тлумачить правові норми.

 

218. Сукупність мовних засобів, що використовуються для лексичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису з метою встановлення змісту об'єктивованої у ньому норми права, - це:

5) філологічний спосіб тлумачення.

219. Суб'єктами офіційного тлумачення нормативно-правових приписів можуть бути:

1) спеціально уповноважені на це органи;

 

220. Вкажіть, як називається вид тлумачення положень указу Президента України, що зафіксовано у спеціальному акті Президента України:

Аутентичне;

 

221. Вкажіть ознаку правозастосування:

1) спрямовано на систематизацію правових норм;

2) результати фіксуються в індивідуальному правовому акті;

3) спрямовано на створення норми права;

4) впливає на людину та суспільство;

5) тлумачить правові норми.

 

222. Вкажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нормативно-правових приписів, що здійснює спеціально уповноважений на це суб'єкт:

5) офіційне.

 

223. Прогалина у праві – це:

2) повна або часткова відсутність суспільних відносин, що об’єктивно вимагають юридичної регламентації;

 

224. Вкажіть ознаку реалізації нормативно-правових приписів:

1) є діяльністю компетентного суб'єкта;

 

225. Форма реалізації норм права спрямована на забезпечення можливості суб’єкта правовідносин користуватися суб’єктивним правом за власним бажанням, - це:

Використання;

 

226. Правозастосування – це:

4)державно-владна, процесуальна діяльність щодо вирішення конкретних юридично значущих ситуацій;

 

227. Активна форма реалізації зобов'язальних нормативно-правових приписів, що здійснюється незалежно від власного бажання, - це:

Виконання;

 

228. Аналогія закону – це:

1) вирішення конкретної справи на основі правової норми, що регулює схожі суспільні відносини;

 

229. Вкажіть передумову, що викликає необхідність правозастосування:

1) потреба в систематизації нормативно-правових приписів;

 

230. Визначте вид правозастосовного акта за юридичними наслідками: рішення суду про позбавлення водійських прав:

Правоприпиняючий;

231. Панування права сили, а не сили права – це прояв:

1) правового нігілізму;

2) правового патріотизму;

3) правової свідомості;

4) правової ідеології;

5) правового виховання.

 

232. Визначте вид правозастосовного акта за юридичними наслідками: наказ керівника установи про зарахування працівника на роботу:

Правовстановлювальний;

 

233. Специфічні суспільні відносини, що виникають на основі норм права, учасники яких є носіями суб’єктивних права та юридичних обов’язків, - це:

1) правові відносини;

 

234. Правовідносини, для виникнення яких досить бажання лише уповноваженої сторони, називають:

1) імперативні (управлінські);

 

235. Що охоплюється поняттям правова ідеологія:

5) правові ідеї.

 

236. Вкажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нормативно-правових приписів, що має загальний характер і є обов'язковим при розгляді інших справ:

4) нормативне;

 

237. Сукупність законів формальної логіки, які використовуються для аналізу логічної структури норми права, об'єктивованої у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту, - це:

2) логічний спосіб тлумачення;

238. Предмет тлумачення – це:

1) правильне й однакове розуміння норм права;

2) зміст тексту юридичного акта в цілому або його частини;

3) норма права, що тлумачиться;

4) правильне й однакове застосування і реалізація норм права;

5) органи держави, посадові особи, громадські організації.

 

239. За ступенем активності правомірна поведінка поділяється на:

1) добровільну та змушену;

2) економічну та соціальну;

3) активну та пасивну;

4) дію та бездіяльність;

5) допустиму та заохочувальну.

 

240. Однією із функцій юридичної відповідальності є:

Каральна;

 

241. Сукупність правових поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та уявлень, які відображають ставлення окремої людини, соціальних груп і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права та діяльності, пов’язаної з ним, - це:

3) правосвідомість;

 

242. Сукупність правових почуттів, емоцій, оцінок, які домінують у суспільстві і виявляються у громадській думці, - це:

1) правова психологія;

 

243. Сукупність наукових знань, теорій, доктрин, оцінок, емоцій і почуттів науковців-юристів відносно існуючої та бажаної правової системи громадянського суспільства, - це:

4) наукова правосвідомість;

244. Сукупність правових знань та цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством становища у правовій сфері, правильне розуміння приписів норм права та свідоме виконання їх вимог, - це:

Правова культура;

 

245. Вкажіть рівень правової культури, який характерний для науковців-правознавців, які здобувають, узагальнюють, систематизують і використовують наукові знання про правові явища, розробляють засоби та методи їх застосування у сфері практичної юриспруденції:

Теоретичний;

 

246. Вкажіть функцію правової культури, яка спрямована на оволодіння людиною правовими знаннями та правовим досвідом попередніх поколінь з метою їх застосування у практичній діяльності та повсякденному житті:

2) пізнавальна;

 

247. Цілеспрямований, повсякденний і систематичний вплив держави та її органів, громадських об’єднань і організацій на свідомість людей з метою виховання у них відповідного рівня правової свідомості, правової культури і зразкової правомірної поведінки, - це:

Правове виховання.

248. Система предметів і джерел правової інформації для передачі різним групам населення країни, змісту правових норм, інформації, - це:

---

• ⇐ Назад
• 1
• 234
• 5
• 6
• 7
• Далее ⇒