Утворення надлишку споживача

Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу.

Реакція споживача на зміну ціни товарів.

Ефект заміщення та ефект доходу.

Утворення надлишку споживача.

1.Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань та переваг, але й від рівня доходу. Збільшення доходу призводить до переміщення бюджетних ліній в гору . відповідно точки рівноваги будуть знаходитись далі від початку координат, що забезпечуватиме більшу корисність вибраного набору благ.

Якщо зобразити на малюнку відповідний графік, де показані точки рівноваги споживача, при різних рівнях його доходу, та провести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо криву «дохід-споживання».

Крива «Доход-споживання»

Характер кривої буде залежати від оцінки товару споживачем:

Нормальні товари – це такі товари, які людина споживає у більшій кількості коли зростає дохід. Якщо х; у – нормальні товари, то лінія дохід-споживання іде знизу вгору, зліва на право (див. мал.).

Неякісні товари (товари низької споживчої цінності) – це такі товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача.

Належність товару то тієї чи іншої групи залежить не стільки від його специфічних властивостей, а скільки від його сприйняття цього товару споживачем.

Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший оцінюватиме як неякісний.

Для неякісних товарів крива «Дохід споживання» матиме спадний характер (для нормальних зростаючий).

Разом з тим є група товарів обсяги споживання яких не залежать від рівня доходу споживача. Це порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутій.

Товари-субститути – це товари-замінники (чай, кава).

Товари-комплименти – товари, доповнюючі один одного (бензин, автомобіль).

Крива ІЕР для цієї групи товарів матиме вигляд вертикальної прямої лінії.

 

а) b) c)

 

Криві "доход-споживання" для різних категорій товарів:

a) Нормальних

b) Неякісних

c) Нейтральних

Донейтральних товарів відносяться товари, витрати на які складають невелику частину в бюджеті споживача(сіль), а також товари першої необхідності.

Крива «доход-споживання» дозволяє побудувати індивідуальнукриву Енгеля, яка показує зв'язок між доходом і обсягом споживання товару при незмінних цінах і перевагах.

Для більшості нормальних, товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст доходу спричиняє менший приріст споживання товару х. Це пояснюєтьсядією закону спадної граничної корисності.

Закон Енгеля:

1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім'ї.

2. Споживанняосвітніх, медичних, юридичних послуг, послуг пов'язаних з відпочинком має тенденцію зростати швидше ніж зростають доходи.

"Крива Енгеля"

 

 

2.При дослідженні кривих "дохід-споживання" та кривих Енгеля ми вважали змінним лише дохід, а інші фактори попиту - постійними.

Якщо вважати дохід постійним, а ціни змінними, то можна побудувати криву"ціна- споживання".

Крива "ціна-споживання" показує як змінюється обсяг закупок товару х при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту.

Від кривої "ціна-споживання" можна перейти до кривоїіндивідуального попиту.Для цього потрібно лише замінили на осі ординат позначення: замість витрат на всі інші товари (Ру ) відобразити на ній ціну Рх.

"ціна - споживання"

 

«крива індивідуального попиту»

Побудова кривої (пряма) індивідуального попиту (d) мал. Ь). На основі ліній "ціна - споживання" мал. а).

Назва ефекту Споживання товару
Нормального Неякісного
Ефект доходу:
- ціна зменшується зростає зменшується
- ціна збільшується зменшується зростає
Ефект заміщення:
- ціна зростає зменшується зменшується
- ціна зменшується збільшується збільшується

 

 

Загальна зміна обсягу попиту на товар при зміні його ціни (див. останній графік) поділяється на дві частини:

- ефект доходу: зміна попиту внаслідок зміни реального доходу, споживача

- ефект заміщення: зміна попиту на товар внаслідок зміни відносної ціни цього товару (зниження ціни робить товар більш привабливим для споживача і збільшує схильність споживача до заміщення цим товаром інших товарів).

Ефект доходу показує: як змінюється реальний дохід споживача та його попит при зміні цін на товари.

Пояснюємо дію цих ефектів на наступних прикладах,

Повноцінний товар(звичайні блага).Споживач має 20 грн. доходу. Він купує при ціні яблук 2 грн/кг і груш 4 грн/кг. 1 кг груш і 8 кг яблук.

Співвідношення цін на яблука і груші 1 : 2 (тобтовідносна ціна на яблуки і груші

1:2).

При зниженні ціни на яблука в 2 рази людина стала багатшою на 8 грн (збільшення доходу, який людина спрямовує на збільшення споживання яблук) - 16 кг.

Відносна ціна груш збільшується з 2 : 1 до 4 : 1 і і споживач заміщує груші 4 кг яблук.

Таким чином загальне споживання яблук складає : 16 + 4 = 20 (кг).

Висновок: Обидва ефекти при зниженні ціни яблук діють в одному напрямку і споживання яблук різко зростає:

+ 8 кг

↓Р ↑Q ――—→

ефект доходу = 12 кг

+4 кг

———→

ефект заміщення

 

Блага низької споживчої цінності (неякісні блага) або нижчий товар:

1. Беремо нижчий товар, питома вага якого у сімейному бюджету мала (низькоякісті цигарки).

Людина за місяць на цигарки витрачає 10 грн при ціні 2 грн за пачку, тобто споживає 5 пачок .

Якщо ціна цигарок зменшиться у 2 рази, то дія вищезгаданих ефектів буде наступна:

- ефект доходу: людина стала багатше на 5 грн, тому що 5 пачок він купує за 5 грн. Тобто його доход збільшується на 5 грн.

Більш багата людина зменшує споживання нижчих товарів, тобто дія цього ефекту спрямована на зменшення споживання низькоякісних цигарок.

- ефект заміщення: людина заміщує інші блага цигарками, тобто дія ефекту і спрямована на збільшення споживання данного блага.

ефект заміщення

————→ + = ———→

ефект доходу ←————

Висновок: При зниженні ціни на низькоякісні товари ефекти доходу і заміщення діють в протилежних напрямках. Якщо питома вага низькоякісного товару у сімейному бюджеті мала,то дохід людини при зниженні ціни виріс у незначній мірі (5 грн) і ефект доходу діє слабо, і дія ефекту заміщення сильніша, тому споживання цигарок збільшиться в незначній мірі ( дія ефекту заміщення послаблювалась протилежною дією ефекту доходу).

 

2. Нижчі товари, питома вага яких в сімейному бюджету велика.( картопля ).

Сім’я в місяць на картоплю витрачає 400 грн., якщо ціна картоплі знизилась в 2 рази, то дія ефектів буде наступна:

- ефект доходу: дохід сім’ї при зниженні ціни зростає в значній мірі, тому сильно діє ефект доходу і сильно зменшується споживання картоплі.

- дія ефекту заміщення: людина заміщує деякі блага картоплею, тобто споживання картоплі зростає.

Оскільки доход споживача збільшується в значній мірі (200 грн), то дія ефекту доходу сильніша ніж ефекту заміщення, тому споживання на картоплю буде зменшуватися.

Таким чином зменшення споживання цього товару (картоплі) при зменшені ціни на нього одержала назву парадокс (ефекту Гіффена), який є виключенням із закону попиту. А товари по яких виконується цей ефект називаються товарами Гіффена.Товар Гіффена повинен відповідати таким вимогам:

- бути неякісним;

- бути значною часткою його витрат;

Р. Гіффен (1837 - 1910) – англійський вчений, який виявив, що незаможні робітники в Англії збільшують споживання дешевих неякісних продуктів споживання (житнього хліба) із їх подорожчанням.

Таку ситуацію ми спостерігали при аналізі структури споживання малозабезпечених верств населення України під час економічної кризи 90-99 років.

 

4.Існує таке поняття як гранична корисність товару виражена в грошах (натуральне вимірювання ютіл/од; а вартісне – грн./од).

Гранична корисність товару, виражена в грошах – це максимальна сума грошей, від якої споживач готовий відмовитись задля отримання додаткової одиниці товару.

Рівновага споживача буде досягатися тоді, коли гранична корисність в грошах зрівняється з ціною товару:

=

Споживач буде купувати товар на ринку доти, поки ціна товару не перевищуватиме граничної корисності товару в грошах:

< Коли ціна товару нижча ніж гранична корисність в грошах споживач отримує певний виграш (загальний виграш споживача – це різниця між максимальною кількістю грошей, що могла бути заплачена за певний обсяг товару, ті дійсними видатками споживачів (це загальний виграш споживачів)).

Просто виграш споживача – це різниця між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за додаткову одиницю продукту та його ринковою ціною.

Задача

 

Кількість товару, , шт.
Гранична корисність виражена в грошах, , грн/шт

 

Нехай для певного споживача гранична корисність кожної додаткової одиниці товару матиме вигляд, представлений в таблиці. Ринкова ціна товару = 40 грн. Визначити загальний виграш споживача.

Розв’язання:

Наш споживач раціональний, тобто намагається і досягає споживчого оптимуму. Умова споживчої рівноваги:

= 4 шт.

Виграш споживача.

(100 + 80 + 60 + 40) - 40 * 4 = 120 грн

Концепцію виграшу споживачів можна використовувати для оцінкиподаткового тягара,який лягає на плечі споживачів внаслідок, скажімо, підвищення ПДВ.

 

 

СЕМ - додатковий податковий тягар (графічне зображення).

У разі підвищення податку (ПДВ) на ∆Т ціни зростуть з до , що призведе до зменшення обсягу продажу івтрати виграшу споживачів (площа фігури ЕМ).При цьомудоходи бюджету зростуть на величину, що відповідає площі прямокутника ЕМ.

Таким чином, витрачений споживачами виграш, але не отриманий державою у вигляді додатковий надходжень до бюджету дорівнює площі фігури ЕСМ, що і є додатковий податковим тягарем. Державі треба добре подумати перед підвищенням непрямих податків.